Рішення

від 16.04.2024 по справі 383/47/24

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/47/24

Номер провадження 2/383/174/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючої судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Зербул С.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Бондаренко І.А.,

відповідача - ОСОБА_2 ,

відповідача - ОСОБА_3 ,

представник органу опіки та піклування виконавчого комітету Бобринецької міської ради - Телятник Н.В.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/47/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Орган опіки та піклування виконавчого комітеті Бобринецької міської ради та Бобринецький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2024 року ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Бондаренко І.А., звернулася до суду з вищевказаним позовом, у якому просила суд встановити факт батьківства та внести зміни до актового запису про народження дитини.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вона з 2015 року постійно проживали однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 при виконанні бойових завдань будучи військовослужбовцем Збройних Сил України. За час спільного проживання однією сім`єю в них народилася донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проте в актовому записі про народження дитини батько записаний відповідно до ч.1 ст.135 СК України, але за життя ОСОБА_4 визнав себе її батьком дити, піклувався про неї, матеріально забезпечував, всебічно спряв її фізичному та моральному розвитку. Вказує, що мати загиблого ОСОБА_2 визнає той факт, що ОСОБА_5 є її рідною онукою. Також вказує, що встановлення факту батьківства їй потрібно для оформлення пенсії по втраті годувальника.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 23 січня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 16 лютого 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити з підстав, зазначених у ньому. Також в судовому засіданні позивач допитана в якості свідка та надала покази, що з 2014 року проживала разом з ОСОБА_4 як чоловік та дружина, вели спільне господарство та мали спільний бюджет. За час спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_5 , яку за життя ОСОБА_4 визнав своєю донькою, піклувався про неї, матеріально забезпечував, всебічно спряв її фізичному та моральному розвитку. Також вказує, що померлий під час їх спільного проживання бажав розлучитися з своєю дружиною ОСОБА_3 , але чому не розлучився, вона не знає, також вона не може пояснити чому ОСОБА_4 за життя не визнав свого батьківства та не оформив юридично свої батьківські права щодо ОСОБА_6 .

Представник позивача - адвокат Бондаренко І.А. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд його задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечила та вказала, що вона є матір`ю загиблого 05.11.2022 року ОСОБА_4 та їй відомо, що син у 2014 році мав стосунки із ОСОБА_1 , хоча був одружений з відповідачкою ОСОБА_3 , та після народження у позивачки дитини ні вона ні її син не визнавали останню чк онуку та відповідно дочкуне, але згодом син дитину визнавав, тому вони визнали її своєю онукою та піклувалися про неї.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засідання вказала, що не заперечує проти позову, але вподальшому надала пояснення, що її померлий чоловік ОСОБА_4 страждав на безпліддя, вони довгий час прожили разом у шлюбі і дітей спільних не мали, та разом виховували її дітей від попереднього шлюбу. Також вказала, що за життя померлий сумнівався, що ОСОБА_5 його донька. Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бобринецької міської ради Телятник Н.В. в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечила.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Бобринецького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подавши до суду заяву про рзгляд справи за його відсутності (а.с.74-75).

Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою цієї статті.

Згідно із частиною першою статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася ОСОБА_5 , матір`ю якої є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Бобринецького районного управління юстиції у Кіровоградській області, також у вказаному свідоцтві зазначено батьком дитини ОСОБА_7 та запис про батька дитини вчинено відповідно до ч.1 ст.135 СК України, яка визначає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою (а.с.9).

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Запоріжжя, район Вознесенівський помер ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 09 листопада 2022 року Бобринецьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), актовий запис №211 (а.с.10).

Причиною смерті були множинні проникаючі сліпі уламки поранення тулуба та кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, що підтверджується довідкою про причину смерті до форми №106/о №5735 від 05.11.2022 року (а.с.14) та лікарським свідоцтвом про смерть №5735 від 05.11.2022 року (а.с.13).

На час народження дитини позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі не перебували, при цьому останній перебував з 2006 року у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 до часу своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , ці фактичні обставини визнані сторонами у справі.

З копії Домової книги вбачається, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та разом з нею зареєстровані за вказаною адресою: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.11-12).

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_9 , який суду показав, що доводиться померлому ОСОБА_4 вітчимом, останній перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_10 але спільних дітей вони не мали, з 2014 року мав стосунки з позивачкою, при цьому з ОСОБА_10 не був розлучений. Коли народилася ОСОБА_5 , то ОСОБА_4 спочатку не визнавав її як свою доньку, але потім піклувався про неї як про рідну. Й він та його дружина визнають дитину позивачки своєю онукою.

Статтею 51 Конституції України, а також частинами другою, третьою статті 5 СК України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно змісту статті 52 Конституції України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державними органами реєстрації актів цивільного стану в установленому законом порядку.

Статтею 121 СК України встановлено, що права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

За змістом положень статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформованій у справах №373/2257/18 від 17.02.2021 року, №361/2653/15 від 15.04.2021 року.

Предметом доказування у справах про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.

Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України), в тому числі й висновки судово-генетичної експертизи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є юридичні факти.

За змістом ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачка ОСОБА_1 просить встановити юридичний факт батьківства померлого ОСОБА_4 щодо її доньки, який необхідний їй для оформлення пенсії по втраті годувальника, оскільки померлий був військовослужбовцем, що підтверджується контрактом добровольця територіальної оборони від 20.10.2022 року (а.с.16), довідкою від 15.11.2022 року за №843 (а.с.17) та Витягом з наказу №20 від 11.05.2022 року «Про висування підрозділів на бойові завдання» (а.с.18), при цьому вона зазначає, що відповідачі не заперечують обставин, викладених нею у позові, тобто між сторонами відсутній спір.

Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 за № 3 визначено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст.135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд дійшов висновку, що між сторонами не існує спору про право позивачки, на яке вона посилається у даному позові, а вимога про встановлення факту батьківства може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, на підставі ст.130 СК України, й самі по собі вимоги про встановлення юридичного факту не є вимогами, які забезпечують ефективний захист прав у справах за вказаними правовідносинами.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2024 року уа справі №523/14489/15-ц.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов є неоґрунтований та задоволенню не підлягає.

Судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.51,52 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 4, 10, 12, 13, 20, 76, 77, 80, 81, 89, 103, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 7, 8, 121, 122, 125, 126, 130, 135 СК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Бобринецької міської ради та Бобринецький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про встановлення факту батьківства відмовити повністю.

Судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду, покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт Серії НОМЕР_3 виданий Бобринецьким РВ УМВС України в Кіровоградській області від 01.04.2006 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса проживання: АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування при виконавчому комітеті Бобринецької міської ради, код ЄДРПОУ 04055239, місцезнаходження: вул.Незалежності, 80, м.Бобринець Кіровоградської області, п.і.27200.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бобринецький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), код ЄДРПОУ 23094400, місцезнаходження: вул.Базарна, 169-А, м.Бобринець Кіровоградської області, п.і.27200.

Повне рішення суду складено 24.04.2024 року.

Суддя І. М. Адаменко