Постанова

від 23.04.2024 по справі 752/19868/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №752/19868/23 Головуючий у суді І інстанції: Гусак О.С.

провадження №22-ц/824/7255/2024 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Гаращенка Д.Р., Олійника В.І.,

секретар судового засідання: Дуб С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах Приватного підприємства «Агентство нерухомості «Ріел Київ» на ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Приватне підприємство «Агенство нерухомості «Будівельна корпорація «РІЕЛ» про поділ спільного майна,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2023 року позивач звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права, які виникли у ОСОБА_3 за попереднім договором купівлі-продажу квартири № 0444/ДН4/151 від 21 серпня 2019 року, укладеним між ОСОБА_3 та ПП «Агенство нерухомості «Будівельна корпорація «РІЕЛ»», яке діяло від імені ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційна група Прометей»», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Ексілон Прометей».

Заява обгрунтована тим, що з 15 квітня 2016 року по 15 серпня 2023 року вона перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 21 серпня 2019 року за згодою позивачки, наданою у встановленому законом порядку, між ОСОБА_3 та ПП «Агенство нерухомості «Будівельна корпорація «РІЕЛ»», яке діяло від імені ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційна група Прометей»», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Ексілон Прометей» укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , предметом якого є укладення у майбутньому договору купівлі-продажу об`єкта.

Об`єктом згідно даного договору є житлова квартира у будинку, проектний номер 151, поверх 12, кількість кімнат 1, загальна площа 47,42 кв.м..

Таким чином, подружжям спільно було сплачено інвестиційні кошти в розмірі 592 248,48 грн, що становить 58,78% від загальної площі квартири, а залишок 41,22% площі оплатила позивачка зі своїх коштів, в розмірі 464 134, 99 грн.

Оскільки сторони спільно здійснили виплату інвестиційного внеску, який становить 58,78% від загальної площі квартири, то кожний з них здійснив оплату 29,39% від загальної площі квартири на момент 9 липня 2020 рік.

В подальшому позивачка, у 2021 року здійснила оплату залишку вартості квадратних метрів, що становило 41,22% від загальної площі квартири.

Отже, позивачка здійснила виплату інвестиційних внесків в розмірі 760 259,23 грн, що становить 70,61% від загальної площі квартири, що становить 2/3 майнових прав.

Вважала, що існує ризик перереєстрації майнових прав або їх відступлення, а також ризик реєстрації права власності на себе або третю особу, оскільки відповідач не бажає мирним шляхом здійснити поділ майна подружжя і згідно п. 5.5. Попереднього договору про купівлю-продаж квартири від 21 серпня 2019 року має право здійснити відступлення права вимоги на третю особу, а враховуючи введення будинку в експлуатацію має право укласти основний договір та зареєструвати за собою право власності на квартиру, а також відчужити її. Тобто можуть виникнути об`єктивні труднощі у виконанні рішення суду, а право позивача на судовий захист буде ілюзорним. З метою уникнення утруднення виконання рішення суду просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру на час розгляду справи.

Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

В якості забезпечення позову накладено арешт на майнові права, які виникли у ОСОБА_3 за попереднім договором купівлі-продажу квартири № 0444/ДН4/151 від 21 серпня 2019 року, укладеним між ОСОБА_3 та ПП «Агенство нерухомості «Будівельна корпорація «РІЕЛ»», яке діяло від імені ТОВ «Компанія з управління активами «Інвестиційна група Прометей»», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Ексілон Прометей», об`єктом якого, є житлова квартира у будинку, проектний номер 151, поверх 12, кількість кімнат 1, загальна площа 47,42 кв.м..

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 , яка діє в інтересах Приватного підприємства «Агентство нерухомості «Ріел Київ» подала апеляційну скаргу, в якій просила її скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права, які виникли у ОСОБА_3 , за попереднім договором купівлі-продажу квартири № 0444/ДН4/151 від 21 серпня 2019 року, об`єктом якого, є житлова квартира у будинку, проектний номер 151, поверх 12, кількість кімнат 1, загальна площа 47,42 кв.м. Також просила судові витрати покласти на позивача.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що у ОСОБА_3 за попереднім договором не виникло жодних майнових прав, а лише право на укладення основного договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна у майбутньому, то на думку апелянта, видається неможливим забезпечення позову шляхом накладення арешту на майнові права.

Вважає, що оскільки за попереднім договором покупцю не належать та не підлягають передачі майнові права на об`єкт (квартиру), то судом невірно обрано такий захід забезпечення позову, як накладення арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, передбачений п. 1 ч. 1 .ст. 150 ЦПК України.

В обгрунтування доводів апеляційної скарги посилалась також на те, що обраний судом першої інстанції захід забезпечення позову порушує інтереси ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ», оскільки у випадку ухилення покупця від укладення основного договору, ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ» має право розірвати попередній договір в односторонньому порядку та повернути ОСОБА_3 сплачені ним в рахунок забезпечувального платежу кошти. При цьому накладений оскаржуваною ухвалою арешт унеможливить подальше відчуження квартири іншим покупцям, відтак призведе до безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ», як правонаступника ПП «Агентство нерухомості «Будівельна корпорація «Ріел».

Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що заявником обґрунтовано наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист її порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач зможе здійснити відчуження спірного майна на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на судовий ефективний судовий захист.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до частин 1-5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч. 10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на ту особу, яка заявляє відповідне клопотання. Отже, за загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його.

Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити та заборона їх відчуження жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Встановлено, що у вересні 2023 року позивач ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 , третя особа ПП «Агенство нерухомості «Будівельна корпорація «Ріел» про поділ спільного майна.

Позов обгрунтованим тим, що 10 липня 2015 року сторони уклали шлюб, який зареєстрували у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві за номером 1281.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народилась донька ОСОБА_4 .

15 серпня 2023 року рішення Голосіївського районного суду м. Києва шлюб між сторонами розірвано.

Відповідач не бажає мирно розподілити майно набуте за час шлюбу, у зв`язку з чим позивач змушена звернутись до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до заявлених позовних вимог, між сторонами існує спір щодо майнових прав на об`єкт будівництва згідно попереднього договору купівлі-продажу квартири № 0444/ДН4/151 від 21.08.2019 року, укладеного з ПП «Агенство нерухомості «Будівельна корпорація «Ріел», яке діє від імені ТОВ «Компанія з управлінням активами «Інвестиційна група Прометей», що діє від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду «Ексілон Прометей» (квартира АДРЕСА_2 загальною площею 47,42 кв.м., у складі проекту «Будівництво житлового комплексу з об`єктами соціально-побутового призначення», за адресою: АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 », на загальну суму 1006896,96 грн.

Звертаючись з заявою про забезпечення позову представник заявника посилалась на те, що існує ризик перереєстрації майнових прав або їх відступлення, а також ризик реєстрації права власності на себе або третю особу, оскільки відповідач не бажає мирним шляхом здійснити поділ майна подружжя і згідно п. 5.5 Попереднього договору про купівлю-продаж квартири від 21.08.2019 року має право здійснити відступлення права вимоги на третю особу, а враховуючи введення будинку в експлуатацію має право укласти основний договір та зареєструвати за собою право власності на квартиру, а також відчужити її.

Вважає, що у випадку, якщо у відповідача залишиться право вільно розпоряджатись спільним майном подружжя, наслідком може стати ускладнення виконання рішення суду, а також порушення прав інших осіб, які стануть власником спірного майна до вирішення справи по суті.

З огляду на викладене, представник заявник просила накласти арешт на майнові права, які виникли у ОСОБА_3 за попереднім договором купівлі-продажу квартири № 0444/ДН4/151 від 21.08.2019 року.

Таким чином, суд першої інстанції задовольняючи заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову, дійшов обґрунтованого висновку, що невжиття заходів забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав і законних інтересів у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Доводи апеляційної скарги про те, що обраний судом першої інстанції захід забезпечення позову порушує інтереси третьої особи у даній справі ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ», суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки представником третьої особи не надано будь-яких доказів на підтвердження спричинення збитків, або які можуть бути спричинені йому даним забезпеченням позову.

Майнові права, щодо якого заявник просив вжити заходи забезпечення позову, є предметом спору і відносно даних майнових прав позивач має матеріально правові інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду, і в разі задоволення позову, позивачу буде гарантований ефективний захист і поновлення їх прав.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що в подальшому ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ» не позбавлений права самостійно звернутись до суду з відповідними вимогами щодо скасування заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що вжиті заходи забезпечення позову не є співмірними з предметом спору та не відповідає порушеного, на думку позивача, права, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки між сторонами наявний спір з приводу нерухомого майна (майнових прав на нього), а згідно з п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати забороною вчиняти певні дії щодо майна, що належить відповідачу і знаходиться у нього або в інших осіб.

Доводи апеляційної скарги про те, що у ОСОБА_3 за Попереднім договором не виникло жодних прав, а лише право на укладення Основного договору купівлі-продажу об`єкта нерухомого майна у майбутньому, суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні, оскільки відповідно до п. 5 Попереднього договору про купівлю-продаж квартири від 21.08.2019 року має право здійснити відступлення права вимоги на третю особу, а враховуючи введення будинку в експлуатацію має право укласти основний договір та зареєструвати за собою право власності на квартиру, а також відчужити її, тому суд апеляційної інстанції вважає, що існує обгрунтований ризик відчуження спірних майнових прав на квартиру (що є предметом спору) на користь третіх осіб.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення заяви про забезпечення позову вимог та вірно застосував до правовідносин що виникли між сторонами положення ст. ст.ст. 149, 150 ЦПК України при постановленні оскаржуваної ухвали.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни.

Крім того, встановлено, що представник ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ» просив покласти судові витрати на позивача.

Встановлено, що при подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. (а.с. 128).

Однак, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови ПП «Агентство нерухомості «Ріел Київ» у задоволенні його апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок позивача будь-яких судових витрат, пов`язаних із розглядом цієї скарги апеляційним судом.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах Приватного підприємства «Агентство нерухомості «Ріел Київ» залишити без задоволення.

Ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 29 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено «24» квітня 2024 року.

Головуючий суддя Л.П. Сушко

Судді Д.Р. Гаращенко

В.І. Олійник