Рішення

від 25.04.2024 по справі 372/5313/23

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25.04.2024 Єдиний унікальний № 372/5313/23 провадження № 2/371/207/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. Миронівка

ЄУН 372/5313/23

Провадження № 2/371/207/24

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Литвин С.С.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позовні вимоги позивач обґрунтувала тим, що вона є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016. Земельні ділянки набуті нею у власність від фізичних осіб на підставі договорів купівлі продажу та дарування.

Наразі вона є відповідачем у справі за позовом прокурора в інтересах Миронівської міської ради про визнання незаконними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок, які перелічені вище.

З позовної заяви прокурора вона дізналася, що відповідачу ОСОБА_2 на підставі наказів ГУ Держземагентства у Київській області від 22 серпня 2014 року та 21 жовтня 2014 року надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затверджено документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 111,9633 га кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 для ведення фермерського господарства.

17 листопада 2014 року між ОСОБА_2 та ГУ Держземагентства у Київській області укладено договір оренди земельної ділянки площею 111,9633 га кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 строком на 21 рік.

На підставі рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Євко В.В. від 18 травня 2015 року № 21389997 внесено запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 111,9633 га кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 за державою в особі ГУ Держземагентства у Київській області.

На підставі рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Тимофієва О.А. від 29 травня 2015 року № 21684156 внесено запис про реєстрацію права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 за відповідачем ОСОБА_2

19 лютого 2015 року державний кадастровий реєстратор Відділу Держземагентства у Миронівському районі Лисікова Н.О. скасувала державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 та зареєструвала дві нові земельні ділянки: кадастровий номер 3222980900:06:002:0008 площею 62,4200 га та кадастровий номер 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га.

В подальшому, земельна ділянка з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га на підставі наказів ГУ Держгеокадастру у Київській області була розділена на земельні ділянки по 2 га, які були передані у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства.

Належні їй на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016 були сформовані внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:003:0007.

Вказала, що рішення державних реєстраторів від 18 травня 2015 року № 21389997 про державну реєстрацію права власності та від 29 травня 2015 року № 21684156 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 є незаконними та протиправними, оскільки на момент прийняття державними реєстраторами цих рішень така земельна ділянка не існувала як об?єкт цивільних прав через скасування її державної реєстрації 19 лютого 2015 року в Державному земельному кадастрі.

Вважає, що наявність в Державному реєстрі речового права на нерухоме майно незаконно внесених записів про право власності та право оренди на несформовану земельну ділянку, державна реєстрація якої скасована, порушують її право на мирне володіння своїм майном. Такі незаконно внесені записи використовуються прокурором нібито в інтересах держави та відповідача для позбавлення її прав на належні їй земельні ділянки.

Просила скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Євко В.В. від 18 травня 2015 року № 21389997 та рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Тимофієва О.А. від 29 травня 2015 року № 21684156, якими внесено записи про державну реєстрацію права власності за державою та права оренди за ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0003.

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 29 грудня 2023 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частинами 6, 7 статті 128 ЦПК України, судова повістка,а увипадках,встановлених цимКодексом,-разом зкопіями відповіднихдокументів,надсилається доелектронного кабінетувідповідного учасникасправи,а вразі йоговідсутності -разом ізрозпискою рекомендованимлистом зповідомленням провручення абокур`єром заадресою,зазначеною стороноючи іншимучасником справи.У разіненадання учасникамисправи інформаціїщодо їхадреси судоваповістка надсилається: юридичнимособам тафізичним особам-підприємцям -за адресоюмісцезнаходження (місцяпроживання),що зазначенав Єдиномудержавному реєстріюридичних осіб,фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань; фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

02 січня 2024 року копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками направлено відповідачу ОСОБА_2 за адресою зареєстрованого в установленому порядку місця проживання, а також на адресу місцезнаходження відповідачів Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

08 січня 2024 року копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками вручено уповноваженому представнику відповідача Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

20 лютого 2024 року копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками вручено відповідачу ОСОБА_2

03 січня 2024 року копію ухвали про відкриття спрощеного провадження та копію позовної заяви з додатками вручено уповноваженому представнику відповідача Миронівської міської ради Обухівського району Київської області.

Відповідно до пункту 1 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 18 квітня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Швачки В.Ю. про закриття провадження у справі, клопотанні про зупинення розгляду справи, клопотанні про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до положень статті 274 ЦПК України, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Аргументи учасників справи

17 січня 2024 року від представник відповідача Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог, представник відповідача вказав, що спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, пов?язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі. Зі змісту позовної заяви вбачається, що право власності позивача за земельні ділянки з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016, які входять до складу земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 не визнається та оспорюється в судовому порядку Обухівською окружною прокуратурою Київської обласної прокуратури.

Центральне міжрегіональне управління міністерства юстиції (м. Київ) не оспорює права власності на спірну земельну ділянку, а здійснює контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації прав та розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, подані особами, які не визнають або ж оспорюють набуття, зміну чи припинення заявником речового права.

Вказав, що позовні вимоги про скасування рішень про державну реєстрацію не можуть бути пред?явлені до державного реєстратора, тому державний реєстратор є неналежним відповідачем у цій справі, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову в частині пред?явлених позовних вимог до Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідачі ОСОБА_2 та Миронівська міська рада Обухівського району Київської області відзиву на позовну заяву не подали.

Відповідно положень частини 2 статті 191 та частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фактичні обставини справи

Суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач ОСОБА_1 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016. Земельні ділянки набуті нею у власність від фізичних осіб на підставі договорів купівлі продажу та дарування.

Згідно з даними Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна № 338812706, № 338814541, № 338816389, № 338817667, № 338821460, № 338819005 від 12 липня 2023 року за позивачем зареєстроване право власності на такі земельні ділянки:

- кадастровий номер 3222980900:06:002:0010, дата державної реєстрації права власності 14 квітня 2017 року, правовстановлюючий документ договір купівлі-продажу № 1007, посвідчений приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. 14 квітня 2017 року (а.с. 38-39);

- кадастровий номер 3222980900:06:002:0011, дата державної реєстрації права власності 28 грудня 2016 року, правовстановлюючий документ договір дарування № 4830, посвідчений приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. 28 грудня 2016 року (а.с. 40-41);

- кадастровий номер 3222980900:06:002:0013, дата державної реєстрації права власності 28 грудня 2016 року, правовстановлюючий документ договір дарування № 4828, посвідчений приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. 28 грудня 2016 року (а.с. 42-43);

- кадастровий номер 3222980900:06:002:0014, дата державної реєстрації права власності 28 грудня 2016 року, правовстановлюючий документ договір дарування № 4827, посвідчений приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. 28 грудня 2016 року (а.с. 44-45);

- кадастровий номер 3222980900:06:002:0016, дата державної реєстрації права власності 16 грудня 2016 року, правовстановлюючий документ договір купівлі-продажу № 4652, посвідчений приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. 16 грудня 2016 року (а.с. 46-47);

- кадастровий номер 3222980900:06:002:0015, дата державної реєстрації права власності 27 грудня 2016 року, правовстановлюючий документ договір дарування № 4805, посвідчений приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. 27 грудня 2016 року (а.с. 48-49).

В провадженні Миронівського районного суду Київської області перебуває справа № 371/1202/23 за позовом прокурора в інтересах Миронівської міської ради до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про визнання незаконними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності та витребування земельних ділянок.

Предметом спору є в тому числі визнання незаконними та скасування наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області про затвердження технічних документацій та надання земельних ділянок у власність № 10-15808/15-16-сг від 29 липня 2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0013, № 10-15810/15-16-сг від 29 липня 2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0015, № 10-15767/15-16-сг від 29 липня 2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0014, № 10-15809/15-16-сг від 29 липня 2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0011, № 10-15801/15-16-сг від 29 липня 2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0010, № 10-15797/15-16-сг від 29 липня 2016 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0016.

Також прокурор заявив вимогу про скасування рішень про державну реєстрацію прав приватної власності за ОСОБА_1 на земельні ділянки з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016 та витребування цих земельних ділянок на користь держави в особі Миронівської міської ради із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 .

Як на підставу для звернення з вказаним позовом, прокурор посилався на рішення Миронівського районного суду Київської області від 12 квітня 2021 року у справі № 371/1380/17 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, ОСОБА_5 , державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області Лисікової Наталії Олексіївни про визнання незаконним та скасування наказу, визнання незаконними дій державного кадастрового реєстратора, скасування державної реєстрації права (а.с. 50-71, 196-207).

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 12 квітня 2021 року у справі № 371/1380/17 визнано незаконними дії державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі ГУ Держземагентства у Київській області Лисікової Н.О. щодо скасування у Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, та поновлено державну реєстрацію вказаної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Визнано незаконними дії державного кадастрового реєстратора відділу у Миронівському районі ГУ Держземагентства у Київській області Лисікової Н.О. щодо державної реєстрації у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га. Відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним (недійсним) та скасування Наказу ГУ Держземагентства у Київській області від 16 грудня 2014 року № 10-13772/15-14-сг «Про надання дозволу на розробку документації із землеустрою», скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га у Державному земельному кадастрі, скасування державної реєстрації права приватної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0008 площею 62,4200 га.

Також вказаним рішенням встановлені такі фактичні обставини.

ОСОБА_2 на підставі наказів ГУ Держземагентства у Київській області від 22 серпня 2014 року № 10-4865/15-14-сг та 21 жовтня 2014 року № 10-8613/15-14-сг надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та затверджено документацію із землеустрою на земельну ділянку площею 111,9633 га кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 для ведення фермерського господарства.

17 листопада 2014 року між ОСОБА_2 та ГУ Держземагентства у Київській області укладено договір оренди на вказану земельну ділянку строком на 21 рік. Земельну ділянку передано по акту приймання-передачі.

26 травня 2015 року право оренди земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003, що виникло на підставі договору оренди землі від 17 листопада 2014 року, було зареєстровано за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 21684156 від 26 травня 2015 року.

19 лютого 2015 року державним кадастровим реєстратором Відділу Держземагентства у Миронівському районі Київської області Лисіковою Н.О. зареєстровано дві нові земельні ділянки: земельну ділянку площею 62,4200 га, кадастровий номер 222980900:06:002:0008, та площею 49,5432 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0007, розташовані на території Вікторівської сільської ради Миронівського району Київської області. Вказані земельні ділянки були створені шляхом поділу земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003.

В подальшому, земельна ділянка з кадастровим номером 3222980900:06:002:0007 площею 49,5432 га на підставі наказів ГУ Держгеокадастру у Київській області була розділена на земельні ділянки по 2 га, які були передані у власність громадянам для ведення особистого селянського господарства кадастрові номери 3222980900:06:002:0010, 222980900:06:002:0009, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0012, 3222980900:06:002:0016, 222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0013 та 33,5428 га кадастровий номер 3222980900:06:002:0017.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 12 квітня 2021 року у справі № 371/1380/17 набрало законної сили 27 травня 2021 року.

Відтак належні позивачу на праві власності земельні ділянки з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016 були сформовані внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:003:0007. А земельна ділянка з кадастровим номером 3222980900:06:003:0007 була сформована внаслідок поділу земельної ділянки площею 111,9633 га, кадастровий номер 3222980900:06:002:0003.

Прокурор в судовому порядку оспорює правомірність володіння позивачем вказаними земельними ділянками. Справа № 371/1202/23 перебуває на стадії підготовчого провадження.

Такі обставини підтверджуються даними наданої позивачем копії позовної заяви виконувача обов?язків керівника Обухівської окружної прокуратури № 56/3-9343 вих-23 від 03 серпня 2023 року (а.с. 14-34), даними ухвали судді Миронівського районного суду Київської області Кириленко М.О. від 21 вересня 2023 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі (а.с.155), даними офіційного сайту «Судова влада України» та Єдиного державного реєстру судових рішень.

На підставі рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Євко В.В. від 18 травня 2015 року № 21389997 внесено запис про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 111,9633 га кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 за державою в особі ГУ Держземагентства у Київській області.

На підставі рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київській області Тимофієва О.А. від 29 травня 2015 року № 21684156 внесено запис про реєстрацію права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 за відповідачем ОСОБА_2 .

Такі обставини підтверджуються даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна № 338827332 від 12 липня 2023 року.

Позивач вважає, що рішення державних реєстраторів від 18 травня 2015 року № 21389997 про державну реєстрацію права власності та від 29 травня 2015 року № 21684156 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 є незаконними та протиправними, оскільки на момент прийняття державними реєстраторами цих рішень така земельна ділянка не існувала, як об?єкт цивільних прав через скасування її державної реєстрації 19 лютого 2015 року в Державному земельному кадастрі.

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані матеріали справи, всебічно та повно з?ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об?єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 15 ЦК Українипередбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов?язане з позбавленням його суб?єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18).

Застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб?єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається. Обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення. Застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства та не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема, не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі №908/976/19.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див. пункт 86 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2023 року у справі №488/2807/17).

Під час вирішення питання щодо належності обраного позивачем способу захисту права позивача, суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20 березня 2024 року у справі №134/154/20.

Зокрема Верховний Суд у цій постанові зазначив таке: «Під способами захисту суб?єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Тлумачення вказаних норм права свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені устатті 16 ЦК України, в якій зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17; від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16; від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц; від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

При розгляді справи суд має з?ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Проте, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, але є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (див. постанови Великої Палати Верховного Суду: від 29 вересня 2020 року у справі № 378/596/16-ц, провадження № 14-545цс19, від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, провадження № 12-61гс21 (пункт 148)).

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов?язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов?язку (вчинити певні дії або утриматись

від їх вчинення) від зобов?язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб?єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з?ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Порушенням вважається такий стан суб?єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб?єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов?язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (див., зокрема, пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20)).

Державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, вона визначає лише момент, з якого право власності виникає, за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що пред?явлення власником нерухомого майна вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для ефективного відновлення його права; після початку відображення таких відомостей (записів) у цьому реєстрі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень вичерпують свою дію (див. постанови Великої Палати Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 100), від 30 червня 2020 року у справі № 19/028-10/13 (провадження № 12-158гс19, пункт 10.29)), від 23 листопада 2021 року № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 152), від 29 листопада 2023 року (провадження № 513/879/19 (провадження № 14-49цс22, пункт 55)».

Позивач пред?явила вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності за державою та право оренди за ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3222980900:06:002:0003.

Проте пред?явлення вимоги про скасування рішення про державну реєстраціюправа власності за державою та права оренди за ОСОБА_2 не відновить права позивача, які вона вважає порушеними, оскількизалишаються чинними підстави набуття права власності та права оренди відповідачів на зазначену земельну ділянку.

Відтак суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту прав шляхом скасування рішень про державну реєстрацію права власності та права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 не відповідає змісту порушеного на думку позивача її права чи інтересу, характеру його порушення, та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Такий спосіб захисту є неефективним, оскільки не призведе до відновлення прав позивача, як власника земельних ділянок з кадастровими номерами 3222980900:06:002:0010, 3222980900:06:002:0011, 3222980900:06:002:0013, 3222980900:06:002:0014, 3222980900:06:002:0015, 3222980900:06:002:0016, які були сформовані внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003.

Указане є самостійною підставою для відмови в позові.

Єдиною підставою для скасування оспорюваних рішень про державну реєстрацію речових прав на земельну ділянку за відповідачами позивач зазначила ту обставину, що на момент прийняття оспорюваних рішень про державну реєстрацію така земельна ділянка не існувала, адже її державна реєстрація була скасована в зв?язку з поділом.

Проте відповідно до рішення Миронівського районного суду Київської області від 12 квітня 2021 року у справі № 371/1380/17, яке набрало законної сили, державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 3222980900:06:002:0003 поновлено у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Поновлення згідно з рішенням суду державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3222980900:06:002:0003 також свідчить про неефективність обраного позивачем способу захисту.

Висновки за результатами розгляду

Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.

Згідно правилстатті 263ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналіз статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України вказує на те, що кожна сторонасама визначаєстратегію свогозахисту,зміст своїхвимог ізаперечень,а такожпредмет тапідстави позову,тягар доказуваннялежить насторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

За таких обставин, саме на заявника покладається обов`язок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.

Суд ухвалює рішення про задоволення позову, виходячи передусім із доведеності таких вимог заявником.

Обраний позивачем спосіб судового захисту її прав не відповідає змісту порушеного на думку позивача права чи інтересу, характеру його порушення, та спричиненим цими діяннями наслідкам, тому є неефективним, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини 1статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно вказаного правила, судовий збір, сплачений позивачем поверненню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Миронівської міської ради Обухівського району Київської області, Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач:

ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_1 .

Відповідачі :

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером

АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: будинок під номером 48, вулиця Соборності, місто Миронівка, Обухівський район, Київська область.

Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ), ідентифікаційний код 43315602, адреса місцезнаходження: будинок під номером 2-Д, провулок Музейний, місто Київ.

Суддя Л.О. Капшук