Постанова

від 16.04.2024 по справі 183/4439/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3549/24 Справа № 183/4439/23 Суддя у 1-й інстанції - Парфьонов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

за участю секретаря Усик А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія», про конфіскацію у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області земельної ділянки,

-за апеляційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія»,

на заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року,-

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

11.04.2023 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія», про конфіскацію у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області земельної ділянки, в якому позивач просив конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області земельну ділянку ОСОБА_1 із кадастровим номером 6323783500:00:10:000:0188, площею 5, 3334 га, яка розташована на території Курилівської сільської ради Купянського району Харківської області.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року позов Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задоволено.

Конфісковано у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку із кадастровим номером 6323783500:10:000:0188, площею 5,3334 га, з цільовим призначенням, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1644214563237), яка належить на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянці Російської Федерації.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

09.02.2024рокувід Сільськогосподарського товаристваз обмеженоювідповідальністю «Надія»надійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування заочного рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що у Земельний кодекс України у статтю 145 в 2021 році були внесені зміни. Так до 2021 року Земельна ділянка підлягала примусовому відчуженню за рішенням суду, а з 2021 року Земельна ділянка підлягає конфіскації.

Оскільки правовідносини щодо права власності відповідачки на земельну ділянку виникли 18.09.2018 року, то вони повинні регулюватись нормами Земельного кодексу України станом на момент виникнення, тобто станом на 18.09.2018 року.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Від Харківської обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено на безпідставність вимог апеляційної скарги, а тому відсутність підстав для її задоволення.

Від Головного управління Держгеокадастру в Харківській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що на момент отримання відповідачкою у власність земельної ділянки їй було відомо про необхідність відчуження цієї земельної ділянки, а тому судом першої інстанції цілком правомірно застосована її конфіскація.

В АПЕЛЯЦІЙНОМУ СУДІ

Прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури Риженко В.О. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.171-179), у судове засідання не з`явились, що відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи:

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 вересня 2018 року, виданого державним нотаріусом Куп`янської державної нотаріальної контори Харківської області Колосовською С.О., ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є громадянкою Російської Федерації, набула у власність земельну ділянку площею 5,3334 га, кадастровий номер якої 6323783500:10:000:0188, розташовану на території Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала спадкодавиці ОСОБА_4 на праві власності на підставі Державного акту на праві власності на земельну ділянку серії XP № 079849, виданого на її ім`я Куп`янською районною державною адміністрацією Харківської області 23 січня 2006 року на підставі розпорядження тієї ж райдержадміністрації від 24 вересня 2004 року № 229 /а.с.16/.

Право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_5 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14 вересня 2018 року за № 1644214563237 /а.с.13-15/.

26 березня 2007 року спадкодавицею ОСОБА_4 укладено договір оренди землі (вищевказаної земельної ділянки) з Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Надія», строком на 20 років /а.с.17-20/. Відповідно до наданої позивачем належним чином засвідченої копії акту про передачу та прийом земельної ділянки, згідно з договором від 30 березня 2008 року № 40, вищевказану земельну ділянку передано Сільськогосподарському Товариству з обмеженою відповідальністю «Надія» /а.с.21/.

29 жовтня 2018 року між ОСОБА_5 та СТОВ «Надія» укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди землі від 26 березня 2007 року, якою змінено в договорі оренди відомості про Орендодавця з ОСОБА_4 на ОСОБА_6 . Також вищевказаною угодою внесено зміни в Договір щодо строку дії договору, а саме встановлено строк дії до 24 березня 2028 року з правом автоматичної пролонгації /а.с.25-26/.

Відповідно до листа заступника начальника Управління Служби безпеки України в Харківській області від 26 лютого 2023 року № 70/23-88, встановлено ряд земельних ділянок сільськогосподарського призначення, якими протиправно володіють громадяни РФ, зокрема, з кадастровим номером 6823783500:10:000:0188 (площею 5,3334 га), власник є грамодянка РФ ОСОБА_3 /а.с.29-30/.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13 березня 2023 року № 10-20-14-1114/0/19-23 повідомлено Харківську обласну прокуратуру про те, що Головним управлінням ведеться комплексна робота стосовно збору матеріалів для подальшого вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави щодо звернення до суду з позовними заявами про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності громадян російської федерації. Однак, у зв`язку з обмеженим бюджетним фінансуванням Головне управління не заперечує проти вжиття Харківською обласної прокуратурою заходів представницького характеру на затис інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області стосовно звернення до суду з позовними заявами про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності громадян російської федерації /а.с.45-46/.

Встановивши наведені обставини справи суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач, будучи іноземною громадянкою, впродовж року після набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6323783500:10:000:0188, площею 5,3334 га, розташовану на території Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, добровільно її не відчужила, чим порушила вимоги земельного законодавства, тож вказану земельну ділянку слід конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківські області.

Але погодитись з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог неможливо з огляду на таке.

Відповідно до статті 58 Конституції України, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка стала власницею земельної ділянки площею 5,3334 га, кадастровий номер якої 6323783500:10:000:0188, 14 вересня 2018 року.

На час виникнення у відповідачки права власності редакція статті 145 Земельного кодексу України була наступною:

1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

2. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

31.03.2020 року Законом України № 552-ІХ били внесені зміни до статті 145 Земельного кодексу України, та редакція цієї норми стала наступною:

1. Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права.

2. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Тобто, на момент отримання відповідачкою земельної ділянки у власність (на 14.09.2018 року) такої санкції, як конфіскація, у разі якщо земельну ділянку не буде відчужено протягом одного року, законодавство України не містило, а тому ця норма не має зворотної сили у часі.

Таким чином, при застосуванні матеріального права в редакції не на момент виникнення правовідносин, а на момент розгляду справи, судом першої інстанції було погіршено становище не тільки власниці земельної ділянки, а й особи, у якої зазначена земельна ділянки знаходиться у користуванні, оскільки при примусовому відчуженні земельної ділянки, відповідно до положень статті 9 Закону України «Про оренду землі», орендар має переважне право на придбання у власність такої земельної ділянки.

При таким обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з винесенням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» задовольнити.

Заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року скасувати.

Позов Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про конфіскацію у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельної ділянки із кадастровим номером 6323783500:10:000:0188, площею 5,3334 га, з цільовим призначенням, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1644214563237), яка належить на праві власності громадянці Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення виготовлено 16.04.2024 року.

Судді: