Рішення

від 04.04.2024 по справі 243/2180/23

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унік. № 243/2180/23

Провадження № 2/243/29/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

04 квітня 2024 року

Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Воронкова Д.В.,

за участю секретаря Каліберди А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження, діючи з використанням власних технічних засобів на підставі наказу голови № 29 «Про впровадження дистанційної роботи Слов`янського міськрайонного суду Донецької області» від 10.05.2022 цивільну справу за позовом Підприємства об`єднання громадян «Слов`янське учбово - виробниче підприємство Українського товариства сліпих» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного користування та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шведа Андрій Михайлович, до підприємства об`єднання громадян «Слов`янське учбово - виробниче підприємство Українського товариства сліпих» про визнання договору поновленим,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 представник позивача звернувся до суду з первинним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що підприємство має в користуванні будівлі і земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . 01.03.2021 року між представником позивача та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 2/21 про оренду відповідачем нежитлового приміщення загальною площею 352 м2 на строк до 28.02.2022 для зберігання продуктів за адресою: АДРЕСА_1 . В порушення п. 1.1 Договору відповідач влаштував в орендованому приміщенні цех по виробництву кераміки. Строк дії договору закінчився, проте, орендоване приміщення звільнене не було та відповідач продовжує користуватися чужою власністю без законних підстав. Просить ухвалити рішення, яким зобов`язати відповідача звільнити незаконно займане ним приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , стягнути з відповідача судові витрати у справі.

01.09.2023 року до суду надійшла зустрічна позовна заява, в якій представник ОСОБА_1 - адвокат Шведа А.М. зазначив, що позовні вимоги ТОВ «Слов`янське УВП УТОС» ними не визнаються. ОСОБА_1 зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця з 2017 року та здійснює господарську діяльність з виробництва керамічних виробів. Виробничі та складські приміщення цеху ОСОБА_1 облаштував у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 . З 01.03.2018 по 28.02.2019, з 01.03.2019 по 29.02.2020 та з 01.03.2020 по 28.02.2021 нежитлове приміщення він використовував (наймав) на підставі щорічно оформлених з орендодавцем аналогічних типових договорів оренди. Останнім укладеним на паперовому носії договором оренди нежитлового приміщення є договір №2/21 від 01.03.2021 року, що був підписаний від орендодавця директором ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» ОСОБА_2 . Строк дії договору визначено з 01.03.2021 року по 28.02. 2022 року. Протягом існуючих відносин між сторонами орендар ОСОБА_1 мету оренди не змінював та використовує нежитлове приміщення за цільовим обумовленим договорами призначенням - розташування цеху з виробництва кераміки. Зазначає, що вчасно сплачує орендну плату й інші передбачені умовами договору платежів. Письмових чи в іншій формі претензій до орендаря з приводу порушень умов оренди (найму) приміщення орендодавець не пред`являв. Після закінчення строку дії договору він продовжив користуватися найманим (орендованим) нежитловим приміщенням за тим же цільовим призначенням, щодня перебував у орендованому приміщенні. Представники орендодавця мають у розпорядженні контактні дані орендаря для телефонного зв`язку. На протязі місяця після закінчення строку оренди представники ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» з пропозиціями документального переоформлення щорічного типового договору оренди до нього не зверталися, повідомлення про відсутність наміру на продовження договору оренди ОСОБА_1 не отримував.

З початком повномасштабної військової агресії російської федерації проти України виробнича діяльність керамічної майстерні була вимушено зупинена. ОСОБА_1 неодноразово звертався до нового директора ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» з метою вирішення питання з відновлення доступу та можливості використовувати орендоване приміщення за призначенням. Неодноразово звертався усно та письмово з проханням надати для підписання типовий договір оренди нежитлового приміщення. Однак орендодавець не вдався до жодних дій з поновлення для нього можливості безперешкодно користуватися орендованим приміщенням.

Щодо порушення приписів п.1.1 договору №2/21, розташувавши в орендованому приміщенні цех по виробництву кераміки в той час, як за умовами вказаного пункту приміщення здавалося в оренду для зберігання продуктів зазначає, що наймає нежитлове приміщення у ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» з серпня 2017 року на підставі договору №13/17 від 01.08.2017, де зазначено, що приміщення орендується для виробництва керамічних виробів. Протягом існуючих відносин мету оренди не змінював та використовує нежитлове приміщення за цільовим первісно обумовленим договорами призначенням - розташування цеху з виробництва кераміки. Зазначення у п. 1.1 договору цільового призначення помилково зазначено «для зберігання продуктів» є механічною опискою, допущеною при оформленні договору із шаблону типового договору, що оформлявся з іншим орендарем по іншому приміщенню орендодавця, яке дійсно наймалося для мети - зберігання продуктів.

Посилаючись на приписи частини 1 ст.764 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст.284 Господарського кодексу України зазначає, що відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, тому договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений сторонами. Просить визнати укладеним договір оренди нежитлового приміщення між ними з 01.02.2022 до 28.02.2023 та на строк з 01.03.2023 року до 29.02.2024 року та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 26.09.2023 року зустрічну позовну заяву було прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.

Представник позивача за первинним позовом до судового засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на задоволені позову наполягав, проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечував.

ОСОБА_1 та його представник - Шведа А.М. до судового засідання не з`явились, представник надав заяву про розгляд справи без їх участі.

Вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд в межах заявлених позовних вимог (ст. 13 ЦПК України) встановив наступне.

Підприємство об`єднання громадян «Слов`янське учбово - виробниче підприємство українського товариства сліпих» має в користуванні нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 19403187 від 22.03.2014 року.

01.03.2021 року між ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» в особі директора та ОСОБА_1 , як фізичною особою, було укладено договір № 2/21, згідно п. 1.1 якого орендодавцем - ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» було надано в оренду орендарю ОСОБА_1 в користування нежитлове приміщення загальною площею 352 м2 для зберігання продуктів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 3.2 Договору орендар зобов`язаний використовувати спірне приміщення відповідно до договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що він може бути розірваний орендодавцем у випадку неналежного виконання умов договору.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що всі суперечки та розбіжності, які можуть виникати із вказаного договору, підлягають вирішенню відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 6.1 Договору встановлено строк дії договору з 01.03.2021 до 28.02.2022

13.04.2023 року представником ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» на адресу ОСОБА_1 було направлено попередження про звільнення займаного нежитлового приміщення до 17.04.2023 року, про що свідчить копія попередження, опис поштового вкладення, поштова накладна від 13.04.2023 року.

Листом від 03.07.2023 ОСОБА_1 звернувся на адресу ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» з проханням надати для підписання типовий договір оренди нежитлового приміщення з актуальними істотними умовами оренди та відомостями про банківські реквізити орендодавця для зарахування орендної плати. Просив вважати договір №2/21 від 01 березня 2021 року поновленим до 28 лютого 2024 року. 05.07.2023 вказаний лист був направлений на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 ПОГ «Слов`янське УВП УТОС», що зазначена на сайті Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», що вбачається з відповідного скріншоту електронної скриньки.

Листом Центрального правління УТОС №16-10/35 від 31.07.2023 ОСОБА_1 рекомендовано звертатися з питання оренди нежитлового приміщення до в.о. директора ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» ОСОБА_4 .

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

За приписами статтей 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

З матеріалів справи вбачається, та вказані обставини не заперечуються сторонами, що після закінчення строку дії спірного договір № 2/21 ОСОБА_1 продовжив користуватися нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 у 2022 та у 2023 роках.

При цьому, доказів на підтвердження направлення представником ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» Бондаренкоу І.І. заперечень щодо пролонгації спірного договору протягом місяця з моменту закінчення строку його дії у 2022 та у 2023 році, матеріали справи не містять.

За таких обставин суд вважає доведеним, що на підставі вимог частини 1 ст.764 Цивільного кодексу України договір № 2/21 від 01.03.2021 року, що укладений між ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» та ОСОБА_1 , був двічі поновлений на строк, що встановлений договором, тобто з 01.03.2023 року по 28.02.2023 року та з 01.03.2023 по 28.02.2024 року.

Як вже було зазначено раніше, 13.04.2023 року представником ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» було направлено ОСОБА_1 попередження про звільнення займаного нежитлового приміщення до 17.04.2023 року. Вказане попередження не відповідає вимогами ч. 1 ст.764 ЦК України, оскільки подано поза межами одномісячного строку після 28.02.2023 року, тобто після закінчення строку дії вперше пролонгованого договору.

У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 ставить питання про визнання укладеним договір оренди нежитлового приміщення з 01.02.2022 до 28.02.2023 та на строк з 01.03.2023 року до 29.02.2024 року. При цьому, суд зазначає, що сама по собі вимога про визнання договору пролонгованим за відсутності заперечень цього факту з боку іншої сторони договору, не є належним способом захисту в порозумінні вимог ст. 16 ЦПК України. Крім того, на момент розгляду справи по суті сплинув строк, визначений у зустрічній позовній заяві.

Проте, враховуючи зміст первинного позову, який фактично є не визнанням з боку ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» факту пролонгації, а також те, що встановлення факту продовження дії спірного договору у період з 01.03.2023 року по 28.02.2023 року безпосередньо впливає на первинні позовні вимоги та на правовідносини, що виникли між сторонами у 2023-2024 роках з приводу дії спірного договору, суд вважає необхідним задовольнити зустрічну позовну заяву, визнавши спірний договір між ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» та ОСОБА_1 щодо оренди нежитлового приміщення у періоди з 01.02.2022 до 28.02.2023 та на строк з 01.03.2023 року до 28.02.2024 року укладеним (пролонгованим).

Вимоги стосовно періоду 29.02.2024 року не підлягають задоволенню за своєю необґрунтованістю, оскілки посилання не цей період у первинному договорі відсутні.

Частина 2 ст. 386 ЦК України передбачає, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Стаття 387 ЦК України встановлює, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Ключовим моментом в цій нормі є саме незаконність та безпідставність заволодіння майном власника іншою особою.

Судом визнано, що користування ОСОБА_1 спірним нежитловим приміщенням у період з 01.02.2022 до 28.02.2023 та з 01.03.2023 року до 28.02.2024 року відбувалося на підставі договору, дію якого було продовжено, тобто на відповідній правовій підставі.

Таким чином, на момент звернення до суду з первинним позовом, у представника ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» були відсутні підстави вимагати звільнення ОСОБА_1 спірного приміщення на підставі вимог ст. 386, 387 ЦК України, що робить позовні вимоги необґрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відтак, доводи та докази, на які посилається представник ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» щодо порушення ОСОБА_1 умов договору в частині нецільового використання орендованого нежитлового приміщення, не приймаються судом до уваги, оскільки не відносяться до предмету спору у даній справі, та, по суті, є підставами для порушення питання про розірвання договору, яке стороною первинного позивача не заявлялося.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Інші доводи, на які посилаються сторони, не приймаються судом до уваги, оскільки не містять доказового значення по справі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи результати розгляду справи, суд відносить судові витрати, що пов`язані з первинним позовом, за рахунок ПОГ «Слов`янське учбово - виробниче підприємство Українського товариства сліпих» у розмірі 2684 грн.

Відповідно до квитанції ID: 5790-4967-9924-5754 від 01.09.2023 ОСОБА_1 були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 858,88 грн, які підлягають стягненню з ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 5, 7, 10, 12, 13, 81, 211, 213, 246, 247, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 316-320,321,328,386-393,387 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Підприємства об`єднання громадян «Слов`янське учбово - виробниче підприємство Українського товариства сліпих» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного користування, - відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шведа Андрій Михайлович, до підприємства об`єднання громадян «Слов`янське учбово - виробниче підприємство Українського товариства сліпих» про визнання договору поновленим - задовольнити частково.

Визнати поновленим на строк з 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року договір №2/21 від 01 березня 2021 року про оренду нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «Слов`янське УВП УТОС» та ОСОБА_1 .

Визнати поновленим на строк з 01 березня 2023 року по 28 лютого 2024 року договір №2/21 від 01 березня 2021 року про оренду нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , укладений між ТОВ «Слов`янське УВП УТОС» та ОСОБА_1 .

В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 , - відмовити.

Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Слов`янське учбово - виробниче підприємство Українського товариства сліпих», код ЄДРПОУ 314200092 на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 ф. ДОУ АТ «Ощадбанк», МФО 335106 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 судовий збір у розмірі 858 (вісімсот п`ятдесят вісім) грн. 88 коп.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 12.04.2024.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду

Донецької області Д.В. Воронков