Ухвала

від 12.04.2024 по справі 510/2217/23

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2217/23

Провадження № 2/510/517/24

У Х В А Л А

12.04.24 р. Ренійський районний суд Одеської області

у складі: головуючого судді Дудник В.І.,

при секретарі Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Рені заяву представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Арабаджи Ігоря Андрійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 (треті особи Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Великодальницької сільської ради) про визначення місця проживання дітей, зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (треті особи - Приморська районна державна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Великодальницької сільської ради) про визначення місця проживання дітей із батьком, -

В С Т А Н О В И В

Позивачка ОСОБА_2 , діюча через свого представника адвоката Фомічова І.О., звернулась із позовом до ОСОБА_1 (треті особи Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Великодальницької сільської ради) із вимогами про визначення місця проживання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із їх матір`ю ОСОБА_2 .

Ухвалою Ренійського районного суду Одеської області від 15.12.2023р. було задоволено вимоги представника позивачки ОСОБА_2 ОСОБА_5 про забезпечення позову: зобов`язано відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) надати ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу матері без присутності батька, включаючи ночівлі за адресою проживання матері, з малолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за наступним графіком:

кожного вівторка з 14.00 год. з ночівлею до 09.00 год. середи тижня;

кожного четверга з 14.00 год. до 20:00 год. тижня;

кожного непарного тижня місяця кожну суботу з 18.00 год. з ночівлею до 18.00 год. неділі;

кожного парного тижня місяця - кожну п`ятницю з 18.00 год. з ночівлею до 18.00 год. суботи,

-з встановленням місця побачення батьків та дитини для передачі малолітнього сина одному з батьків за адресою місця проживання матері: АДРЕСА_1 у визначений час.

Надалі, у справі був пред`явлений зустрічний позов ОСОБА_1 , діючого через свого представника адвоката Арабаджи І.А., до ОСОБА_2 (треті особи - Приморська районна державна адміністрація Одеської міської ради, Служба у справах дітей Великодальницької сільської ради) із вимогами про визначення місця проживання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із батьком.

Зустрічний позов був прийнятий судом для спільного розгляду із первинним позовом.

На теперішній час у даній справі представником позивача за зустрічним позовом було подано заяву про забезпечення зустрічного позову. У поданій до суду і належним чином оформленій заяві позивач ОСОБА_1 , діючий через свого представника адвоката Арабаджи І.А., просить в порядку забезпечення позову вжити заходи щодо зобов`язання відповідачки ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу батькові без присутності матері, включаючи ночівлі за адресою проживання батька, з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за наступним графіком:

кожної середи з 13.00 год. до 20.00 год.;

кожної п`ятниці з 13.00 год. до 18.00 год.;

кожного парного тижня місяця з 19.00 год. суботи до 20.00 год. неділі;

кожного непарного тижня місяця - з 19.00 год. неділі до 20.00 год. понеділка,

-з встановленням місця побачення батьків та дитини для передачі малолітнього сина батькові за адресою місця його проживання: АДРЕСА_2 у визначений час.

Як зазначено у заяві про забезпечення позову, у зареєстрованому шлюбі сторін за справою народились діти: сини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Подружжя спочатку мешкало в будинку батьків чоловіка. У зв`язку із тим, що між сторонами стали виникати конфліктні ситуації, у листопаді 2022р. ОСОБА_2 вимушена була піти з родини мешкати окремо. Молодшого сина позивачка забрала із собою і він зараз знаходиться із нею, а старшого ОСОБА_6 чоловік дружині не віддав та не дозволив його забрати. Будь-які спроби примирення та збереження сім`ї позитивних результатів не дали і рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 12.09.2023р. шлюб між ними було розірвано. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 чинить перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні із сином ОСОБА_8 , фізичного доступу батько дитини до сина не має. Звернення до правоохоронних органів належних результатів не принесли. Таким чином, вже тривалий час ОСОБА_1 позбавлений можливості брати участь у вихованні сина ОСОБА_9 , він перебуває із матір`ю в іншому населеному пункті ( в м.Одеса).

У зв`язку із тим, що в даний час позивачем поданий зустрічний позов до суду із вимогами до відповідачки ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей (обох синів) разом із батьком позивач просить суд забезпечити його зустрічний позов шляхом зобов`язання ОСОБА_2 надати йому можливість вільного спілкування із сином ОСОБА_8 без присутності матері та поза межами місця проживання матері дитини за вказаним ним графіком. Обраний ОСОБА_1 спосіб захисту своїх прав та законних інтересів спрямований на відновлення доступу до дитини та налагодження контакту із нею.

Розгляд заяви здійснено в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи .

За наслідками розгляду відповідних матеріалів суд прийшов таких висновків.

Заява про забезпечення позову відповідає вимогам, які містяться уГлаві 10 Розділу І ЦПК України, підстави для її повернення заявнику відсутні.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача за зустрічним позовом, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення зустрічного позову.

Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Відповідно до пункту 3 частини 1статті 150ЦПК України позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії.

Пленум Верховного Суду України у пункті 4Постанови «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову»№ 9від 22грудня 2006року роз`яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідачка за зустрічним позовом обмежує спілкування ОСОБА_1 із їхнім сином ОСОБА_8 і таким чином намагається примусово виключити позивача із життя дитини.

Представник ОСОБА_1 вказує, що вирішення судового спору про визначення місця проживання дітей із батьком по суті з урахуванням складності справи має тривалий характер, унаслідок чого невжиття заходів із забезпечення позову може ускладнити та унеможливити виконання рішення суду, оскільки протягом тривалого часу розгляду справи із-за обмежень матері у спілкуванні дитини із батьком дитина втрачає контакт з батьком, що відобразиться на її психоемоційному стані, батько позбавлений можливості участі у вихованні дитини.

Зважаючи на наявність конфлікту між подружжям та налаштування матір`ю дитини проти батька, зустріч батька з дитиною у присутності матері не забезпечує якнайкращих інтересів дитини, що має бути предметом взаємного піклування батьків дитини та навпаки не дозволяє дитині будь-яких проявів особистої прихильності до батька, розуміння ролі кожного з батьків у її житті за умови окремого проживання.

Під час оцінки доводів заяви про забезпечення позову суд керується положеннями Конвенції про права дитини, Сімейного кодексу України, Законом України «Про охорону дитинства».

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті8Закону України«Про охоронудитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до статей 18, 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У пункті 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно з пунктом 3 статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободне надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansenv. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Відповідно до статті 51Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до приписів статей 141,153СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою; розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини; мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хтопроживаєокремовіддитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини (частини 1- 3статті 157 СК України).

Що стосується забезпечення позову шляхомзобов`язання матері надавати батькові можливість спілкування з дитиною без її присутності, до винесення судом рішення, то суд зазначає, що обставини, викладені в заяві про забезпечення позову в цій частині, вказують на наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів забезпечення позову.

Зустрічі батька ОСОБА_1 із сином ОСОБА_8 будуть підтримувати зв`язок з батьком дитини та дозволять перебувати у звичних для дитини умовах, у той же час не будуть порушувати права батька на спілкування з дитиною, а перебування дитини з батьком не буде завдавати дитині страждань (оскільки чуттєві зв`язки між ними через те, що пройшло поки ще мало часу, можуть не втрачатися та повинні підтримуватися різними засобами).

Порівнявши при цьому негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову (зобов`язання відповідачки за зустрічним позовом надавати можливість побачення батькові і поза межами місця проживання матері і самої дитини відповідно) з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів (втрату емоційного зв`язку між батьком і дитиною внаслідок відсутності спілкування протягом тривалого часу), з урахуванням законного інтересу, за захистом яких позивач за зустрічним позовом звертається до суду, суд вважає, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати представник позивача в частині зобов`язання ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 вільний доступ до їх дитини для спілкування без присутності матері поза межами її місця проживання, у час погоджений сторонами, є співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40.

Із урахуванням цього, будь-яке можливе забезпечення позову, у випадку найменшої загрози його невиконання, є виправданим, якщо занижує поріг легітимного сподівання особи на захист свого порушеного права, і є законним, необхідним та збалансованим із правами усіх сторін спору.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України» рішення від 10 лютого 2010 року).

Крім вищенаведеного, суд звертає увагу і на наступне.

Устатті 150 ЦПК Українивстановлені види забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідночастини десятої статті 150 ЦПК Українине допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. Тотожність позовних вимог заходам забезпечення позову має наслідком відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову та відповідно скасування оскаржених судових рішень (постанова КЦС ВС від 15.12.2021 у справі№ 758/2776/21).

Також, слід звернути увагу і на те, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, так як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду справи по суті і не вирішується судом під час розгляду заяви про забезпечення позову, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 16 серпня 2018 року у справі N 910/1040/18.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову в даній справі, суд не порушував вимоги ч. 10 ст. 150 ЦПК України, адже питання про повернення для постійного проживання дитини ОСОБА_9 до батька не заявлялось та не розглядалось, судом лише було встановлено графік «доступу» батька до дитини на спілкування із нею, що є безспірним обопільним правом батьків дитини та одночасно і їхнім обов`язком (шляхом участі у її вихованні). Тому, суд вважає, що принцип виключення тотожності вимог позову та заходів забезпечення позову - повністю дотриманий.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.

Обґрунтовуючи часткове задоволення заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд зазначає, що він взагалі задовольняє вищевказану заяву по суті, однак, критично відноситься до її вимог про встановлення місця побачення батьків та дитини для передачі малолітнього сина батькові за адресою місця його проживання: АДРЕСА_2 у визначений час. Як виходить зі змісту цієї вимоги, виконувачем ухвали суду про забезпечення позову є ОСОБА_2 , яка не повинна чинити перешкоди у виконанні вимог забезпечення зустрічного позову, більш того, самостійно повинна забезпечити виконання цих вимог (фактично, вона повинна привезти зі свого місця мешкання ( АДРЕСА_1 ) сина ОСОБА_9 до місця мешкання його батька. Беручи до уваги те, що ОСОБА_2 не має власного транспортного засобу, мешкає в м. Одесі на з*ємній квартирі, а ОСОБА_1 мешкає в іншому населеному пункті (с. Великий Дальник), який знаходиться в Одеській області, має транспортний засіб, суд вважає за доцільним визначити місце побачення батьків та дитини для передачі малолітнього сина батькові за адресою місця його матері ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 . Ця вимога буде відповідати розумній справедливості, реальним матеріальним та фізичним можливостям сторін у справі та якнайкращим інтересам неповнолітньої дитини.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

На підставі викладеного та керуючисьПостановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст.151-152,208,210 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В

Вимоги представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_10 про забезпечення зустрічного позову задовольнити частково.

Зобов`язати відповідачку за зустрічним позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) надати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу батькові без присутності матері, включаючи ночівлі за адресою проживання батька, з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за наступним графіком:

кожної середи з 13.00 год. до 20.00 год.;

кожної п`ятниці з 13.00 год. до 18.00 год.;

кожного парного тижня місяця з 19.00 год. суботи до 20.00 год. неділі;

кожного непарного тижня місяця - з 19.00 год. неділі до 20.00 год. понеділка,

-з встановленням місця побачення батьків та дитини для передачі малолітнього сина батькові за адресою місця проживання матері: АДРЕСА_1 у визначений час.

Сторони:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_3 ; фактично проживає: АДРЕСА_4 , тел. НОМЕР_3 ;

Відповідачка ОСОБА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_5 ; мешкає АДРЕСА_1

Строк пред`явлення даної ухвали до виконання - 3 роки.

Відповідно до ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом і виконується негайно, в порядку встановленому для виконання судових рішень.

Примірник ухвали направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання , а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Вячеслав ДУДНИК