Рішення

від 03.04.2024 по справі 925/1293/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2024 року Черкаси справа №925/1293/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» (вул.Парково-Сирецька, 15А, м.Київ, 04112, ідентифікаційний код 41818092)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Делікат Ритейл» (вул.Університетська, 25, м.Черкаси, 18000, ідентифікаційний код 42908375),

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 8 662 296,30 грн,

за участю представників:

від позивача Бачинська А.Ю., адвокат (приймає участь у режимі відеоконференції),

від відповідача Чакалов А.К. , адвокат,

від третьої особи Юрченко Т.Л., адвокат,

26.09.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом, у якому просить суд (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Делікат Ритейл» безпідставно утримані кошти за користування нерухомим майном за період з 10.05.2022 до 31.07.2023 у сумі 8 662 296,30 грн. Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 129 934,44 грн та витрати на правову допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 26.04.2021 є власником торгівельного комплексу загальною площею 8979,6 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 . Частина цього торгівельного комплексу площею 2539,27 м2 перебуває у користуванні відповідача, який розмістив там магазин продовольчих товарів «ДЕЛИКАТ». Відповідач не укладав з позивачем, як власником приміщення, договору оренди чи будь-якого іншого правочину щодо користування спірними приміщеннями площею 2539,27 м2, тому як фактичний користувач приміщенням площею 2539,27 м2 без достатньої правової підстави за рахунок власника цього приміщення зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ним. І на на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України зобов`язаний повернути ці кошти власнику приміщення. Розмір безпідставно утриманих коштів був розрахований на підставі вартості оренди квадратного метра нежитлової нерухомості на подібні об`єкти у м.Черкаси та визначений експертом на замовлення позивача.

26.10.2023 позивач надіслав суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій зазначив, що з метою визначення ринкової вартості тимчасового користування спірним нежитловим приміщенням площею 2539,27 м2, на замовлення позивача, була проведена судова оціночно-будівельна експертиза, згідно з якою ринкова вартість тимчасового користування (оренда чи/та піднайм) спірним нежитловим приміщенням площею 2539,27 м2 за період з 01.07.2022 до 31.07.2023 становить 7 857 000,00 грн, тому саме цю саму позивач і просить суд стягнути з відповідача.

12.12.2023 позивач надіслав суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій зазначив, що з дозвільної документації на роботу магазину, що отримувалась відповідачем, слідує, що відповідач почав використовувати приміщенні належні позивачу не пізніше 10.05.2022, тому просить суд стягнути з відповідача безпідставно утримані кошти за період з 10.05.2022 до 31.07.2023 у сумі 8 662 296,30 грн.

У своїх заявах по суті позивач зазначив, що йому як власнику належать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження спірним майном, в тому числі право передавати майно у користування іншій особі та отримувати від свого майна дохід. Оскільки між сторонами у справі відсутні будь-які договірні відносини щодо спірного майна, тому відповідач користується цим майном безпідставно та зобов`язаний повернути позивачу кошти, які він зберіг у себе без достатньої правової підстави. У кримінальному провадженні, на яке посилається відповідач, обмежено лише право позивача відчужувати спірне майно, тоді як позивач не обмежений у праві розпорядження та користування спірним майно. Отже, і накладення арешту на спірне майно в рамках кримінального провадження не позбавляє позивача права стягнення коштів з особи, яка користується майном безпідставно. Згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України торгівельний комплекс за адресою АДРЕСА_2 чи його частина могли бути передані на відповідальне зберігання лише власнику майна або Агентству з розшуку та менеджменту активів і лише на підставі слідчого судді, оскільки вартість спірного майна більше ніж 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Право передачі слідчим нерухомого майна на відповідальне зберігання фізичній особі, яка не є його власником, законодавством не передбачено. Слідчий чи прокурор в рамках кримінального провадження не наділені правом розпоряджатися майном, яке належить лише власнику. Отже, дії щодо передачі на відповідальне зберігання не ґрунтуються на нормах закону та не можуть вважатись законною підставою користування належним позивачу приміщенням відповідачем. Надана копія договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення не є належним доказом у цій справі, оскільки ОСОБА_1 не має повноважень щодо розпорядження спірним майно, які належать позивачу. Постановою прокурора дозвіл експлуатувати спірне майно було надано саме зберігачу з наданням права укладати договори з комунальними підприємствами, що здійснюють постачання комунальних послуг, а не будь-які інші договори щодо спірного майна, тому передання ОСОБА_1 частини спірних приміщень третій особі - відповідачу для здійснення господарської діяльності (розміщення супермаркету) не охоплюється таким дозволом. Укладений договір про надання послуг з утримання нежитлового приміщення від 27.06.2022 спрямований на незаконне заволодіння майном позивача, а тому у силу статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемним. З наявних у матеріалах справи документів, слідує, що у відповідача винник намір незаконно заволодіти (отримати у користування) спірне майно, ще до нібито надання дозволу на експлуатацію торгового комплексу та до укладення договору про надання послуг з утримання з ОСОБА_1 . Відповідач отримує прибуток від підприємницької діяльності, яку проводить в належних позивачу приміщеннях, що заборонено постановою прокурора. Щодо висновку експерта, то позивач вказав, що експертиза проводилась на підставі інформації про оренду подібної нерухомості у місті Черкаси та бралися саме подібні об`єкти за призначенням, технічними характеристиками, площею, станом, опорядженням та враховано місце розташування. Наведені відповідачем твердження є безпідставними, оскільки право користування та розпорядження позивача в установленому порядку не обмежена, його право власності на спірне майно в судовому порядку не оспорюються.

19.10.2023 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначив, що відповідач на законній правовій підставі користується спірним приміщенням, а тому доводи позивача про стягнення з відповідача безпідставно утриманих коштів за користування належним позивачу нерухомим майном є безпідставними. Відзив мотивований тим, що в межах розслідування кримінального провадження №42012250010000027 від 29.12.2012 постановою слідчого від 28.08.2021 спірне нерухоме майно було визнано речовим доказом, на яке ще 03.12.2012 був накладений арешт. 14.09.2021 слідчим винесено постанову про передачу речових доказів на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_1 та було зобов`язано вживати заходи щодо належного зберігання приміщення. З метою вжиття заходів щодо належного зберігання спірного приміщення в межах кримінального провадження подано клопотання про надання дозволу на експлуатацію приміщення відповідно до цільового призначення з правом укладати договори з підприємством, що здійснюють постачання комунальних послуг. Постановою начальника відділу Черкаської обласної прокуратури від 23.06.2022 для належного зберігання речових доказів, дозволено експлуатацію торгового комплексу площею 8979,6 м2 відповідно до його цільового призначення без мети отримання прибутку з метою виключно забезпечення цілісності комплексу в інтересах досудового розслідування та з цією метою укладати договори з комунальними підприємствами, що здійснюють постачання комунальних послуг. На виконання цієї постанови, 27.06.2022 між відповідачем та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території за адресою АДРЕСА_2 площею 2539,27 м2 на безоплатній основі. За умовами цього договору, відповідач має право експлуатувати частину приміщення площею 2539,27 м2. Відповідач дійсно користується спірним приміщенням, але має на це законну правову підставу - договір від 27.06.2022, а тому у відповідача немає обов`язку сплачувати позивачу кошти за користування нерухомим майном. Відповідач вважає, що позивач не обґрунтував розмір безпідставно збережених коштів та наявність реальної можливості отримання доходів у вигляді орендної плати з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення для визначення ціни найму, що включає в себе плату за землю, на якій знаходиться будівля. Позивач хоч і являється на власником приміщення, однак не має права користуватись спірним приміщенням, оскільки воно передане на відповідальне зберігання потерпілому, а також розпоряджатися ним, оскільки на приміщення накладений арешт, а також отримувати вигоду (прибуток), оскільки приміщення не перебуває у володіння позивача. Відповідач користується приміщенням задля виконання умов договору (тобто наявна правова підстава для користування), тому кошти за користування приміщенням відповідач сплачувати не зобов`язаний, оскільки такий договір укладений на виконання постанови прокурора від 23.06.2022. Позивач також не звертався до відповідача із пропозицією укласти будь-який договір.

Відповідач також вказав, що при проведенні експертизи експертом не було враховано те, що площі приміщень, які бралися експертом для порівняння суттєво відрізняються від площі приміщення, яке займає відповідач, а також не враховане те, що на спірний об`єкт нерухомості накладений арешт та обмежено право позивача передавати в оренду спірне приміщення, оскільки на нього накладено арешт та воно передано на відповідальне зберігання. Отже, відповідач вважає, що висновок експерта, який наданий позивачем, слід відхилити як доказ вартості плати за найм. Позивач з 17.09.2021 фактично не володіє спірним нежитловим приміщенням і не може ним користуватись, оскільки його вилучено в межах кримінального провадження, тому доводи позивача, що він може розпоряджатися та користуватися цим приміщенням спростовується наявними документами. Аргументи позивача щодо незгоди з рішенням слідчого, не можуть стати підставою для скасування його постанови, оскільки головуюча у цій справі не є слідчим суддею і не наділена повноваженням визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України. З метою збереження майна відповідач взяв на себе зобов`язання нести всі необхідні витрати з утримання торговельного комплексу в стані придатному для цільового призначення, зокрема, відповідач щомісячно несе витрати для того, щоб торговельний комплекс був збережений у придатному стані.

22.01.2024 від третьої особи до суду надійшов відзив на позовну заяву, який за своєю суттю є письмовими поясненнями щодо предмету спору, у яких третя особа просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та вказує, що у період з 01.07.2022 до 31.07.2023 на утримання торгівельного центру було витрачено 3 221 378,97 грн. Позивач, не маючи належної правової дієздатності щодо укладення договорів тимчасового користування спірним майном у період часу з 10.05.2022 до 31.07.2023 не довів поданими у матеріали справи доказами свою можливість отримувати дохід із розрахунку 238 грн за 1 м2.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 02.10.2023 суд прийняв заяву позивача до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі 31.10.2023 о 10 год 00 хв, встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про прийняття справи до свого провадження для подання суду відзиву на позовну заяву та усіх письмових та електронних доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Протокольною ухвалою від 31.10.2023 судом прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10 год 15 хв 22.11.2023.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 22.11.202 залучено до участі у справу, як третю особу без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1 , підготовче засідання у справі відкладено до 10 год 40 хв 13.12.2024.

Протокольною ухвалою від 13.12.2024 суд відклав підготовче засідання у справі до 11 год 00 хв 23.01.2024.

Протокольною ухвалою від 23.01.2024 судом прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10 год 15 хв 07.02.2024.

Протокольною ухвалою від 07.02.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті об 11 год 00 хв 28.02.2024.

Протокольною ухвалою від 28.02.2024 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 14 год 30 хв 19.03.2024.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.03.2024 визнано заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» відвід судді Кучеренко О.І. необґрунтованим, вирішення питання про відвід судді Кучеренко О.І. від розгляду справи №925/1293/23 передано на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального Кодексу.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.03.2024 (суддя Боровик С.С.) у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» про відвід судді Кучеренко О.І. у справі №925/1293/23 відмовлено.

Протокольною ухвалою від 19.03.2024 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 14 год 30 хв 03.04 2024.

Представниця позивача у судовому засіданні 03.04.2024 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні 03.04.2024 проти задоволення позовних вимог заперечили повністю з підстав, які викладені у заявах по суті спору та просили суд відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні 03.04.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

26.04.2021 між Акціонерним товариством «Альфа-Банк» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Розсохою С.С. і зареєстрований в реєстрі за №2888 від 26.04.2021 (Т.1, а.с.10-21). За пунктом 1.1 цього договору продавець зобов`язався продати та передати у власність покупцеві, а останній зобов`язався сплатити обумовлену грошову суму в обумовлені строки та прийняти у власність нерухоме майно: торгівельний комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м.Черкаси, АДРЕСА_2 що складається з торгового комплексу А-2, загальною площею 8979,6 м2, дахової котельні В, загальною площею 51,7 м2, огорожі 1,4, вимощення І, ІІ та трансформаторної підстанції Г-1, загальною площею 46,5 м2 та обладнання згідно з переліком визначеним у додатку №1 цього договору. Нерухоме майно належить продавцю на праві власності та підтверджується витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.04.2021 індексний номер витягу 254236986.

На виконання умов договору, Акціонерне товариство «Альфа-Банк» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» прийняло об`єкт нерухомого майна, а саме торгівельний комплекс, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м.Черкаси, АДРЕСА_2 що складається з торгового комплексу А-2, загальною площею 8979,6 м2, дахової котельні В, загальною площею 51,7 м2, огорожі 1,4, вимощення І, ІІ та трансформаторної підстанції Г-1, загальною площею 46,5 м2, що підтверджене актом приймання-передачі від 26.04.2021 (Т.1, а .с.22-25).

Право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Креатив Імоті» на торгівельний комплекс загальною площею 8979,6 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26.04.2021, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Судом також встановлено, що слідчими слідчого управлінням ГУНП в Черкаській області за процесуальним керівництвом прокурорів Черкаської обласної прокуратури на виконання вказівок Офісу Генерального прокурора, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42012250010000027 від 29.12.2012.

У межах розслідування даного кримінального провадження 03.12.2012 було накладено арешт на Торгівельний центр «Гранд на Митниці», який розташований за адресою: м.Черкаси, АДРЕСА_2 (реєстраційний номер обтяження 39109571101).

19.05.2021 ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси у справі №712/4851/21 від 12.05.2021 було накладено арешт на Торгівельний центр (реєстраційний номер обтяження 44719001).

14.06.2021 ухвалою Печерського районного суду м.Києва у справі №757/30063/21-к від 07.06.2021 також накладено арешт на Торгівельний центр (реєстраційний номер обтяження 48251498).

Обидва обтяження містяться в актуальній інформації про державну реєстрацію обтяжень на момент розгляду цієї справи та не зняті.

Постановою старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України про визнання речовим доказом від 04.06.2021 у кримінальному провадженні №42012250010000027 від 29.12.2012 речовими доказами визнано:

нежитлові приміщення (прим. з №1 до №8, №10, з №12 до №15, з №25 до №65 та приміщення підвалу з №1 до №16, №І) літери інвентарної справи Б-І, Б-ІV, б-І, б'-І загальною площею 1662,8 м2, які розташовані за адресою АДРЕСА_3 , які належать на праві власності ОСОБА_1 ;

частину комплексу будівель: прохідну, В, загальною площею 12,4 м2 гараж-зарядочну, «Г» загальною площею 162,3 м2, склад та контору, А''-І, ''А-І'' загальною площею 973,7 м2, навіс, К, склад-сарай, Е загальною площею 135,8 м2, огорожу №1-3, замощення №I, II, склад-сарай, И загальною площею 65,4 м2, які розташовані за адресою АДРЕСА_3 , які належать на праві власності ОСОБА_1 ;

нежитлові будівлі: компресорну, Р загальною площею 11,2 м2, котельню, П, п загальною площею 55,4 м2, гараж з побутовими приміщеннями, М-2, м загальною площею 189,2 м2, які розташовані за адресою АДРЕСА_3 , які належать на праві власності ОСОБА_1 ;

торговий комплекс, А-2 загальною площею 8979,6 м2, дахову котельню літ.В загальною площею 51,7 м2, огорожу 1, 4; вимощення I, II, трансформаторну підстанцію Г-1 загальною площею 46,5 м2, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 , який належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КРЕАТИВ ІМОТІ» (код 41818092)

та земельну ділянку з кадастровим номером 7110136400:01:005:0084, загальною площею 1,204 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності приватному підприємству «БІЗНЕС-ГРАНД» (код 22797750) (Т.1, а.с.172-173).

14.09.2021 слідчим винесено постанову про передачу речових доказів на відповідальне зберігання потерпілому у кримінальному провадженні - ОСОБА_1 .

Згідно з актом прийому-передачі речових доказів у кримінальному провадженні №42012250010000027 від 17.09.2021 старший слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУНП в Черкаській області Коваль О.О. передала, а ОСОБА_1 прийняв на відповідальне зберігання речові докази, які зазначені у постанові старшого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України про визнання речовим доказом від 04.06.2021. ОСОБА_1 роз`яснено про обов`язок вживати заходи щодо належного зберігання та письмово повідомляти слідчого, прокурора у кримінальному провадженні про стан збереження та всі незаконні дії, що стосуються вказаних об`єктів (а.с.174).

Постановою начальника відділу Черкаської обласної прокуратури Грекова А.І. від 23.06.2022 частково відмовлено у клопотанні представника Мовчана О.М. , який діє в інтересах потерпілого ОСОБА_1 та визначено, що для належного зберігання речових доказів дозволено експлуатацію торгового комплексу А-2 загальною площею 8979,6 м2, дахову котельню літ.В загальною площею 51,7 м2, огорожу 1,4; вимощення I, II, трансформаторну підстанцію Г-1 загальною площею 46,5 м2, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 , відповідно до його цільового призначення без мети отримання прибутку з метою виключного забезпечення цілісності комплексу в інтересах досудового розслідування та з цією метою укладати договори з комунальними підприємствами, що здійснюють постачання комунальних послуг: Публічним акціонерним товариством «Черкасиобленерго», Комунальним підприємством «Черкасиводоканал», Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Черкасигаз» (Т.1, а.с.175-177).

27.06.2022 між ОСОБА_1 (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛІКАТ РИТЕЙЛ» (виконавець) було укладено договір про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території (Т.1, а.с.103). За умовами цього договору, зважаючи на те, що нежитлові приміщення торгівельного комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 передані на зберігання зберігачу, у рамках кримінального провадження №42012250010000027 від 29.12.2012, а за постановою від 23.06.2022 зберігачу надано право експлуатувати торговельний комплекс за цільовим призначенням без мети отримання прибутку та з метою виключного збереження цілісності комплексу в інтересах досудового розслідування, у зберігача виникла необхідність в укладенні цього договору, оскільки для забезпечення збереження всього торгівельного комплексу необхідні значні, щоденні зусилля та фінансові витрати, що складно зробити одному зберігачу. А тому єдиною метою цього Договору, є виконання зберігачем обов`язків покладених на нього за законодавством України (пункт 1 договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території).

Зважаючи на мету цього договору, виконавець зобов`язується надати зберігачу послуги з утримання (надалі - послуги) частини нежитлового приміщення першого поверху торговельного комплексу А-2, загальною площею 2539,27 м2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (надалі - об`єкт) (пункт 2 договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території).

Сторони також домовилися про те, що протягом строку дії цього договору, виконавець має право експлуатувати об`єкт за цільовим призначенням, тобто розмістити об`єкт роздрібної торгівлі (супермаркет «Делікат» чи інший), оскільки така діяльність сприятиме досягненню мети цього договору через те, що частина торговельного комплексу буде експлуатуватися відповідно до його цільового призначення і виконавець буде утримувати як сам об`єкт, так і загальнобудинкові інженерні та технічні мережі, а також прилеглу територію (пункт 3 договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території).

З метою надання послуг, виконавець зобов`язаний: утримувати об`єкт, внутрішньобудинкові мережі та прибудинкову територію в належному санітарно-технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт відповідно до вимог нормативних документів; вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації; здійснювати контроль за технічним станом об`єкту та інженерного обладнання; утримувати місця загального користування в належному стані; до початку опалювального сезону проводити підготовку об`єкту та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; забезпечити своєчасне вивезення твердих побутових відходів з об`єкту; своєчасно сплачувати вартість комунальних послуг; вживати заходи охорони об`єкту; забезпечувати обмеження доступу третіх осіб до приміщень торгівельного комплексу, які знаходяться за межами об`єкту, окрім випадків погодження відповідного доступу із зберігачем (пункт 4 договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території).

Передання об`єкту виконавцю з метою виконання умов цього договору, здійснюється за відповідним актом приймання-передачі (пункт 7 договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території).

Якщо інше не буде узгоджено сторонами, надання виконавцем послуг за цим договором є безоплатним, тобто зберігач не здійснює на користь виконавця жодних платежів (пункт 8 договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2024 року, якщо раніше не буде припинений за згодою сторін або ж шляхом вилучення торгівельного комплексу зі зберігання у зберігача, в такому випадку виконавець зобов`язаний невідкладно звільнити об`єкт від власного майна та повернути об`єкт зберігачу (пункт 9 договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території).

01.07.2022 з метою виконання виконавцем своїх зобов`язань за договором про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території, ОСОБА_1 передав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛІКАТ РИТЕЙЛ» прийняло нежитлові приміщення торгівельного комплексу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 загальною площею 2539,27 м2.

Позивач вважає, що відповідач у період з 01.07.2022 до 31.07.2023 фактично користувався частиною спірного торгівельного комплексу без достатньої правової підстави та зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування ним, тому зобов`язаний повернути ці кошти позивачу, як власнику нерухомого майна, на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України у сумі 8 662 296,30 грн

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення коштів у порядку статей 1212-1214 Цивільного кодексу України з відповідача, як фактичного користувача частини торгівельного комплексу, який на праві власності належить позивачу.

Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами Глави 83 Цивільного кодексу України.

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів Глави 83 Цивільного кодексу України характерним є, зокрема, приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Також для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Отже, у справі, що розглядається судом, слід встановити чи користувався відповідач у спірний період частиною нерухомого майна (торгівельного комплексу), право власності на який зареєстровано за позивачем без достатніх на те правових підстав та чи мав законне право та можливість сам позивач у цей період розпоряджатися цим майном шляхом передачі його в оренду іншим особам для отримання доходу у вигляді орендної плати.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі позивач є власником торгівельного комплексу загальною площею 8979,6 м2 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що спірний торговельний комплекс у визначений позивачем період, перебуває під арештом, згідно з ухвалою Соснівського районного суду м.Черкаси у справі №712/4851/21 від 12.05.2021 та ухвалою Печерського районного суду м.Києва у справі №757/30063/21-к від 07.06.2021.

Також судом встановлено, що згідно з постановою слідчого торговий комплекс, А-2 площею 8979,6 м2, дахову котельню літ.В площею 51,7 м2, огорожу 1,4; вимощення I, II, трансформаторну підстанцію Г-1 площею 46,5 м2, який належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ КРЕАТИВ ІМОТІ», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та 14.09.2021 згідно з актом приймання-передачі речових доказів передано на відповідальне зберігання третій особі у справі, який є потерпілим у кримінальному провадженні.

Частиною 1 статті 98 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Порядок обліку й зберігання речових доказів визначено у статті 79 Кримінального процесуального Кодексу та конкретизується єдиною для правоохоронних органів і судів Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання і передачі речових доказів з кримінальних справ, цінностей та іншого майна органами попереднього слідства, дізнання і судами (далі - Інструкція).

У пункті 41 Інструкції визначено, що майно, на яке накладено арешт, передається згідно з рішенням слідчого, прокурора та суду, виходячи з конкретних обставин та інтересів справи, на зберігання представникові територіальної держадміністрації або житлово-експлуатаційної організації, державної служби охорони органів внутрішніх справ, а також організації, якій завдані збитки, або власникові цього майна чи його родичу, якому роз`яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка. У разі необхідності майно, на яке накладено арешт, може бути вилучене.

Під час зберігання і передачі речових доказів, цінностей, документів та іншого майна вживаються заходи для забезпечення належного зберігання у вилучених об`єктів ознак і якостей, які визначають їх значення як речових доказів у кримінальних справах і які є на них, а також зберігання самих речових доказів, ознак і якостей з метою можливості їх подальшого цільового використання (якщо вони не можуть бути передані на зберігання потерпілим, їх родичам або іншим особам, а також організаціям) (пункт 12 Інструкції).

Для належного зберігання речових доказів постановою начальника відділу Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_1 дозволено експлуатацію торгового комплексу А-2 загальною площею 8979,6 м2, дахову котельню літ.В загальною площею 51,7 м2, огорожу 1,4; вимощення I, II, трансформаторну підстанцію Г-1 загальною площею 46,5 м2, відповідно до його цільового призначення без мети отримання прибутку з метою виключного забезпечення цілісності комплексу в інтересах досудового розслідування та з цією метою укладати договори з комунальними підприємствами, що здійснюють постачання комунальних послуг.

Для цієї ж мети між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДЕЛІКАТ РИТЕЙЛ» було укладено договір про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території, за умовами якого зберігач з метою виключного збереження цілісності комплексу в інтересах досудового розслідування передав відповідачу частину нежитлового приміщення першого поверху торговельного комплексу загальною площею 2539,27 м2.

За цим договором відповідач зобов`язався надавати зберігачу послуги з утримання частини цього нежитлового приміщення, а саме утримувати об`єкт, внутрішньобудинкові мережі та прибудинкову територію в належному санітарно-технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт відповідно до вимог нормативних документів; вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціям та їх ліквідації; здійснювати контроль за технічним станом об`єкту та інженерного обладнання; утримувати місця загального користування в належному стані; до початку опалювального сезону проводити підготовку об`єкту та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; забезпечити своєчасне вивезення твердих побутових відходів з об`єкту; своєчасно сплачувати вартість комунальних послуг; вживати заходи охорони об`єкту; забезпечувати обмеження доступу третіх осіб до приміщень торгівельного комплексу, які знаходяться за межами об`єкту, окрім випадків погодження відповідного доступу із зберігачем.

Сторони також домовилися про те, що протягом строку дії цього договору, виконавець має право експлуатувати об`єкт за цільовим призначенням, тобто розмістити об`єкт роздрібної торгівлі, оскільки така діяльність сприятиме досягненню мети цього договору через те, що частина торговельного комплексу буде експлуатуватися відповідно до його цільового призначення і виконавець буде утримувати як сам об`єкт, так і загальнобудинкові інженерні та технічні мережі, а також прилеглу територію

Надання виконавцем послуг за цим договором є безоплатним, тобто зберігач не здійснює на користь виконавця жодних платежів (пункт 8 договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території).

Отже, з наведеного слідує, що в межах кримінального провадження спірне майно було передано на відповідальне зберігання третій особі, яка для належного виконання постанови слідчого на підставі договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території передала спірну частину торговельного комплексу відповідачу.

Постанови слідчого управління та прокуратури про передачу речових доказів на відповідальне зберігання та про дозвіл на експлуатацію торговельного комплексу є чинними, ніким не оспорені, у тому числі і самим позивачем як власником цього приміщення та на момент прийняття рішення у справі не скасовані, будь-яких доказів іншого матеріали справи не містять.

З наведеного випливає, що у за період з 01.07.2022 до 31.07.2023 відповідач користувався спірним приміщенням, власником якого є позивач, проте відповідач користувався частиною торговельного комплексу на законній правовій підставі - на підставі договору про надання послуг з утримання нежитлового приміщення та прилеглої території від 27.06.2022, який був укладений на виконання постанов правоохоронних органів. Позивач за наявності встановлених судом обставин залишався власником спірного майна, на яке було накладено арешт та визнано речовим доказом, проте не довів суду своєї можливості чи наміру розпоряджатися цим майном з метою передачі його у користування іншим особам. Про відсутність такої можливості свідчить також той факт, що протягом періоду, який визначений позивачем, він, як власник жодного разу не звертався до відповідача чи третьої особи з метою усунення порушень його права на розпорядження цією нерухомістю.

Щодо періоду, що передував моменту передачі спірного майна відповідачу третьою особою, то суд вважає, що позивачем не доведено, що відповідач користувався цим майном у цей період. Наведені позивачем доводи, зокрема, посилання на реєстрацію дозвільної документації про використання відповідачем потужностей за адресою місцязнаходження спірного майна чи реєстрації реєстраторів розрахункових операцій (РРО) не свідчить, що відповідач використовував це майно чи проводив свою діяльність за цією адресою, а підтверджує надання дозволу останньому на проведення відповідної реєстрації.

Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що твердження позивача щодо утримання відповідачем майна позивача (плати, яку останній міг би отримати за передачу спірного майна у користування) за визначений позивачем період, є безпідставними та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи документами.

Крім наведеного вище, позивач на підтвердження розміру збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів) повинен довести суду обґрунтованість розрахунку стягуваної суми. Зокрема, реальну можливість отримання власником приміщення доходів у спірний період у вигляді відповідного розміру орендної плати з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення для визначення ціни найму, що включає в себе плату за землю на якій знаходиться будівля.

Статтею 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Особливості плати за користування будівлею або іншою капітальною спорудою встановлено статтею 797 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

З метою визначення ринкової вартості тимчасового користування об`єкта нерухомого майна нежитлового приміщення загальною площею 2539,27 м2, за адресою: м.Черкаси, АДРЕСА_2 на замовлення позивача було проведено судову оціночно-будівельну експертизу.

Об`єктом дослідження було визначення середньої ринкової вартості тимчасового користування (оренда чи/та під найм) об`єкта нерухомого майна подібного до об`єкта нерухомого майна нежитлового приміщення площею 2539,27 м2, а також копії наданих на дослідження документів.

Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №16/10/23 від 16.10.2023, середня ціна за м2 оренди нерухомості за період з 01.07.2022 до 31.07.2023 на підставі статистичних даних становить 251,00 грн.

Загальна середня ринкова вартість тимчасового користування (оренда чи/та під найм) об`єкта нерухомого майна нежитлового приміщення загальною площею 2539,27 м2 за адресою: м.Черкаси, АДРЕСА_2 з 01.07.2022 до 31.07.2023 (всі 13 місяців) (без урахування оплати за охорону, експлуатаційних витрат (кондиціювання, приточно-витяжні системи, пожежна безпека та інші), комунальних послуг (водопостачання, водовідведення, енергозабезпечення та опалення), податку на землю тощо з урахуванням ПДВ) складала 7 857 000,00 грн (238,00 грн за 1 м2).

Суд констатує, що експертом для встановлення середньої ринкової вартості тимчасового користування об`єкта нерухомого майна для порівняння були обрані об`єкти нерухомості, що розташовані у місті Черкаси по вулицям Якубовського, 10, Університетській, 33, Байди Вишневецького, 98, Чорновола 243/1, Героїв Дніпра, 23, площами відповідно 925 м2, 322 м2, 924 м2, 528 м2, 240 м2. Разом з тим, площа спірного приміщення, яке за доводами позивача використовується відповідачем становить 2539,27 м2, що також має значення для визначення вартості за користування об`єктом нерухомості, оскільки така значна площа відповідно впливає і на розмір плати за його використання.

Не враховано експертом також ту обставину, що згідно з ухвалами суду на спірне майно накладено арешт у межах кримінального провадження. Отже, ці обставини не були враховані експертом під час проведення експертизи, оскільки для порівняння не були взяті об`єкти, що перебували під арештом або щодо яких існували спори про право.

Місце розміщення об`єкту нерухомості також має значення для визначення плати за нього, оскільки, як вже зазначалося вище плата, яка справляється з наймача будівлі складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою. Проте, питання розміру плати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано нерухоме майно взагалі не досліджувалося і не порівнювалося експертом під час проведення експертизи.

Крім того, суду не було надано доказів того, що позивачу після 10.05.2022 надходили пропозиції на укладання договору оренди даного приміщення не лише за ціною 238,00 грн за 1 м2, а взагалі за будь-якою.

Позивач з 01.07.2022 і до цього часу не звертався з позовом до суду з вимогами про звільнення відповідачем займаного приміщення або про усунення перешкод в його користуванні, що, на думку суду, дає підстави припускати, що позивач за допомогою даного рішенням суду (з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України) фактично бажає отримувати з відповідача плату за користування майном, у тому числі і в майбутньому за інші періоди з розрахунку 238,00 грн за 1 м2 без укладання з відповідачем відповідного договору оренди.

Отже, враховуючи викладене, суд відхиляє висновок експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи №16/10/23 від 16.10.2023 як належний доказ розміру безпідставно утриманих коштів, будь-яких інших доказів у матеріали справи позивачем не надано, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги не підлягають до задоволення, витрати, які понесені у зв`язку із розглядом цієї справи покладається на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 12.04.2024.

Суддя О.І.Кучеренко