Ухвала

від 16.04.2024 по справі 953/8854/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 953/8854/21

провадження № 61-3701св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фонд державного майна України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Вирівське»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року у складі судді Попрас В. О.та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року у складі колегії суддів:Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Вирівське» (далі - ДП «Вирівське»), про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що на підставі наказу Фонду державного майна України № 1438 від 28 серпня 2020 року він був призначений виконувачем обов`язків директора ДП «Вирівське».

Відповідно до листка непрацездатності серії АДР № 780910 він перебував на стаціонарному лікуванні у період з 01 по 16 квітня 2021 року включно.

На час відсутності на роботі у зв`язку з хворобою, позивач видав наказ № 5 від 01 квітня 2021 про призначення ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язків директора ДП «Вирівське».

У період тимчасової непрацездатності позивача наказом № 632 Фонд державного майна України від 15 квітня 2021 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади.

Позивач вважає, що між ним та відповідачем відповідно до положень статті 21 КЗпП України укладено трудовий договір. Посилаючись на вимоги статті 36 КЗпП України, якою встановлено, що підставою для розірвання трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі статей 40-41 КЗпП України, позивач вважав, що він звільнений з ініціативи уповноваженого власником органу. Водночас, відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, тому позивач вважав, що звільнення відбулось з порушенням вимог трудового законодавства.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ № 632 Фонду державного майна України від 15 квітня 2021 року про звільнення його з посади виконувача обов`язків директора ДП «Вирівське», поновити його посаді виконувача обов`язків директора ДП «Вирівське», в тому числі, але не виключно, шляхом поновлення/внесення змін до відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Фонду державного майна України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15 000 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано наказ № 632 Фонду державного майна України «Про звільнення виконувача обов`язків директора ДП «Вирівське» від 15 квітня 2021 року про звільнення ОСОБА_1 з посади виконувача обов`язків директора ДП «Вирівське».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді виконувача обов`язків директора ДП «Вирівське» з 15 квітня 2021 року, в тому числі шляхом поновлення/внесення змін до відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення

ОСОБА_1 на посаді виконувача обов`язків директора ДП «Вирівське».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, щовідсутність доказів погодження з позивачем строку дії укладеного з ним згідно наказу № 1438 від 28 серпня 2020 року трудового договору, а також не призначення на час звільнення позивача директора ДП «Вирівське» за результатами конкурсного відбору претендентів на заміщення вакантної посади директора ДП «Вирівське», оголошеного 07 квітня 2021 року наказом Фонду державного майна України № 579, суд прийшов висновку, що звільнення позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України відбулось з порушенням його трудових прав. Також місцевий суд враховав, що позивач на день звільнення був тимчасово непрацездатний і перебував на лікарняному, а тому при звільнені ОСОБА_1 відповідачем порушені вимоги трудового законодавства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ДП «Вирівське» та Фондом державного майна України.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції при розгляді справи не допущено неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевим судом всебічно та повно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні досліджено усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надано їм правильну оцінку.

Враховуючи, що сторонами не було погоджено укладення строкового трудового договору, місцевий суд правильно вважав незаконним звільнення ОСОБА_1 саме на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України.Також правильним є висновок про те, що звільнення позивача відбулося з порушенням гарантій, передбачених частиною третьою статті 40 КЗпП України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2023 року Фонд державного майна України звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про залишення без задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 536/232/19, від 29 січня 2020 року у справі № 320/7991/16, від 27 січня 2021 року у справі № 686/21123/19, від 06 березня 2018 року у справі № 644/2284/16-ц, від 23 вересня 2020 року у справі № 937/7998/19-ц.

Вказує на те, що суди дійшли помилкового висновку про те, що сторонами не було погоджено укладення строкового трудового договору.

Також заявник вважає, що зважаючи на те, що звільнення позивача відбулося з порушенням положень частини третьою статті 40 КЗпП України, суд мав змінити дату звільнення.

Водночас, заявник звертає увагу на те, що у штатному розписі державного підприємства відсутня посада «виконуючий обов`язки директора», що виключає можливість поновлення позивача на цій посаді.

Провадження у суді касаційної інстанції

28 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду поновлено Фонду державного майна України строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року і постанови Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року та відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

22 серпня 2023 року матеріали цивільної справи № 953/8854/21 надійшли до Верховного Суду.

15 квітня 2024 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді Верховного Суду Стрільчука В. А. у касаційному провадженні № 61-3701св23 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Суддею-доповідачем у зазначеній справі визначено ОСОБА_3 , суддями, які входять до складу колегії, визначено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Позиція та висновки Верховного Суду

Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно із частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про проведення підготовчих дій та обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів встановила відсутність підстав, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, а тому призначає справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 34, 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Вирівське», про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, за касаційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи і персональний склад колегії суддів оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. В. Сердюк С. О. Карпенко І. М. Фаловська