Вирок

від 10.04.2024 по справі 213/485/24

ІНГУЛЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/485/24

Номер провадження 1-кп/213/141/24

В И Р О К

Іменем України

10 квітня 2024 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №14, кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широка Дача Широківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого неповну середню базову освіту (9 класів загальноосвітньої школи), офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні неповнолiтнiх дітей не маючого, раніше засудженого:

- 20.01.2003 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 128, 186 ч. 2, 289 ч. 2, 15 ч. 1, 289 ч. 2, 69, 70 ч. 1 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 01.04.2008 по відбуттю строку покарання;

- 17.02.2010 Нахимівським районним судом м. Севастополя заме ст. 185 ч. 3 КК України, звільнений 23.05.2013 по відбуттю строку покарання;

- 13.06.2017 Iнгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням строком 2 роки,

- 14.10.2022 Голосіївським районним судом міста Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці;

- 23.01.2024 Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.309 КК України до 01 року позбавлення волі;

зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час відбуває покарання у Державній установі «Криворізька установа виконання покарань ( АДРЕСА_2 ,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (кримінальне провадження №12020040740000576 від 30.07.2023 року), -

за участю сторін кримінального провадження -

сторони обвинувачення:

прокурора - ОСОБА_4 ,

сторони захисту:

обвинуваченого - ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

30.04.2019 приблизно о 19:20 годині ОСОБА_3 , знаходячись в приміщенні торгової зали магазину «Продукти-306» Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», розташованому по вулиці Недєліна 27 в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, де запропонував ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити відкрите викрадення чужого майна, на що ОСОБА_6 надав згоду в усній формі.

Після чого, ОСОБА_6 , діючи за попередньо змовою з ОСОБА_3 , реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, діючи відкрито, умисно, без застосування насильства або погрози його застосування, в присутності працівників зазначеного магазину, повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу до майна, яке знаходилось в торговій залі вищезазначеного магазину, всупереч інтересам власника, з метою подальшого звернення майна на свою користь, взяв з торгової полки нектар 1,93 л ОКЗДХ «Наш Сік» мультифруктовий, неосвітлений, пастеризований, тетра-пак, вартістю 29 гривень 0 копійок, продукт сирний твердий 210 г «Тульчинка Руський» молоковмістний 20% флоу-пак, вартістю 27 гривень 60 копійок, горілку 0,5 л «Хлібний дар», імбирно-медову 40% ск/бут, вартістю 92 гривні 20 копійок, сосиски 330 г «М`ясна лавка», докторські фірмові, варені шт/о, газ/уп, вартістю 38 гривень 70 копійок. Тим самим ОСОБА_6 відкрито викрав майно, що належить ТОВ «АТБ-маркет» на загальну суму 188,40 гривень.

В цей момент ОСОБА_3 , діючи за попередньо змовою з ОСОБА_6 , реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, діючи відкрито, умисно, без застосування насильства або погрози його застосування, в присутності працівників зазначеного магазину, шляхом вільного доступу до майна, яке розташоване в торговельному залі вказаного магазину, взяв з торгової полки ковбасу «М`ясна лавка» Тернопільська с/в, вак/уп, 350 г у кількості двох штук, вартість кожної з яких становить 81 гривня 30 копійок, загальною вартістю 162 гривні 60 копійок. Тим самим ОСОБА_3 відкрито викрав майно, що належить ТОВ «АТБ-маркет» на загальну суму 162 гривні 60 копійок.

Після цього ОСОБА_3 , діючи за попередньо змовою з ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи, що за їх діями спостерігають працівники магазину, які усвідомлюють сутність їх протиправних дій, утримуючи зазначене майно у руках, вибігли через вхідні двері з приміщення магазину, не сплативши вартість зазначеного майна та таким чином обернувши викрадене на свою користь. При цьому, охоронник магазину «Продукти-306» ТОВ «АТБ-Маркет» - свідок ОСОБА_7 , почав переслідувати ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , вимагати припинити протиправні дії та повернути викрадене майно, однак останні, ігноруючи законні вимоги ОСОБА_7 , утримуючи зазначені вище товари, з місця вчинення злочину зникли, чим заподіяли ТОВ «АТБ-маркет» матеріальну шкоду на загальну суму 351 гривні.

Позиція обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково та зазначив, що він визнає крадіжку, яку скоїв одноособово, грабіж за попередньою змовою групою осіб не визнає повністю та пояснив наступне. Він не оспорює вказаний день, час та місце, які зазначені в обвинувальному акті, проте особисто не пам`ятає число та місяць. Він йшов у магазин АТБ, по дорозі зустрів ОСОБА_8 та попросив у нього грошей, бо йому не вистачало. В АТБ зайшов разом з ОСОБА_8 . Відеозапис з камер спостережень магазину, де зафіксовані він та ОСОБА_8 - не оспорює. В магазині він вирішив вкрасти дві палки ковбаси, які він взяв в руки, пішов з ними до відділу овочів і стояв там, чекав, щоб відчинились двері, а потім вибіг та побіг. У нього умисел був тільки на крадіжку ковбаси. Про цю крадіжку з ОСОБА_8 він не домовлявся. На відеозапису з магазину видно, як він стоїть біля овочів, а потім побіг. З магазину він вибігав та біг тому що знав, що краде. Коли вибігав з магазину зіткнувся з ОСОБА_8 випадково. Жалкує, що скоїв крадіжку.

Показання свідка, допитаного в ході судового розгляду.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що працює охоронцем в магазині АТБ по АДРЕСА_3 . Всі пояснення, які він надав раніше на досудовому слідстві - підтримує повністю. У вказаний день та час він, виконуючи обов`язки охоронця, був на робочій зміні і побачив, як в магазин зайшли два чоловіки - обвинувачений, якого він впізнає і ще один. Він одразу звернув увагу на них, оскільки їх нескромна поведінка викликала підозру - схоже, що вони були в стані сп`яніння. Потім його напарник почав слідкувати за ними через камери спостереження, а він слідкував за ними особисто в приміщенні магазину і побачив, що вони взяли два куски м`яса чи ковбаси, пляшку горілки, потім сік та пішли не на каси, а в бік виходу з магазину через двері виходу і він пішов за ними. В руках обидва несли товар, який взяли - хтось щось одне, другий - інше і він пішов за ними слідом, людей в магазині було не багато. Коли він побачив, що вони намагаються вийти з магазину не сплативши за товар, він крикнув їм: «Стояти» та миттєво побіг за ними, а вони, почувши та побачивши його, кинулись тікати від нього, вибігли з магазину та побігли по вулиці, а він - зупинився на вході у дверях, оскільки йому по роботі заборонено залишати магазин. Отже, до його зауваження вони просто йшли по магазину, а після крику «Стояти» вони разом побігли і вибігши з магазину втекли. В подальшому проводився слідчий експеримент за його участю, де він під запис на відео показав слідчому, як все відбувалось.

Представник потерпілого ТОВ «АТБ-Маркет ОСОБА_9 надав заяву про розгляд даної справи за його відсутності. Заяв, клопотань, відводів не має. Цивільний позов не заявляє. Підтверджує свідчення, надані ним на досудовому слідстві. Повністю розуміє зміст всіх обставин по справі. Вид та міру покарання просить призначити на розсуд суду. Його позиція є добровільною.

Суд знаходить, що стороною обвинувачення повністю доведена вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за обставинами, викладеними в обвинувальному акті.

Вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України повністю підтверджується показаннями свідка ОСОБА_7 , працюючого охоронником магазину « ІНФОРМАЦІЯ_3 » який був очевидцем вчинення ОСОБА_3 відкритого викрадення чужого майна і який діяв за попередньою змовою з ОСОБА_6 . Зазначений свідок виконував робочі обов`язки охоронця даного магазину і в момент вчинення злочину безпосередньо спостерігав всі дії ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з моменту їх заходу в приміщення магазину і в момент вчинення останніми протиправних дій усно вимагав їх припинити, а також фізично намагався їх зупинити, що ОСОБА_3 та ОСОБА_6 почули, побачили та проігнорували, миттєво змінивши вихід з магазину на втечу, вибігши через вхідні двері з приміщення магазину і не сплативши вартість зазначеного викраденого майна зникли.

Всі показання свідка в ході судового розгляду повністю збігаються з дослідженим відеозаписом з камер спостережень з місця вчинення злочину, в якому є очевидним, як ОСОБА_3 та ОСОБА_6 разом заходять до приміщення магазину, на вході спілкуються між собою, їх поведінка звертає на себе увагу тим, що зовнішньо відповідає поведінці осіб, які знаходяться в стані сп`яніння, на що звертав увагу в своїх показаннях свідок, далі ОСОБА_3 та ОСОБА_6 беруть в торгівельному залі зазначений товар і прямують до виходу з магазину не підходячи до каси, а свідок прямує за ними. Далі на відеозапису видно, як свідок наблизився до ОСОБА_3 , який спочатку стоїть з товаром біля відділу овочів, потім прямує до виходу, свідок миттєво реагує - швидко прямує до ОСОБА_3 , який на таку реакцію охоронника починає тікати від охоронця, вибігаючи за ОСОБА_6 з приміщення магазину серед людей на вихід, в цей момент охоронник біжить прямо позаду них, ОСОБА_3 та ОСОБА_6 прискорюються, вибігають з магазину і не зупиняючись та прискорюючи швидкість рухаються вже поза межами магазину по вулиці, а охоронник зупиняється на виході магазину (том 2 а.с. 18 - додаток до протоколу тимчасового доступу від 12.08.2020 - диск формату CD-R).

Крім того, вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України повністю підтверджується сукупністю досліджених матеріалів кримінального провадження, а самеПротоколом тимчасового доступу до речей і документів від 12 серпня 2020 року в ході проведення якого вилучено виготовлені копії кримінального провадження №12019040740000531 на 29 аркушах, які прошито, пронумеровано та скріплено печаткою:

- протоколом огляду місця події від 20.05.2019 (а.с. 20); заявою ОСОБА_10 від 20.05.2019; фототаблицею до протоколу огляду місця події, супровідним листом та заявою ТОВ «АТБ-маркет», Розпорядженням №38 від 30.04.2019, Актом інвентаризації, прибутковими накладними, клопотання про призначення судово-товарознавчої експертизи, ухвалою Інгулецького районного суду від 09.09.2019, висновком експерта №3087/19 від 16.09.2019, заявою ОСОБА_10 від 21.05.2019, протоколом огляду серверу від 21.05.2019, диском формату CD-R (копія додатку до протоколу огляду серверу від 21.05.2019), який упаковано у паперовий конверт та долучено до протоколу у вигляді додатку №1, диском формату CD-R (копія додатку до протоколу проведення слідчого експерименту від 22.01.2020), який упаковано у паперовий конверт та долучено до протоколу у вигляді додатку №2); протоколом проведення слідчого експерименту від 22.01.2020 за участю свідка ОСОБА_7 та дослідженою судом відео фіксацією даного слідчого експерименту, на якому свідок показав слідчому всі дії перед вчиненням злочину та сам момент злочину (т.2 а.с.15-49).

Оцінивши кожний доказ окремо, суд знаходить, що вони є належними, допустимими й достовірними.

Оцінивши сукупність зібраних доказів суд знаходить, що вони взаємозв`язані і є достатніми для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_3 .

Суд зазначає, що кваліфікація злочину - це кримінально-правова оцінка поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу злочину, передбаченому Кримінальним кодексом України, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння.

За своєю суттю і змістом кваліфікація злочинів завжди пов`язана з необхідністю обов`язкового встановлення та доказування кримінально-процесуальними й криміналістичними засобами двох надзвичайно важливих обставин: 1) факту вчинення особою (суб`єктом злочину) суспільно небезпечного діяння, тобто конкретного акту її поведінки (вчинку) у формі дії чи бездіяльності; 2) точної відповідності ознак цього діяння ознакам складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України.

Так, виходячи з положень ст. 186 КК України, грабіж - це відкрите викрадення чужого майна.

При цьому викрадення вважається відкритим, якщо воно вчинюється у присутності власника майна або особи, у віданні чи під охороною якої перебуває майно, і винний усвідомлює, що ці особи розуміють сутність його злочинних дій.

Таким чином, основною ознакою об`єктивної сторони грабежу є відкрите викрадення майна.

Грабіж вважається закінченим злочином з моменту заволодіння майном і таким моментом визнається поява у злочинця реальної початкової можливості розпоряджатися вилученим майном.

Поряд з наведеним, відповідно до положень ст. 185 КК України - крадіжка це таємне викрадення чужого майна.

Диспозиція ч.2 ст.186 КК України передбачає відповідальність за вчинення відкритого викрадення чужого майна (грабежу), поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчиненого повторно, або за попередньою змовою групою осіб.

Натомість, диспозиція ч.2 ст.185 КК України передбачає відповідальність за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненої повторно або за попередньою змовою групою осіб.

Відповідно до п. п. 3, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», крадіжка (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення. Розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв`язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, стан сп`яніння). Крадіжку і грабіж потрібно вважати закінченими з моменту, коли винна особа вилучила майно і мала реальну можливість розпоряджатися чи користуватися ним. Дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж чи розбій. Коли винна особа вже отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися протиправно вилученим майном, але застосовує насильство лише з метою уникнення затримання, її дії не можуть визнаватися грабежем, поєднаним з насильством. Залежно від способу вилучення майна вони можуть розцінюватись як крадіжка або грабіж.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_7 , він, помітивши викрадення обвинуваченим та ОСОБА_6 товарів із магазину, крикнув їм: «Стояти» та миттєво побіг за ними, а вони почувши та побачивши його кинулись тікати від нього, вибігли з магазину та побігли по вулиці, а він зупинився на вході у дверях, оскільки йому по роботі заборонено залишати магазин.

Показання даного свідка є послідовними та логічними, узгоджуються з іншими зібраними у кримінальному провадженні доказами та спростовують доводи обвинуваченого про те, що він не відкрито, а таємно викрав майно. Суд не вбачає підстав недовіряти свідку, та зазначає, що його показання, в силу ст. 84 КПК України, є джерелом доказів.

Дослідивши надані докази, суд з`ясував, що дії обвинуваченого, розпочаті як крадіжка, були виявлені іншими особами і, незважаючи на це, продовжені обвинуваченим з метою заволодіння майном.

Таким чином, суд вважає, що сукупність вищенаведених доказів дозволяє дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України за ознаками відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Оцінка позиції сторони захисту.

Суд не приймає до увагу позицію обвинуваченого та його захисника про те, що обвинувачений мав умисел лише на крадіжку і грабіж за попередньою змовою осіб є на їх думку не доведеним.

Показання свідка, а також досліджене відео з камер спостережень приміщення магазину до моменту вчинення кримінального правопорушення і в момент його вчинення повністю спростовують позицію як обвинуваченого, так і думку його захисника. Вказані докази свідчать про очевидні дії, розуміння та очевидність яких не підлягає сумніву та спеціальних знань в момент їх дослідження - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з моменту заходу у торгівельне приміщення спілкуються між собою, їх дії узгоджені між собою, послідовні і мають єдиний напрямок взяти товар магазину, який вони, кожний окремо, беруть, рухаються у бік входу в магазин, де разом зупиняються, очікують, потім разом йдуть через двері входу в магазин на вулицю і в момент, коли за ними починає бігти охоронник починають тікати від охоронця, вибігають з магазину на вулицю, продовжуючи свій біг, що дозволяє бачити прозоре скло магазину.

Крім того, на відеозапису видно, як ОСОБА_3 та ОСОБА_6 до моменту вчинення кримінального правопорушення проходять впритул до охоронця магазину, який стоїть у форменому одязі робітника магазину з рацією в руці, в яку щось говорить. Беззаперечною обставиною, яка не була спростована ні обвинуваченим, ні його захисником є момент, коли охоронник біжить за ОСОБА_3 , який з несплаченим товаром у руках не іде, а тікає від охоронця в двері входу. Важливим є те, що ОСОБА_3 , який йшов на вихід з магазину починає миттєво бігти на вихід лише в той момент, коли охоронник побіг до нього і відстань між ними була дуже короткою - охоронник майже не схопив ОСОБА_3 , який біг на вихід з магазину прямо перед ОСОБА_6 відштовхуючи громадян, які через цей вхід входили в цю мить у магазин. Ця обставина вказує лише на одне - безпосередньо ОСОБА_3 і у свою чергу ОСОБА_6 можливо і бажали тайно вийти з магазину з викраденим майном, проте їх дії були помічені охоронником і вони це миттєво усвідомили, і у свою чергу, будучи вже викритими у своїх протиправних діях миттєво відреагували на дії охоронника, змінивши ходьбу на біг і вже не виходили, а втікали з магазину з викраденим майном прямо перед охоронцем за своїми спинами, щоб не бути спійманими ним, який на порозі до входу в магазин зупинився, а ОСОБА_3 з ОСОБА_6 не зупиняючись тікали від охоронця вже по вулиці.

Тобто, будь який сторонній спостерігач, побачивши вказаний відеозапис дійте єдиного висновку - перед ним очевидними є втеча від переслідування (в розумінні - гонитва, намагання наздогнати та спіймати), де втікачі - ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , а їх переслідувач охоронник магазину і втікачі роблять все можливе, щоб їх не спіймав охоронець - відштовховують відвідувача, який зайшов до магазину та був на путі їхньої втечі, вибігають на вулицю і не зупиняючи втечу продовжують біжати за межами магазину.

Не піддається сумніву і факт попередньої змови ОСОБА_3 з ОСОБА_6 - він підтверджується їх сумісними діями з самого першого моменту, коли вони зайшли в торгівельне приміщення магазину - їх дії є очевидно узгодженими, послідовними і мають один намір - взяти товар, після чого вони не змінюють характер співучасті, а очікують один одного недалеко від входу в магазин, щоб разом і покинути його з викраденим товаром.

При цьому, показання обвинуваченого суд оцінює критично, як намагання уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, оскільки вони повністю спростовуються наведеними вище доказами, які між собою повністю узгоджуються і доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Часткове визнання обвинуваченим своєї вини, а саме: у вчиненні крадіжки, суд розцінює як захисну версію з метою уникнути кримінальної відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення. Його показання не узгоджуються з іншими доказами, зібраними у кримінальному провадженні.

Ухвалюючи вирок, суд, в числі іншого, враховує, що відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 КК України, є тяжким злочином та, особу винного, який є неодноразово засудженою особою, судимості на цей момент не зняті і не погашені, не працює, не одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо - скарг не надходило, вину визнав частково.

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченому - відсутні.

Обставина, яка обтяжує йому покарання - рецидив кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного ОСОБА_3 , обставину, яка обтяжує покарання, суд вважає, що покарання йому повинно бути призначене у вигляді позбавлення волі.

При цьому, оскільки злочин за даним вироком вчинений ОСОБА_3 до постановлення вироку Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.01.2024 року, остаточне покарання слід призначити з урахуванням положень ч.4 ст.70 КК України.

Підстав для застосування статті 69 КК України судом не знайдено.

Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та за вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2024 року, призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 2 (два) місяці.

У строк остаточно призначеного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання частково відбуте за попереднім вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2024 року.

Строк відбування покарання обраховувати з часу приведення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбування покарання час, проведений ОСОБА_3 під вартою в період з 20 грудня 2023 року по 27 березня 2024 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не обирати.

Документи: копії документів кримінального провадження №12019040740000531 на 29 аркушах, які прошито, пронумеровано та скріплено печаткою (а.с.20-49) - залишити на зберігання в матеріалах кримінального провадження.

Матеріали кримінального провадження №12020040740000576 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі №213/485/24, пр. №1-кп/213/141/24.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Згідно ч.6 ст.376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення засудженому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того засудженому роз`яснено вимоги ч.3 ст.376 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1 .