Постанова

від 26.03.2024 по справі 754/14103/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа 754/14103/17

провадження № 22-ц/824/1402/2024

26 березня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т.І.

при секретарі Усковій Я. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, відсотків та пені за договором позики, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Колесник Ганни Миколаївни на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року в складі судді Панченко О. М.,

встановив:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу, відсотків та пені за договором позики.

Заочним рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 березня 2019 року позовні вимоги задоволено частково.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Деснянського районного суду м. Києва по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено. Скасовано заочне рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 березня 2019 року.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 13.02.2015 в розмірі 740 092,50 грн, суму відсотків за користування позикою в розмірі 59 207,40 грн та суму пені в розмірі 740 092,50 грн, а всього стягнуто 1 539 392,40 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 000,00 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

24.11.2023 представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Колесник Г. М. звернулась до суду з заявою про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

В обґрунтування заяви зазначила, що ОСОБА_1 виконано умови розписки (договору позики) від 13.02.2015, на що вказує відсутність оригіналу розписки, а також те, що позивачем повернуто оригінали державних актів на земельні ділянки ( серія ЯЛ №528542, серія ЯК №602206, серія ЯК №602204, серія ЯК №602205), що були ним залишені в якості забезпечення виконання зобов`язання. Нині оригінали державних актів на земельні ділянки перебувають у відповідача.

Крім того, 19.02.2016 відповідачем в рахунок свого боргу з однієї сторони укладено договір дарування частки в праві спільної часткової власності нежитлової будівлі складу та навісу, які знаходяться в АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Биченко О.О. та зареєстрований в реєстрі за №57, що встановлено в обставинах справи №754/14103/17.

Також відсутність боргу підтверджується протоколом допиту потерпілого від 03.03.2023 у кримінальному провадженні №12022100030000680 від 02.04.2022.

Інші факти та обставини, що підтверджують виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань, оригінали підтверджуючих документів будуть надані ним у судовому засіданні.

Зазначила, що 09.10.2023 приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Р. М. на підставі виданих Деснянським районним судом м. Києва виконавчих листів №754/14104/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми боргу за договором позики від 13.02.2015 в розмірі 740 092,50 грн, суми відсотків за користування позикою в розмірі 59 207,40 грн та суми пені в розмірі 740 092,50 грн, а всього 1 539 392,40 грн та про стягнення витрат по сплаті судового збору у розмірі 8 000 грн відкриті виконавчі провадження НОМЕР_1 та НОМЕР_2 та зведені в одне виконавче провадження НОМЕР_3.

У зв`язку з накладенням приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Романом Р. М. арешту на все рухоме та нерухоме майно у зведеному виконавчому провадженні, у боржника ОСОБА_1 виникла необхідність звернутися до суду з заявою про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Посилаючись на вказані обставини просила суд: визнати виконавчий лист №754/14103/17 від 04.10.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 13.02.2015 в розмірі 740 092,50 грн, суму відсотків за користування позикою в розмірі 59 207,40 грн та суму пені в розмірі 740 092,50 грн, а всього стягнути 1 539 392,40 грн, виданий Деснянським районним судом м. Києва таким, що не підлягає виконанню; визнати виконавчий лист №754/14103/17 від 04.10.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 8 000,00 грн, виданий Деснянським районним судом м. Києва таким, що не підлягає виконанню; витребувати вказані виконавчі листи у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Романа Р. М.; зупинити виконання та вчинення виконавчих дій за вказаними виконавчими листами.

18.12.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Колесник Г. М. подала доповнення до заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Колесник Г. М. про визнання виконавчих листів №754/14103/17 від 04.10.2023 року такими, що не підлягають виконанню, по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, відсотків та пені за договором позики відмовлено.

25.12.2023 представник ОСОБА_1 - адвокат Колесник Г. М. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким заяву від 24.11.2023 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню задовольнити повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуваною ухвалою встановлено , що ОСОБА_1 виконано умови договору позики від 13.02.2015, проте суд вважає, що останній не надав документів, які підтверджують, що борг ним був погашений і рішення суду виконано.

Звертає увагу, що всі обставини, на які заявник посилався в своїй заяві вже встановлено під час розгляду даної справи, отже докази, що їх підтверджують знаходяться в матеріалах справи та не потребують їх подання повторно.

Щодо інших фактів та обставин, що підтверджують погашення ОСОБА_4 своїх зобов`язань, то заявник зобов`язався їх подати у судовому засідання під час розгляду справи, тобто бажав скористатися процесуальними правами та брати участь у судовому засіданні під час розгляду заяви. З об`єктивних причин представники не могли бути присутніми в судовому засіданні, про що ними було подано клопотання про відкладення судового засідання на інші дати. Суд першої інстанції позбавив заявника можливості брати участь у судовому засіданні під час розгляду власної заяви.

Також судом першої інстанції проігноровані доповнення ОСОБА_1 до заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, де представником наголошено прохання про розгляд заяви разом із доповненнями за участі представника заявника.

Правом на надання відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.

В судовому засіданні представник стягувача ОСОБА_2 - адвокат Ракевич С. О. просив відмовити в задоволенні заяви, оскільки борг за договором позики боржником ОСОБА_1 повернуто не було, ухвалене по справі судове рішення не виконано.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Колесник Г. М. 26.03.2024 на електронну адресу суду надіслала заяву про проведення судового засідання без участі апелянта та його представника.

Заяву аналогічного змісту 12.03.2024 надіслав до суду приватний виконавець Роман Р. М.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 15 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 05 вересня 2023 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 13.02.2015 в розмірі 740 092,50 грн, суму відсотків за користування позикою в розмірі 59 207,40 грн та суму пені в розмірі 740 092,50 грн, а всього стягнуто 1 539 392,40 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 8 000,00 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення 04.10.2023 Деснянським районним судом м. Києва видано два виконавчі листи, які перебувають на виконанні у приватного виконавця Романа Р. М., виконавчі провадження НОМЕР_1, НОМЕР_2 постановою цього приватного виконавця об`єднано в зведене виконавче провадження НОМЕР_3.

Відповідно до вимог частини першої, другої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

Доказів добровільного виконання боржником свого обов`язку з повернення суми боргу за договором позики від 13 лютого 2015 року поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання суду надано не було.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 18 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України,а у випадках, встановлених міжнародними договорами, - а за її межами.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що матеріали справи не містять і заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що борг погашено і рішення суду виконано.

Зазначені в заяві доводи боржника про те, що ним виконано умови розписки (договору позики) від 13.02.2015, на що вказує відсутність у стягувача оригіналу розписки є необґрунтованими.

За твердженням представника стягувача, оригінал розписки знаходиться у стягувача.

Доводам заявника про повернення стягувачем оригіналів державних актів на земельні ділянки, а також щодо укладення ним 19.02.2016 в рахунок погашення боргу договору дарування частки в праві спільної часткової власності нежитлової будівлі складу та навісу, які знаходяться в АДРЕСА_1 , була надана відповідна правова оцінка під час перегляду судового рішення в даній справі судом апеляційної інстанції.

Протокол допиту заявника в якості потерпілого у кримінальному провадженні №12022100030000680 також не є належним доказом на підтвердження припинення зобов`язання за договором позики та не може мати своїм наслідком визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони у процесі виконання рішення мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.

Таким чином сторони виконавчого провадження не позбавлені права врегулювати свої правовідносини, які виникли після ухвалення судового рішення, в спосіб, передбачений законом.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 432 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

З огляду на те, що боржник був повідомлений про розгляд справи, неявка останнього в судове засідання, а також неможливість взяти в ньому участь його представника не було перешкодою для розгляду заяви.

Останній також не був позбавлений можливості з`явитися до суд у апеляційної інстанції для надання пояснень, проте таким правом не скористався.

Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Колесник Ганни Миколаївни залишити без задоволення.

Ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 18 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді: І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук