Постанова

від 10.04.2024 по справі 2-118/2010

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/611/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №2-118/2010 Категорія: на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Новікова О.М., Фетісової Т.Л.

секретарМатюха В.І.

учасники справи:

скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо»;

боржник ОСОБА_2 ;

суб`єкт оскарження Жашківський відділ державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ);

особа, яка подала апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 адвокат Дикий Юрій Олегович;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Дикого Юрія Олеговича на ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 12 липня 2022 року у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» на дії державного виконавця,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» звернулось до суду із скаргою на дії державного виконавця, яка обґрунтована наступним.

На підставі рішення Жашківського районного суду Черкаської області у справі № 2-118/2010 видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» 177469,78 грн. заборгованості за кредитним договором № 19/74/2008-840 від 14.04.2008.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 12.04.2021 у вказаній справі замінено стягувача ВАТ КБ «Надра» її правонаступником ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».

Згідно відповіді Жашківського ВДВС від 28.10.2021 № 18019/20.3-23 28.05.2014 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна». Дана відповідь отримана 22.12.2021 простою кореспонденцією через «Укрпошту».

Скаржник не погоджується із вказаною постановою, оскільки за боржником зареєстроване майно, а саме будівля за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором іпотеки та витягом із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, копії яких долучені до скарги.

Скаржник просив поновити строк на подачу скарги щодо оскарження дій державного виконавця по винесенню постанови про повернення виконавчого документу стягувану, визнати дії державного виконавця по винесенню постанови про повернення виконавчого документа неправомірними, зобов`язати усунути порушення шляхом скасування постанови та відновлення виконавчого провадження.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 27 січня 2022 року поновлено строк для звернення із скаргою на дії державного виконавця (в ухвалі допущена описка - строк поновлено ОСОБА_2 , однак питання про поновлення строку ставило ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо»).

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 12 липня 2022 року скарга ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на дії державного виконавця задоволена.

Визнано неправомірними дії державного виконавця по винесенню постанови від 28.05.2014 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 35893955.

Зобов`язано Жашківський відділ державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області ЦМУМЮ (м. Київ) усунути порушення шляхом скасування постанови про повернення виконавчого документа від 28.05.2014 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 35893955 та відновлення виконавчого провадження № 35893955 по виконанню виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» 177469 (сто сімдесят сім тисяч чотириста шістдесят дев`ять) гривень 78 коп. заборгованості по кредитному договору № 19/74/2008-840 від 14.04.2008.

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що матеріалами справи підтверджуються доводи скаржника, інша сторона, в свою чергу, на навела жодного доводу, який би обґрунтовував її дії, а отже скарга підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 адвокат Дикий Ю.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 12 липня 2022 року та ухвалити нове рішення, яким залишити без розгляду скаргу ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на дії державного виконавця.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом безпідставно поновлено скаржнику строк на звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця через 7 років після повернення виконавчого документу стягувачу.

Апелянт зазначає, що набуття ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» права вимоги до боржника за кредитним договором та формальне отримання ним відповіді з ДВС не може виправдовувати необізнаність первісного кредитора про стан ВП № 35893955 впродовж більш як 7 років. При цьому, придбавши право вимоги до боржника за кредитним договором, заявник міг пересвідчиться з усіма обставинами справи, в тому числі і з станом виконання судового рішення по справі № 2-118/2010, а тому свідомо пішов на ризик придбання права вимоги до боржника за кредитним договором, примусове виконання про стягнення заборгованості за яким буде неможливо відновити по спливу 7 років після його завершення.

Звертає увагу на те, що висновки щодо презумпції обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні, що є сталою та послідовною судовою практикою, викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 910/7221/17; від 12.01.2021 у справі № 910/8794/17; від 12.10.2021 у справі № 918/333/13-г; від 07.06.2023 у справі № 1622/16530/2012 та інших. Відповідно до цих же висновків, при зверненні до суду зі скаргою на дії державного виконавця, саме на скаржника покладається обов`язок доведення наявності обставин, які унеможливили його звернення з такою скаргою у строк, встановлений законом.

Вважає, що заявник не спростував презумпції обов`язку особи знати про стан своїх прав у виконавчому провадженні та не надав доказів, які дії стягувач вчиняв з травня 2014

року з метою з`ясування стану виконавчого провадження, тощо.

Стверджує, що оскаржувана ухвала суду є незаконною також з підстав її невідповідності висновкам Верховного Суду в частині зобов`язання вчинити дії щодо скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу та відновлення ВП № 35893955.

Зазначає, що у разі підтвердження неналежного повідомлення ОСОБА_2 про час та місце розгляду справи, зокрема у разі повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» чи «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення», які не є доказом належного інформування учасника справи про час і місце розгляду справи (п. 31 постанови Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 127/2871/16-ц та п. п. 47-48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17), просить апеляційний суд застосувати п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, як самостійну та обов`язкову підставу скасування оскаржуваного судового рішення.

ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» подало відзив на апеляційну скаргу та посилаючись на те, що боржник з 2010 року не вчиняв жодних дій на виконання рішення суду, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги повністю, а ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 12 липня 2022 року залишити без змін.

Заслухавши учасників справи, які з`явились в судове засіданні, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Жашківського районного суду Черкаської області у справі № 2-118/2010 було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 на користь ВАТ «КБ «Надра» 177469,78 грн. заборгованості за кредитним договором № 19/74/2008-840 від 14.04.2008.

Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 12.04.2021 у вказаній справі замінено стягувача ВАТ КБ «Надра» її правонаступником ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».

Згідно відповіді Жашківського ВДВС (а.с. 7) - 28.05.2014 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказане судове рішення зазначеним вище вимогам закону не відповідає

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду:

а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 439/1493/15-ц (провадження № 61-7804св19) зроблено висновок щодо застосування статті 449 ЦПК України. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому, судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому, заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах. З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Перевіряючи доводи представника ОСОБА_2 адвоката Дикого Ю.О. щодо безпідставного поновлення судом першої інстанції ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» строку на оскарження постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 05 січня 2022 року ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця Жашківського відділу ДВС у Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) та скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 28 травня 2014 року.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подачу скарги вказало, що відповідь Жашківського ВДВС адвокат Шульга П.М. отримав 22.12.2021 року простою кореспонденцією через Укрпошту, а тому ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» клопоче про поновлення строку на подачу скарги та подає до суду скаргу на дії державного виконавця в межах строку 10 ти робочих днів.

Із відповіді Жашківського відділу ДВС у Уманському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ) (а.с. 7) адресованої адвокату Шульга П.М. вбачається , що ВП № 35893955 про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 177469, 78 гривень завершене у зв`язку з відсутністю ліквідного майна боржника. Надати підтвердження направлення рекомендованої кореспонденції та оригіналів постанов відповідних виконавчих проваджень не мають можливості в зв`язку з закінченням терміну зберігання матеріалів в архіві 3 роки.

З викладеного слідує, що оскільки матеріали виконавчого провадження були знищені, то суд не має об`єктивної можливості пересвідчитись в обґрунтованості доводів скаржника про те, що оскаржувана постанова державного виконавця в 2014 році не була направлена стягувачеві ВАТ КБ «Надра» рекомендованим поштовим відправленням та, що саме з цієї причини останній своєчасно не звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до положень ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони абр третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони обов`язкові для особи, яку він замінив.

Колегія суддів вважає за необхідне врахувати ту обставину, що строк на подання скарги пропущено суттєво, за спливом восьми років, а за наявними матеріалами справи не прослідковується вчинення ВАТ КБ «Надра» та в подальшому Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ КБ «Надра» з ринку, як стягувачами за виконавчим провадженням, будь-яких активних дій, спрямованих на реальне виконання виконавчого документа, відсутні будь-які відомості про те, що стягувач протягом восьми років будь-яким чином цікавився ходом виконання чи ознайомлювалась з матеріалами виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що: «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження» (PONOMARYOV v. UKRAINE, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року);

ВС наголосив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою.

За викладених вище обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що скаржником при поданні скарги не наведено доводів поважності причин пропуску строку оскарження дій державного виконавця щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу від 28.05.2014 року.

Приходячи до такого висновку, колегія суддів також враховує, що заміна стягувача ВАТ КБ «Надра» на скаржника відбулася в 2021 році, докази того, що попередній стягував ставив питання про визнання неправомірними дій державного виконавця в оскаржуваній частині в матеріалах справи відсутні, а відповідно до вищевикладених положень ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони обов`язкові для особи, яку він замінив.

Позиція скаржника при постановці питання перед судом про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця та при цьому посилання на те, що скарга подається з дотриманням 10 денного строку з моменту отримання відповіді Жашківського ВДВС від 28.10.2021 № 18019/20.3-23 , на думку колегії не заслуговує на увагу, оскільки скаржник безпідставно вважає, що строк оскарження має рахуватись від дня отримання відповіді на їх звернення, оскільки вказане протирічить положенням ст. 449 ЦПК України. Крім того, скаржник при зверненні в суд із скаргою та ставлячи питання про поновлення строку на подання скарги не вказує які саме права або свободи скаржника були порушені в результаті дій державного виконавця вчинених в 2014 році, що також суперечить положенням ст. 449 ЦПК України.

Колегія судів вважає, що суд першої інстанції зазначеного вище не врахував та дійшов помилкового висновку про обгрунтованість та підставність доводів ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про поважність причин пропуску строку та його поновлення, а відповідно і розгляду скарги по суті.

Перелік ухвал, які підлягають оскарженню окремо від рішення суду передбачений ст. 353 ЦПК України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала про поновлення процесуального строку /п.10 ч. 1 ст. 353/ не підлягає окремому оскарженню від ухвали суду по суті скарги, заперечення на ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 27.01.2022 року про поновлення строку на оскарження дій державного виконавця викладені в апеляційній скарзі на ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 12.07.2022 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвали Жашківського районного суду Черкаської област і від 27 січня 2022 року та від 12 липня 2022 року у даній справі постановлені із порушенням норм процесуального права, не можуть залишатися в законній силі, а тому підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про залишення скарги ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» без розгляду у зв`язку з пропуском строку на її подання та незазначенням поважних причин пропуску цього строку.

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Дикого Юрія Олеговича задовольнити.

Ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 27 січня 2022 року та ухвалу Жашківського районного суду Черкаської області від 12 липня 2022 року скасувати.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» на дії державного виконавця залишити без розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 15.04.2024 року

Судді