Ухвала

від 26.09.2024 по справі 213/485/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2029/24 Справа № 213/485/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді-доповідача: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю

секретаря судового засідання: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги прокурорів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на вирок Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2024 року у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12020040740000576 від 30.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_9 , за ч.2 ст.186 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2024 року ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широка Дача Широківського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, маючого неповну середню базову освіту (9 класів загальноосвітньої школи), офіційно не працевлаштованого, не одруженого, на утриманні неповнолiтнiх дітей не маючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час відбуває покарання у Державній установі «Криворізька установа виконання покарань (№3)», раніше засудженого:

- 20.01.2003 Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 128, 186 ч. 2, 289 ч. 2, 15 ч. 1, 289 ч. 2, 69, 70 ч. 1 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнений 01.04.2008 по відбуттю строку покарання;

- 17.02.2010 Нахимівським районним судом м. Севастополя заме ст. 185 ч. 3 КК України, звільнений 23.05.2013 по відбуттю строку покарання;

- 13.06.2017 Iнгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за 15 ч. 3, 185 ч. 3 КК України, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі з випробуванням строком 2 роки,

- 14.10.2022 Голосіївським районним судом міста Києва за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді арешту строком на 4 (чотири) місяці;

- 23.01.2024 Інгулецьким районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.309 КК України до 01 року позбавлення волі;

визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та за вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2024 року, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 2 місяці. У строк остаточно призначеного покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховано покарання частково відбуте за попереднім вироком Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 січня 2024 року. Строк відбування покарання обраховано з часу приведення вироку до виконання, зарахувавши в строк відбування покарання час, проведений під вартою в період з 20 грудня 2023 року по 27 березня 2024 року. Вирішено питання про речові докази.

Згідно вироку суду, 30.04.2019 приблизно о 19:20 годині ОСОБА_9 , знаходячись в приміщенні торгової зали магазину «Продукти-306» Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-Маркет», розташованому по вулиці Недєліна 27 в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, де запропонував ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вчинити відкрите викрадення чужого майна, на що ОСОБА_10 надав згоду в усній формі.

Після чого, ОСОБА_10 , діючи за попередньо змовою з ОСОБА_9 , реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, діючи відкрито, умисно, без застосування насильства або погрози його застосування, в присутності працівників зазначеного магазину, повторно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу до майна, яке знаходилось в торговій залі вищезазначеного магазину, всупереч інтересам власника, з метою подальшого звернення майна на свою користь, взяв з торгової полки нектар 1,93 л ОКЗДХ «Наш Сік» мультифруктовий, неосвітлений, пастеризований, тетра-пак, вартістю 29 гривень 0 копійок, продукт сирний твердий 210 г «Тульчинка Руський» молоковмістний 20% флоу-пак, вартістю 27 гривень 60 копійок, горілку 0,5 л «Хлібний дар», імбирно-медову 40% ск/бут, вартістю 92 гривні 20 копійок, сосиски 330 г «М`ясна лавка», докторські фірмові, варені шт/о, газ/уп, вартістю 38 гривень 70 копійок. Тим самим ОСОБА_10 відкрито викрав майно, що належить ТОВ «АТБ-маркет» на загальну суму 188,40 гривень.

В цей момент ОСОБА_9 , діючи за попередньо змовою з ОСОБА_10 , реалізуючи єдиний злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, діючи відкрито, умисно, без застосування насильства або погрози його застосування, в присутності працівників зазначеного магазину, шляхом вільного доступу до майна, яке розташоване в торговельному залі вказаного магазину, взяв з торгової полки ковбасу «М`ясна лавка» Тернопільська с/в, вак/уп, 350 г у кількості двох штук, вартість кожної з яких становить 81 гривня 30 копійок, загальною вартістю 162 гривні 60 копійок. Тим самим ОСОБА_9 відкрито викрав майно, що належить ТОВ «АТБ-маркет» на загальну суму 162 гривні 60 копійок.

Після цього ОСОБА_9 , діючи за попередньо змовою з ОСОБА_10 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на відкрите викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи, що за їх діями спостерігають працівники магазину, які усвідомлюють сутність їх протиправних дій, утримуючи зазначене майно у руках, вибігли через вхідні двері з приміщення магазину, не сплативши вартість зазначеного майна та таким чином обернувши викрадене на свою користь. При цьому, охоронник магазину «Продукти-306» ТОВ «АТБ-Маркет» - свідок ОСОБА_11 , почав переслідувати ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , вимагати припинити протиправні дії та повернути викрадене майно, однак останні, ігноруючи законні вимоги ОСОБА_11 , утримуючи зазначені вище товари, з місця вчинення злочину зникли, чим заподіяли ТОВ «АТБ-маркет» матеріальну шкоду на загальну суму 351 гривні.

На вказаний вирок суду прокурорами ОСОБА_12 та ОСОБА_8 подані апеляційні скарги які є ідентичними за змістом, в яких не заперечуючи доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_9 у скоєнні ним кримінального правопорушення, не оскаржуючи фактичних обставин, місця, часу, способу їх вчинення та інших обставин, вважають судове рішення незаконним, необґрунтованим та не вмотивованим через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. В обґрунтування вказують, що не доведено вину ОСОБА_10 у скоєнні злочину за ознаками ч.2 ст.186 КК України, обвинувальний вирок відносно нього судом не ухвалювався, оскільки матеріали щодо останнього виділено в окреме провадження, в порушення принципу презумпції невинуватості необґрунтовано зазначено у мотивувальній частині вироку, що ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 30.04.2019 приблизно о 19.20 годині, знаходячись в приміщенні торгової зали магазину «Продукти-306» по АДРЕСА_2 , вчинили відкрите викрадення майна на загальну суму 351 грн., що належить ТОВ «АТБ». Просять змінити вирок щодо ОСОБА_9 за ч.2 ст.186 КК України, через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та виключити з мотивувальної частини вироку посилання на вчинення відкритого викрадення майна за попередньою змовою з ОСОБА_10 та зазначити, що вказаний злочин ОСОБА_9 скоїв за попередньою змовою з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження. В іншій частині вирок суду залишити без змін.

Сторони кримінального провадження про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, це підтверджується наявними матеріалами справи, клопотань про відкладення слухання справи не надходило.

Заслухавши суддю доповідача, думку прокурора, який підтримав вимоги апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до вимогст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Висновки судупершої інстанціїпро доведеністьвини ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, за обставин, встановлених судом першої інстанції, та кваліфікація його дій, а також вид та розмір призначеного обвинуваченому покарання, в апеляційному порядку не оспорюються, а тому, з урахуванням вимог ч.1 ст.404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.

Разом з тим, під час апеляційного перегляду колегією суддів встановлено порушення вимог п.3 ч.1 ст. 409 КПК України, згідно якого, підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ч.1 ст.412 КПК України, істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Так, відповідно до положень ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку передбаченому цим Кодексом і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

При цьому, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбаченнях цією статтею.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК України, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення. Але суд позбавлений права вирішувати питання про винуватість особи, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження.

Частиною 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частиною 2 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, частиною 1 статті 11 Загальної декларації прав людини передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В національному законодавстві презумпцію невинуватості як один з основоположних конституційних принципів судочинства відображено в частині 1 статті 62 Конституції України, частині 1 статті 17 КПК. Згідно з цими правовими нормами особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях презумпція невинуватості вважається порушеною, якщо судове рішення відображає думку про винуватість особи у вчиненні злочину до того, як її вину буде доведено відповідно до закону. При цьому навіть за відсутності офіційних висновків достатньо деякого припущення, що суд розглядає особу як винувату («Мінеллі проти Швейцарії» (Minelli v. Switzerland), п. 37; «Нераттіні проти Греції» (Nerattini v. Greece), п. 23; «Діду проти Румунії» (Didu v. Romania), п. 41). Попереднє висловлення судом такої думки неминуче порушує презумпцію невинуватості («Нестак проти Словаччини» (Nestak v. Slovakia), п. 88; «Гарицкі проти Польщі» (Garycki v. Poland), п. 66).

Ці вимоги закону судом першої інстанції виконані належним чином не були.

Проаналізувавши вищенаведені норми закону, колегія суддів приходить до висновку, що суд у своєму рішенні не може використовувати формулювання, які б вказували на винуватість осіб, вина яких вироком суду не встановлена.

Відтак, на думку колегії суддів, місцевий суд безпідставно зазначив у мотивувальній частині вироку прізвище та ініціали особи, а саме ОСОБА_10 , оскільки матеріали відносно такого виділено в окреме провадження, тим самим, наперед вирішивши питання про доведеність його вини, чим порушив принцип презумпції невинуватості, а тому вирок в цій частині підлягає зміні, з виключенням з мотивувальної частини судового рішення посилання суду першої інстанції на особу « ОСОБА_10 », зазначивши у мотивувальній частині вироку, при викладенні фактичних обставин провадження, що ОСОБА_9 скоїв вказане кримінальне правопорушення за попередньою змовою з «особою, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження».

Керуючись ст.ст. 404, 405,407,408,409,419 КПК України колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги прокурорів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.04.2024 року у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12020040740000576 від 30.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_9 , за ч.2 ст.186 КК України змінити.

Виключити з мотивувальної частини вироку посилання на особу « ОСОБА_10 », зазначивши, що ОСОБА_9 скоїв вказане кримінальне правопорушення за попередньою змовою з «особою, кримінальне провадження стосовно якої виділено в окреме провадження».

В іншій частині вирок суду залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

Судді