Рішення

від 29.04.2024 по справі 759/22877/23

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/22877/23

пр. № 2-др/759/77/24

29 квітня 2024 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Петренко Н.О., розглянувши заяву представника ТОВ «4У Житлосервіс» Волошина Романа про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ТОВ «4УЖитлосервіс» (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 1-Б, (Академіка Булаховського, 2) про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2024р. представник відповідача подав заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «4У Житлосервіс» понесені витрати на надання професійної правової (правничої) допомоги у розмірі 14 000,00 грн.

В обгрунтування заяви посилався на те, що 15.12.2023 року між ТОВ «4У Житлосервіс» та АО «Ґардіанс» укладений протокол доручення № 1 від 15.12.2023 р. до договору, згідно якого винагорода (гонорар) становить 14 000,00 грн. за надання правової допомоги ТОВ «4У Житлосервіс» під час розгляду судової справи №759/22877/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «4У ЖИТЛОСЕРВІС» у Святошинському районному суді м. Києва. Даним протоколом доручення визначений детальний опис наданих послуг професійної правничої допомоги.

Під час подання відзиву на позов представник Відповідача заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Відповідач поніс у зв`язку із розглядом справи у розмірі 14 000,00 грн. Відповідач при подачі відзиву на позов надав суду докази, що підтверджують здійснення наданих послуг і розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, а саме: -копію договору про надання професійної правової допомоги від 15.12.2023 р., -копію протоколу доручення № 1 від 15.12.2023 р. до договору про надання професійної правової допомоги від 15.12.2023 р., копію платіжного документу № 121 від 18.12.2023 р.

Позивачем надано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги в якому вказав, що представником відповідача надано суду розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14000,00 грн. Дана справа не є складною і не потребує додаткового вивчення законодавства. Тому встановлена ціна щодо аналізу законодавства у розмірі 3000 тис. грн. є завищеною. Адвокатом у протоколі доручення № 1 встановлено ціну у розмірі 7000 тис. грн. за складання відзиву на позов. Вважає, що така ціна є неспівмірною. Відповідно до протоколу доручень № 1, наданим представником відповідача, вбачається що участь в судових засіданнях вимірюється у судоднях і становить у загальній кількості ціну 4000 тис. грн. Така позиція представника відповідача щодо прирівнювання виду послуг «участь у судових засіданнях суду першої інстанції» до робочого дня суду не ґрунтується ані на умовах договору про надання юридичних послуг (правової допомоги), ані на здоровому глузді у розумінні п. 6 ст. 3 Цивільного кодексу.

Вважає співмірним зі складністю справи та ціною позову, виконаною адвокатом роботою та розумним і обґрунтованим розміром витрат відповідача на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00. грн. Таку суму вважає пропорційною предмету спору та такою, що є доцільною і яка відповідає критеріям практики ЄСПЛ.

Згідно ч. 3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

09.04.2024 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це заяву.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас, в силу вимог ч.4 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Частинами 5, 6 зазначеної статті передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

15.12.2023р. між ТОВ «4У Житлосервіс» та Адвокатським об`єднання «Ґардіанс» укладений договір про надання професійної правової (правничої) допомоги /а.с.87/.

Відповідно до п. 3.2 договору розмір гонорару та порядок його оплати визначається сторонами протоколами доручень за формою додатку № 1 до цього договору.

Відповідно до п. 3 протоколу доручення № 1 від 15.12.2023р. за виконання цього доручення клієнт сплачує виконавцю винагороду (гонорар) у такому розмірі; аналіз законодавства та опрацювання матеріалів за позовом ОСОБА_1 у розмірі 3 000,00 грн.; складання відзиву на позов ОСОБА_1 у розмірі 7 000,00 грн., участь у судових засіданнях за позовом у розмірі 2 000,00 грн.

Відповідно до платіжної інструкції № 121 ТОВ «4У Житлосервіс» було сплачено 14 000,00 грн. за надання правової (правничої) допомоги згідно договору від 15.12.2023р. за рах. № 9 від 15.12.2023р. /а.с.98/.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вищезазначеного, суд може за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд визначає обґрунтованими посилання позивача на те, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним із складністю справи. Так, відповідна справа не є складною, враховуючи предмет спору у такій справі, обсяг документів і матеріалів у ній, які надані учасниками і які потребували вивченню для надання правничої допомоги, складених адвокатом документів.

У даній справі суд, враховуючи вищезазначене, не вважає, що всі витрати на оплату правничої допомоги, понесені відповідачем у розмірі 14 000грн, мають повністю покладатись на позивача, оскільки розмір таких витрат не є співмірним із складністю справи, фактичним обсягом часу, який міг би витратити адвокат на виконання відповідних робіт або надання послуг, обсягом виконаних робіт , що були дійсно необхідними та пов`язаними з розглядом справи.

Крім того, суд вважає, що за складання відзиву на позов ОСОБА_1 у розмірі 7 000,00 грн. є завищеним.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у розмірі 7 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 133,137, 141, 270, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника ТОВ «4У Житлосервіс» Волошина Романа про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правову допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «4УЖитлосервіс» про визнання договору недійсним та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрвоаний за адресою: АДРЕСА_2 на користь ТОВ «4УЖитлосервіс» ( код ЄДРПОУ 44903067, 03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, 1-Б, (Академіка Булаховського, 2) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн. (сім тисяч грн.00 коп.).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Петренко