Ухвала

від 17.06.2024 по справі 183/4439/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 червня 2024 року

м. Київ

справа № 183/4439/23

провадження № 61-7107ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року у справі за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія», про конфіскацію у власність держави земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області звернувся з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія», про конфіскацію у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області земельну ділянку ОСОБА_1 із кадастровим номером 6323783500:00:10:000:0188, площею 5, 3334 га.

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року позов керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задоволено. Конфісковано у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку із кадастровим номером 6323783500:10:000:0188, площею 5,3334 га, з цільовим призначенням, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1644214563237), яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року апеляційну скаргу СТОВ «Надія» задоволено, заочне рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 січня 2024 року скасовано. Позов керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про конфіскацію залишено без задоволення.

15 травня 2024 року Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури через підсистему Електронний суд подав до Верховного Суду касаційну скаргу постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі заочне рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків, зокрема, самостійно визначити розмір судового збору за подання касаційної скарги (підтвердивши його розмір належними доказами) тадоплатити його (у разі необхідності) у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з урахуванням вартості спірного майна (земельної ділянки), ураховуючи, що аналіз скарги та доданих до неї матеріалів не дозволяв встановити ціни позову щодо вимог майнового характеру. Також в ухвалі було зазначено, що у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України визначено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У червні 2024 року заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, направив до Верховного Суду заяву до якої долучив довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості, в якій вказано, що оціночна вартість земельної ділянки 127 608,60 грн.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.

Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).

Таким чином, ціна позову у цій справі становить 127 608, 60 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прокурор у касаційній скарзі вказує, що справа становить значний суспільний інтерес оскільки її предметом є спір про право власності іноземців на землі сільськогосподарського призначення, що є частиною земель як основного національного багатства, що перебувають під особливою охороною держави, у зв`язку з чим захист інтересів держави у сфері земельних правовідносин є одним із пріоритетних напрямів представницької діяльності прокурорів. Справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики: дотримання встановленої Законом процедури набуття права власності на землі, що набуває особливої актуальності в умовах збройної агресії російської федерації. Ця справа має виняткове значення для прокурора як учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки, за наявності факту бездіяльності компетентного органу (Головного управління Держгеокадастру у Харківській області) законність у спірних відносинах щодо охорони земель може бути поновлено тільки лише за ініціювання її захисту прокурором в межах повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру». Тому перегляд у касаційному порядку постанови у цій справі сприятиме ефективній реалізації прокурором конституційної функції представництва інтересів держави, що є однією з ознак правової держави. Проте прокурор не обґрунтовує, чому саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для прокурора як учасника справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес чи має виняткове значення для прокурора як учасника справи

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Вказівка в резолютивній частині постанови Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).

Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).

Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою заступнику керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 квітня 2024 року в справі за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Харківській області до ОСОБА_1 , третя особа - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Надія», про конфіскацію у власність держави земельної ділянки.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. І. Крат

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков