УХВАЛА
15 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/21426/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючої - Вронської Г.О., суддів - Губенко Н.М., Кондратової І.Д.,
за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,
представників учасників справи:
від позивача-1: не з`явився,
від позивача-2: Чаповської С.М.,
від відповідача: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1
про розподіл судових витрат за наслідками розгляду касаційної скарги
у справі позовом: 1. ОСОБА_1 ,
2. ОСОБА_2
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут."
про визнання недійсними рішень загальних зборів,
ВСТАНОВИВ
1. ОСОБА_1 (далі - Позивач-1) та ОСОБА_2 (далі - Позивач-2) (далі разом - Позивачі) звернулися до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." (далі - Відповідач) про:
- визнання недійсними рішень позачергових загальних зборів Відповідача від 30.11.2017, які оформлені протоколом, щодо затвердження змін до статуту Відповідача та затвердження кошторису на обслуговування будинку і прибудинкової території, внеску до ремонтного фонду, внеску до резервного фонду;
- визнання недійсним рішення загальних зборів Відповідача від 27.12.2018 з питання № 3 порядку денного, яке оформлене протоколом, про затвердження кошторису Відповідача на 2019 рік та про затвердження розміру внесків і платежів співвласників.
2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 910/21426/21, позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача-1 2 270 грн судового збору. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача-2 2 270 грн судового збору.
3. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 02.08.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 910/21426/21, заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача-1 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
4. Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 910/21426/21, у якій просив скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви Позивача-1 про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі.
5. 12 квітня 2024 року, у межах встановленого Судом строку (з урахуванням дати вручення ухвали про відкриття провадження у справі), Позивачі подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просили залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
6. У відзиві Позивач-1 зауважив, що орієнтовна вартість послуг на правничу допомогу в суді касаційної інстанції становить 5 500 грн.
7. Одночасно (разом) з відзивом Позивач-1 подав до Суду заяву, у якій повідомив, що докази на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
8. Постановою від 16.04.2024 Верховний Суд залишив касаційну скаргу Відповідача без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 910/21426/21 - без змін.
9. Позивач-1 подав до Верховного Суду клопотання про розподіл судових витрат за наслідками розгляду касаційної скарги, у якому просить стягнути з Відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 грн.
10. До клопотання Позивач-1 додав копії:
- договору про надання правової допомоги від 20.01.2022, укладеного з Адвокатським об`єднанням "Дерев`янчук, Макаренко та Партнери" (далі - Договір);
- додаткової угоди від 15.06.2022 до Договору (далі - Додаткова угода);
- акта наданих послуг від 17.04.2024 до Договору (далі - Акт наданих послуг).
11. Заперечення проти клопотання Позивача-1 до Суду не надходили.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
12. Відповідно до частин першої, третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
13. Статтею 16 ГПК України передбачене право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
14. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 237 ГПК України одним із питань, які вирішує суд під час ухвалення рішення, є розподіл судових витрат між сторонами.
15. За змістом частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
16. Відповідно до положень частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
17. Наведені норми процесуального закону визначають загальний порядок розподілу судових витрат між сторонами у справі та іншими учасниками справи, що ґрунтується на принципі обов`язковості відшкодування судових витрат особи, на користь якої ухвалено судове рішення, за рахунок іншої особи, яка в цьому спорі виступає її опонентом.
18. Аналіз частини четвертої статті 129 ГПК України дає підстави для висновку, що питання про стягнення/визначення/розподіл судових витрат є складовою судового процесу - правом сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодувати свої судові витрати.
19. Водночас склад і розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування при вирішенні заяви сторони. У частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначені особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.
20. Практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
21. Втім, за змістом статей 124, 126, 129 ГПК України у сукупності з положеннями статті 221 ГПК у разі подання стороною доказів до закінчення судових дебатів у справі суд може вирішити питання розподілу судових витрат під час ухвалення судового рішення. У разі якщо сторона (з поважних причин) до закінчення судових дебатів не подала докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, але зробила про це відповідну заяву, суд може вирішити питання про судові витрати шляхом ухвалення додаткового рішення.
22. Пунктом 3 частини першої статті 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо суд не вирішив питання про судові витрати.
23. За змістом частини п`ятої статті 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
24. Право апеляційного оскарження додаткового рішення та/або ухвали про відмову в прийнятті додаткового рішення передбачене частиною першою статті 254 та пунктом 19 частини першої статті 255 ГПК України.
Право касаційного оскарження додаткового рішення закріплене пунктом 1 частини першої статті 287 ГПК України, а ухвали про відмову в прийнятті додаткового рішення - частиною другою статті 304 ГПК України.
25. У цій справі постановою від 16.04.2024 Верховний Суд залишив касаційну скаргу Відповідача без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 (про стягнення з Відповідача на користь Позивача-1 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 910/21426/21 за результатами його перегляду - без змін.
26. Отже, Верховний Суд не ухвалював рішення по суті спору, а вирішив окреме процесуальне питання щодо правильності розподілу судових витрат судом першої інстанції.
27. Дослідивши подане Позивачем-1 клопотання та копії доданих до нього документів, Верховний Суд встановив такі обставини.
28. 20 січня 2022 року між Позивачем-1 (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "Дерев`янчук, Макаренко та Партнери" (адвокат) був укладений Договір, згідно з пунктом 1.1 якого клієнт доручає та оплачує, а адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу та здійснити представництво і захист інтересів клієнта у господарських судах України у справі № 910/21426/21 за позовом клієнта до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." про визнання недійсними рішення загальних зборів.
29. Пунктом 6.1 Договору визначено, що вартість послуг за ним є розрахунковою та зазначається в акті виконаних робіт. В акті виконаних робіт зазначається час, витрачений адвокатом на вчинення певної юридичної дії, пов`язаної з виконанням умов Договору, і тариф на вчинення юридичної дії, який сторони узгодили у пункті 6.2 Договору.
30. У пункті 6.2 Договору сторони узгодили тарифи на вчинення юридичних дій з представництва інтересів клієнта: юридичні дії, визначені пунктами 1.2.1-1.2.5 Договору, - 1 000 грн/год.; юридична дія, визначена пунктом 1.2.6 Договору, - 1 500 грн/засідання.
31. Складений адвокатом акт виконаних робіт на всі послуги, що були надані за Договором, чи на окремий блок послуг надається клієнту на розгляд та підлягає підписанню клієнтом протягом двох робочих днів. У разі наявності у клієнта зауважень до обсягів чи якості наданих послуг, це питання узгоджується протягом робочого дня (пункт 6.3 Договору).
32. Договір вступає в дію з дати його підписання та діє до дати отримання клієнтом повного рішення Господарського суду міста Києва (пункт 7.1 Договору).
33. 15 червня 2022 року Позивач-1 та Адвокатське об`єднання "Дерев`янчук, Макаренко та Партнери" уклали Додаткову угоду, якою виклали пункт 7.1 Договору в такій редакції: "Договір вступає в дію з дати його підписання та діє до дати отримання клієнтом повного рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/21426/21, у разі оскарження рішення суду першої інстанції у апеляційному порядку дія Договору продовжується до отримання клієнтом постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/21426/21, а в разі оскарження у Верховного Суді (Касаційному господарському суді) рішення суду першої інстанції та/чи постанови суду апеляційної інстанції, дія Договору продовжується до отримання клієнтом постанови Касаційного господарського суду у справі № 910/21426/21".
34. Згідно з Актом наданих послуг адвокат надав клієнту обумовлені Договором та Додатковою угодою послуги, які полягають у захисті інтересів клієнта у Верховному Суді (Касаційному господарському суді) у справі № 910/21426/21 за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." від 21.02.2024 на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023, а саме:
- вивчення доводів Відповідача, викладених у касаційній скарзі від 21.02.2024, та погодження з клієнтом правової позиції у відзиві на касаційну скаргу: 1 год. х 1 000 грн = 1 000 грн;
- підготовка відзиву на касаційну скаргу Відповідача від 21.02.2024: 3 год. х 1 000 грн = 3 000 грн;
- здійснення захисту інтересів клієнта у судовому засіданні у Верховному Суді (Касаційному господарському суді) при розгляді касаційної скарги Відповідача від 21.02.2024: 1 год. х 1 500 грн = 1 500 грн.
Послуги адвокат надав у повному обсязі згідно з узгодженою сторонами правовою позицією щодо захисту інтересів клієнта у Верховному Суді (Касаційному господарському суді), а клієнт прийняв зазначені послуги у повному обсязі та без зауважень.
Згідно з пунктом 6.1 Договору вартість наданих послуг становить 5 500 грн.
Зауваження до строку надання послуг та якості наданих послуг у клієнта відсутні.
35. Водночас Суд звертає увагу, що згідно з нормами статті 244 ГПК України додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Таким чином, додаткове судове рішення є актом правосуддя, яким вирішуються окремі процесуальні питання, що не були вирішені судом під час ухвалення судового рішення за результатами вирішення спору по суті. Таке рішення не вирішує / змінює спір сторін по суті, а також не містить висновків про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, не вирішує вимоги, не досліджені у судовому засіданні щодо спору по суті (наведена правова позиція узгоджується із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20, від 22.10.2019 у справі № 922/2665/17, від 12.01.2021 у справі № 1540/4122/18, від 17.02.2021 у справі № 522/17366/13-ц, від 25.03.2021 у справі № 640/15192/19).
36. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, яка відповідно до частини першої статті 244 ГПК України полягає у такому: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
37. Водночас судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з розглядом справи та вирішенням по суті, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (пункт 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, постанова Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 907/418/21).
38. Вирішуючи питання щодо ухвалення додаткової постанови у цій справі, Суд виходить з такого.
39. Як вже було зазначено, положення статті 129 ГПК України визначають порядок розподілу судових витрат за результатами вирішення спору.
40. Загальні положення щодо розгляду справи по суті наведені у параграфі 1 глави 6 розділу ІІІ ГПК України. Зокрема, стаття 194 ГПК України передбачає, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
41. Натомість абзац 2 частини третьої статті 233 ГПК України визначає, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
42. Отже, положення статті 233 ГПК України обмежують можливість вирішення питання розподілу судових витрат у додатковому судовому рішенні ухваленням рішення за результатами розгляду справи по суті (подібний за змістом висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03.12.2018 у справі № 922/3796/16, від 31.10.2019 у справі № 914/201/19, від 27.03.2023 у справі № 910/25118/15).
43. Крім того, зміст статей 221 і 244 ГПК України також свідчить про наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення у справі, зокрема, про судові витрати, саме після ухвалення судового рішення по суті позовних вимог (після розгляду по суті), якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати (частина перша статті 244 ГПК України).
44. У своєму клопотанні Позивач-1 просить Верховний Суд стягнути з Відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції.
45. Суд зазначає, що оскаржуване у касаційному порядку додаткове рішення суду першої інстанції, залишене без змін постановою суду апеляційної інстанції, не є судовим рішенням, ухваленим за результатами розгляду справи по суті.
Додаткове рішення суду не вирішує/змінює спір сторін по суті, не вирішує вимоги, які не були досліджені у судовому засіданні щодо спору по суті, що є підставою для розподілу судових витрат у справі на підставі положень статей 129 ГПК України.
46. Отже, у спірному питанні Суд зазначає, що оскарження додаткового судового рішення не є окремим судовим розглядом спору по суті та прямо залежить від розгляду основної справи, а тому вирішення питання щодо стягнення судових витрат за наслідками перегляду додаткового рішення, яким вже вирішено питання розподілу судових витрат, є необґрунтованим та не відповідає критерію розумної необхідності.
Подібна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 905/1260/23.
47. Оскільки у цьому касаційному провадженні спір по суті не вирішувався, відсутні підстави для ухвалення Верховним Судом додаткової постанови про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених Позивачем-1 при перегляді у касаційному порядку додаткового рішення суду першої інстанції, залишеного без змін постановою суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розподіл судових витрат за наслідками розгляду касаційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут." на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 02.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі № 910/21426/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуюча Г. Вронська
Судді Н. Губенко
І. Кондратова
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.05.2024 |
Оприлюднено | 21.05.2024 |
Номер документу | 119099411 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Вронська Г.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні