Постанова

від 17.04.2024 по справі 911/3312/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 911/3312/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,

секретар судового засідання Лихошерст І. Ю.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект»

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 (колегія суддів: Барсук М. А. - головуючий, Кропивна Л. В., Пономаренко Є. Ю.) та ухвалу Господарського суду Київської області від 01.11.2023 (суддя Бацуца В. М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект»

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Денмарк інвест»;

2) Регіонального відділення фонду держмайна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях;

3) Фізичної особи-підприємця Кравченка Олексія Володимировича,

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»,

про визнання результатів аукціону недійсним та застосування наслідків нікчемності правочину,

ВСТАНОВИ:

1. Короткий зміст і підстави вимог

1.1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» (далі - ТОВ «Армукрземпроект») звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денмарк Інвест» (далі - ТОВ «Денмарк Інвест», відповідач-1), Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - відповідач-2) та Фізичної особи-підприємця Кравченка Олексія Володимировича (далі - відповідач-3) про визнання результатів аукціону недійсними та застосування наслідків нікчемності правочину.

1.2 Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву із запереченнями щодо задоволення позовних вимог з прохальною частиною про розподіл витрат за надання правничої допомоги на суму 31 200 грн з наданням доказів укладення відповідного договору з адвокатським об`єднанням та інших документів на обґрунтування таких витрат.

1.3 Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.01.2022 задоволено заяву ТОВ «Армукрземпроект» про залишення позову без розгляду; позов залишено без розгляду; повернуто позивачу судовий збір, сплачений за подання позовної заяви.

1.4 20.01.2022 ТОВ «Денмарк Інвест» звернулося до Господарського суду Київської області з заявою, в якій просило стягнути з позивача фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу на суму 26 000 грн, зменшивши тим самим суму заявлених витрат правничої допомоги та зазначаючи, що ним до відзиву надано розрахунок витрат правничої допомоги та необхідні документи.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2.1 Заяву відповідача-1 щодо стягнення на його користь з позивача витрат на професійну правничу допомогу господарські суди розглядали неодноразово.

2.2 Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Київської області від 01.11.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024, заяву відповідача-1 задоволено; стягнуто з позивача на його користь 26 000 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

2.3 Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний господарський суд, виходив з того, що відповідач-1 належними та допустимими доказами довів понесення ним витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду цієї справи до моменту постановлення ухвали про залишення позову без розгляду.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи

3.1 У касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені ухвалу та постанову і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

3.2 На обґрунтування касаційної скарги ТОВ «Армукрземпроект» посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме, частини 8 статті 129, частини 6 статті 130 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

3.3 Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували, що заява відповідача-1 про стягнення витрат на правничу допомогу подана до суду 20.01.2022, тобто через 8 днів після ухвалення судового рішення про залишення позову без розгляду, а не протягом 5 днів, як цього вимагає закон. На переконання позивача, заявлений відповідачем-1 до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям, визначеним частиною 4 статті 126, частиною 5 статті 129 ГПК України, а також принципам пропорційності та справедливості, закріпленим у статтях 15 та 2 ГПК України.

3.4 ТОВ «Денмарк Інвест» 10.04.2024 (згідно з поштовими відмітками на конверті) подало відзив на касаційну скаргу.

3.5 Пунктом 2 частини 2 статті 295 ГПК України передбачено, що відзив на касаційну скаргу має містити ім`я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на касаційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

3.6 Частиною 5 статті 295 ГПК України визначено, що до відзиву застосовуються правила, встановлені частиною 10 статті 165 цього Кодексу.

3.7 Згідно зі статтею 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9). Суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку (частина 10).

3.8 Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

3.9 Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.10 Зважаючи на зазначені вимоги процесуального закону та беручи до уваги, що зі змісту відзиву ТОВ «Денмарк Інвест», яке (ТОВ «Денмарк Інвест») в силу вимогу закону зобов`язане зареєструвати електронний кабінет, вбачається, що вказаний відзив хоча й містить відомості про відсутність електронного кабінету, проте відповідачем-1 не наведено поважних причин невиконання такого обов`язку, тобто не вбачається дотримання відповідачем-1 вимоги процесуального законодавства щодо реєстрації свого електронного кабінету, цей відзив не може бути врахований судом під час розгляду касаційної скарги.

3.11 Згідно протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 17.04.2024, від ТОВ «Армукрземпроект» з електронної пошти відправника до суду касаційної інстанції направлено клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги.

3.12 Як вбачається, ТОВ «Армукрземпроект» зареєструвало електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (окремій підсистемі (модулі)), що забезпечує обмін документами.

3.13 Згідно частини 8 статті 6 ГПК України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

3.14 Відповідно до пункту 16 Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд до якого подаються документи та докази не інтегровано до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (пункт 26 вказаного Положення).

3.15 Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через підсистему «Електронний кабінет».

3.16 Згідно частини 2 статті 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

3.17 Частиною 4 цієї статті визначено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

3.18 Із наведених положень статей 6 та 170 ГПК України вбачається, що суд, встановивши, що клопотання подано не у паперовій формі, або без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), повертає його заявнику без розгляду.

3.19 Отже, клопотання від ТОВ «Армукрземпроект» підлягає поверненню без розгляду.

3.20 Подібні за змістом висновки викладено в ухвалі Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 08.04.2024 зі справи № 756/5826/21.

4. Мотивувальна частина

4.1 За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу.

4.2 Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 126 ГПК України).

4.3 Частиною 2 статті 126 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4.4 За змістом частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, актів виконаних робіт тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

4.5 Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК України).

4.6 Відповідно до частини 5 і 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

4.7 У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

4.8 Згідно з частиною 5 статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Частиною 6 зазначеної статті передбачено, що у випадках, встановлених частинами третьою-п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини 8 статті 129 цього Кодексу.

4.9 Отже, відповідач може заявити вимогу про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, за рахунок позивача, який ініціював судовий спір, а надалі попросив залишити його без розгляду в судах цивільної та господарської юрисдикції.

4.10 Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позов відповідач-1 навів орієнтовний розрахунок суми судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

4.11 20.01.2022 відповідач-1 звернувся до суду із заявою, в якій просив стягнути з позивача фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу на суму 26 000 грн та зазначив, що ним до відзиву надано розрахунок витрат правничої допомоги та необхідні документи.

4.12 Суди встановили, що на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу відповідач-1 одночасно з відзивом 08.12.2021 надав суду: договір про надання правової допомоги від 03.12.2021, укладений між Адвокатським об`єднанням «В. Тетерський і Партнери» та ТОВ «Денмарк Інвест» (далі - договір), додаток «Доручення» до договору, додаток «Гонорар» до договору, акт надання послуг (правової допомоги) від 08.12.2021 на суму 26 000 грн, заяву на договірне списання коштів та розрахунок годин у справі № 911/3312/21, ордер та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

4.13 Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

4.14 У статті 30 цього Закону визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

4.15 Пунктом 2 додатку «Гонорар» до договору передбачено, що розмір гонорару вираховується за визначеною ставкою (40 % мінімальної заробітної плати на день укладення договору 2 600,00 грн, помноженої на кількість відпрацьованих годин (12 (дванадцять годин), включаючи ознайомлення з матеріалами справи, підготовкою відзиву та участь у судових засіданнях), та становить 31 200,00 грн без ПДВ.

4.16 Суди першої та апеляційної інстанцій дослідили, що обставини отримання відповідачем-1 послуг адвоката та понесення ним витрат на правничу допомогу підтверджуються матеріалами справи, зокрема, актом від 08.12.2021 надання послуг (правової допомоги) до договору, згідно з яким Адвокатське об`єднання надало, а клієнт отримав правову допомогу на суму 26 000,00 грн.

4.17 При цьому суди дали оцінку діям позивача, які призвели до залишення позову без розгляду, на предмет їх обґрунтованості або необґрунтованості в розумінні приписів частини 5 і 6 статті 130 ГПК України. Так, за обґрунтованим висновком судів, подання заяви про залишення позову без розгляду є виключно свідомим волевиявленням позивача, яке відповідач-1 не міг передбачити і вчинення позивачем цієї дії не нівелює наслідків отримання відповідачем-1 правової допомоги адвоката, яка потребує оплати; самим фактом звернення до суду із такою заявою позивач визнав передчасність пред`явлення позову до, зокрема, відповідача-1, а отже необґрунтованість вчинення ним відповідної процесуальної дії.

4.18 Врахувавши характер та обсяг виконаної адвокатом відповідача-1 роботи (наданих послуг), суди дійшли висновку, що понесені відповідачем-1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 26 000,00 грн відповідають критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.

4.19 Розглянувши викладені в касаційній скарзі доводи позивача у контексті відповідності заявлених витрат критеріям, визначеним у статті 126 ГПК України, колегія суддів вважає, що такі аргументи позивача жодним чином наведених висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, позаяк зводяться до незгоди із здійсненною судами оцінкою зібраних у справі доказів, є проханням про їх переоцінку та втручання у виключні повноваження судів попередніх інстанцій.

4.20 Верховний Суд зазначає, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо. Сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідним доказам, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо, не свідчить про незаконність оскаржуваної постанови.

4.21 Що стосується строку звернення ТОВ «Денмарк інвест» із заявою, то як вбачається з матеріалів справи, заява відповідача-1 від 19.01.2022 про стягнення з позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу подана 20.01.2022, в межах 15-денного строку, передбаченого статтею 130 ГПК України для вирішення судом питання про розподіл судових витрат у зв`язку із залишенням позову без розгляду. При цьому докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу були подані із дотриманням строку, встановленого частиною 8 статті 129 ГПК України, а саме до закінчення судових дебатів та до постановлення судом першої інстанції ухвали від 12.01.2022 про залишення позову без розгляду. При цьому нових доказів понесення витрат до заяви від 19.01.2022 відповідач-1 не додавав.

4.22 Отже, викладені у касаційній скарзі доводи позивача щодо порушення судами частини 8 статті 129, частини 6 статті 130 ГПК України не знайшли підтвердження за результатами касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

4.23 Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

4.24 Оскільки доводи, викладені у касаційній скарзі, висновків судів не спростовують, підстав для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень за мотивів, наведених у касаційній скарзі, Суд не вбачає.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Армукрземпроект» залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 у справі № 911/3312/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді Є. В. Краснов

Л. І. Рогач