Ухвала

від 10.04.2024 по справі 373/324/24

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 373/324/24

Провадження № 1-кс/373/124/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року м. Переяслав

Слідчий суддя Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , потерпілого ОСОБА_3 , дізнавача ОСОБА_4 , розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань скаргу потерпілого ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 28.03.2024 у кримінальному провадженні № 12024116240000024 від 06.02.2024,

ВСТАНОВИВ:

До Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області 05.04.2024 надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 28.03.2024 в частині відмови в залученні потерпілим релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області. У діях дізнавача вбачаються ознаки потенційного конфлікту інтересів при винесенні оскаржуваного процесуального рішення, що серед іншого виразилось у взятті до уваги виключно повноважень священника ОСОБА_5 та неприйняттям повноважень скаржника, бездіяльності - неспрямуванням дій для отримання відповідних документів та на перевірку раніше отриманих документів.

Потерпілий ОСОБА_3 підтримав доводи скарги та просив її задовольнити.

Дізнавач ОСОБА_4 заперечував проти задоволення скарги.

Дослідивши скаргу та долучені до неї матеріали, вислухавши думку потерпілого та дізнавача, оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

У судовому засіданні оглянуто матеріали кримінального провадження, що надійшли із СД ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області, у яких містяться оскаржувана постанова старшого дізнавача ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 28.03.2024; дві заяви ОСОБА_3 від 19.02.2024 про визнання у даному кримінальному провадженні потерпілим його, релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області, кожного окремо, що зареєстровані під одним вхідним № 1645, додатками до них; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громаських формувань (ЄДРПОУ) про релігійну організацію, ідентифікаційний код 25296697, РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ « РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ПАРАФІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) М. ПЕРЕЯСЛАВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ » (РО «РГ СВЯТО-УСПЕНСЬКА ПАРАФІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УПЦ (ПЦУ) М. ПЕРЕЯСЛАВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ), де серед іншого вказано відомості про іншого за ОСОБА_3 керівника тощо.

Предметом оскарження за змістом даної скарги є невмотивоване процесуальне рішення дізнавача від 28.03.2024 у частині відмови у визнанні потерпілим у цьому кримінальному провадженні юридичної особи з найменуванням «релігійна громада Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області».

Заява ОСОБА_3 від 19.02.2024 за вхідним № 1645 про визнання потерпілим у кримінальному провадженні релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області розглянута 28.03.2024 старшим дізнавачем ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 на виконання ухвали слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 18.03.2024 у справі № 373/324/24, якою задоволено скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність цього дізнавача, якого зобов`язано розглянути заяву ОСОБА_3 від 04.03.2024, вхідний № Т-65, про надання письмового повідомлення про прийняте процесуальне рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 від 19.02.2024 відповідно до ст. 220 КПК України, прийняти вмотивоване рішення.

У постанові старшого дізнавача ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 28.03.2024 наведено мотиви відмови у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області, серед яких вказано, що з цією назвою релігійна громада не обліковується у ЄДРПОУ, проте у ньому містяться відомості про релігійну громаду зі зміненою назвою на «РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ « РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ПАРАФІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) М. ПЕРЕЯСЛАВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ » (код ЄДРПОУ 25296697). Згідно витягу з ЄДРПОУ керівником релігійної організації є ОСОБА_5 . Зроблено висновок про те, що ОСОБА_3 не надано доказів його повноважень, проте йому могла бути завдана шкода, у зв`язку з чим його визнано потерпілим.

Зі змісту заяви ОСОБА_3 від 19.02.2024 слідує, що він просить визнати потерпілим у кримінальному провадженні таку релігійну організацію - релігійну громаду Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області, без вказання ідентифікаційного коду. В додатках до заяви долучено копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № НОМЕР_1 , серія нерозбірливо, з якої вбачається, що 30.09.1991 державним реєстратором проведено реєстрацію релігійної організації з первісним найменуванням « СВЯТО-УСПЕНСЬКА ПАРАФІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ », ідентифікаційний код 25296697.

Зі змісту витягів з ЄДРПОУ, представлених як потерпілим, так і дізнавачем, вбачається, що найменування релігійної організації, ідентифікаційний код НОМЕР_2 , « СВЯТО-УСПЕНСЬКА ПАРАФІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ » змінилось на « РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ПАРАФІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ М. ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ » (станом на 26.09.2022 відповідно до витягу з ЄДРПОУ, де серед іншого вказано керівником ОСОБА_3 ), а потім змінено на «РЕЛІГІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ « РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ПАРАФІЯ КИЇВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) М. ПЕРЕЯСЛАВ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ » (станом на 26.03.2024 відповідно до роздруківки з веб-сайту «Опендатабот», що міститься у матеріалах кримінального провадження та судової справи разом з витягом з ЄДРПОУ, де відомості співвідносяться між собою як у частині найменування релігійної організації, так і в частині її представника/керівника - іншої за ОСОБА_3 особи).

Відповідно до пункту 5 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою.

Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.

Відповідно до пункту 5 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.

У відповідності до ч. 1 ст. 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до положень Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, яким кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК України за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Для набуття фізичною чи юридичною особою статусу потерпілого у кримінальному провадженні необхідна одночасна сукупність таких умов: фактична (завдання кримінальним правопорушенням відповідної шкоди) та формальна (подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого). Перевірка, розгляд та вирішення такої заяви законом не передбачаються, тому статусу потерпілого особа набуває автоматично за наявності вказаних вище умов.

У пункті 4 узагальнення судової практики Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» (лист № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017) зазначається, що процесуальною підставою прийняття рішення про відмову у визнанні потерпілим відповідно до статті 55 КПК України є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява подана особою, якій не завдано шкоди.

Таким чином, правовою підставою для винесення слідчим постанови про відмову у визнанні потерпілим є наявність очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій статті 55 КПК України. При цьому відповідні підстави згідно із зазначеною статтею мають бути належним чином мотивовані.

У відповідності до вимог ст. 110 КПК України постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулася з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Слідчий суддя, виходячи із текстуального та контекстуального аналізу скарги потерпілого ОСОБА_3 , його заяв від 19.02.2024 за одним вхідним № 1645, вважає, що він як особисто, так і від імені релігійної організації з найменуванням «релігійна громада Свято-Успенської парафії Київської єпархії Української православної церкви м. Переяслав Київської області», звертався до дізнавача з питаннями про визнання потерпілими в кримінальному провадженні як його, так і релігійної організації із вказаним найменуванням, без інших обов`язкових для юридичної особи відомостей як ідентифікаційний код.

Кримінальний процесуальний закон не містить розширеного тлумачення визначення потерпілого - юридичної особи, де таким могла би визнаватись релігійна організація до внесення змін у її найменування та керівництво. Процесуальним законом, на думку слідчого судді, врегульовано визнанням потерпілим юридичної особи з поточним на дату винисення процесуального рішення найменуванням. За таких обставин, у випадку неодноразових змін до найменування та керівництва юридичної особи - релігійної організації, визнання дізнавачем (слідчим) потерпілими в кримінальному провадженні по суті однієї юридичної особи з різним найменуваннями та одним ідентифікаційним кодом, виникатиме юридична колізія та очевидний конфлікт повноважень у представництві потерпілого-юридичної особи між різними особами, вказаними керівниками у ЄДРПОУ.

Слідчий суддя вважає необхідним привернути увагу на те, що у поданій скарзі та заяві від 19.02.2024 про залучення потерпілим релігійної організації з найменуванням «релігійна громада Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області», тобто фактично за найменуванням до внесення змін у відомості про юридичну особу - релігійну організацію з ідентифікаційним кодом 25296697, відсутні обґрунтування щодо завданої кримінальним правопорушенням моральної чи майнової шкоди релігійній організації з найменуванням станом на дату подання відповідної заяви, або з ідентифікаційним кодом 25296697. У тексті даної заяви не вказано ідентифікаційний код релігійної організації та фактично вказано попереднє найменування релігійної організації з ідентифікаційним кодом НОМЕР_2 , у зв`язку з чим, на думку слідчого судді, виникає неоднозначність у розумінні того чи в заяві ОСОБА_3 йшлось про юридичну особу (релігійну організацію) з поточним найменуванням та ідентифікаційним кодом згідно з додатком до заяви, чи для заявника релігійні організації з одним ідентифікаційним кодом та різними найменуваннями представляють одну юридичну особу.

Відповідно до частини 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову в задоволенні скарги.

Відповідно до положень статті 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Питання зобов`язання слідчого визнати заявника потерпілим відноситься до дискреційних повноважень слідчого, дізнавача, прокурора.

Стаття 307 КПК України не надає слідчому судді повноваження своєю ухвалою зобов`язувати слідчого, дізнавача чи прокурора прийняти певне рішення під час досудового розслідування, і рішення зобов`язати слідчого визнати заявника потерпілим не входить до кола повноважень слідчого судді. Слідчий суддя не може підміняти і приймати рішення, які віднесені до компетенції органу досудового розслідування або прокурора, тобто перебирати на себе функції інших учасників кримінального провадження, оскільки таким чином суддя втрутиться у сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення. Слідчий суддя не здійснює функцію процесуального керівництва досудовим розслідуванням (дізнанням), яке здійснюється прокурором, а контролює дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Таким чином, дізнавачем 28.03.2024 розглянуті по суті заяви ОСОБА_3 від 19.02.2024 про визнання останнього, релігійної організації з найменуванням «релігійна громада Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області» без вказання ідентифікаційного коду, потерпілими в кримінальному провадженні. Постановою старшого дізнавача ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 28.03.2024 визнано потерпілим у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , відмовлено у визнанні (залученні) потерпілим релігійної громади Свято-Успенської парафії Київської єпархії Української православної церкви м. Переяслав Київської області, з наведенням мотивів прийняття такого рішення та відображенням у постанові поточних (актуальних) відомостей з ЄДРПОУ про юридичну особу - релігійну організацію, яка має інше найменування за вказане у заяві від 19.02.2024.

Слідчий суддя, враховуючи наведене вище, вважає, що дізнавачем в оскаржуваній постанові в частині відмови визнання потерпілим релігійної організації з найменуванням «релігійна громада Свято-Успенської парафії Київської єпархії УПЦ м. Переяслав Київської області» наведено мотиви прийняття такого рішення, ОСОБА_3 визнано потерпілим у кримінальному провадженні, а тому скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 303, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні скарги потерпілого ОСОБА_3 на постанову старшого дізнавача ВП № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 від 28.03.2024 у кримінальному провадженні № 12024116240000024 від 06.02.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ: ОСОБА_6