Ухвала

від 18.04.2024 по справі 372/5313/23

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.04.2024 Єдиний унікальний № 372/5313/23

провадження № 2/371/207/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 372/5313/23

Провадження № 2/371/207/24

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Литвин С.С.,

розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Швачки Вікторії Юріївни про закриття провадження у справі, клопотання про зупинення розгляду справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку,

У С Т А Н О В И В :

В провадженніМиронівського районногосуду перебуваєвказана цивільнасправа.Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016. Земельні ділянки набуті нею у власність від фізичних осіб на підставі договорів купівлі продажу та дарування.

Наразі вона є відповідачем у справі за позовом прокурора в інтересах Миронівської міської ради про визнання незаконними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок, які перелічені вище.

З позовної заяви прокурора вона дізналася, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі наказів ГУ Держземагентства у Київській області від 22 серпня 2014 року та 21 жовтня 2014 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затверджено документацію із землеустрою на земельну ділянку ділянку площею 111,9633 га кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 для веденя фермерського господарства.

17 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ГУ Держземагентства у Київській області укладено договір оренди.

На підставі рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Євко В.В. від 18 травня 2015 року № 21389997 внесено запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 111,9633 га кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 за державою в особі Головного управління Держземагентства у Київській області.

На підставі рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Тимофієва О.А. від 29 травня 2015 року № 21684156 внесено запис про реєстрацію права оренди на земльну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 за відповідачем ОСОБА_1

19 лютого 2015 року державний кадастровий реєстратор Відділу Держземагентства у Миронівському районі Лисікова Н.О. скасувала державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 та зареєструвала дві нові земельні ділянки: кадастровий номер 3222980900:06:002:0008 площею 62,4200 га та кадастровий номер 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га.

В подальшому, земельна ділянка з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га на підставі наказів ГУ Держгеокадастру у Київській області була розділена на земельні ділянки по 2 га, які були передані у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Належні їй на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016 були сформовані внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:003:0007.

Вказала що, рішення державних реєстраторів від 18 травня 2015 року № 21389997 про державну реєстрацію права власності та від 29 травня 2015 року № 21684156 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 є незаконними та протиправними, оскільки на момент прийняття державними реєстраторами цих рішень така земельна ділянка не існувала, як об?єкт цивільних прав через скасування її державної реєстрації 19 лютого 2015 року в Державному земельному кадастрі.

Вважає, що наявність в Державному реєстрі речового права на нерухоме майно незаконно внесених записів про право власності та право оренди на несформовану земельну ділянку, державна реєстрація якої скасована, порушують її право на мирне володіння своїм майном. Такі незаконно внесені записи використовуються прокурором нібито в інтересах держави та відповідача для позбавлення її прав на належні їй земельні ділянки.

Просила скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Євко В.В. від 18 травня 2015 року № 21389997 та рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Тимофієва О.А. від 29 травня 2015 року № 21684156, якими внесено записи про державну реєстрацію права власності за державою та права оренди за ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0003.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17 січня 2024 року від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідачі ОСОБА_1 та Миронівська міська рада Обухівського району Київської області відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подали.

07 березня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Швачки В.Ю. надійшла заява про закриття провадження у справі.

Обґрунтовуючи заяву про закриття провадження у справі, представник відповідача ОСОБА_3 вказала, що ця справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки позивач, оспорюючи рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності та права оренди на земельну ділянку, фактично оспорює права таких осіб. Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оспорює правомірність державної реєстрації права оренди за ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, цільове призначення якої визначене для ведення фермерського господарства. 10 липня 2017 року ОСОБА_1 створив фермерське господарство «Миронівщина», а тому спірні правовідносини, що виникли між сторонами у справі стосуються права користування землями фермерського господарства.

Посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19, вказала, що у спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці є зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб?єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв?язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб?єкта господарювання.

Тому вважає, що розгляд цього спору відноситься до компетенції господарського суду та проводиться в порядку господарського, а не цивільного судочинства, а тому провадження у справі слід закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

12 березня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Швачки В.Ю. надійшли клопотання про зупинення розгляду справи та про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

У клопотанні про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін представник відповідача просила здійснювати розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. Обставин на обґрунтування прохання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін представник відповідача в клопотанні не зазначила.

Клопотання про зупинення розгляду справи обґрунтоване тими обставинами, що на розгляді Миронівського районного суду Київської області на стадії підготовчого провадження перебуває справа № 371/1202/23 за позовом прокурора про витребування на користь держави в особі Миронівської міської ради із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016, що утворилися за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:003:0007.

У цій справі вирішується питання щодо правомірності набуття ОСОБА_2 права власності на земельні ділянки, які без належних на то підстав вибули з державної власності внаслідок незаконного поділу спірної земельної ділянки.

У випадку задоволення позову прокурора у цій справі всі вищевказані земельні ділянки повернуться у фактичне володіння їх законного власника територіальної громади, а у позивача будуть відсутні будь які права на зазначені земельні ділянки.

Вказала, що предмет спору у справі № 372/5313/23 є похідним від предмета спору у справі № 371/1202/23, оскільки в рамках справи № 371/1202/23 будуть встановлені обставини, що будуть мати преюдиційне значення для справи № 372/5313/23.

Просила зупинити провадження у справі № 372/5313/23 до вирішення справи № 371/1202/23 по суті та набрання рішенням законної сили.

01 квітня 2024 року представник позивача подала до суду заперечення на заяву представника відповідача про закриття провадження у справі та клопотання про зупинення провадження у справі.

На обґрунтування заперечень щодо закриття провадження у справі з підстав непідсудності справи суду цивільної юрисдикції представник позивача вказала, що до заяви про закриття провадження у справі не додані докази реєстрації права оренди (переходу права користування) спірною земельною ділянкою за фермерським господарством в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та використання спірної земельної ділянки фермерським господарством у своїй підприємницькій діяльності.

Також вказала, що ОСОБА_1 звертався до Київського окружного адміністративного суду і просив припинити право оренди, в тому числі і на спірну земельну ділянку. У справі № 810/587/17 Київський адміністративний суд встановив, що ОСОБА_1 мав на праві оренди шість земельних ділянок, право оренди частини яких з яких припинене, в тому числі й на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003.

Вважає недобросовісною поведінку ОСОБА_1 щодо маніпулювання фактами, який спочатку наполягав на припиненні права оренди, в тому числі і на спірну земельну ділянку, а потім подав заяву про закриття провадження у справі з підстав належності спірної земельної ділянки до земель фермерського господарства.

Також вказала, що підстав для зупинення провадження у справі немає, оскільки матеріали справи № 372/5313/23 дозволяють у повній мірі встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом цього судового розгляду. Питання законності внесення записів про право оренди на підставі прийнятого державним реєстратором оспорюваного рішення не може розглядатися під час розгляду справи № 371/1202/23. Вказала, що зупинення провадження у справі не повинне призводити до зменшення розумного строку розгляду справ.

Дослідивши матеріали справи та подані клопотання і заперечення, суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про закриття провадження у справі, клопотання про зупинення розгляду справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не підлягають задоволенню з таких підстав.

Щодо заяви представника відповідача про закриття провадження у справі

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб?єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства) та суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

Як зазначено у постанові Верховного Суду від 07 грудня 2022 року №161/7347/21, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом частини першоїстатті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у цій справі, суд виходить з того, що позивач ОСОБА_2 , як фізична особа, за якою зареєстроване право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016 спростовує правомірність внесення записів про державну реєстрацію права власності за державою та права оренди за ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 за рахунок якої в подальшому сформовані земельні ділянки, право власності на які вона набула.

Вирішуючи питання щодо предметної юрисдикції спору суд виходить із суб?єктного складу правовідносин, характеру спірних правовідносин, суті права/інтересу, за захистом якого ОСОБА_2 звернулася до суду, а також мети звернення з позовом.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказала, що існування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності та право оренди за відповідачами на земельну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 порушують її право на мирне володіння її майном (земельними ділянками з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016 з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства).

Відтак спір у справі стосується захисту порушеного, на думку позивача, її цивільного права як фізичної особи на земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, набуті нею у власність за цивільно правовими договорами. Такий спір не є спором щодо користування позивачем землями фермерського господарства.

Тому суд відхиляє доводи представника відповідача про те, що цей спір має розглядатися за правилами господарського судочинства, з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові від 05 жовтня 2022 року у справі № 922/1830/19 Великою Палатою Верховного Суду. Адже обставини справи № 922/1830/19 не є релевантними обставинам справи № 372/5312/23.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 ЦПК України.

Щодо клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін

Відповідно до частин 2-4 статті 19 ЦПК України,цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Згідно з частиною 4 статті 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність справи або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною 6 статті 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п?ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частинами 2, 3 статті 274 ЦПК України передбачено, що у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно дочастини 5статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частинами 6, 7 статті 279 ЦПК України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 29 грудня 2023 року відповідач ОСОБА_1 отримав 17 лютого 2024 року. Цією ухвалою відповідачам встановлено строк для подання відзиву протягом п?ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Тобто клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач ОСОБА_1 мав подати до 03 березня 2024 року.

Клопотання про розглядсправи всудовому засіданніз повідомленнямсторін представник відповідача подала 12 березня 2024 року, тобто з пропуском встановленого процесуальним законодавством та визначеного судом строку.

Також представникпозивача невказала уклопотанні жодних обставин на підтвердження необхідності розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, а лише процитувала правила частини 5 статті 279 ЦПК України.

З урахуванням того, що строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін сплинув до подання представником відповідача цього клопотання, представник відповідача не навела обґрунтованих об?єктивних обставин для розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, справа є справою незначної складності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідачу під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження забезпечена можливість подати свої заперечення проти позову у виді заяв по суті справи з долученням до них відповідних письмових доказів в порядку, передбаченому ЦПК України.

Щодо клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з положеннями пункту 5 частини першоїстатті 253 ЦПК України,провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 6 частини першоїстатті 251 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов?язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 6 частини 1статті 251 ЦПК України, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідні норми спрямовані, зокрема, на попередження ухвалення судових рішень, виходячи з доказів і встановлених на їх підставі обставин, які можуть бути спростовані рішенням у іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

При цьому, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у вказаній справі має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави для висновку про те, що суд зобов?язаний або ж вправі зупинити провадження у справі у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду або ж існують об?єктивні підстави, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення, при цьому зупинення провадження у справі може мати місце до вирішення спору по суті.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19, метою зупинення провадження у справі згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Позивач звернулася до суду з позовом про скасування рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Євко В.В. від 18 травня 2015 року № 21389997 та рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Тимофієва О.А. від 29 травня 2015 року № 21684156, якими внесено записи про державну реєстрацію права власності за державою та права оренди за ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0003. Вважає, що існування в Державному реєстрі речового права на нерухоме майно незаконно внесених записів про право власності та право оренди на несформовану земельну ділянку, державна реєстрація якої скасована, порушують її право на мирне володіння своїм майном. Такі незаконно внесені записи використовуються прокурором нібито в інтересах держави та відповідача для позбавлення її прав на належні їй земельні ділянки.

Суд встановив, що в провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває цивільна справа № 371/1202/23 за позовом прокурора про скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права власності та витребування на користь держави в особі Миронівської міської ради із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016.

Представник відповідача, звертаючись із клопотанням про зупинення провадження у справі, додала до нього ухвалу про відкриття провадження у справі № 371/1202/23 від 21 вересня 2023 року.

Суд враховує, що відповідно до пункту 6 частини 1 статі і 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Застосування формального підходу до вирішення питання про зупинення провадження у справі може мати наслідком порушення права особи на справедливий суд, що передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, елементом якого є реальний та ефективний доступ до правосуддя та розгляд справи протягом розумного строку.

Наявність в провадженні Миронівського районного суду справи № 371/1202/23за позовомпрокурора проскасування наказівГоловного управлінняДержгеокадастру уКиївській області,скасування рішеньпро державнуреєстрацію правта їхобтяжень прореєстрацію прававласності тавитребування накористь державив особіМиронівської міськоїради ізчужого незаконноговолодіння ОСОБА_2 земельних ділянокз кадастровиминомерами 3222980900:06:002:0010,3222980900:06:002:0011,3222980900:06:002:0013,3222980900:06:002:0014,3222980900:06:002:0015,3222980900:06:002:0016не вказує на об?єктивну неможливість розгляду справи № 372/5313/23.

Обставини справи № 371/1202/23 щодо правомірності набуття ОСОБА_2 земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016 у власність не є преюдиційними для встановлення обставин правомірності здійснення державної реєстрації права власності за державою та права оренди за ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 та обставин порушення чи відсутності порушення права позивача оспорюваними рішеннями державних реєстраторів.

З урахуванням обґрунтувань позовних вимог, предмету спору у справі № 372/5313/23, суд враховує, що зібрані у цій справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у цій справі суперечитиме принципу ефективності судового процесу, направленому на недопущення затягування розгляду справи, й перешкоджатиме подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 19, 251, 255 256, 274, 279 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Швачки Вікторії Юріївни про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку.

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Швачки Вікторії Юріївни про зупинення розгляду вказано справи та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.О. Капшук