Ухвала

від 04.04.2024 по справі 395/334/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

04 квітня 2024 року м. Кропивницький

справа № 395/334/21

провадження № 22-ц/4809/223/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - Приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Лідія Юріївна,

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про призначення комплексної посмертної судово-психіатричної експертизи у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2023 року у складі головуючого судді Володимира Орендовського

УСТАНОВИВ:

Давиденко Юрій Віталійович звернувся до Кропивницького апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 21 вересня 2023 року, яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Бабіч Лідія Юріївна про визнання заповіту недійсним.

Ухвалами Кропивницького апеляційного суду від 06.12.2023 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду.

Разом з апеляційною скаргою позивачем подано клопотання про призначення у справі комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи, на вирішення якої поставити питання: Чи міг ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент посвідчення заповіту від 04 березня 2020 року № 880, складеного на користь ОСОБА_2 ? (а.с.153-156).

Клопотання мотивовано тим, що під час провадження справи у суді першої інстанції, за клопотанням позивача а також за клопотанням відповідача у справі було проведено дві посмертні судово-психіатричні експертизи щодо можливості ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на момент посвідчення заповіту від 04 березня 2020 року №880 складеного на користь ОСОБА_2 . Суд не врахував, що висновки експертів повністю різняться один одному і не маючи спеціальних знань у відповідній галузі, суд дійшов необґрунтованого висновку що висновок судово-психіатричної експертизи №367 від 12 жовтня 2021 року є недостовірним доказом, оскільки він суперечить іншим матеріалам справи, а саме показанням свідків, а тому викликав сумнів у його правильності.

Задля з`ясування усіх обставин необхідно було призначити та провести комісійну експертизу, та доручити її проведення іншому дослідному інституту, щоб встановити істину у справі та дійти законного, обґрунтованого висновку про наявність чи відсутність у ОСОБА_3 захворювань, які впливали на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, на момент складання заповіту від 04.03.2020 року №880.

Відповідачка подала відзив на апеляційну скаргу, у якому висловлює незгоду щодо задоволення вказаного клопотання (а.с.185-188).

Чергове судове засідання призначено на 11:00 год 04.04.2024.

Представник відповідача адвокат Прокопенко В. В. заперечував проти задоволення клопотання.

Представник позивача адвокат Мельник О. В. подала до апеляційного суду заяву про проведення розгляду справи без її участі, зазначила про підтримання заявленого клопотання.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до норм ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно ст. 111 ЦПК комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму знань. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), дає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності.

Відповідно до вимог ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити, зокрема, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про призначення експертизи, витребування доказів тощо (ч. 3 ст. 177 ЦПК).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ст. 126 ЦПК).

Статтею 126 ЦПК встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Встановлено, що позивачем ОСОБА_1 до суду першої інстанції 04.06.2021 подано клопотання про призначення у справі посмертної судово-психіатричної експертизи (а.с.39-45 т.1).

04.02.2022 стороною відповідача подано клопотання про призначення у справі повторної посмертної судово-психіатричної експертизи (а.с.173-175 т.1).

У матеріалах справи міститься два висновки судово-психіатричної експертизи №367 від 12 жовтня 2021 року та судово-психіатричної експертизи №353 від 11.07.2023, проведених на підставі вказаних клопотань.

Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №367 від 12 жовтня 2021 року ОСОБА_3 на момент складання заповіту 4 березня 2020 року страждав на хронічний психічний розлад у вигляді органічного ураження головного мозку судинного ґенезу з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням, судинною деменцією, відповідно (МКХ10 F01), який позбавляв його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (т.1 а.с.127-129).

Висновком судово-психіатричного експерта №353 від 11.07.2023 встановлено, що у ОСОБА_3 на момент посвідчення заповіту 4 березня 2020 року в наданих на дослідження матеріалах відсутні дані про наявність стійких, тривалих когнітивних порушень, психотичних-галюцинаторно-маячних розладів, порушень свідомості. ОСОБА_3 на момент посвідчення заповіту 4 березня 2020 року міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (т.2 а.с.91-95).

Учасники справи зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (ч. 2 ст. 43 ЦПК).

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК).

Статтею 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Ураховуючи, що учасники судовогопроцесу повиннідобросовісно користуватисяпроцесуальними правамита неухильновиконувати процесуальніобов`язки,зокрема іщодо дотриманняпроцесуальних строків,наявністьу справідвох висновківсудово-психіатричноїекспертизи №367від 12.10.2021та №353від 11.07.2023, клопотання позивача про призначення у справі комісійної посмертної судово-психіатричної експертизи не містить обґрунтування неможливості його подання до суду першої інстанції у встановлений законом строк з причин, що не залежали від нього, не надано доказів наявності таких перешкод, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 260, 261, 367, 389 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення у справі комплексної посмертної судово-психіатричної експертизи відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у порядку передбаченому ст. 389 ЦПК України.

Головуючий

С. М. Єгорова

Судді

О. Л. Карпенко

С. І. Мурашко