Ухвала

від 17.04.2024 по справі 911/1634/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"17" квітня 2024 р. Справа№ 911/1634/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Суліма В.В.

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МР БАНК» Луньо І.В.

на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2024 (повний текст - 20.03.2024)

у справі № 911/1634/21 (суддя - Антонова В.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк"

до 1) Державного реєстратора Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області Галкіна Євгена Володимировича,

2) Комунального підприємства "Бюро державної реєстрації" Борщагівської сільської ради Бучанського району Київської області,

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Рент Сервіс 2012",

4) ОСОБА_1 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Актив 7",

про визнання недійсним і скасування рішень, визнання недійсним акта, поновлення записів про права власності на об`єкти нерухомості,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.03.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МР БАНК» Луньо І.В. 08.04.2024 (засобами поштового зв`язку) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відкрити апеляційне провадження, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Поновити строк на апеляційне оскарження. Відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги з доданими до неї документами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Відповідно до вимог п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з апеляційної скарги, предметом розгляду є 12 вимог не майнового характеру, дана інформація також викладена в ухвалі суду першої інстанції від 18.06.2021.

Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2024 складає 40 860,00 грн. (27 240,00 грн * 150 %).

Всупереч наведених вимог законодавства про судовий збір, скаржником до апеляційної скарги не додано жодних доказів сплати судового збору. Скаржник порушив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги. Клопотання містить посилання на ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» та п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 року, та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету. Скаржник зазначив, що згідно ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Принцип справедливості втілює в позитивне право саму мету права, отже, має бути одним із головних його імперативів. Концепція справедливості повинна використовуватися в будь-якій ситуації, щоб виправити несправедливість, яка б мала місце, якби застосовувалися традиційні правила. Сферою застосування справедливості є виправлення закону там, де він має недоліки через свою загальність. Відповідно принцип справедливості в господарському процесі відображає об`єктивну відповідність дій сторін та суду правовим приписам та праву загалом, відсутність у ньому дискримінаційного чи іншого шкідливого дисбалансу у правах та обов`язках сторін та у їх правовому статусі. А тому звернувся до суду з даним клопотанням про відстрочення сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги, враховуючи констатацію судом факту порушення прав АТ «МР БАНК», не відновлення відповідачем порушених прав навіть після ухвалення судового рішення, а також з метою дотримання принципів господарського судочинства та балансу прав та інтересів сторін у справі.

Північний апеляційний господарський суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; г) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї статті зазначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання, зокрема щодо звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення, розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених в статті 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, оцінивши доводи, наведені скаржником на обґрунтування вимог поданого ним клопотання, враховуючи вищезазначені законодавчі приписи, колегія суддів вважає, що клопотання про відстрочення від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги є необґрунтованим, оскільки скаржник жодними доводами та доказами не довів, що сплата судового збору є надмірним тягарем для останнього, а тому суд не вбачає правових підстав для скаржника для відстрочення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що клопотання про відстрочення від сплати судового збору до ухвалення рішення підлягає відхиленню у зв`язку з необґрунтованістю у розумінні ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та з урахуванням принципу рівності сторін.

Отже, подана заявником апеляційна скарга не відповідає вимогами ст. 258 ГПК України.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає залишенню без руху на основі вищезазначених приписів процесуального законодавства з підстави несплати судового збору за її подання у встановлених порядку та розмірі.

При цьому колегія суддів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України питання про залишення апеляційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 262 ГПК України до відкриття апеляційного провадження учасники справи мають право подати заперечення проти відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити скаржнику у клопотанні про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Міжнародний резервний банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МР БАНК» Луньо І.В. на рішення Господарського суду Київської області від 05.03.2024 у справі № 911/1634/21 залишити без руху.

3. Роз`яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення (обізнаності) даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідних доказів, а саме сплатити 40 860,00 грн.

4. Попередити заявника, що в разі, якщо скаржник не виконає вимоги даної ухвали в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.

5. Роз`яснити учасникам справи обов`язок реєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України.

6. Роз`яснити учасникам справи про необхідність подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді А.Г. Майданевич

В.В. Сулім