Рішення

від 15.04.2024 по справі 320/30677/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2024 року №320/30677/23

Київський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Дудін С.О., судді: Кушнова А. О. та Щавінський В. Р., за участю секретаря судового засідання Карнафель О.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача Гелхвіідзе Д.Р., представника Кабінету Міністрів України Пуленця А.С., представника Комісії з питань вищого корпусу державної служби Подоляка А. М., представника Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України Козак А. Л., представника Державного агентства України з управління зоною відчуження Горбач О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Кабінету Міністрів України, Комісії з питань вищого корпусу державної служби, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Державного агентства України з управління зоною відчуження, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, про визнання протиправним та скасування рішення, розпорядження та поновлення на посаді.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_2 ) з позовом до Кабінету Міністрів України (далі по тексту також відповідач 1, КМУ), Комісії з питань вищого корпусу державної служби (далі по тексту також відповідач 2, Комісія), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, оформлене у вигляді пропозиції від 10.08.2023, щодо наявності в діях Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу дисциплінарного або адміністративного правопорушення) та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 66 цього Закону, а саме: звільнення з посади державної служби;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження КМУ від 29.08.2023 №754-р про звільнення ОСОБА_2 з посади Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження;

- поновити позивача на посаді Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що розпорядженням КМУ від 29.12.2021 №1760-р його було призначено Головою Державного агентства України з управління зоною відчуження, однак за результатом здійсненого Комісією відносно нього дисциплінарного провадження суб`єкту призначення (КМУ) було внесено спірну пропозицію з висновком про наявність у діях позивача як Голови ДАЗВ дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу дисциплінарного або адміністративного правопорушення) та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби. Як наслідок, спірним розпорядженням КМУ позивача звільнено з посади Голови ДАЗВ. Підставою для висновку про перевищення позивачем службових повноважень стало твердження Комісії про неправомірне видання ОСОБА_2 наказу від 02.06.2023 № 69-ос, яким було покладено виконання обов`язків генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» на ОСОБА_3 , у якого відсутня ліцензія Держатомрегулювання на право здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки, та кандидатуру якого перед призначенням не було погоджено з Кабінетом Міністрів України.

На переконання позивача, в межах спірних відносин має місце несумлінне виконання ним своїх посадових обов`язків, невідповідне забезпечення реалізації повноважень керівника центрального органу виконавчої влади, однак факт перевищення ним службових повноважень відсутній.

Позивач вважає, що для кваліфікації дисциплінарного проступку як такого, що має ознаки перевищення державним службовцем своїх службових повноважень, потребують доведення та підтвердження належними доказами факти вчинення ним дій з обов`язковим посиланням на норми закону, що передбачають заборону вчинення такої дії, або на посадову інструкцію чи Положення про орган, які не дають йому право так діяти. Проте, позивач стверджує, що ані протокол №10/2023, ані прийнята на його підставі пропозиція не містять посилання на конкретні обставини чи вчинену ОСОБА_2 дію та посилання на конкретні законодавчі акти, які б свідчили про наявність у таких діях позивача ознак перевищення наданих йому повноважень.

Також позивач зауважує, що у спірній пропозиції зазначено про невиконання та неналежне виконання ним посадових обов`язків без наведення такого переліку невиконаних чи неналежним чином виконаних посадових обов`язків.

Позивач пояснив, що наказом ДАЗВ від 02.06.2023 №69-ос виконання обов`язків генерального директора ДСП «ЧАЕС» покладено на директора виконавчого підприємства ОСОБА_3 , який відповідає кваліфікаційним вимогам до посади, встановленим як посадовою інструкцією, так і затвердженим вимогам Головою ДАЗВ за погодженням з Держатомрегулювання.

У спростування доводів відповідача щодо відсутності у призначеного позивачем на посаду в.о. генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» ОСОБА_3 ліцензії Держатомрегулювання на право здійснення організаційно-розпорядчих функцій, позивачем зазначено, що ліцензування кандидатів на зайняття посади зі здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки, виконання яких можливе на підставі ліцензії, законодавством не передбачено, а зазначена ліцензія отримується після початку виконання особою службових обов`язків.

Позивач стверджує, що рішення про припинення виконання обов`язків попереднім керівником ДСП «Чорнобильська АЕС» ( ОСОБА_4 ) було нагальним та невідкладним, виходило з інтересів національної безпеки та інших обставин, а погодження такого рішення чинним законодавством не передбачено.

Позивач, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 31.05.2022 №643 «Деякі питання управління об`єктами державної власності на період воєнного стану» (далі Постанова №643), зазначає, що у період дії воєнного стану конкурсний відбір керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки не проводиться, позаяк функціонує інший відмінний порядок призначення таких керівників, а тому з метою безперервного, безперебійного та належного функціонування ДСП «ЧАЕС» наказом від 02.06.2023 №69-ОС позивач поклав виконання обов`язків генерального директора ДСП «ЧАЕС» на ОСОБА_3 у межах наданих йому повноважень.

Позивач також зазначає, що на виконання вимог постанови КМУ від 03.09.2008 №777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки» (далі Порядок №777) до Мінекономіки була направлена інформація щодо зміни керівника особливо важливого сектору економіки від 06.06.2023 №01-1597/9-23.

Крім того, позивач стверджує, що листом від 15.06.2023 №03-1673/9-23 ДАЗВ направлено Міндовкілля матеріали на погодження Урядом кандидатури ОСОБА_3 , відповідь на яке станом на 03.08.2023 не отримана.

Позивачем звернуто увагу на те, що Порядком №777 не передбачений випадок термінового призначення, яке було необхідним в описаних ним обставинах.

Позивач стверджує, що покладання виконання обов`язків керівника підприємства відноситься до виключних повноважень керівника ЦОВВ, що, у свою чергу, свідчить про здійснення позивачем, як головою ДАЗВ, покладання виконання обов`язків генерального директора ДСП «ЧАЕС» на ОСОБА_3 в межах наданих йому повноважень.

На думку позивача, Комісія під час розгляду дисциплінарної справи не врахувала призначення у період дії воєнного стану керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки без конкурсного відбору, що обумовлено неприпустимістю припинення повноважень державних органів, суб`єктів господарювання державного сектору економіки, необхідністю забезпечення безперебійного функціонування держави в умовах воєнного стану. Крім того, Комісією не було прийнято пояснення самого позивача та доказів на підтвердження цих пояснень щодо усіх обставин законності прийнятого ним рішення у вигляді наказу від 02.06.2023 №69-ос.

Означені обставини, на переконання позивача, свідчать про проведення дисциплінарного провадження неповно та необ`єктивно, без з`ясування усіх обставин можливого вчинення ним дисциплінарного проступку, без встановлення дійсних причин і умов його можливого вчинення, а тому спірну пропозицію позивач вважає необґрунтованою та передчасною. Позивач стверджує, що оскільки підставою для прийняття КМУ спірного розпорядження є саме пропозиція від 10.08.2023, то у разі визнання її протиправною та скасування, підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправним та скасування спірного розпорядження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Цією ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Державне агентство України з управління зоною відчуження (далі по тексту також ДАЗВ).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.12.2023 задоволено клопотання КМУ про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Комісією подано до суду відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, Відповідачем 2 зазначено, що її члени є компетентними та уповноваженими на прийняття рішень щодо певного кола питань, що належить до їх повноважень. Комісією зауважено про прийняття до уваги наданих позивачем пояснень; здійснення належним чином збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та формування дисциплінарної справи у відповідності до вимог закону; надання позивачу можливості подати всі необхідні, на його думку, для належного розгляду справи докази та пояснення.

Відповідач 2 вказує на те, що позивачем не зазначено жодної інформації щодо неналежного формування дисциплінарної справи, а тому рішення Комісії прийнято правомірно, у встановленому законом порядку, на підставі досліджених матеріалів, інформації, отриманих пояснень, що містяться в дисциплінарній справі.

На думку відповідача 2, відсутність скарг від позивача щодо порушення процедури дисциплінарного провадження свідчить про формування дисциплінарної справи належним чином, у межах та у спосіб, визначений законом.

Також відповідачем 2 надано пояснення стосовно результатів голосування, в якому 5 із 6 присутніх членів Комісії проголосували «за» та 1 член Комісії «проти» кваліфікації вчиненого позивачем дисциплінарного проступку. Означене свідчить про те, що одним з членів Комісії використано надане йому право на окрему думку, що не впливає на прийняте більшістю голосів рішення.

Відповідач 2 наголошує на дискреційних повноваженнях Комісії щодо оцінки дій позивача на предмет наявності в них складу порушення, а втручання у діяльність членів Комісії є неприпустимою, а також звертає увагу на рекомендаційний характер прийнятого нею рішення як такого, що не відповідає ознакам нормативно-правового акта чи індивідуального акта, та не створює правових наслідків для позивача. У свою чергу, накладення дисциплінарного стягнення віднесено до виключної компетенції суб`єкта призначення.

КМУ, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що причиною відкриття дисциплінарного провадження щодо позивача було прийняття ним наказу про покладання виконання обов`язків генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» на ОСОБА_3 , у якого була відсутня необхідна для здійснення відповідної діяльності ліцензія. Водночас, відсутність такої ліцензії у виконуючого обов`язки генерального директора свідчить про відсутність повноважень у керівника на здійснення організаційно-розпорядчих функцій, що може паралізувати роботу об`єкта державної власності, який має стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Відповідач 1 наголосив, що відповідно до Порядку №777 тимчасове покладення виконання обов`язків керівників здійснюється суб`єктом управління після погодження кандидатур відповідних осіб з КМУ, що не було зроблено позивачем.

На переконання відповідача 1, враховуючи те, що позивачем вчинено дії, які мають бути погоджені з Урядом згідно чинного законодавства, але не були ним погоджені, а також у зв`язку з призначенням позивачем особи, яка не мала права на відповідне призначення на посаду, позивачем перевищено владні повноваження, що і було встановлено Комісією під час розгляду матеріалів дисциплінарного провадження.

Щодо посилання позивача на невідкладність обставин, які призвели до вчинення ним дисциплінарного проступку, КМУ зазначив про обов`язок позивача діяти лише на підставі та в межах повноважень, якими він був наділений чинним законодавством, а посилання на відсутність більш швидкої процедури погодження та призначення відповідних осіб на посаду, визначену в наказах №№ 69-ос та 70-ос, не є підставою для перевищення ним службових повноважень та призначення відповідної особи без погодження такої кандидатури Урядом.

У спростування доводів позивача про неповноту та необ`єктивність проведеного дисциплінарного провадження відповідач 1 зазначив, що будь-яких посилань на невідповідність проведеної процедури, які б мали місце для встановлення в даній справі, позивачем у позовній заяві не наведено, а лише зазначено, що відповідне дисциплінарне провадження стосовно нього було проведено неповно, необ`єктивно, без з`ясування всіх обставин вчинення ним дисциплінарного проступку.

ДАЗВ надано письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, в яких третя особа зазначила, що звільненню позивача передувало проведення відносно нього службового розслідування, яким встановлено перевищення ОСОБА_2 службових повноважень.

ДАЗВ стверджує, що для кваліфікації дій позивача як таких, що вчинені з перевищенням службових повноважень, необхідним є встановлення зазначених обставин, притаманних саме діям, які були вчинені з перевищенням службових повноважень, зокрема: наявності виключної компетенції та вчинення таких дій у вищестоящої службової особи; вчинення позивачем дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку за відсутності таких умов; вчинення позивачем таких дій одноособово у той час, коли такі дії могли бути вчинені лише колегіально; вчинення позивачем таких дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Водночас, на думку ДАЗВ, з наявних матеріалів справи неможливо визначити, на підставі яких відомостей одним з членів Комісії на засіданні 10.08.2023 визначено іншу кваліфікацію дисциплінарного проступку, що, у свою чергу, свідчить про неоднозначність у кваліфікації дисциплінарного проступку.

Також ДАЗВ зауважує, що позивачем у позовній заяві вказано на терміновості призначення ОСОБА_3 та водночас відмічено про відсутність у Порядку №777 положень щодо випадків термінового призначення, яке було необхідним в умовах, які перебували змінам у керівництві ДСП «ЧАЕС». Крім того, позивач, зазначаючи про врегулювання питання призначення керівників підприємств, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, посилався на постанову КМУ №643 з одночасним зазначенням про врегулювання питання тимчасового покладення виконання обов`язків керівника постановою КМУ №777, якою передбачено, зокрема, погодження кандидатур відповідних осіб Кабінетом Міністрів України. Проте, погодження кандидатури ОСОБА_3 не було здійснено.

У відповіді на відзив відповідача 1 позивачем зазначено, що ліцензування кандидатів на зайняття посади зі здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки, виконання яких можливо лише на підставі ліцензії, законодавством не передбачено.

Позивачем проінформовано, що для ОСОБА_3 була затверджена Індивідуальна програма підготовки на посаду генерального директора ОСОБА_3 об`ємом 456 годин, яка станом на 01.08.2023 виконана на 75% та мала завершитися 31.08.2023. Також позивач зазначив, що 28.09.2023 ОСОБА_3 отримав ліцензію на право здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки.

Позивач наголошує на тому, що у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні постановою КМУ №643 внесено зміни до порядку призначення керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки на період дії воєнного стану, зокрема, в частині відміни на період дії воєнного стану проведення конкурсного відбору керівників, голів виконавчих органів та членів наглядових рад суб`єктів господарювання державного сектору економіки.

Також позивач вважає, що його дії щодо видання наказу від 02.06.2023 №69-ос «Про покладання виконання обов`язків генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» невірно кваліфіковано як перевищення службових повноважень.

На переконання позивача, зважаючи на відсутність у спірній пропозиції жодних фактів вчинення позивачем дій, які б свідчили про перевищення ним своїх службових повноважень з посиланням на норми закону, якою таке повноваження передбачено чи заборонено, у КМУ відсутні підстави для застосування до ОСОБА_2 найсуворішого, виняткового дисциплінарного стягнення звільнення із займаної посади.

У запереченнях на відповідь на відзив КМУ наголосив на необхідності отримання відповідної ліцензії для виконання обов`язків генерального директора ДСП «ЧАЕС» ОСОБА_3 як кандидатом на посаду, та зазначив, що генеральним директором ДСП «ЧАЕС» може бути призначена лише особа, яка була визначена переможцем за результатами конкурсного відбору та яка відповідає вимогам, визначеним у посадовій інструкції. Водночас, КМУ стверджує, що ОСОБА_3 не відповідач таким вимогам, оскільки не мав ліцензії.

Відповідач 1 зазначив, що навіть якщо погодитись з твердженням позивача про наявність особливого порядку призначення суб`єктів господарювання державного сектору економіки, визначеного постановою КМУ №643, таке призначення здійснюється суб`єктом управління об`єктами державної власності після погодження кандидатур відповідних осіб Кабінетом Міністрів України без проведення конкурсного відбору на строк, що не перевищує строку дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування. Проте, таке погодження кандидатури ОСОБА_3 здійснено не було, що, на думку відповідача 1, додатково підтверджує наявність у діях позивача дисциплінарного правопорушення.

Щодо тверджень позивача про відсутність у спірній пропозиції посилання на конкретні обставини чи вчинену позивачем дію та посилання на конкретні законодавчі норми, КМУ зазначено, що означені доводи спростовуються наявністю у пропозиції посилань на положення законодавства та прийняття до уваги копій документів та матеріалів, які підтвердили факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів (далі по тексту також Міндовкілля).

Міндовкілля подано до суду пояснення, в яких зазначено, що департамент стратегічного планування та збалансованого природокористування Міндовкілля доповів першому заступнику Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України про необхідність надання оцінки діям позивача щодо виданого ним наказу від 02.06.2023 №69-ос, що слугувало підставою для призначення службового розслідування відносно ОСОБА_2 . У ході проведення службового розслідування було встановлено, що у ОСОБА_3 відсутня відповідна ліцензія, що визнається і самим позивачем. У свою чергу, відсутність такої ліцензії у виконуючого обов`язки генерального директора свідчить про відсутність у нього повноважень на здійснення організаційно-розпорядчих функцій, що може паралізувати роботу об`єкта державної власності, який має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Крім того, згідно листа Держатомрегулювання, наслідком прийняття такого рішення може бути призупинення ліцензії самого підприємства. Також Міндовкілля зауважує про відсутність погодження Урядом кандидатури ОСОБА_3 в порушення Порядку №777.

Означені дії, на переконання третьої особи 2, свідчать про перевищення позивачем наданих йому повноважень, наслідком чого є притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.

Усною ухвалою суду від 05.03.2024, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Присутній у судовому засіданні 15.04.2024 позивач та його представник підтримали позов та просили його задовольнити. Представники відповідачів та третіх осіб проти позову заперечували.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 було закрито провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Комісії, оформленого у вигляді пропозиції від 10.08.2023, щодо наявності в діях Голови Державного агентства України з управління зоною відчуження ОСОБА_2 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України Про державну службу (перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу дисциплінарного або адміністративного правопорушення) та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 66 цього Закону, а саме, звільнення з посади державної служби.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

у с т а н о в и в:

ОСОБА_2 є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорту серії НОМЕР_1 , виданого Харківським РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Наказом ДАЗВ від 19.08.2016 №93-ОС позивача призначено на посаду головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції з 19.08.2016.

19 серпня 2016 року позивачем прийнято присягу державного службовця.

Наказом ДАЗВ від 29.03.2019 №79-ос позивача призначено на посаду начальника відділу архітектури, капітального будівництва, управління майном, роботи над інвестиційними проектами та земельних відносин з 01.04.2019.

Наказом ДАЗВ від 30.12.2021 №217-ос оголошено розпорядження КМУ від 29.12.2021 №1760-р «Про призначення ОСОБА_2 . Головою Державного агентства України з управління зоною відчуження», який приступив до виконання повноважень з 31.12.2021.

Розпорядженням КМУ від 30.06.2023 №587-р порушено дисциплінарне провадження стосовно Голови ДАЗВ ОСОБА_2 .

За результатами дисциплінарного провадження Комісією з питань вищого корпусу державної служби складено Пропозицію від 10.08.2023, якою за перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади державної служби.

Підставою для складання цієї пропозиції був встановлений Комісією факт прийняття Головою ДАЗВ ОСОБА_2 рішення (накази від 02.06.2023 №69-ос, від 02.06.2023 №70-ос) про покладання виконання обов`язків генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» на ОСОБА_3 за відсутності у нього ліцензії Держатомрегулювання на право здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки та без погодження кандидатури з Кабінетом Міністрів України, що свідчить про наявність у діях ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення).

Означена пропозиція прийнята на засіданні Комісії, результати якого оформлені протоколом від 10.08.2023 №10/2023. В протоколі вказано, що за результатами отриманих пояснень по суті справи ОСОБА_2 та інших осіб, наявних матеріалів та документів, що містяться у дисциплінарній справі, а також підсумків обговорення Комісією враховано обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; ознаки дисциплінарного проступку в діях державного службовця; характер дисциплінарного проступку; обставини, за яких він був вчинений; обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність; результати оцінювання службової діяльності державного службовця; наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності та запропоновано встановити вид дисциплінарного стягнення, який може бути застосований до державного службовця за таких обставин, а саме: про наявність у його діях дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення) та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбаченої частиною п`ятою статті 66 цього Закону, що передбачає звільнення з посади державної служби.

Член Комісії ОСОБА_5 не погодився з вищезгаданою кваліфікацією дисциплінарного проступку, утримавшись щодо такої пропозиції виду стягнення, зокрема, з огляду на вимоги частини п`ятої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» як норми прямої дії, вважаючи, що дисциплінарний проступок полягає у неналежному виконанні посадових обов`язків (пункт 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу»), що вплинуло на прийняття наказів стосовно покладання виконання обов`язків.

За результатами голосування («за» - 5, «проти» - 1) було вирішено внести в установленому порядку суб`єкту призначення пропозицію за результатами розгляду дисциплінарної справи відносно позивача з висновком про наявність в його діях дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «»Про державну службу», підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади державної служби, звернутись до КМУ з листом та одночасно із внесенням пропозиції суб`єкту призначення (подання) повідомити державному службовцю про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення.

Розпорядженням КМУ від 29.08.2023 №754-р позивача звільнено з посади Голови ДЗАВ у перший робочий день, що настає за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» (перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення), відповідно до пункту 4 частини першої статті 87 Закону країни «Про державну службу».

Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цих пропозиції та розпорядження, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889).

Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 889 відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Положеннями частини першої статті 64 Закону №889 визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктом 7 частини другої статті 65 Закону № 889 дисциплінарним проступком є перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 66 Закону № 889 визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

В силу положень частини п`ятої статті 66 Закону № 889 звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Частиною першою статті 67 Закону №889 визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Відповідно до частин першої, другої, десятої та одинадцятої статті 69 Закону №889 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", є Комісія.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.

Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Згідно зі статтею 71 Закону №889 порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; порядок формування дисциплінарної комісії; порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.

З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (частина перша статті 73 Закону №889).

Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону №889 дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення (частина перша статті 75 Закону №889).

Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 77 Закону №889 рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).

Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.

Системний аналіз означених положень Закону дає підстави для висновку про покладення на державних службовців певних обов`язків, перелік яких міститься, зокрема в статті 8 Закону №889. Невиконання ж покладених на державного службовця обов`язків чи неналежне їх виконання може призвести до притягнення його до дисциплінарної відповідальності у випадку встановлення під час службового розслідування вчинення таким державним службовцем дисциплінарного проступку. При цьому, в залежності від характеру вчиненого дисциплінарного проступку Законом №889 визначено види застосовних дисциплінарних стягнень, серед яких звільнення з посади державної служби як винятковий вид дисциплінарного стягнення, застосовний, зокрема, у випадку перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Водночас, обов`язковою передумовою для застосування до державного службовця одного з видів дисциплінарної відповідальності є встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.

Процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначена Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі по тексту також Порядок №1039).

Пунктом 2 Порядку №1039 визначено, що процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.

Колегія суддів зауважує, що процедура здійснення дисциплінарного провадження не є спірною у справі, а тому не досліджується судом на предмет її відповідності вимогам Порядку №1039.

Щодо висновків Комісії про наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, який полягає у перевищення службових повноважень, яке не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення, суд зазначає таке.

В резолютивній частині Пропозиції від 10.08.2023 зазначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_2 . Комісія дійшла висновку про наявність в його діях дисциплінарного проступку, з огляду на те, що він, як Голова ДАЗВ, порушив установлений порядок та перевищив повноваження, призначивши особу виконуючим обов`язки генерального директора об`єкта державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, без погодження з Кабінетом Міністрів України.

В мотивувальній частині Пропозиції від 10.08.2023 зазначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи Комісією встановлено, що Головою ДАЗВ ОСОБА_2 прийнято рішення (наказ від 02.06.2023 №69-ос, наказ від 02.06.2023 №70-ос) стосовно покладання виконання обов`язків генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» на ОСОБА_3 , у якого була відсутня ліцензія Держатомрегулювання на право здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки, обов`язковість якої визначена Посадовою інструкцією генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» (1Д-С), затвердженою Головою ДАЗВ 20.02.2023. Означений факт визнається Головою ДАЗВ, зокрема у листі від 06.06.2023, де зазначено, що буде невідкладно забезпечено подання відповідних документів до Держатомрегулювання для отримання відповідної ліцензії.

У Пропозиції також зазначено, що порядок призначення керівників таких підприємств регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2022 №643. Водночас, питання тимчасового покладання виконання обов`язків керівника підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, врегульовано Порядком проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України 03.09.2008 №777, пунктом 2 якого визначено, що тимчасове покладення виконання обов`язків керівників зазначених підприємств або призначення виконуючими обов`язки таких керівників здійснюється суб`єктом управління після погодження кандидатур відповідних осіб з Кабінетом Міністрів України.

Також пунктом 2.4 означеного Порядку на суб`єктів управління об`єктами державної власності покладено обов`язок подавати до Мінекономіки інформацію про тимчасове покладення обов`язків або призначення виконуючого обов`язки керівника особливо важливого для економіки підприємства не пізніше ніж через 5 днів після прийняття відповідного рішення.

У наданих позивачем до Комісії поясненнях зазначено, що виконання обов`язків генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» покладено на ОСОБА_3 з метою забезпечення безперебійного та належного функціонування ДПС «Чорнобильська АЕС». Також вказано про направлення листа до Міндовкілля щодо призначення ОСОБА_3 генеральним директором ДСП «Чорнобильська АЕС» через 13 календарних днів після прийняття наказу.

У Пропозиції зазначено про відсутність у кваліфікаційних вимогах до керівника експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки експлуатуючих організацій такої обов`язкової умови як наявність ліцензії. Таку вимогу передбачено для заступника керівника експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки, до службових обов`язків якого входить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки. Водночас, така вимога визначена як обов`язкова у Посадовій інструкції генерального директора ДПС «Чорнобильська АЕС». Проте, а в додатку №2 до цієї інструкції наявність ліцензії у генерального директора не передбачена. Тобто, фактично ДСП «Чорнобильська АЕС» саме визначило собі обов`язок ліцензування генерального директора і закріпило це окремими пунктами посадової інструкції, а також самими ліцензіями, виданими підприємству.

Відтак відсутність ліцензії у генерального директора (виконуючого обов`язки) може мати наслідком призупинення ліцензії самого підприємства.

Звернуто увагу на відсутність підпису ОСОБА_3 на посадовій інструкції.

У Пропозиції зазначено, що за результатами опрацювання наявних матеріалів вбачається, що Голова ДАЗВ наказом від 02.06.2023 №69-ос тимчасово поклав виконання обов`язків генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» на ОСОБА_3 без погодження кандидатури відповідної особи з Кабінетом Міністрів України, що можливо має ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 7 частини другої статті 65 Закону №889, а саме: перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення.

Відповідно до пояснень Міндовкілля з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Міністр вважає, що позивач свідомо прийняв кадрове рішення, якому мала передувати визначена процедура.

У Пропозиції вказано, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісією враховано характер дисциплінарного проступку як дії, вчиненої з необережності, коли Голова ДАЗВ міг не усвідомлювати, що його конкретні дії виходять за межі наданих йому повноважень, хоча за конкретних умов і наявних нормативно-правових актів повинен був це усвідомлювати . Зазначені дії щодо прийняття наказу без попереднього погодження з визначеним суб`єктом призвели до недотримання визначених законодавством положень. Обставини вчинення дисциплінарного проступку характеризувались наявністю достатнього обсягу відповідних ресурсів, можливостей і часу для виконання завдань, а також повноважень за посадою Голови ДАЗВ Крамаренка Є.Г. Настання наслідків вчинення ним проступку полягає у призначенні конкретної особи виконуючим обов`язки за посадою керівника об`єкту, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, тоді як законодавством визначено повноваження КМУ погоджувати кандидатури осіб перед призначенням.

Протиправна винна поведінка полягає у несумлінному виконанні позивачем своїх посадових обов`язків, покладених статтею 8 Закону №889, невідповідному забезпеченні реалізації повноважень керівника центрального органу виконавчої влади, визначених статтею 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади», а також порушенні статті 19 Конституції України та згаданих законів як особою, яка повинна була та знала їх норми (підтверджується фактом успішного складання ним тестування на знання законодавства).

Комісією під час розгляду справи враховано гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, характер проступку та обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Досліджуючи питання порушення позивачем порядку погодження кандидатури на посаду генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС», суд зазначає таке.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2022 №643 «Деякі питання управління об`єктами державної власності на період воєнного стану» установлено, що на період дії воєнного стану призначення на посаду керівників, голів виконавчих органів та членів наглядових рад суб`єктів господарювання, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів яких за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу яких перевищує 200 млн. гривень, а також особливо важливого для економіки підприємства, вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності перевищує 2 млрд. гривень або річний розмір чистого доходу якого перевищує 1,5 млрд. гривень (далі - особливо важливе для економіки підприємство), здійснюється суб`єктом управління об`єктами державної власності (далі - суб`єкт управління) після погодження кандидатур відповідних осіб Кабінетом Міністрів України без проведення конкурсного відбору на строк, який не перевищує строку дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування.

Водночас, питання тимчасового покладення обов`язків керівника такого підприємства означеною постановою не врегульовано, а тому в цій частині застосовним є абзац 2 пункту 2 Порядку проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, затвердженого постановою КМУ від 03.09.2008 №777, відповідно до якого до оголошення конкурсного відбору або на період проведення конкурсного відбору суб`єкт управління тимчасово покладає виконання обов`язків або призначає виконуючого обов`язки керівника підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави і вартість активів якого за даними останньої фінансової звітності або річний розмір чистого доходу якого перевищує 200 млн. гривень, керівника особливо важливого для економіки підприємства. Тимчасове покладення виконання обов`язків керівників зазначених підприємств або призначення виконуючими обов`язки таких керівників здійснюється суб`єктом управління після погодження кандидатур відповідних осіб Кабінетом Міністрів України. До проекту рішення Кабінету Міністрів України про погодження кандидатури додаються біографічна довідка з кольоровою фотокарткою, що засвідчуються підписом керівника служби управління персоналом суб`єкта управління, скріпленим печаткою; згода кандидата на посаду щодо покладення на нього виконання обов`язків або призначення його виконуючим обов`язки керівника підприємства; копії документа про повну вищу освіту; копії документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство, трудової книжки, що засвідчуються підписом керівника служби управління персоналом суб`єкта управління і скріплюються печаткою; згода на обробку персональних даних. У разі непогодження Кабінетом Міністрів України зазначених кандидатур суб`єкти управління у тижневий строк з дня прийняття відповідного рішення подають Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо інших кандидатур.

Відповідно до абзацу 5 пункту 4-2 постанови КМУ від 03.09.2008 №777 суб`єктів управління об`єктами державної власності зобов`язано подавати до Міністерства економіки інформацію про тимчасове покладення виконання обов`язків або призначення виконуючого обов`язки керівника особливо важливого для економіки підприємства, зокрема щодо тимчасового покладення виконання обов`язків або призначення виконуючого обов`язки керівника наглядової ради такого підприємства, - не пізніше ніж через п`ять днів після прийняття відповідного рішення.

З наведених правових норм слідує, що законодавчо встановлено безальтернативний обов`язок погодження суб`єктом призначення з Кабінетом Міністрів України кандидатур відповідних осіб як під час дії воєнного стану без проведення конкурсу та і тимчасово виконуючих обов`язки керівника підприємства до оголошення конкурсного відбору.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 №83 затверджено Перелік об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, до якого у розділі «Паливно-енергетичний комплекс» включено ДСП «Чорнобильська АЕС».

Наказом ДАЗВ від 28.12.2021 №190-21 затвердженого Перелік підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління ДАЗВ, до якого входить, зокрема і ДСП «Чорнобильська АЕС».

Наказом ДАЗВ від 19.01.2023 №14-23 затверджено Статут ДСП «Чорнобильська АЕС» (далі по тексту Статут).

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Статуту цілісний майновий комплекс ДСП «Чорнобильська АЕС» заснований на державній власності та належить до сфери управління ДАЗВ.

Згідно з пунктом 2.1 розділу 2 Статуту підприємство утворене з метою забезпечення усіх видів діяльності, пов`язаних із зняттям з експлуатації енергоблоків атомних електростанцій України і перетворенням об`єкту «Укриття» на екологічно безпечну систему. Підприємство є експлуатуючою організацією (оператором) ядерної установки Чорнобильської атомної станції.

Пунктами 7.2, 7.3, 7.5 розділу 7 Статуту визначено, що управління підприємством здійснюється генеральним директором або особою, на яку тимчасово покладено виконання обов`язків генерального директора (далі генеральний директор), які підзвітні Уповноваженому органу управління (ДАЗВ).

Генеральний директор Підприємства призначається на посаду та звільняється з посади Уповноваженим органом управління.

Генеральний директор Підприємства призначається на посаду за результатами конкурсного відбору.

Згідно з пунктом 7.11 розділу 7 Статуту на період відсутності генерального директора (відпустка та відрядження за погодженням з Уповноваженим органом управління, тимчасова непрацездатність) тимчасове виконання обов`язків керівника Підприємства покладається на посадову особу Підприємства за погодженням з Уповноваженим органом управління.

В свою чергу, до повноважень Уповноваженого органу управління згідно з розділом 8 Статуту віднесено, зокрема призначення на посаду та звільнення з посади керівника Підприємства, організація і проведення конкурсу із визначення керівника Підприємства.

Згідно з пунктом 18 частини четвертої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» керівник центрального органу виконавчої влади утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, затверджує їхні положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, здійснює в межах своїх повноважень інші функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Постановою КМУ від 22.10.2014 №564 затверджено Положення про Державне агентство України з управління зоною відчуження (далі по тексту також Положення №564).

Відповідно до підпунктів 1, 12-1, 13 пункту 10 Положення №564 Голова ДАЗВ очолює ДАЗВ, здійснює керівництво його діяльністю, представляє ДАЗВ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами; утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників, здійснює в межах своїх повноважень інші функції з управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління ДАЗВ; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Аналогічні положення відображені в Розподілі обов`язків між Головою, першим заступником Голови та заступником Голови ДАЗВ, затвердженому наказом ДАЗВ від 12.05.2023 №78-23.

Тобто, саме позивачу, як Голові ДАЗВ, Уповноваженого органу управління ДСП «Чорнобильська АЕС», надано повноваження на призначення керівника такого підприємства.

Водночас, положеннями Постанови №643 та Порядку №777 імперативно закріплено обов`язок погодження кандидатури такої особи з Кабінетом Міністрів України та подання до Мінекономіки інформації про тимчасове покладення виконання обов`язків або призначення виконуючого обов`язки керівника.

Проте, як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не спростовано позивачем, кандидатура ОСОБА_3 на посаду виконуючого обов`язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» не була погоджена з Кабінетом Міністрів України перед його призначенням.

Саме означене порушення призвело до накладення на позивача дисциплінарного стягнення спірним розпорядженням.

Позивач стверджує про відсутність підстав для застосування під час дії воєнного стану Порядку №777, зокрема, в частині погодження особи кандидата на посаду виконуючого обов`язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» з КМУ.

Проте, у спростування означеного матеріали справи (т. 1, а. с. 104) містять супровідний лист до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 15.06.2023 №03-1673/9-23, підписаний в.о. Голови ДАЗВ Максимом Шевчуком, яким ДАЗВ, зокрема, і на виконання Порядку №777, направляє матеріали для погодження з Кабінетом Міністрів України кандидатури тимчасового покладення виконання обов`язків генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» на ОСОБА_3 виконавчого директора, до призначення керівника підприємства в установленому законодавством порядку. До означеного листа долучено проєкт розпорядження КМУ про погодження відповідної кандидатури, біографічна довідка, згода кандидата на посаду, копія документа про повну вищу освіту, копія паспорта громадянина України, трудової книжки, згода на обробку персональних даних та інформаційна довідка про підприємство.

Означений перелік доданих до листа документів відповідає визначеному пунктом 2 Порядку №777 переліку документів, які подаються разом з проектом рішення КМУ про погодження кандидатури. Проте, такий проект рішення КМУ разом з документами подається вже після погодження кандидатур відповідних осіб Кабінетом Міністрів України, чого не було зроблено позивачем до дати видачі наказу від 02.06.2023 №69-ос про покладення обов`язків генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» на ОСОБА_3 .

Суд зауважує, що пунктом 2 Порядку №777 визначено алгоритм дій суб`єкта управління у випадку непогодження Кабінетом Міністрів України зазначених кандидатур, який полягає у поданні пропозиції інших кандидатур у тижневий строк з дня прийняття відповідного рішення.

Проте, неподання позивачем кандидатури ОСОБА_3 на посаду виконуючого обов`язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» на погодження до КМУ разом із визначеним переліком документів унеможливило розгляд такої кандидатури КМУ та, як наслідок, прийняття відповідного рішення щодо погодження чи непогодження.

Міндовкілля листом від 12.08.2023 №25/2-19/12588-23 (т. 3, а. с. 220-221) про надання інформації підтвердило, що не направляло до КМУ матеріали для погодження Урядом кандидатури ОСОБА_3 щодо тимчасового покладення на нього обов`язків генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС», оскільки зазначені документи надійшли до Міндовкілля від ДАЗВ 15.06.2023 після того, як наказом ДАЗВ від 02.06.2023 №69-ос вже було покладено виконання таких обов`язків без погодження відповідної кандидатури з КМУ.

З матеріалів справи встановлено, що Комісією за результатами розгляду матеріалів дисциплінарної справи такі дії позивача кваліфіковано як «перевищення службових повноважень».

У постановах від 30.06.2021 у справі № 200/10988/19-а, від 10.11.2021 у справі № 540/4057/20, від 22.12.2021 у справі № 140/16342/20, від 28.04.2022 у справі № 540/2464/19, від 26.05.2022 у справі № 300/3980/20 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої у розумінні пункту 7 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» «перевищення службових повноважень» означає вчинення державним службовцем таких дій або прийняття рішень, які виходять за межі його службових повноважень. Під час дисциплінарного провадження у таких справах дисциплінарна комісія та суб`єкт призначення повинні чітко визначити обсяг повноважень конкретного державного службовця, керуючись положеннями Закону України «Про державну службу», інших законів України, положеннями про державний орган та/або його структурний підрозділ, а також посадовою інструкцією державного службовця. Таким чином, саме за вчинення державним службовцем дій, які виходять за межі його повноважень, законодавець у згаданій нормі Закону України «Про державну службу» передбачив можливість застосування до такої особи найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення.

Отже, перевищення службових повноважень виражається у тому, що державний службовець вчиняє те чи інше діяння, яке не входить до його компетенції. У той же час, невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків полягає у невчиненні чи неналежному вчиненні особою дій у межах наданих їй законом прав та обов`язків. Для того, щоб визначити, чи мало місце перевищення службових повноважень, необхідно з`ясувати компетенцію державного службовця і порівняти її із вчиненими діями (перевищення службових повноважень не може проявлятися у бездіяльності - його об`єктивну сторону характеризує лише вчинення дії).

У пункті 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 № 15 «Про судову практику у справах про перевищення влади або службових повноважень» вказано, що під перевищенням влади або службових повноважень треба розуміти:

а) вчинення дій, які є компетенцією вищестоящої службової особи цього відомства чи службової особи іншого відомства;

б) вчинення дій, виконання яких дозволяється тільки в особливих випадках, або з особливого дозволу, або з додержанням особливого порядку, - за відсутності цих умов;

в) вчинення одноособово дій, які могли бути вчинені лише колегіально;

г) вчинення дій, які ніхто не має права виконувати або дозволяти.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону №889 державна служба здійснюється з дотриманням принципу законності - обов`язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 889-VIII державний службовець зобов`язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; з повагою ставитися до державних символів України; обов`язково використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов`язків, не допускати дискримінацію державної мови і протидіяти можливим спробам її дискримінації; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки та умови контракту про проходження державної служби (у разі укладення); виконувати рішення державних органів, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом.

Матеріалами справи підтверджено, що 19.08.2016 позивач прийняв присягу державного службовця, із тексту якої випливає, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їхнє виконання. Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов`язання державного службовця.

Судом приймаються до уваги доводи позивача, відповідно до яких «перевищення службових повноважень», «невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків» є різними видами дисциплінарних проступків з різними правовими наслідками.

При цьому, неправильна юридична кваліфікація дій державного службовця, які ставляться йому в провину, впливає на вид дисциплінарного стягнення, який може бути застосований до державного службовця.

На це вказують положення статті 66 Закону № 889, якими законодавець розмежував види дисциплінарних стягнень у відповідності до тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку.

Таким чином, за відсутності правильної юридичної кваліфікації дій державного службовця застосований до нього вид дисциплінарного стягнення не може вважатися пропорційним ступеню його вини.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.12.2020 у справі № 1.380.2019.004183.

Як вже зазначалося судом, саме позивачу, як Голові ДАЗВ, Уповноваженого органу управління ДСП «Чорнобильська АЕС», надано повноваження на призначення керівника такого підприємства.

Водночас, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, до моменту призначення керівника ДСП «Чорнобильська АЕС» в межах наданих позивачу повноважень, таке призначення повинно бути погоджено з Кабінетом Міністрів України в силу імперативно закріплених безальтернативних норм як таких, що передують призначенню на посаду керівника або тимчасово виконуючого обов`язки керівника суб`єкта господарювання, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави.

Означене, на переконання суду, свідчать про обов`язок Голови ДАЗВ дотримуватись при призначенні на посаду керівника або тимчасово виконуючого обов`язки керівника суб`єкта господарювання, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, особливого порядку шляхом вчинення дій з погодження кандидатури такої особи з КМУ до моменту її призначення на відповідну посаду, чого позивачем не було зроблено.

Зі змісту Пропозиції встановлено, що дії позивача кваліфіковано як перевищення службових повноважень шляхом порушення порядку призначення на посаду особи виконуючим обов`язки об`єкта державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, без погодження з КМУ із зазначенням про порушення пункту 18 частини четвертої статті 19 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» в частині наданих позивачу повноважень на призначення на посади керівників «у встановленому порядку» та пункту 2 частини першої статті 4 Закону №889 в частині дотримання принципу законності.

На переконання суду, Комісією у Пропозиції наведено належні мотиви, чому відповідний проступок слід кваліфікувати як перевищення службових повноважень з посиланням на відповідні положення законодавства, а не як інше дисциплінарне правопорушення, чим спростовуються доводи позивача, що в межах спірних відносин має місце несумлінне виконання ним своїх посадових обов`язків, невідповідне забезпечення реалізації повноважень керівника центрального органу виконавчої влади, а не перевищення службових повноважень.

Доводи позивача щодо нагальної та невідкладної необхідності припинення виконання обов`язків попереднім керівником ( ОСОБА_4 ), а також щодо відсутності у Порядку №777 порядку термінового призначення, яке було необхідним в описаних ним обставинах, не нівелює законодавчо встановленого обов`язку узгодження кандидатури наступного керівника з КМУ.

При цьому, судом не досліджується питання наявності «нагальної необхідності» припинення виконання обов`язків попереднім керівником ( ОСОБА_4 ) як таке, що не є предметом позову.

Суд відхиляє доводи позивача з посиланням на постанову №643 в частині не проведення у період дії воєнного стану конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки, оскільки означене питання не є спірним, а притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності здійснено за перевищення наданих йому службових повноважень шляхом призначення на посаду генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» без погодження його кандидатури з КМУ, а не за порушення порядку проведення конкурсу.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача щодо функціонування на період дії воєнного стану іншого, відмінного порядку призначення таких керівників без проведення конкурсу, проте зазначає, що як Порядком №777, так і Постановою №643 обов`язковою передумовою для призначення виконуючого обов`язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» є погодження такої кандидатури з КМУ.

Суд вважає непереконливими посилання позивача щодо не прийняття його пояснень та доказів на підтвердження цих пояснень.

У спростування викладеного у Пропозиції порушення пункту 4-2 Порядку №777 щодо подання у строк не пізніше 5 днів після прийняття рішення про тимчасове покладення виконання обов`язків або призначення виконуючого обов`язки керівника особливо важливого для економіки підприємства інформації до Мінекономіки матеріали справи містять лист ДАЗВ від 06.06.2023 №01-1597/9-23 (т. 1, а. с. 103).

Водночас наявність означеного листа не впливає на результати розгляду справи, оскільки порушення пункту 4-2 Порядку №777 не було підставою для висновків про перевищення позивачем службових повноважень.

Щодо відсутності у призначеного позивачем на посаду виконуючого обов`язки генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» ОСОБА_3 ліцензії Держатомрегулювання на право здійснення організаційно-розпорядчих функцій, яка, на думку позивача, законодавством не вимагається та отримується після початку виконання службових обов`язків, суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади дозвільної діяльності у сфері використання ядерної енергії, а також загальні положення регулювання суспільних відносин, що виникають під час її провадження, як виняток із загальних положень, установлених Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» визначає Закон України від 11.01.2000 № 1370-XIV «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії».

Відповідно до частин другої - четвертої статті 9 цього Закону перелік посад осіб, до службових обов`язків яких належить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки, а також діяльність яких може здійснюватися лише на підставі ліцензії, визначається в ліцензії на провадження діяльності експлуатуючої організації на окремому етапі життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів.

До цього переліку включаються посади осіб, до службових обов`язків яких віднесено: прийняття рішень про режим роботи ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів; прийняття рішень про впровадження планів протиаварійного реагування; прийняття рішень про впровадження модернізації та модифікації систем, важливих для безпеки; допуск персоналу до безпосереднього управління реакторною установкою атомної електростанції; контроль за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (внутрішній нагляд).

Умови та порядок видачі ліцензій на провадження діяльності персоналу та посадових осіб експлуатуючої організації визначаються органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки.

Вимоги до діяльності посадових осіб експлуатуючої організації, до службових обов`язків яких належить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки, а також діяльність яких може здійснюватися лише на підставі ліцензії, визначено Умовами та порядком видачі ліцензій на провадження діяльності посадових осіб експлуатуючої організації, затвердженими наказом Державної інспекції ядерного регулювання України 28.12.2011 № 195 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 25.01.2012 за № 113/20426 (далі по тексту Умови №195).

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Умов №195 ліцензована посадова особа - особа, що обіймає посаду, визначену організаційною структурою та штатним розписом експлуатуючої організації, та до службових обов`язків якої належить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки, а також діяльність якої може здійснюватися лише на підставі ліцензії.

До переліку посадових осіб експлуатуючої організації, діяльність яких підлягає ліцензуванню, включаються посадові особи, визначені в статті 9 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» (п.1.5 Умов №195).

Згідно з пунктом 3.2 розділу ІІІ Умов №195 кваліфікаційні вимоги до керівників та заступників керівників експлуатуючих організацій визначаються уповноваженим органом управління експлуатуючою організацією за погодженням з Держатомрегулюванням України, а для інших ліцензованих посадових осіб - посадовою інструкцією.

Судом встановлено, що відповідно до пункту 1.7 розділу 1 Посадової інструкції генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» 1Д-С, затвердженої Головою ДАЗВ Є. Крамаренком 20.02.2023 (далі по тексту Посадова інструкція), посада ГД входить до переліку ліцензованих посад персоналу ЧАЕС. ГД зобов`язаний мати ліцензію Держатомрегулювання на право здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки.

Пунктом 3.5 Посадової інструкції визначено, що у разі відсутності ГД його обов`язки виконує особа із числа ліцензованого персоналу, що має право здійснювати організаційно-розпорядчі функції, пов`язані із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки, призначена наказом генерального директора.

Пунктом 2.1.26 Посадової інструкції визначено, що генеральний директор здійснює організаційно-розпорядчі функції, пов?язані із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки, в частині: прийняття рішень про впровадження планів протиаварійного реагування; організації усунення недоліків (зауважень), виявлених в рамках контролю за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (внутрішній нагляд).

У свою чергу, зазначений пункт посадової інструкції свідчить про те, що до службових обов`язків генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС» віднесено прийняття рішень про впровадження планів протиаварійного реагування та контроль за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (внутрішній нагляд), що, згідно з процитованою вище частиною третьою статті 9 Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії», свідчить про те, що ця посада відноситься до переліку посад осіб, до службових обов`язків яких належить здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки, а також діяльність яких може здійснюватися лише на підставі ліцензії.

Наведені обставини свідчать про те, що наявність у особи ліцензії Держатомрегулювання на право здійснення організаційно-розпорядчих функцій, пов`язаних із забезпеченням ядерної та радіаційної безпеки, є необхідною передумовою для призначення такої особи на посаду генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС», що також потребує наявність цього документа дозвільного характеру і у особи, на яку покладається тимчасове виконання обов`язків генерального директора ДСП «Чорнобильська АЕС».

Наведеним спростовуються твердження позивача про те, що кандидатура ОСОБА_3 відповідала кваліфікаційним вимогам до посади, встановленим як посадовою інструкцією, так і затвердженим вимогам Головою ДАЗВ за погодженням з Держатомрегулювання, та можливість отримання вищевказаної ліцензії після призначення особи на посаду та початку виконання нею службових обов`язків.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про правомірність застосування КМУ такого виду дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби як винятковий вид дисциплінарного стягнення, застосовний у випадку перевищення службових повноважень позивачем, що було встановлено під час проведення службового розслідування.

При вирішенні даної справи суд враховує, що згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п.29).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду даної справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 139 КАС України судові витрати суд залишає за позивачем.

У судовому засіданні 15.04.2024 були проголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 17.04.2024.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Головуючий суддя Дудін С.О.

Судді:Кушнова А. О.

Щавінський В. Р.