Рішення

від 09.04.2024 по справі 759/22877/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/22877/23

пр. № 2/759/935/24

09 квітня 2024 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Донець Г.В.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Волошина Р.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВ «4УЖитлосервіс» (03164, м. Київ, АДРЕСА_2 про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору про компенсацію витрат з утримання будинку та прибудинкової території недійсним та з урахуванням необхідності обслуговування будинку по АДРЕСА_2 до обрання управителя згідно закону, зобов`язати ТОВ «4УЖитлосервіс» розробити та погодити зі співвласниками договір на підставі типових договорів та кошторис, який складено на підставі обов`язкового переліку робіт (послуг), витрати по якому включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку у спосіб, який встановлений ст. 11 ЗУ «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку».

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 25.04.2023р. право власності на квартиру АДРЕСА_3 за договором № БУ1-5/502 було підтверджено наданням ТОВ «В.К.Груп» витягу з Державного реєстру речових прав. Позивач звернувся до представника ТОВ «4УЖитлосервіс» для отримання ключа від квартири. Останнім було повідомлено, що ключі отримає тільки після підписання з ними договору на компенсацію витрат з обслуговування багатоквартирного будинку. Вказує, що йому не було надано проєкт договору та не було запропоновано час для ознайомлення з його умовами, а навпаки маніпулюючи ключами від квартири, створено на нього тиск з боку представника ТОВ «4УЖитлосервіс», а саме у разі, якщо позивач не підпише договір, не отримає ключі. З урахуванням того, що ОСОБА_1 було необхідно мати доступ до своєї квартири АДРЕСА_3 для доставки будівельних матеріалів, він був змушений підписати договір на компенсацію витрат з обслуговування багатоквартирного будинку від 25.04.2023р.

Крім того, враховуючи надану представником ТОВ «В.К.Груп» та ТОВ «4УЖитлосервіс» інформацію стосовно того, що обслуговування ЖК «4У» займається саме ТОВ «4УЖитлосервіс», керуючись ч. 5 ст. 5 ЗУ «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», ст. 10 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» позивач на той час помилково вважав, що управителя обрано згідно закону, а саме з урахуванням відсутності проведення загальних зборів співвласників ЖК «4У» для обрання управителя, ТОВ «4УЖитлосервіс» був призначений виконавчим органом Київської державної міської адміністрації, Департаментом житлово-комунальної інфраструктури, на конкурсній основі.

Вказує, що всупереч обов`язковості застосування запропонованих у постанові КМУ від 05.09.2018р. № 712 типових договорів для наданих відносин між позивачем та ТОВ «4УЖитлосервіс», з урахуванням п. 2 ч.1 ст.4, ч. 2 ст.12, ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»; ч. 2 , п.4 ч. 4 ст. 179 ГК України, ТОВ «4УЖитлосервіс» одноосібно відступив від змісту типового договору і змінив його всупереч встановленим вимогам закону, що в свою чергу призвело до ущемлення інтересів не тільки позивача, але і усіх споживачів - співвласників ТОВ «4У».

З огляду на невідповідність договору вимогам законодавства щодо типових договорів, у позивача виник сумнів з приводу законності призначення ТОВ «4УЖитлосервіс», обслуговуючою компанією ЖК «4У» на конкурсній основі та його кваліфікації стосовно надання послуги з утримання багатоквартирного будинку.

З урахуванням того, що ТОВ «4УЖитлосервіс» не є обраним згідно закону управителем та беручи до уваги, що земельна ділянка , частина якої могла би бути прибудинкова територія ЖК «4У», не передавлась у постійне користування, саме ТОВ «4УЖитлосервіс», не було включено до кошторису витрат та не було погоджено меж та площі території з органом місцевого самоврядування, то включення в ціну договору послуги з утримання прибудинкової території є безпідставною. Таким чином ціна 13,58 грн за кв.м запрапонована в договорі ТОВ «4УЖитлосервіс», не має економічного обгрунтування, а його пункти є такими, по яким власники позбавлені того, на що вони могли би розраховувати, у разі, якщо б договір відповідав типовим договорам щодо переліку якості та кількості послуг. Просить позов задовольнити.

ІІ. Процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 24.11.2023 р. провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити.

Надав відзив на позовну заяву в якому вказав, що ТОВ «4УЖитлосервіс» є юридичною особою, що здійснює господарську діяльність відповідно до чинного законодавства. 04.01.2023р. між ТОВ «4УЖитлосервіс» та ТОВ «В.К.ГРУП» укладений договір № 2-Ж-4ю про надання послуг, зі змісту якого вбачається, що ТОВ «В.К.ГРУП», як балансоутримувач, передає житловий комплекс за адресою: АДРЕСА_2 секція № 1 ТОВ «4УЖитлосервіс» для здійснення останнім управління даним житловим комплексом та з метою подальшого здійснення комплексного обслуговування будинку, у т.ч його майна (утримання та експлуатації), збереження їх у належному технічному, санітарному та придатному для використання стані, недопущення його псування, пошкодження, спричинення збитків чи будь-яких інших втрат.

25.04.2023р. між ТОВ «4УЖитлосервіс», як експлутаючою організацією, та ОСОБА_1 укладено договір про компенсацію витрат з обслуговування багатоквартирного будинку.

Позивач був обізнаний щодо розміру компенсаційних витрат та які саме витрати формують розрахунок компенсації. Також позивач знав, що до моменту укладення договору з іншою обслуговуючою організацією, має здійснювати компенсацію витрат з обслуговування будинку.

Як вбачається з складеної відповідачем довідки, станом на 01.12.2023р. по квартирі АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_1 рахується заборгованість по компенсації витрат з обслуговування багатоквартирного будинку у сумі 7 011,34 грн. Позивач не здійснював оплату компенсаційних витрат жодного разу за договором про компенсацію витрат з обслуговування багатоквартирного будинку від 25.04.2023р.

Договором визначено, що цей договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, крім випадків передбачених даним договором та чинним законодавстовм України. Договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін. Доводи позивача про те, що ТОВ «4УЖитлосервіс» маніпулювало ключами від його квартири та створювало тиск на нього, є безпідставними та такими, що не можуть братися до уваги при розгляді справи, оскільки є недоведеними.

ОСОБА_1 подано відповідь на відзив в якому вказав, що вважає безпідставним дію ТОВ «В.К.Груп» щодо залучення управителем ТОВ «4У Житлосервіс», оскільки у ТОВ «В.К.Груп» відсутнє безумовне право розпоряджатись спільним майном, яке згідно ст. 5, ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку» належить власникам ЖК «4У» на підставі спільної сумісної власності.

Аналізуючи договір про компенсацію витрат на обслуговування багатоквартирного будинку від 25.04. 2023 року, представник дійшов хибного уявлення про те, що саме позивачем порушено умови даного договору. З огляду на поданий детальний розбір договору на невідповідність його типовому, позивачем у своїй позовній заяві наголошено про явний дисбаланс прав та обов`язків, які шкодять йому , як споживачу та обмежують його право щодо управління спільним майном через відсутність можливості визначати послуги та ціни на них. Крім того, позивачем не заперечується можливе виникнення зобов`язання, згідно п. 10 ч. 1 ст. 7 «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», але представником не взято до уваги, що даний обов`язок виникає на підставі ч. 2 ст. 11 вказаного Закону , яку ТОВ «4У Житлосервіс» не було реалізовано.

Таким чином борг сформувався тільки на підставі спірної ціни за управління будинком, яка постійно підвищується ТОВ «4У Житлосервіс» без погодження зі співвласниками.

Причиною несплати є лише незгода з нав`язаною ТОВ «4У Житлосервіс» ціною, без надання інформації, що входить в дану ціну та відмова останнього обговорювати та погоджувати кошторис. Крім того, представник не звернув уваги на другу вимогу в позовній заяві, а саме про зобов`язання управителя розробити та погодити кошторис та договір, згідно типового. Таким чином, після погодження кошторису зі співвласниками, оплата за попередній період і в подальшому буде реалізовуватись вже на законних підставах. Просить позов задовольнити.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав ОСОБА_1 є власником квартири : АДРЕСА_4 (дата, час державної реєстрації 25.04.2023 16:56:30)/а.с.16/.

25.04.2023р. між ТОВ «4У Житлосервіс» та ОСОБА_1 було укладено договір про компенсацію витрат з обслуговування багатоквартирного будинку/а.с.17-20/.

Відповідно до п.2.1 договору розмір щомісячної плати за цим договором визначається на підставі сторін рахунків та зазначається у платіжному документі (квитанція, рахунок), який видається ТОВ «4У Житлосервіс» для ОСОБА_1 до 5-го числа поточного місяця. У платіжному документі зазначаються обсяги фактичного споживання за попередній місяць.

Відповідно до п.2.2 договору розрахунок компенсації витрат з обслуговування будинку проводиться наступним чином: розмір компенсації витрат за утримання будинку та прибудинкової території за один календарний місяць складає 13,58 грн. за 1 кв.м (один квадратний метр).

Листом № 5358/37/3ВГ-23 від 31.08.2023р. повідомлено, що станом на 31.08.2023 в Реєстрі осіб, які пройшли професійну атестацію за професією «менеджер (управитель) житлового будинку (групи будинків)», відсутня інформація про ОСОБА_3 або інших осіб, місцем роботи яких на дату отримання сертифікату визначено ТОВ «4У Житлосервіс»/а.с.26-27/.

Позивачем 12.09.2023р. на адресу ТОВ «4У Житлосервіс» було направлено повідомлення про розірвання договору на компенсацію витрат з обслуговування багатоквартирного будинку від 25.04.2023р., оскільки договір не відповідає вимогам встановленим для типового договору./а.с.28-30/.

Відповідно до рішення № 1 єдиного засновника ТОВ «4У Житлосервіс» від 01.08.2022р. створено ТОВ «4У Житлосервіс»/а.с.62-63/.

Відповідно до наказу № 1-К від 01.08.2022р. директор ОСОБА_3 приступив до виконання обов`язків директора за сумісництвом з 01.08.2022р./а.с.64/.

04.01.2023р. між ТОВ «В.К. Груп» (балансоутримувач) та ТОВ «4У Житлосервіс» (експлуатуюча організація/управитель) укладено договір № 2-Ж-4-ю про надання послуг/а.с. 65-68/.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що балансоутримувач доручає управителю повністю розпоряджатися та управляти належним йому майном відповідно до законодавства України та з урахуванням положень даного договору, а управитель безпосередньо або з дозволу балансоутримувача шляхом залучення на конкурсних засадах фізичних та/чи юридичних осіб для надання послуг споживачам (власникам) приміщень з управління неподільним та загальним майном житлового комплексу забезпечує належну його експлуатацію, вчасне проведення капітального і поточного його ремонту, якісне та своєчасне надання житлово-комунальних послуг, забезпечує відповідні умови користування неподільним та загальним майном власника (ів) та балансоутримувача.

04.01.2023р. між ТОВ «В.К. Груп» та ТОВ «4У Житлосервіс» підписано акт приймання-передачі об`єкта (першої секції житлового будинку на АДРЕСА_2 для здійснення комплексного обслуговування утримання та експлуатації) в управління (обслуговування)./.с.69-74/.

Відповідно до довідки ТОВ «4У Житлосервіс» станом на 01.12.2023р. по квартирі АДРЕСА_3 власником якої являється ОСОБА_1 рахується заборгованість по компенсації витрат з обслуговування багатоквартирного будинку у сумі 7 011, 34 грн/а.с.80/.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, вказував, що директор ТОВ «4У Житлосервіс», згідно ст. 230 ЦК України навмисно ввів позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а саме якщо б знав про відсутність кваліфікації щодо управління/обслуговування багатоквартирного будинку та не було призначено управителем згідно закону, то договір не був би підписаний

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З наявних в матеріалах справи доказів слідує, що відповідач ТОВ «4УЖитлосервіс», як управитель багатоквартирного будинку, виконує умови оскаржуваного договору, здійснює управління та обслуговування багатоквартирного житлового будинку та надає житлово-комунальні послуги. Позивач у свою чергу постійно порушує умови договору, не здійснює оплату компенсаційних витрат за Договором та має заборгованість по компенсації витрат з обслуговування багатоквартирного будинку у сумі 7 011,34 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч. 1 статті 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Обов`язковість договору для виконання сторонами закріплена в ст.629 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За змістом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 ЦК України).

Так, у своїй постанові від 27.01.2020 року у справі № 761/26815/17 Верховний Суд зазначив, що недійсність договору, як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.

Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі № 463/5896/14-ц зроблено висновок, що цивільне право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Верховним Судом у постановах від 17 липня 2019 року у справі № 299/396/17 та від 24 липня 2019 року у справі № 405/1820/17, у яких зазначено, що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину.

У іншій своїй постанові від 20 травня 2020 року у справі № 922/1903/18 Верховний Суд зазначив, що в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані.

Тому усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора.

Підписуючи оскаржуваний договір позивач погодився зі всіма умовами договору, заперечень та протоколу розбіжностей до договору позивачем подано не було.

Так, п. 7.1 оспорюваного договору сторони погодили, що договір набуває чинності з «25» квітня 2023 року. У всьому, що стосується розрахунків, договір діє до повного виконання взаємних зобов`язань.

Даним пунктом договору також визначено, що договір припиняється: у випадку продажу (відчуження) Стороною-2 Приміщення. У такому випадку, Договір діє - до моменту укладення новим власником Приміщення Договору про компенсацію витрат; у випадку укладення Стороною-2 прямих договорів з іншою обслуговуючою організацією, що буде здійснювати утримання будинку та прибудинкової території, а також з виконавцями послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та водовідведення, постачання та розподілу електричної енергії. У такому випадку, Договір діє - до надання Стороною-2 Стороні-1 копій таких договорів, повної сплати Стороною-2 компенсації витрат за обслуговування Будинку. смерті або припинення будь-якої із Сторін; у інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Також Договором визначено, що цей договір розірванню в односторонньому порядку не підлягає, крім випадків передбачених даним Договором та чинним законодавством України. Цей Договір може бути розірвано за взаємною згодою сторін (п.п. 7.2 та 7.3).

Крім того, відповідач здійснює управління будинком на підставі Договір № 2-Ж-4ю про надання послуг від 04 січня 2023 року, укладеного з ТОВ «В.К. ГРУП», а тому доводи позивача, що відповідач не був визначеним управителем будинку та не мав законних прав та повноважень на укладення договорів про компенсацію витрат з обслуговування багатоквартирного будинку не знайшли підтвердження.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення вимог про визнання недійсним договору про компенсацію витрат з обслуговування багатоквартирного будинку від 25 квітня 2023 року, укладеного з ОСОБА_1 . Вимогу щодо зобов`язання ТОВ «4У Житлосервiс» розробити та погодити зi спiввласниками ЖК «4У» договiр на пiдставi типових договорiв та кошторис, який складено на пiдставi обов`язкового перелiку робiт (послуг), витрати по якому включаються до складу витрат на утримання багатоквартирного будинку, у спосiб, який встановлений в ст. 11 Закону України «Про особливостi здiйснення права власностi в багатоквартирному будинку» залишити без задоволення, оскільки позовні вимоги про визнання недійсним предмету вказаного договору є похідними.

Посилання позивача на те, що умови оскаржуваного договору є несправедливими і порушують його права, як споживача, не можуть бути прийняті судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі.

Отже, умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності, по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, по-третє, завдають шкоди споживачеві (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-330цс16).

Судом не встановлено наявності одночасно всіх ознак, які свідчать про те, що умови договору є несправедливими відповідно до приписів статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

На підставі викладеного, перевіривши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що під час підписання оскаржуваного договору позивач визнавав його умови прийнятними для себе, заперечень щодо змісту такого договору не мав, зміст правочину не суперечить нормам чинного на момент укладання договору законодавства та містить всі істотні умови, передбачені законом для такого виду договорів. У даному договорі відсутні несправедливі умови, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 6,16, 203, 215, 234 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «4УЖитлосервіс» про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Н.О. Петренко