Ухвала

від 24.04.2024 по справі 953/8854/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 953/8854/21

провадження № 61-3701св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Олійник А. С., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Фонд державного майна України,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Вирівське»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року у складі судді Попрас В. О.та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року у складі колегії суддів Триголова В. М., Дорош А. І., Лобова О. А.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Вирівське» (далі - ДП «Вирівське»), про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі.

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що на підставі наказу Фонду державного майна України від 28 серпня 2020 року № 1438 призначений виконувачем обов`язків директора ДП «Вирівське».

Відповідно до листка непрацездатності серії АДР № 780910 перебував на стаціонарному лікуванні у період з 01 до 16 квітня 2021 року включно.

На час відсутності на роботі у зв`язку з хворобою позивач видав наказ від 01 квітня 2021 року № 5 про призначення ОСОБА_2 тимчасово виконуючим обов`язки директора ДП «Вирівське».

У період тимчасової непрацездатності позивача наказом Фонд державного майна України від 15 квітня 2021 року № 632 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади.

Позивач зазначав, що між ним та відповідачем відповідно до статті 21 КЗпП України укладено трудовий договір. Посилаючись на вимоги статті 36 КЗпП України, якою встановлено, що підставою для розірвання трудового договору є, зокрема, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі статей 40, 41 КЗпП України, тому позивач вважав, що він звільнений з ініціативи уповноваженого власником органу. Водночас відповідно до частини третьої статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності, тому, на думку позивача, звільнення відбулося з порушенням вимог трудового законодавства.

Враховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Фонду державного майна України від 15 квітня 2021 року № 632 про звільнення його з посади виконувача обов`язків директора ДП «Вирівське», поновити його посаді виконувача обов`язків директора ДП «Вирівське», в тому числі, але не виключно, шляхом поновлення/внесення змін до відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Фонду державного майна України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 15 000 грн та середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .

Визнано незаконним та скасовано наказ Фонду державного майна України «Про звільнення виконувача обов`язків директора ДП «Вирівське» від 15 квітня 2021 року № 632 про звільнення ОСОБА_1 з посади виконувача обов`язків директора ДП «Вирівське».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді виконувача обов`язків директора ДП «Вирівське» з 15 квітня 2021 року, в тому числі шляхом поновлення/внесення змін до відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконувача обов`язків директора ДП «Вирівське».

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що відсутність доказів погодження з позивачем строку дії укладеного з ним згідно з наказом від 28 серпня 2020 року № 1438 трудового договору, а також не призначення на час звільнення позивача директора ДП «Вирівське» за результатами конкурсного відбору претендентів на заміщення вакантної посади директора ДП «Вирівське», оголошеного 07 квітня 2021 року наказом Фонду державного майна України № 579, суд дійшов висновку, що звільнення позивача на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України відбулося з порушенням його трудових прав. Місцевий суд також врахував, що позивач на день звільнення був тимчасово непрацездатний і перебував на лікарняному, а тому при звільненні ОСОБА_1 відповідачем порушені вимоги трудового законодавства.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Рішення місцевого суду оскаржено в апеляційному порядку ДП «Вирівське» та Фондом державного майна України.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права. Місцевий суд всебічно та повно з`ясував обставини, які мають значення для справи, у судовому засіданні дослідив усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості та надав їм правильну оцінку.

Враховуючи, що сторонами не було погоджено укладення строкового трудового договору, місцевий суд обґрунтовано вважав незаконним звільнення ОСОБА_1 саме на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України. Також правильним є висновок суду першої інстанції про те, що звільнення позивача відбулося з порушенням гарантій, передбачених частиною третьою статті 40 КЗпП України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2023 року Фонд державного майна України звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і ухвалити нове рішення про залишення без задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 536/232/19, від 29 січня 2020 року у справі № 320/7991/16, від 27 січня 2021 року у справі № 686/21123/19, від 06 березня 2018 року у справі № 644/2284/16-ц, від 23 вересня 2020 року у справі № 937/7998/19-ц.

Вказує на те, що суди дійшли помилкового висновку про те, що сторонами не було погоджено укладення строкового трудового договору. Також заявник вважає, що зважаючи на те, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог частини третьої статті 40 КЗпП України, суд мав змінити дату звільнення.

Крім того, заявник звертає увагу на те, що у штатному розписі ДП «Вирівське» відсутня посада «виконуючий обов`язки директора», що виключає можливість поновлення позивача на цій посаді.

Провадження у суді касаційної інстанції

28 квітня 2023 року ухвалою Верховного Суду поновлено Фонду державного майна України строк на касаційне оскарження рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року і постанови Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року та відкрито касаційне провадження у справі за поданою касаційною скаргою.

Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.

22 серпня 2023 року матеріали цивільної справи № 953/8854/21 надійшли до Верховного Суду.

15 квітня 2024 року у зв`язку зі звільненням у відставку судді Верховного Суду Стрільчука В. А. у касаційному провадженні № 61-3701св23 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями. Суддею-доповідачем у зазначеній справі визначено Сердюка В. В. , суддями, які входять до складу колегії, визначено ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Ухвалою Верховного Суду від 16 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду.

Позиція Верховного Суду

На розгляді Великої Палати Верховного Судуперебуває справа за позовом ОСОБА_6 до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», Державного агентства України з управління зоною відчуження про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,за касаційною скаргою ОСОБА_6 , яка подана його представницею адвокатесою Лисенко Г. О., на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2022 року (справа № 366/3222/21, провадження № 14-169цс23).

Підставою для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила про необхідність відступу від висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 липня 2021 року у справі № 910/10306/20, щодо тлумачення призначення виконуючого обов`язки директора, як призначення керівника підприємства в законному порядку.

Мотивуючи ухвалу про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду посилалася на те, що рішення про тимчасове виконання обов`язків керівника юридичної особи ухвалюється власником юридичної особи, має тимчасовий характер, оплата праці такого виконуючого обов`язку визначається у відповідному рішенні (наказі, рішенні загальних зборів) або відповідно до посадового окладу, який передбачений локальними актами.

Призначення виконуючого обов`язки за вакантною посадою є видом строкового трудового договору, строк якого закінчується після призначення особи безстроково чи за контрактом.

Трудові відносини, які виникли між виконуючим обов`язки директора підприємства та власником або уповноваженим ним органом, не можуть бути встановлені на невизначений термін, так як посада виконуючого обов`язки директора є тимчасовою і припинення таких трудових відносин закон пов`язує з часом призначення керівника підприємства у встановленому законодавством порядку.

Індивідуально визначені посади підприємства, як-то «виконуючий обов`язки директора підприємства» та «директор (генеральний директор) підприємства» підпадають під загальне поняття «керівник підприємства».

Колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про наявність виключної правової проблеми у цій категорії справ, оскільки у судах касаційної інстанції різних юрисдикцій по-різному застосовуються положення пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України під час вирішення спорів у подібних правовідносинах, що свідчить про відсутність єдності судової практики у цьому правовому питанні.

Ухвалою Великої Палати Верховного Судувід 23 січня 2024 року справу № 366/3222/21 прийнято та призначено до розгляду.

Частиною другою статті 415 ЦПК України передбачено, що процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом касаційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Судове рішення у справі, яке є предметом перегляду, та судове рішення, яке передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалені у подібних правовідносинах.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України встановлено, що у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.

Оскільки справа у подібних правовідносинах передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі (№ 953/8854/21), що переглядається, до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 366/3222/21(провадження № 14-169цс23).

Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252, пунктом 14 частини першої статті 253, статтею 260 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду державного майна України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Державне підприємство «Вирівське», про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі (справа № 953/8854/21, провадження № 61-3701св23), за касаційною скаргою Фонду державного майна України на рішення Київського районного суду м. Харкова від 13 липня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 січня 2023 року до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_6 до Державного спеціалізованого підприємства «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами», Державного агентства України з управління зоною відчуження про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (справа № 366/3222/21, провадження № 14-169цс23), за касаційною скаргою ОСОБА_6 , яка подана його представницею адвокатесою Лисенко Ганною Олександрівною, на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2022 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийІ. М. Фаловська СуддіВ. М. Ігнатенко С. О. Карпенко А. С. Олійник В. В. Сердюк