Постанова

від 16.04.2024 по справі 910/21426/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/21426/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючої - Вронської Г.О., суддів - Губенко Н.М., Кондратової І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача-1: Науменка С.В.,

від позивача-2: ОСОБА_2.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут."

на рішення Господарського суду міста Києва

в складі судді Чебикіної С.О.

від 28.06.2023

та постанову Північного апеляційного господарського суду

в складі колегії суддів: головуючої - Алданової С.О., суддів - Євсікова О.О., Корсака В.А.

від 04.12.2023

у справі позовом: 1. ОСОБА_1 ,

2. ОСОБА_2

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут."

про визнання недійсними рішень загальних зборів,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі - Позивач-1) та ОСОБА_2 (далі - Позивач-2) (далі разом - Позивачі) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." (далі - Відповідач, Скаржник) про:

- визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів Відповідача від 30.11.2017, які оформлені протоколом, щодо затвердження змін до статуту Відповідача та затвердження кошторису на обслуговування будинку і прибудинкової території, внеску до ремонтного фонду, внеску до резервного фонду;

- визнання недійсним рішення загальних зборів Відповідача від 27.12.2018 з питання № 3 порядку денного, яке оформлене протоколом, про затвердження кошторису Відповідача на 2019 рік та про затвердження розміру внесків і платежів співвласників.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час скликання та проведення загальних зборів співвласників Відповідач допустив низку порушень прав та інтересів Позивачів, а рішення з питань порядку денного загальних зборів прийняті за відсутності необхідної кваліфікованої більшості голосів усіх співвласників.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 910/21426/21, позов задоволено повністю. Визнано недійсними рішення позачергових загальних зборів Відповідача від 30.11.2017, які оформлені протоколом, щодо затвердження змін до статуту Відповідача та затвердження кошторису на обслуговування будинку і прибудинкової території, внеску до ремонтного фонду, внеску до резервного фонду. Визнано недійсним рішення загальних зборів Відповідача від 27.12.2018 з питання № 3 порядку денного, яке оформлене протоколом, про затвердження кошторису Відповідача на 2019 рік та про затвердження розміру внесків і платежів співвласників. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача-1 2 270 грн судового збору. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача-2 2 270 грн судового збору.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:

- спірні положення статуту Відповідача у частині визначення кількості голосів, необхідної для прийняття рішень, не відповідають вимогам чинного законодавства, а саме статті 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку". Рішення Відповідача про затвердження кошторису на обслуговування будинку та прибудинкової території, затвердження внеску на обслуговування будинку та прибудинкової території, внеску до ремонтного фонду та внеску до резервного фонду вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало не менш як 2/3 загальної кількості усіх співвласників, тобто 29 366,82 м. кв. (44 094,33 * 66,6 % (2/3) = 29 366,82 м. кв.) усіх співвласників. Натомість відповідно до спірного протоколу позачергових загальних зборів загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень, власники яких проголосували "за" прийняття цього рішення, становить 22 366,21 м. кв.;

- оскільки позовні вимоги у частині визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів Відповідача від 30.11.2017, які оформлені протоколом, підлягають задоволенню, позовна вимога про визнання недійсним рішення загальних зборів Відповідача від 27.12.2018 з питання № 3 порядку денного, яке оформлене протоколом, також підлягає задоволенню;

- Відповідач заявив про застосування позовної давності у частині оскарження рішення від 30.11.2017, проте не надав доказів, що Позивачі знали про зміст оспорюваного рішення позачергових загальних зборів, а тому не довів, що Позивачі пропустили строк позовної давності.

5. Суд апеляційної інстанції у постанові від 04.12.2023 додатково зауважив, що:

- рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 не суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.02.2022 у справі № 910/5179/20, на яку посилається Відповідач. У цій постанові зазначено, що для визначення необхідної кількості голосів із питання визначення переліку та розміру внесків і платежів співвласників судам належить, поряд із приписами частини чотирнадцятої статті 10 Закону "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", застосовувати положення статуту об`єднання, які можуть не передбачати спеціальних вимог щодо кількості голосів, які є необхідними для прийняття рішення з такого питання, у дві третини загальної кількості голосів співвласників, і тоді зазначене питання буде вирішуватися більшістю голосів співвласників. Такі ж правила застосовуються і до рішень про затвердження кошторису на утримання будинку та прибудинкової території, оскільки кошторис визначає розмір видатків, які мають бути покриті внесками, і платежами співвласників. Отже, у випадку визначення в статуті кількості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення, така кількість повинна відповідати приписам наведених норм (не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників). Крім того, чинна на момент прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів редакція статуту Відповідача передбачала кількість голосів співвласників, яка необхідна для прийняття рішення щодо визначення розміру внесків співвласників, у розмірі 2/3 від загальної кількості голосів;

- за твердженням Відповідача, Позивачі мали звернутися до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення загальних зборів співвласників Відповідача від 30.11.2017 до 30 листопада 2020 року. Натомість Позивачі звернулися з позовом до суду 24 грудня 2021 року (згідно з відбитком штампу канцелярії суду на позовній заяві). Строки, визначені статтями 257, 258 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), були продовжені на час дії в України карантину. Аналогічна правова позиція щодо визначення перебігу строку позовної давності відповідно до положень статей 256, 258 та пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України викладена Верховним Судом у постановах від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21 та від 13.07.2022 у справі № 910/8669/21. З огляду на це суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовна давність стосовно заявлених позовних вимог не пропущена ані Позивачем-1, ані Позивачем-2;

- доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції ухвалене на підставі неповністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права та при недотриманні норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та стислий виклад позиції інших учасників справи

6. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 910/21426/21, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач також просить стягнути з Позивачів на свою користь понесені судові витрати зі сплати судового збору.

7. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підставою касаційного оскарження Скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, стверджуючи, що статті 257 та 258 ЦК України були застосовані судами неправильно і без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 916/366/18, від 08.07.2021 у справі № 925/280/20, від 14.12.2022 у справі № 910/9211/20, від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14.

8. Доводи та аргументи Скаржника, якими він обґрунтовує обрану підставу касаційного оскарження, змістовно зводяться до того, що:

- Позивачі пропустили строк позовної давності, проте суд першої інстанції лише формально зазначив, що Скаржник не довів зазначену обставину, а суд апеляційної інстанції формально вказав, що строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені на час дії в Україні карантину;

- суд апеляційної інстанції не взяв до уваги та не застосував чинну норму Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX, який набрав чинності 17 липня 2020 року (далі - Закон № 731-IX). Усталена практика Верховного Суду, яка була проігнорована в оскаржуваному рішенні, свідчить, що при вирішенні питання про дію (продовження) строків, визначених статтями 257, 258 ЦК України, суди обов`язково мають ураховувати, що:

(1) процесуальні строки, які були продовжені на період дії карантину, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом № 731-IX, тобто з 06 серпня 2020 року;

(2) поновлення та продовження процесуальних строків здійснюється за заявою учасника справи, якщо суд визнає причини такого пропуску поважними;

- суд апеляційної інстанції не дослідив питання відсутності заяви про поновлення процесуальних строків.

9. Ухвалою від 14.03.2024 Верховний Суд встановив учасникам справи строк для подання відзивів на касаційну скаргу - до 29 березня 2024 року. У разі закінчення п`ятнадцятиденного строку з дня вручення ухвали вже після встановленої судом дати, останнім днем строку для подання відзиву на касаційну скаргу є день, у який спливає п`ятнадцятиденний строк.

10. 12 квітня 2024 року, у межах встановленого Судом строку (з урахуванням дати вручення ухвали про відкриття провадження у справі), Позивачі подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

11. Одночасно (разом) з відзивом Позивач-1 подав до Суду заяву, у якій повідомив, що докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

12. Позивач-1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування квартири від 27.08.2009, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Громовою О.П. та зареєстрованим у реєстрі за № 4481.

13. Позивач-2 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 12.03.2008 серії САВ № 853408.

14. 05 березня 2008 року за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут.", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 247904.

15. Відповідно до протоколу від 30.11.2017 були проведені позачергові загальні збори співвласників Відповідача. Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 526 осіб, загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 44 483,87 м. кв., без площі 5 квартир, які є спільною сумісною власністю багатоквартирного будинку та не беруть участь в опитуванні, загальна площа становить 44 094,33 м. кв. У зборах взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 85 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 6 290,19 м. кв., у письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 289 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 25 571,59 м. кв., загалом у голосуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 374 особи, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 31 861,78 м. кв.

16. Позачергові загальні збори прийняли такі рішення:

- затвердити статут Відповідача у новій редакції з урахуванням проголосованих на загальних зборах змін: абзаци 2, 3 та 4 пункту 8 розділу ІІІ статуту Відповідача викласти у редакції: "Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини співвласників (їх представників), які брали участь у голосуванні. При цьому голосування буде вважатись результативним, якщо у ньому взяли участь співвласники (іхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини співвласників (їх представників), які брали участь у голосуванні. При цьому голосування буде вважатись результативним, якщо у ньому взяли участь співвласники (іхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників. 3 інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини співвласників (іх представників), які брали участь у голосуванні. При цьому голосування буде вважатись результативним лише якщо у ньому взяли участь співвласники (їхні представники), які разом мають більше половини від загальної кількості колосів співвласників." ("за" - 276 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 24 937,99 м. кв., "проти" - 83 співвласники, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 7 114,19 м. кв.);

- затвердити на період грудень 2017 року-грудень 2018 року проєкт кошторису на обслуговування будинку та прибудинкової території багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. Осіння, 33, на період грудень 2017 року-грудень 2018 року проєкт внеску на обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 3,97 грн з 1 м. кв. із житлових приміщень, внеску на обслуговування будинку та прибудинкової території у розмірі 4,76 грн з 1 м.кв. із нежитлових приміщень, відрахувань до ремонтного фонду у розмірі 0,75 грн з 1 м. кв. із житлових і нежитлових приміщень, а також на період грудень 2017 року-грудень 2018 року проєкт внеску до резервного фонду у розмірі 2,13 грн з 1 м. кв. із житлових і нежитлових приміщень для погашення заборгованості перед Публічним акціонерним товариством "Київенерго" за угодою від 24.05.2017 № Р1410339-05/17 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.05.2009 № 1410339 та угодою від 25.05.2017 МР1410343-05/17 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 15.09.2009 № 1410343 ("за" - 261 співвласник, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 22 366,21 м. кв., "проти" - 100 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 9 840,97 м. кв.).

17. Відповідно до протоколу від 27.12.2018 були проведені загальні збори співвласників Відповідача. Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку: 526 осіб, загальна площа усіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку: 45 063,52 м. кв., без площі 5 квартир, які є спільною сумісною власністю багатоквартирного будинку та не беруть участь у опитуванні, загальна площа становить 44 676,47 м. кв., загалом у голосуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 271 особа, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку загальною площею 25 277,51 м.кв., що становить 56,58 % від загальної площі квартир та нежитлових приміщень.

18. З питання третього порядку денного прийнято рішення - затвердити кошторис Відповідача на 2019 рік (додаток № 4 до протоколу) та розмір внеску на управління багатоквартирним будинком для житлових і нежитлових приміщень у розмірі 6,84 грн за 1 м. кв. ("за" - 225 співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 20 707,81 м. кв., що становить 81,92% від загальної площі квартир та нежитлових приміщень, які взяли участь у голосуванні).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

19. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзивах, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права та, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, дійшов наступних висновків.

20. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

21. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути обмежені в разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними унаслідок спливу часу (пункт 570 рішення у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти росії" від 20.09.2011 ("OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia") заява № 14902/04; пункт 51 рішення у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22.10.1996 ("Stubbings and Others v. the United Kingdom"), заяви № 22083/93, № 22095/93).

22. Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

23. За змістом частини першої статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

24. Скорочена позовна давність строком в один рік, зокрема, застосується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства (пункт 8 частини другої статті 258 ЦК України).

Водночас така позовна давність застосовується безпосередньо до оскарження рішень товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю і не застосовується до вимог про визнання недійсним рішення інших юридичних осіб, у тому числі рішень зборів об`єднання власників багатоквартирного будинку.

Зважаючи на зміст спірних правовідносин, вимоги Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", яким встановлена спеціальна позовна давність щодо вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, не можуть застосовуватися за аналогією закону до вимог про оскарження рішень зборів об`єднання власників багатоквартирного будинку відповідно до статті 8 ЦК України. У такому разі, оскільки інше не передбачено законом, застосовується визначена у статті 257 ЦК України загальна позовна давність тривалістю у три роки.

Наведений висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 908/1445/21 та від 22.06.2021 у справі № 910/9672/20.

25. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін (стаття 260 ЦК України).

26. Частина перша статті 261 ЦК України встановлює, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

27. Отже, початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право у примусовому порядку через суд.

28. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Наведене правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

29. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

30. Якщо позовні вимоги визнані господарським судом обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення захистити порушене право, але у будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

31. Аналізуючи дотримання Позивачами строку позовної давності, суд апеляційної інстанції зазначив, що Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) встановлено карантин з 12.03.2020 на всій території України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії такого карантину". Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 09.12.2020 № 1236 (з урахуванням змін) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2022 року на території України установлено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211, "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 20.05.2020 № 392 та "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 22.07.2020 № 641.

Отже, строки, визначені статтями 257, 258 ЦК України, були продовжені на час дії в України карантину.

Аналогічна правова позиція щодо визначення перебігу строку позовної давності відповідно до положень статей 256, 258 та пункту 12 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України викладена Верховним Судом у постановах від 06.05.2021 у справі № 903/323/20, від 31.05.2022 у справі № 926/1812/21, від 22.06.2022 у справі № 916/1157/21 та від 13.07.2022 у справі № 910/8669/21.

Як наслідок, Північний апеляційний господарський суд погодився з висновками Господарського суду міста Києва, що Позивачі не пропустили строк позовної давності, а тому відсутні підстави для відмови у позові з цих мотивів.

32. Вважаючи, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували статті 257 та 258 ЦК України, у касаційній скарзі Скаржник посилається на:

- постанови Верховного Суду від 08.12.2020 у справі № 916/366/18, від 08.07.2021 у справі № 925/280/20 та від 14.12.2022 у справі 910/9211/20, де зазначається, що процесуальні строки, які були продовжені (автоматично продовжувалися) відповідно до пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX), закінчилися 06 серпня 2020 року згідно із Законом № 731-IX;

- постанову Верховного Суду від 16.04.2021 у справі № 904/3258/14, у якій зазначається, що питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульоване нормами статті 119 ГПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

33. Водночас Суд наголошує, що позовна давність не є інститутом процесуального права, про що неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, зокрема у постановах від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3680/17, від 19.11.2019 у справі № 911/3677/17.

34. Застосування норм про позовну давність підпорядковується загальним засадам матеріального цивільного права, які мають фундаментальний характер і є нормами прямої дії (постанови Верховного Суду від 25.01.2021 у справі № 758/10761/13-ц та від 24.01.2024 у справі № 904/5417/18 (904/1082/23)).

35. Таким чином, норми, присвячені процесуальним строкам, зокрема їх поновленню та продовженню, є незастосовними. Позовна заява у цій справі була подана в межах строку позовної давності, передбаченого статтею 257 ЦК України, з урахуванням його продовження на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

36. На підставі викладеного вище Суд відхиляє аргументи та доводи Скаржника як необґрунтовані й такі, що здійснені унаслідок власного помилкового тлумачення ним статей 257 та 258 ЦК України у розрізі обраної підстави касаційного оскарження. Висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які посилається Скаржник, не суперечать висновкам, яких дійшли суди першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду цієї справи з урахуванням встановлених у ній фактичних обставин.

37. У касаційній скарзі Скаржник також звертає увагу (проте не визначив це підставою касаційного оскарження) на необґрунтованість висновків судів у частині відсутності необхідної кількості голосів для прийняття рішень загальних зборів, посилаючись на положення статуту Скаржника, що підлягають урахуванню разом із приписами Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

38. Водночас наведені аргументи змістовно зводяться до спроби переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту та відповідно до частини першої статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржених судових рішеннях, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, та переглядає судові рішення у межах касаційної скарги.

39. Суди попередніх інстанцій дослідили наявні у матеріалах справи докази, у тому числі статут Скаржника, і надали йому відповідну оцінку, що знайшло відображення у мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень.

40. Крім того, Скаржник вважає, що Позивачі не довели порушення своїх прав, а також не зазначили, як визнання оскаржуваних рішень недійсними та їх скасування призведе до відновлення прав Позивачів.

41. Прийняття рішень загальними зборами за відсутності необхідної кількості голосів у будь-якому разі порушує права співвласників на участь в управлінні багатоквартирним будинком. Затвердження змін до статуту, кошторису, розміру внесків і платежів, безперечно, становить інтерес для співвласників будинку. Невідповідність таких рішень загальних зборів нормам законодавства, порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів може порушувати права співвласників і, як наслідок, слугувати підставою для визнання таких рішень недійсними (що є належним та ефективним способом захисту).

42. Суд погоджується з аргументами Позивачів, наведеними у відзивах на касаційну скаргу, в тому обсязі, у якому вони узгоджуються з викладеним у цій постанові.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.

44. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

45. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

46. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 910/21426/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Н. Губенко

І. Кондратова