Рішення

від 08.04.2024 по справі 352/2371/23

ТИСМЕНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 352/2371/23

Провадження № 2/352/111/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2024 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Радишевська З.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши упорядку загальногопозовного провадженняу відкритомусудовому засіданніцивільну справуза позовноюзаявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 ,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет спору,Тисменицька державнанотаріальна конторапро визнаннянедійсним державногоакту,скасування державноїреєстрації правана нерухомемайно,-

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог.

04.10.2023 року представник ОСОБА_2 адвокат Мищишин Іванна Ярославівна звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Тисменицька державна нотаріальна контора, про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та державного акту, скасування державної реєстрації права на нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серія ІФ №027459, площею 0,9719 га. У списку пайовиків с. Березівка урочище «Гора» за номером 45 зазначено ОСОБА_2 сертифікат №314633, кадастрові гектари 23,91, фізичні гектари 0,9719, в цьому ж списку на номером 83 зазначено про виділення земельної частки (паю) ОСОБА_2 , сертифікат №314648, кадастрові гектари 13,89, фізичні гектари 0,5646, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 . В подальшому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,9719 га, власником якої на той момент вже являвся ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивачу було відмовлено у реєстрації своєї земельної ділянки, оскільки остання вже була зареєстрована за іншою особою. Тому позивач звернувся до суду та просив визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, визнати недійсним державний акт, на підставі даного свідоцтва та скасувати державну реєстрацію спірної земельної ділянки.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому зазначив, що позовну заяву не визнає та вважає такою, яка не підлягає до задоволення. Зазначає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту та передчасно подано заяву до суду, оскільки в разі задоволення позовних вимог буде припинено права власності на земельну ділянку відповідача, однак це не сприятиме відновленню прав та інтересів позивача. Вказує, що на даний час видані два оригінали державних актів на право власності на земельну ділянку, які були видані до початку дії Державного земельного кадастру, тобто до 01.01.2013 року, а тому право на землю до цієї дати підтверджувалось державним актом, у якому могло не бути зазначено кадастрові номери земельних ділянок, однак такі визнаються державою та здійснювати їх обмін не потрібно. Окрім цього відповідач наголошує, що земельні ділянки при розпаюванні видавалися в умовних кадастрових гектарах, а тому при їх обмірах в натурі (на місцевості) їх площа не сходилась. Так, на думку відповідача, позивачем не проведено геодезичних робіт, направлених на встановлення місця знаходження належної йому земельної ділянки та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, не оскаржувались дії та рішення суб`єктів владних повноважень, які розпорядилися його земельною ділянкою, тому його вимоги до відповідача є передчасними.

Позивач в судове засідання не з`явився, своє представництво в суді здійснював через адвоката Мищишин І.Я.

Представник позивачаадвокат МищишинІ.Я.в судовомузасіданні позовнівимоги підтримала,окрім частинипозовних вимогщодо визнаннянедійсним свідоцтвапро правона спадщинуза закономвід 06.06.2008року серіїВКК №904400,провадження пояких ухвалоюсуду від13.03.2024закрито,просила такізадовольнити.Пояснила,що правона земельнучастку пай№314648мав ОСОБА_2 ,який всписку пайовиківбув за№83та якийпомер,спадкоємцем якогопо сертифікату№ 314648на 13,89кадастрових гектари,0,5646фізичних гектарівє відповідач.Відповідач отримавдержавний актна правовласності наземельну ділянку02.02.2008року напідставі свідоцтвапро правона спадщину від06.06.2008року №ВКМ№082701. Позивач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку 27.11.2008 року на підставі розпорядження Тисменицької РДА №517. На запитання суду зазначила, що скоріш за все Тисменицька РДА допустила помилку при видачі оскарженого державного акту, але рішення не приймала. Також зазначила, що державний акт на підставі свідоцтва про спадщину не видається.

Відповідач та його представник у судове засідання не з`явились, представник відповідача до суду надіслав заяву, в якій зазначив про розгляд справи без його участі та участі відповідача.

Представник відповідача у попередніх судових засіданнях пояснив, що відповідачем була дотримана процедура отримання земельної ділянки, оскільки він спочатку звернувся до нотаріуса, потім до Тисменицької РДА. Розпаювання земель здійснювалось, згідно розпорядження №517. Тисменицька РДА видала державний акт на право власності на земельну ділянку. Ззаначив, що якщо була виготовлена технічна документація на землю, то РДА приймає одне рішення на всіх учасників. Вважає, що відповідач не допускав порушення процедури оформлення права власності на земельну ділянку, оскільки саме місцева державна адміністрація вирішує, кому і скільки землі виділяти. Звертав увагу суду на те, що позивачем визначено не належний склад учасників судового процесу. Якщо орган, який видавав правовстановлюючий документ, допустив порушення, тоді на його думку, Тисменицьку РДА слід залучити до участі у справі. Вважає, що відповідачем жодних порушень допущено не було. Зазначив, що з моменту початку дії Електронного державного земельного кадастру та публічної Кадастрової карти України, а саме з 01.01.2013 року, за бажанням власників земельних ділянок кадастрові номери останніх можна було вносити у вказаний реєстр. Пояснив, що відповідач скористався своїм правом у 2017 році, розробив відповідну технічну документацію, з`явилися координати поворотних точок і відповідно було зареєстровано кадастровий номер земельної ділянки у вказаному реєстрі. Позивачем не було додано доказів місцезнаходження належної йому земельної ділянки, фізичних робіт він не провів, експертизи з встановлення місцезнаходження земельної ділянки не зробив. Просив у позові відмовити.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 05.10.2023 позовну заяву залишено без руху.

05.10.2023 представником позивача усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суддівід 09.10.2023відкрито провадженняу справів порядкузагального позовногопровадження тапризначено підготовчесудове засідання.

Ухвалою суду від 29.11.2023 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено, постановлено накласти заборону на відчуження та поділ земельної ділянки кадастровий номер 2625880100:03:001:0054, площею 0,9791 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в с. Березівка, урочище «Гора», Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, що належить відповідачу по справі ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 29.11.2023 року підготовче провадження постановлено закрити та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 05.02.2024 року витребувано по справі докази.

Ухвалою суду від 13.03.2024 року провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.2008 року серії ВКК №904400 закрито.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 , який проживає в с. Березівка Тисменицького району 27.11.2008 року на підставі розпорядження Тисменицької РДА №517 Березівської сільської ради від 26.12.2005 року було видано державний акт серії ІФ №2027459 на право власності на земельну ділянку площею 0,9719 га, розташовану в с. Березівка урочище «Гора» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2625880100:03:001:0054 (а.с.9).

Підставою для видачі державного акту серії ІФ №2027459 було розпорядження Тисменицької РДА від 26.12.2005 року №517 про затвердження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по Березівській сільській раді, згідно якого вирішили затвердити протокол зборів власників земельних часток (паїв) по затвердженню схеми розташування земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) та проект землеустрою щодо організації на території земельних часток (паїв); надати у власність земельні частки (паї) власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) (а.с.13).

Згідно списку пайовиків с. Березівка, урочище «Гора», що затверджений протоколом зборів власників земельних часток, за номером 45 зазначено ОСОБА_2 сертифікат № НОМЕР_1 , кадастрові гектари 23,91, фізичні гектари 0,9719. В цьому ж списку за номером 83 зазначено ОСОБА_2 сертифікат № НОМЕР_2 , кадастрові гектари 13,89, фізичні гектари 0,5646 (помер) (а.с.17).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру №76026493 від 29.02.2024 року була заведена спадкова справа №558 від 24.07.2001 року після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та Тисменицькою державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину ВКМ №082701 від 06.06.2008 року. (а.с.172).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.2008 року ОСОБА_3 є спадкоємцем майна після смерті ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 . Спадкове майно складається в тому числі з земельної частки (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності селяської спілки "Лесі Українки" розміром 13,89 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, що посвідчується сертифікатом за спадкоємцем ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , на право на земельну частку (пай) серії РН №314648, виданий Тисменицькою РДА 20.02.2000 року, зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №92, спадкоємцем якого була його дочка ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с.175).

Відповідачу ОСОБА_3 , який проживає в с. Березівка Тисменицького району 02.02.2009 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.06.2008 року ВКМ №082701, Тисменицькою РДА було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІФ №107560 площею 0,9719 га, яка розташована в с. Березівка урочище «Гора» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2625880100:03:001:0054 (а.с.36).

Відповідно до інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку 04.01.2017 року за відповідачем здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,9719 га, розташовану в с. Березівка урочище «Гора» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 2625880100:03:001:0054 (а.с.10).

V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Статтею 3 Цивільного процесуального кодексу Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до змістуст. 15 Цивільного кодексу Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зіст. 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджатися своїм майном.

Так, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина першастаття 125 ЗК України).

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України (частина першастаття 126 ЗК України).

Належними відповідачами у справах про визнання недійсними та скасування актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу.

Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеномуЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

VІ. Висновки суду.

Вислухавши думку сторін, розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до списку пайовиків с. Березівка, урочище "Гора", який був затверджений протоколом зборів власників сертифікатів земельних часток паїв, що в подальшому був затверджений розпорядженням Тисменицької РДА за №517 від 26.12.2005 року, за ОСОБА_2 , спадкоємцем якого була його дочка ОСОБА_4 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав, спадкоємцем якої є відповідач, відповідно до сертифікату №314648 рахується земельна ділянка в кадастрових гектарах 13,89, фізичні гектари 0,5646 (номер 83). В свідоцтві про право на спадщину за законом від 06.06.2008 року ВКМ №082701, виданому державним нотаріусом Гавриляку В.В., зазначені аналігічні характеристики даної земельної ділянки в частині розміру та номеру сертифікату про право на пай. В той же час, Тисменицькою РДА 02.02.2009 року видано оскаржений державний акт відповідно до якого розмір земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 , вказано у іншому розмірі, а саме 0,9719 га.

Суд приймає до уваги і те, що представник позивача вказала в судовому засіданні, що скоріш за все при видачі оскаржуваного державного акту була допущена помилка саме Тисменицькою РДА.

Відтак, на переконання суду, належними відповідачами у даній справі є особа, якій видано державний акт про право власності на відповідну земельну ділянку та орган виконавчої влади, що його видав. Так, у даній справі оспорюваний державний акт на право власності на земельну ділянку виданий Тисменицькою районною державною адміністрацією, однак правонаступника останньої до участі у справі залучено не було.

Таким чином, відсутні підстави для задоволення позову внаслідок неналежного складу відповідачів.

VІІ. Судові витрати.

Згідно з частиною 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.Відтак, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі ч.1 ст.125, ч.1 ст.126 ЗК України, керуючись ст.4,10,76-82,89,263-265,268, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Тисменицька державна нотаріальна контора, про визнання недійсним державного акту, скасування державної реєстрації права на нерухоме майно - відмовити.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду в даній справі від 29.11.2023 року, а саме: накладення заборони на відчуження та поділ земельної ділянки кадастровий номер 2625880100:03:001:0054, площею 0,9791 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована в с. Березівка, урочище «Гора», Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, що належить відповідачу по справі ОСОБА_3 , - скасувати.

Згідно ст.273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

відповідач: ОСОБА_3 ,с.Березівка,Івано-Франківський район, Івано-Франківськаобласть,77461, РНОКПП НОМЕР_4 ;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Тисменицька державна нотаріальна контора, вул. Галицька, 32, м. Тисмениця, 76014, код ЄДРПОУ 02891670.

Рішення складене в повному обсязі 15.04.2024 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.