Постанова

від 25.09.2024 по справі 243/2180/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/6436/24 Справа № 243/2180/23 Суддя у 1-й інстанції - Воронков Д.В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2024 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Агєєва О.В.,

суддів: Бондар Я.М., Корчистої О.І.,

за участю секретаря судового засідання Лідовської А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №243/2180/23 за позовом Підприємства об`єднання громадян «Слов`янське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного користування та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шведа Андрій Михайлович, до підприємства об`єднання громадян «Слов`янське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» про визнання договору поновленим, за апеляційною скаргою підприємства об`єднання громадян «Слов`янського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих» на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2024 року, ухваленого у складі судді Воронкова Д.В., -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 представник позивача звернувся до суду з даним позовом, обґрунтувавши свої вимоги тим, що підприємство має в користуванні будівлі і земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . 01.03.2021 року між представником позивача та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №2/21 про оренду відповідачем нежитлового приміщення загальною площею 352 м2 на строк до 28.02.2022 для зберігання продуктів за адресою: АДРЕСА_1 . В порушення п.1.1 Договору відповідач влаштував в орендованому приміщенні цех по виробництву кераміки. Строк дії договору закінчився, проте, орендоване приміщення звільнене не було та відповідач продовжує користуватися чужою власністю без законних підстав.

Просив суд зобов`язати відповідача звільнити незаконно займане ним приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2024 року у задоволенні позову ПОГ «Слов`янське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного користування відмовлено.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шведа А.М., до підприємства об`єднання громадян «Слов`янське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» про визнання договору поновленим частково задоволено.

Визнано поновленим на строк з 01 березня 2022 року по 28 лютого 2023 року договір №2/21 від 01 березня 2021 року про оренду нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , укладений між ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» та ОСОБА_1 .

Визнано поновленим на строк з 01 березня 2023 року по 28 лютого 2024 року договір №2/21 від 01 березня 2021 року про оренду нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , укладений між ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» та ОСОБА_1 .

В задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Стягнуто з ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858 грн. 88 коп.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням Підприємство об`єднання громадян «Слов`янське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих» подали апеляційну скаргу, в якій просили рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги підприємства об`єднання громадян «Слов`янське учбово - виробниче підприємство Українського товариства сліпих», зобов`язати відповідача ОСОБА_1 звільнити займане ним незаконно приміщення загальною площею 352 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування апеляційної скарги підприємство об`єднання громадян «Слов`янське учбово - виробниче підприємство Українського товариства сліпих» зазначили, що згідно п.1.1. Договору ОСОБА_1 взяв в оренду приміщення площею 352 кв.м. для зберігання продуктів, але в орендованому приміщенні облаштував цех по виготовленню керамічних виробів, що суперечить договору.

Зазначають, що задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд фактично узаконив незаконні дії орендаря відносно предмету договору.

Крім того, зазначають, що рішенням суду було поновлено договір №2/21 не з підприємством об`єднання громадян «Слов`янське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих», а з ТОВ «Слов`янське УВП УТОС», хоча такого підприємства немає.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про місце, день та час слухання справи повідомлялись у встановленому законом порядку.

Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що Підприємство об`єднання громадян «Слов`янське учбово-виробниче підприємство українського товариства сліпих» має в користуванні нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 19403187 від 22 березня 2014 року.

01 березня 2021 року між ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» в особі директора та ОСОБА_1 , як фізичною особою, було укладено договір № 2/21, згідно п. 1.1 якого орендодавцем - ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» було надано в оренду орендарю ОСОБА_1 в користування нежитлове приміщення загальною площею 352 м2 для зберігання продуктів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.3.2 Договору орендар зобов`язаний використовувати спірне приміщення відповідно до договору.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що він може бути розірваний орендодавцем у випадку неналежного виконання умов договору.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що всі суперечки та розбіжності, які можуть виникати із вказаного договору, підлягають вирішенню відповідно до чинного законодавства.

Пунктом 6.1 Договору встановлено строк дії договору з 01 березня 2021 року до 28 лютого 2022 року.

Листом від 03 липня 2023 року ОСОБА_1 звернувся на адресу ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» з проханням надати для підписання типовий договір оренди нежитлового приміщення з актуальними істотними умовами оренди та відомостями про банківські реквізити орендодавця для зарахування орендної плати. Просив вважати договір №2/21 від 01 березня 2021 року поновленим до 28 лютого 2024 року. 05 липня 2023 року вказаний лист був направлений на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 ПОГ «Слов`янське УВП УТОС», що зазначена на сайті Громадської організації «Всеукраїнська організація інвалідів «Українське товариство сліпих», що вбачається з відповідного скріншоту електронної скриньки.

Листом Центрального правління УТОС №16-10/35 від 31 липня 2023 року ОСОБА_1 рекомендовано звертатися з питання оренди нежитлового приміщення до в.о. директора ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» Кулінченко Є.В.

Відмовляючи у задоволені первісного позову і задовольняючи зустрічні позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що направлене ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» відповідачу ОСОБА_1 попередження про звільнення займаного приміщення до 17.04.2023р. не відповідає вимогам ч.1 ст.764 ЦК України, оскільки відбулось після спливу одного місяця з дати закінчення договору - 28.02.2023р., який було пролонговано відповідно до закону, що в свою чергу дає підстави для часткового задоволення зустрічних позовних вимог.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду та зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема, договори та інші правочини.

За приписами ст.ст.626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Як встановлено судом після закінчення строку дії спірного договору №2/21, ОСОБА_1 продовжив користуватись нежитловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 у 2022 та у 2023 роках, дані обставини не заперечуються сторонами.

Доводи позивача про те, що 13 квітня 2023 року ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» на адресу ОСОБА_1 було направлено, а останнім отримано, попередження про звільнення займаного нежитлового приміщення до 17 квітня 2023 року, не доведені в суді з наданням належних та допустимих доказів.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на підставі вимог частини 1 статті 764 Цивільного кодексу України договір №2/21 від 01.03.2021 року, що укладений між ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» та ОСОБА_1 , був двічі подовжений на строк, що встановлений договором, тобто з 01.03.2023 року по 28.02.2023 року та з 01.03.2023 по 28.02.2024 року.

Частина 2 статті 386 ЦК України передбачає, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Стаття 387 ЦК України встановлює, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Ключовим моментом в цій нормі є саме незаконність та безпідставність заволодіння майном власника іншою особою.

Судом визнано, що користування ОСОБА_1 спірним нежитловим приміщенням у період з 01.02.2022 до 28.02.2023 та з 01.03.2023 року до 28.02.2024 року відбувалося на підставі договору, дія якого продовжена на підставі закону, тобто на відповідній правовій підставі.

Таким чином, на момент звернення до суду з первісним позовом, у представника ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» були відсутні підстави вимагати звільнення ОСОБА_1 спірного приміщення на підставі вимог ст.ст.386, 387 ЦК України, що робить первісні позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов`язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Відтак, доводи апеляційної скарги ПОГ «Слов`янське УВП УТОС» щодо порушення ОСОБА_1 умов договору в частині нецільового використання орендованого нежитлового приміщення, не приймаються колегією суддів, оскільки є недоведеними, були предметом дослідження у суді першої інстанції, їм дана відповідна правова оцінка, з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Що до доводів апеляційної скарги стосовно того, що рішенням суду було поновлено договір №2/21 не з підприємством об`єднання громадян «Слов`янське учбово - виробниче підприємство Українського товариства сліпих», а з ТОВ «Слов`янське УВП УТОС», хоча такого підприємства немає, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Як вбачається у резолютивній частині рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2024 року допущено описку, а саме: замість вірного ПОГ «Слов`янське УВП УТОС», зазначено не вірно ТОВ «Слов`янське УВП УТОС». Дана описка підлягає виправленню судом першої інстанції за ініціативою суду або за заявою сторони по справі та не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду, зводяться до переоцінки доказів та на законність оскаржуваного судового рішення не впливають.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2024 року немає.

Відповідно до частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З огляду на висновок про залишення апеляційних скарг без задоволення, підстав для перерозподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Підприємства об`єднання громадян «Слов`янського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих» залишити без задоволення.

Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 04 квітня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді:

Повний текст постанови складено 26 вересня 2024 року.

Головуючий суддя О.В.Агєєв