Ухвала

від 10.04.2024 по справі 916/5047/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

попереднього засідання

"10" квітня 2024 р. Справа № 916/5047/23Господарський суд Одеської області у складі судді Грабован Л.І.,

за участі секретаря судового засідання Большакова В.А.

дослідивши матеріали справи

за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова Мережа 2011"

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельмар" (65026, м. Одеса, Польський узвіз, буд. 11; код ЄДРПОУ 39239180)

про визнання банкрутом

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін та учасників:

від ініціюючого кредитора: не з`явився;

від боржника: не з`явився;

від заявника: Головного управління ДПС в Одеській області - Майстренко П.С.;

розпорядник майна боржника: арбітражний керуючий Карасюк О.В. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду).

Судове засідання 10.04.2024р. проведено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою підготовчого засідання суду від 20.12.2023р. відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Едельмар"; визнано вимоги ТОВ "Оптова мережа 2011" до ТОВ "Едельмар" в сумі 24 609 936,40 грн., решту вимог, які складаються із судового збору в сумі 26 840 грн. та із витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому в сумі 60 300 грн. слід врахувати в першу чергу в реєстрі вимог кредиторів; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Едельмар" строком на 170 календарних днів до 07.06.2024р.; призначено розпорядником майна боржника ТОВ "Едельмар" арбітражного керуючого Карасюка О.В.

З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника 21.12.2023р. здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Едельмар" на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №72148 від 21.12.2023р.

Ч. 1 ст. 3 ГПК України передбачено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. 10 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Грошове зобов`язання (борг) згідно абз. 4 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Розгляд та визнання грошових вимог податкових органів у процедурах банкрутства здійснюється судами з врахуванням особливостей виникнення (припинення) податкових зобов`язань боржника згідно з вимогами Податкового кодексу України (далі - ПК України), які є спеціальними нормами права, що регулюють ці питання, якщо такі зобов`язання виникають до моменту порушення справи про банкрутство.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений ПК України, положеннями пунктів 1.1. та 1.3 ст. 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Однак, питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені КУзПБ, регулюються цим Кодексом.

Ст. 41 ПК України передбачено, що контролюючими органами є: податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пеня є способом забезпечення погашення податкового зобов`язання та визначається у ст.1 ПК України як сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, до податкового боргу, окрім суми грошового зобов`язання, яке стало узгодженим, включається також і пеня, яка є заходом фінансової відповідальності.

Згідно п.п.129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом.

За приписами п.п.129.3.3 п.129.3 ст.129 ПК України нарахування пені закінчується у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України).

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України сума непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є складовою податкового боргу, поряд із сумою узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк.

Податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

П. 57.1 ст. 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом. Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації. Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Згідно п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Положеннями пп. 54.3.2 п.54.3 ст. 54 ПК України встановлено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно підпункту 102.3.2 п. 102.3 ст. 102 ПК України відлік строку давності зупиняється на будь-який період, протягом якого, зокрема, контролюючому органу згідно із законом та/або рішенням суду заборонено проводити перевірку (перевірки) платника податків.

Системний аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що статтею 102 Податкового кодексу України встановлено універсальний граничний строк давності для стягнення контролюючим органом податкового боргу, нарахованого платнику податків за результатами податкової перевірки, який становить 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Цей строк є спеціальним строком давності для звернення податкового органу до платника податків з вимогою про погашення податкового боргу та застосовується імперативно (в силу закону). Списання безнадійного податкового боргу, яким є податковий борг платника податків, щодо якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу (аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі №807/2097/16, від 04.09.2018 у справі № 813/4430/16, від 19.09.2019 у справі № 910/11620/18, від 31.10.2019 у справі № 925/1242/15, від 05.12.2019 у справі № 910/1678/19).

У разі спливу 1095-денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий борг, а відтак з того часу в контролюючого органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу (висновок, викладений у постанові Верховного Суду у постанові від 06.02.2018 у справі № 807/2097/16).

Водночас, в подальшому у статтю 102 ПК України, яка визначає строки давності та їх застосування, було внесено зміни, зокрема, відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 № 2120-IX зупинено дію пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період дії воєнного, надзвичайного стану.

При цьому, вказаним Законом статтю 102 Податкового кодексу України доповнено пунктом 102.9 такого змісту: "102.9. На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

У постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 904/10083/15 викладено правовий висновок про те, що з системного аналізу пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" та пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України вбачається, що зупинення перебігу зазначених строків розпочалося з 18.03.2020 та не припинилося у зв`язку із прийняттям Закону України № 2120-IX від 15.03.2022, з огляду на доповнення цим Законом статті 102 Податкового кодексу України пунктом 102.9, а тому не переривався і перебіг строку такого зупинення.

Вказана правова позицію щодо перебігу строку давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, підтримана Верховним Судом у постановах від 21.97.2023 у справі №922/5231/21, від 25.07.2023 у справі №922/5230/21.

У постанові Верховного Суду від 14.08.2019 у справі № 913/412/16 наведено правовий висновок, відповідно до якого, виходячи із змісту положень статей 57, 58 ПК України, грошові зобов`язання суб`єкта господарювання щодо сплати податкових платежів, визначених контролюючим органом в ході податкової перевірки, виникають з моменту отримання підприємством-платником податків податкового повідомлення-рішення із зазначенням суми грошового зобов`язання, що підлягає сплаті, та граничних строків його сплати або по завершенню оскарження в адміністративних судах такого рішення з набранням сили відповідним судовим рішенням.

Згідно ст. 256 Кодексу України адміністративного судочинства ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Адміністратор за випуском облігацій, який діє як конкурсний кредитор, подає заяву з вимогами до боржника з урахуванням вимог статті 93-1 цього Кодексу. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства попереднє засідання господарського суду проводиться не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду. Про попереднє засідання суду повідомляються сторони, а також інші учасники провадження у справі про банкрутство, визнані такими відповідно до цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна. За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. У разі необхідності господарський суд може оголосити перерву в попередньому засіданні. За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство, чи ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу. Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги. Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу. Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Згідно ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: 1) у першу чергу задовольняються: вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працюючим та звільненим працівникам банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв`язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов`язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, які направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв`язку з припиненням трудових відносин, та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі; вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді; витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів; 2) у другу чергу задовольняються: вимоги із зобов`язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов`язань із сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб`єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників); 3) у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів); вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом; 4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою; 5) у п`яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства; 6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Ч.ч. 1, 2 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Розглянувши вимоги кредитора, заперечення на них, вислухавши учасників справи, суд встановив.

Головне управління ДПС в Одеській області звернулося із заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" 19.01.2024р. (вх. №3-40/24 від 22.01.2024р.), про визнання грошових (кредиторських) вимог до ТОВ "Едельмар" у розмірі 2 607 210, 85 грн. у такій черговості: третя черга (податки та збори) - 1 579 005, 00 грн.; шоста черга (штрафи, пені) - 1 028 205, 85 грн.

Заява обґрунтована тим, що в результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов`язків, у ТОВ «Едельмар» наявна непогашена податкова заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 2 607 210, 85 грн., з яких: основний платіж - 1 579 005, 00 грн., штрафні санкції - 394 751.25 грн., пеня - 633 454.60 грн.). Вказана заборгованість виникла в результаті несплати зобов`язань визначених контролюючим органом за результатами податкової перевірки, а також нарахованої пені, яка підтверджується податковим повідомленням - рішенням №0005571402 від 16.08.2017р., яке було оскаржено боржником в судовому порядку. Заявник зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2021р. по справі №826/13580/17 позовну заяву ТОВ «Едельмар» залишено без розгляду, а отже податкові зобов`язання є узгодженими в силу приписів ст. 57 ПК України. Пеня нарахована автоматично відповідно до ст. 129 ПК України.

Головним управлінням ДПС в Одеській області надано додаткові пояснення, які сформовані в системі «Електронний суд» 16.02.2024р. (вх. №6394/24 від 16.02.2024р.), в яких зазначено, що розпорядником майна проігноровано той факт, що ТОВ «Едельмар» оскаржило податкове повідомлення - рішення №0005571402 від 16.08.2017р., яке є підставою звернення із грошовими вимогами до боржника. Посилаючись на підпункт 14.1.175 пункту 14.1 ст. 14, ст.ст. 56, 57 ПК України та враховуючи строк набрання законної сили ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2021р. по справі №826/13580/17 та положень абз.2 п. 57.3 ст. 57 ПК України податкові зобов`язання стали узгодженими та набули статусу податкового боргу 30.06.2021р.

Головним управлінням ДПС в Одеській області надано додаткові пояснення, які сформовані в системі «Електронний суд» 08.04.2024р. (вх. №14491/24 від 09.04.2024р.), в яких зазначено, що при судовому оскарженні податкових повідомлень - рішень узгодження податкових зобов`язань платника податків законодавець чітко пов`язує із моментом закінчення судового процесу та датою набрання саме судовим рішенням законної сили, що й означає завершення судової процедури оскарження рішення контролюючого органу. Вказує про недоречність посилання розпорядника майна на приписи Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», навіть у контексті моделювання логіки законодавця у «створенні» податкового законодавства, адже даний закон втратив чинність більше 10 років тому, а податкове законодавство із введенням в дію Податкового кодексу України зазнало значних змін, які власне й були направлені на зміну архаїчних патернів «старого» законодавства. З урахуванням строку набрання законної сили ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2021р. по справі №826/13580/17 та положень абз.2 п. 57.3 ст. 57 ПК України, податкові зобов`язання стали узгодженими та набули статусу податкового боргу 30.06.2021р.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Карасюк О.В. у повідомленні від 24.01.2024р. за результатами розгляду грошових вимог вказує, що кредиторські вимоги Головного управління ДПС в Одеській області не визнаються в повному обсязі, з огляду на наступне. Посилаючись на п. 102.4., пункту 52 прим. 2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, Закон України від 15.03.2022р. № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022р., Законом України від 12.05.2022р. № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (набрав чинності 27.05.2022), вказує, що перебіг строку давності відновився для платників податків, які не мають можливості своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені ст.ст. 59 - 60, 87 - 101 ПКУ, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із ст. 116 ПКУ - із 01.08.2023 (період зупинення, який вираховується із загального строку давності податкового боргу - з 18.03.2020 по 01.08.2023). Головне управління ДПС в Одеській області обґрунтовує свої вимоги податковим повідомленням-рішенням № 0005571402 від 16.08.2017р., яке було отримано платником податків 16.08.2017р. Посилаючись на п. 57.3. (в редакції станом на 16.08.2017), п. 14.1.175 ПК України, зазначає, що податковий борг виник 27.08.2017р. З 27.08.2017 (дня виникнення податкового боргу) по 17.03.2020 (зупинення строку в 1095 днів для стягнення податкового боргу) минуло 934 днів. З 01.08.2023 (відновлення строку в 1095 днів для стягнення податкового боргу) по 19.01.2024 (дати подання заяви з грошовими вимогами до боржника) минуло 172 дні. Загалом зі строку давності по стягненню заявленого податкового боргу минуло 1106 днів, тобто більше ніж 1095 днів. Таким чином, Головне управління ДПС в Одеській області втратило право на стягнення зазначеного податкового боргу.

Розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Карасюк О.В. у доповненні від 27.02.2024р. до звіту про результати розгляду вимог кредиторів вказує, що у справі № 826/13580/17 жодне судове рішення, яким би було вирішено спір по суті, так і не набрало законної сили. В даному випадку не можуть бути застосовані положення абз. 4 п. 56.18. Податкового кодексу України і позиція Головного управління ДПС в Одеській області щодо того, що податкове зобов`язання ТОВ «Едельмар» набуло статусу узгодженого з моменту постановлення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2021р. у справі № 826/13580/17. Вважає, що повинен бути застосований п. 57.3 Податкового кодексу України (в редакції станом на 16.08.2017), відповідно до якого у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Боржник у судове засідання 10.04.2023р. не з`явився, витребуваного ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.02.2024р. відзиву на заяву не надав, про причини не можливості його подання суд не повідомив.

З матеріалів справи вбачається, що податковим повідомленням - рішенням Головного управління ДФС у місті Києві від 16.08.2017р. № 0005571402 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ «Едельмар» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1 579 005,00 грн. за основним платежем, 394 751,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 01.08.2017р. № 295/26-15-14-02-01-14/39239180 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Едельмар» податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з контрагентом - постачальником ТОВ «Буд Імперія Груп» (код 40048252) за період з 01 грудня 2015 року по 30 квітня 2016 року», яким встановлено порушення пунктів 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 579 005 грн., в тому числі за грудень 2015 року в сумі 315 805 грн., за січень 2016 року в сумі 315 801 грн., за лютий 2016 року в сумі 315 801 грн., за березень 2016 року в сумі 315 801 грн., за квітень 2016 року в сумі 315 801 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2018р. по справі № 826/13580/17 в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Едельмар» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2017р. №0005571402 відмовлено повністю.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018р. у справі №826/13580/17 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2018р. у справі № 826/13580/17 скасовано, та ухвалено нове, яким задоволено позовні вимоги; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0005571402 від 16.08.2017р., яким товариству з ТОВ "Едельмар" визначено суму грошових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 1 973 756,25 грн., в тому числі 1 579 005 грн. - основний платіж та 394 751,25 грн. - штрафна санкція.

Постановою Верховного Суду від 16.12.2020р. у справі № 826/13580/17 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2018р. у справі № 826/13580/17 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2018р. у справі № 826/13580/17 скасовано, справу № 826/13580/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2021р. у справі №826/13580/17 адміністративний позов ТОВ «Едельмар» (щодо оскарження повідомлення-рішення №0005571402 від 16.08.2017р.) було залишено без розгляду.

Датою набрання законної сили ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2021р. є 26.05.2021р.

З наданої до заяви з грошовими вимогами інтегрованої картки платника податків вбачається, що по податку на додану вартість і вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) була нарахована пеня в сумі 633 44454, 60 грн.

Судом встановлено, що заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) ТОВ «Едельмар» перед Головним управлінням ДПС в Одеській області становить 2 607 210, 85 грн., з якої: 1 579 005 грн. - основний платіж, 394 751, 25 грн. - штрафні санкції, 633 454, 60 грн. - пеня., що підтверджуються доданими до заяви про грошові вимоги до боржника податковим повідомленням-рішенням №0005571402 від 16.08.2017р., інтегрованою карткою платника податків.

У процедурі оскарження податкового повідомлення-рішення в судовому порядку рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Едельмар» до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.08.2017р. №0005571402 відмовлено повністю, яке скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду та визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві №0005571402 від 16.08.2017р.; постановою Верховного Суду від рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду скасовано, справу № 826/13580/17 направлено на новий розгляд до суду першої інстанції; ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2021р. у справі №826/13580/17, яка набрала законної сили 26.05.2021р., адміністративний позов ТОВ «Едельмар» (щодо оскарження повідомлення-рішення №0005571402 від 16.08.2017р.) було залишено без розгляду.

Таким чином, податкове зобов`язання боржника за податковим повідомленням-рішенням №0005571402 від 16.08.2017р. є узгодженим з прийняттям ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2021р. у справі №826/13580/17, отже статус податкового боргу це зобов`язання набуло через 10 днів, наступних за днем такого узгодження, тобто 05.06.2021р. Наведений підхід узгоджується із висновком викладеним у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 500/1451/19.

Враховуючи викладене, заявник звернувся із заявою про визнання грошових вимог до ТОВ "Едельмар" з дотриманням строку давності відповідного податкового боргу.

Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 20.12.2023р. дата відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Едельмар» та офіційне повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство на офіційному вебпорталі судової влади України від 21.12.2023р. за №72148.

Тридцятиденний строк, встановлений ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, для подання заяв конкурсних кредиторів закінчився 22.01.2024р.

Приймаючи до уваги те, що грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області в сумі 2 607 210, 85 грн. виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (тобто, до 20.12.2023р.) та є конкурсними вимогами, документально підтверджені та обґрунтовані, суд їх визнає в повному обсязі в сумі 1 579 005 грн. із задоволенням у третю чергу, в сумі 1 028 205, 85 грн. із задоволенням у шосту чергу.

Заперечення розпорядника майна боржника судом до уваги не приймаються, оскільки вони не є обґрунтованими та ними не доведено у відповідності до вимог ст.ст. 73-74, 76-80 ГПК України; доказів скасування у встановленому ПК України порядку податкових повідомлень-рішень не надано.

Керуючись ст. 1, ч.6 ст.45, ч. 2 ст.47, ст. 48, ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 120, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1.Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельмар" (65026, м. Одеса, Польський узвіз, буд. 11; код ЄДРПОУ 39239180) в сумі 1 579 005 грн. із задоволенням у третю чергу, в сумі 1 028 205, 85 грн. із задоволенням у шосту чергу.

2.Визначити розмір та перелік усіх визнаних вимог для внесення розпорядником майна боржника до реєстру вимог кредиторів:

Вимоги першої черги:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптова Мережа 2011" (02222, м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, буд. 2Т; код ЄДРПОУ 37881624) - 87 140 грн.

Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 44069166) - 6056 грн.

Вимоги третьої черги:

Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 44069166) - 1 579 005 грн.

Вимоги четвертої черги:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптова Мережа 2011" (02222, м. Київ, проспект Генерала Ватутіна, буд. 2Т; код ЄДРПОУ 37881624) - 24 609 936, 40 грн.

Вимоги шостої черги:

Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5; код ЄДРПОУ 44069166) - 1 028 205, 85 грн.

3.Визначити наступні дати у даній справі:

- дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів до 25.04.2024р.

- дату підсумкового засідання суду - 29.05.2024р.

4.Призначити підсумкове засідання суду на 29 травня 2024р. о 14 год. 30 хв.

Засідання суду відбудеться у приміщенні господарського суду (м. Одеса, пр-т Шевченка,29) зал судових засідань №9 (4 поверх) тел. 307-966.

5.Викликати кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Карасюка Олександра Володимировича для участі у судовому засіданні.

6.Зобов`язати надати:

розпорядника майном боржника: рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі з відповідними клопотанням; протокол засідання комітету кредиторів;

комітет кредиторів: рішення комітету кредиторів щодо подальшої процедури у справі з відповідними клопотанням; протокол засідання комітету кредиторів.

Встановити строк для подання витребуваних судом доказів, останнім днем строку прийняття судом яких засобами поштового зв`язку або через офіційну електронну адресу суду із відповідним цифровим підписом є 27.05.2024р. включно.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів у відповідності до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили 10 квітня 2024р. та відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.

Повну ухвалу складено та підписано 15 квітня 2024р.

Копію ухвали надіслати на електронну адресу: ТОВ "Оптова Мережа 2011" (opt.merezha2011@gmail.com), ТОВ "Едельмар" (edelmarodessa@proton.me; ІНФОРМАЦІЯ_3), арбітражного керуючого Карасюка О.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), Головного управління ДПС в Одеській області (od.official@tax.gov.ua), Антоненко І.В. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Суддя Л.І. Грабован