Рішення
від 17.04.2024 по справі 906/1137/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" квітня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/1137/23

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання Круглецької А.І.,

за участю представників сторін:

від позивачів: не з`явились,

від відповідача: не з`явився,

від прокуратури: Ревелюк Т.О. - службове посвідчення №071187 від 01.03.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Олевської міської ради Житомирської області

2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" (с.Сущани

Олевського району)

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.

Процесуальні дії у справі.

Керівник Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Олевської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про витребування з чужого незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" на користь Олевської об`єднаної територіальної громади в особі Олевської міської ради земельних ділянок з кадастровими номерами:

- 1824486800:06:000:0898, загальною площею 3,3218 га;

-1824486800:06:000:0897, загальною площею 0,0283 га;

-1824486800:10:000:0167, загальною площею 2,9485 га;

-1824486800:10:000:0168, загальною площею 0,0773 га;

-1824486800:08:000:0420, загальною площею 2,9213 га;

-1824486800:08:000:0421, загальною площею 0,0184 га;

-1824486800:08:000:0418, загальною площею 18,9042 га;

-1824486800:08:000:0419, загальною площею 0,0129 га;

-1824486800:08:000:0416, загальною площею 8,084 га;

-1824486800:08:000:0417, загальною площею 0,0407 га;

-1824486800:08:000:0415, загальною площею 5,2076 га;

-1824486800:06:000:0414, загальною площею 0,7556 га;

-1824486800:08:000:0412, загальною площею 5,05 га;

-1824486800:08:000:0413, загальною площею 0,0209 га;

-1824486800:06:000:0895, загальною площею 2,3453 га;

-1824486800:10:000:0166, загальною площею 2,5613 га;

-1824486800:06:000:0896, загальною площею 0,0328 га;

-1824486800:10:000:0165, загальною площею 6,3081 га;

-1824486800:08:000:0411, загальною площею 0,4644 га;

-1824486800:06:000:0894, загальною площею 5,2459 га;

-1824486800:06:000:0893, загальною площею 1,6449 га;

-1824486800:05:000:0032,загальною площею 4,0141 га;

-1824486800:07:000:0380, загальною площею 3,8429 га;

-1824486800:06:000:0892, загальною площею 2,9961 га;

-1824486800:06:000:0891, загальною площею 2,4295 га;

-1824486800:06:000:0890, загальною площею 1,9782 га;

-1824486800:06:000:0884, загальною площею 5,0319 га;

-1824486800:06:000:0882, загальною площею 1,3576 га;

-1824486800:08:000:0407, загальною площею 1,3094 га;

-1824486800:08:000:0408, загальною площею 0,9854 га;

-1824486800:08:000:0409, загальною площею 8,818 га;

-1824486800:06:000:0885, загальною площею 1,0342 га;

-1824486800:06:000:0886, загальною площею 2,6426 га;

-1824486800:06:000:0888, загальною площею 2,6181 га;

-1824486800:08:000:0410, загальною площею 1,8268 га;

-1824486800:10:000:0164, загальною площею 0,7773 га;

-1824486800:06:000:0887, загальною площею 2,2182 га;

-1824486800:06:000:0889, загальною площею 2,67 га.

Ухвалою від 08.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.10.2023.

Ухвалою від 17.10.2023 суд відклав підготовче засідання на 07.11.2023.

Ухвалами суду від 07.11.2023 та 24.11.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання.

Ухвалою від 18.12.2023 суд відмовив у задоволенні клопотання Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" від 23.11.2023 про призначення у справі земельно-технічної експертизи; закрив підготовче провадження та призначив справу №906/1137/23 до судового розгляду по суті на 23.01.2024.

Ухвалою від 28.12.2023 відмовлено у задоволенні заяви Коростенської окружної прокуратури №52/3-11755вих23 від 15.12.2023 про забезпечення позову.

Розгляд справи по суті неодноразово відкладався.

16.04.2024 суд отримав поштою від Коростенської окружної прокуратури заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначено, що у прохальній частині позову допущено описку у кадастровому номері та площі земельної ділянки, яка витребовується у СТОВ "Полісся" на користь Олевської міської ради, а саме: 1824486800:06:000:0414 площею 0,7556 га замість 1824486800:08:000:0414 площею 0,0388 га.

У судовому засіданні прокурор підтримала надіслану заяву, просила задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви від 12.04.2024 про виправленої описки.

У матеріалах справи міститься інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 2505550118060 у 2023 році зареєстровані виправлення, а саме: кадастровий номер 1824486800:06:000:0414 змінено на 1824486800:08:000:0414, а площу земельної ділянки з 0,7556 га - на 0,0388 га (а.с. 53 т.1).

З огляду на викладене, суд розцінює заяву Коростенської окружної прокуратури про уточнення позовних вимог як заяву про виправлення описки у прохальній частині позовної заяви та приймає її до розгляду, оскільки дана заява не змінює позовні вимоги, а лише усуває неточності щодо вимог які були заявлені в позові.

Представники Олевської міської ради Житомирської області та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області у судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Представник Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" у засідання суду не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін про час і місце розгляду справи і забезпечення явки їх уповноважених представників у судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представників сторін, яких належно і своєчасно повідомлено про розгляд справи (а.с.120-121 т.4), не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи по суті за їх відсутності.

Суд закінчив з`ясування обставин та перевірку їх доказами, заслухав заключне слово прокурора.

17.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Стислий виклад позицій учасників справи.

Згідно з позовними вимогами, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся" зареєструвало право приватної власності на спірні земельні ділянки. Підставою реєстрації є державний акт на право колективної власності на землю ЖТ-20-16-08 від 12.02.1997, виданий Сущанською сільською радою народних депутатів Олевського району Житомирської області. Набуття права приватної власності на земельні ділянки, за доводами прокурора, є незаконним, оскільки державний акт на право колективної власності на землю ЖТ-20-16-08 від 12.02.1997 виданий КСП "Полісся" та посвідчує право колективної власності членів колективного сільськогосподарського підприємства. Реорганізація КСП "Полісся" шляхом перетворення у СТОВ не відбувалася, оскільки здійснено реєстрацію нового підприємства - СТОВ "Полісся", яке заснували 9 учасників. Реєстрація СТОВ "Полісся" відбулася у 2007 році, а розпаювання земель, які передавались у колективну власність членам КСП "Полісся" - у період 2005-2006 років. На переконання прокуратури, уся площа земель, яка відповідно до вимог діючого на той час законодавства, підлягала розпаюванню між членами реформованого КСП "Полісся" була розпайована, інша частина земель передана до земель запасу Сущанської сільської ради. Посилаючись на наведене, прокурор просить витребувати земельні ділянки з чужого незаконного володіння СТОВ "Полісся" на користь Олевської об`єднаної територіальної громади в особі Олевської міської ради. Правовими підставами позову визначено ст. 387, 388 ЦК України.

У поясненнях Олевської міської ради зазначено, що у матеріалах позовної заяви немає, (окрім статуту СТОВ "Полісся", який є одностороннім актом цієї юридичної особи, та не є підставою для правонаступництва) належних та допустимих доказів про обставини передачі відповідачу земельних ділянок; будь-які акти та передавальні баланси не складалися. Доводить, що землі відносяться до комунальної власності, відповідно до п. 21 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України та належать територіальній громаді з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" від 10.07.2018. Земельні ділянки, що передані до земель запасу Олевської міської ради, паюванню та розподілу не підлягали, у колективній власності не залишалися і у власності СТОВ "Полісся" перебувати не могли (а.с. 105-108 т.3).

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області письмово виклало позицію по суті спору (а.с. 115-118 т.3), вказавши, що відповідно до Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08.08.1995 та Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" від 03.12.1999, паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя передані у комунальну власність, зокрема, колективним сільськогосподарським підприємствам. Передання сільськогосподарських угідь від колективного підприємства до власності юридичної особи, землі якої не підлягають розпаюванню відповідно до вказаних указів, спричинило б порушення прав членів колективного сільськогосподарського підприємства на одержання відповідних земельних ділянок. На момент видачі державного акта на землю, відповідно до списку громадян - членів КСП "Полісся" становило 573 учасника. Згідно з установчим договором про створення та діяльність СТОВ "Полісся", кількість засновників становила 9 учасників, а станом на 07.06.2024, відповідно до протоколу №2/21 загальних зборів учасників СТОВ "Полісся" - 4 особи, які володіють у сукупності 100% голосів. Отже, СТОВ "Полісся" створено як нову юридичну особу із новим складом учасників, а не як правонаступника КСП "Полісся". Наявність однакового ідентифікаційного коду у СТОВ "Полісся" та КСП "Полісся", а також запис у статуті СТОВ "Полісся", що юридична особа є правонаступником КСП, не є доказом правонаступництва, оскільки таке правнаступництво виникло не в силу закону; новоствореній юридичній особі має присвоюватися унікальний ідентифікаційний номер, тому що вона не є правопопередником КСП "Полісся".

У відзиві на позовну заяву зазначено, що КСП "Полісся" не ліквідовано, а здійснило реорганізацію шляхом перетворення. Якщо КСП планувало ліквідуватися, то скористалося порядком, який існував у Законі України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", що передбачав створення ліквідаційної комісії та документів, визначених для процесу ліквідації. У разі прийняття загальними зборами членів КСП рішення про реорганізацію шляхом перетворення, діяльність КСП припиняється, у тому числі припиняється членство в КСП з моменту виключення КСП з державного реєстру України, а всі права та обов`язки переходять до підприємства-правонаступника, в яке загальні збори членів КСП вирішили перетворити підприємство. 07.03.2000 КСП "Полісся" (код 00845973) перереєстровано у ТОВ "Полісся" (код 00845973), а рішенням від 14.11.2007 - у СТОВ "Полісся" (код 00845973). Відповідно до норм Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", до перетвореного підприємства перейшли всі права та обов`язки, зокрема, право на землю згідно з державного акта, оскільки для процесу перетворення законодавство не встановлювало додаткові умови. Розпорядження правом на землю відбулося у порядку, визначеному законом, за рішенням загальних зборів членів КСП "Полісся" щодо перетворення. Оскільки право на відведення земельної ділянки в натурі виникло після виходу членів з КСП (під час реорганізації у 2000 році) та після подання ними заяви про відведення земельної ділянки в натурі, що передбачено п. 6 Указу Президента України від 08.08.1995 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", то після перетворення КСП у СТОВ таке право у колишніх членів не припинилося, і ті, хто виявив бажання, змогли скористатися ним в частині земельної ділянки, яка була визначена для кожного члена (п. 1 вказаного Указу). Інші земельні ділянки, які не були розпайовані на колишніх членів КСП, залишилася у власності правонаступника, підприємство якого перетворено з КСП за рішенням вищого органу. Доводить, що СТОВ "Полісся" мало законне право здійснювати розпорядження земельною ділянкою, власником якої воно було, а також вчиняти всі дії своєю власністю (а.с 140-143 т.3).

Житомирська обласна прокуратура у відповіді на відзив вказала, що ідентичність кодів ЄДРПОУ не свідчить про правові підстави виникнення правонаступництва. ВП ВС при розгляді справи з подібними спірними правовідносинами у постанові від 01.09.2020 у справі №907/29/19 зробила відповідний висновок. Відповідно до положень п. 4.1. Статуту Колективного сільськогосподарського підприємства "Полісся" від 27.10.1995, долученого до матеріалів справи, земля, все майно підприємства - громадські будівлі, споруди, трактори, комбайни, та інші машини, устаткування, транспортні засоби, житлові будинки, продуктивна та робоча худоба, посіви, багаторічні насадження, вироблена продукція, кошти, цінні папери та інше майно належить на праві спільної часткової власності його членам, а підприємству - на праві повного господарського відання. Згідно з ст. 23 Закону України "Про власність", визначено об`єкти права власності колективного підприємства: у власності колективного підприємства є вироблена продукція, одержані доходи, а також інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом. У майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. Розмір вкладу працівника у майні колективного підприємства визначається залежно від його трудової участі в діяльності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення. Землі, які передавались та належали членам КСП "Полісся" на праві колективної власності на підставі державного акта серії та номер ЖТ-20-16-08 від 12.02.1997, не належали КСП "Полісся", як юридичній особі на праві приватної власності, і перейти у приватну власність СТОВ "Полісся" не могли. Установчими зборами засновників сільськогосподарського товариства (протокол № 1 від 01.03.2000) затверджено установчий договір про створення та діяльність сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся", відповідно до положень, якого засновниками СТОВ є 9 осіб. Зазначає, що з відзиву на позовну заяву представника відповідача не зрозуміло на підставі яких норм могло припинитися право колективної власності на землю членів КСП та перейти у приватну форму власності юридичної особи СТОВ "Полісся". Більш того Земельний кодекс України, в редакції на час реєстрації СТОВ, не містив положень про право власності юридичної особи на землю. Згідно з ст. 7 Земельного кодексу України, в редакції на час реєстрації СТОВ, передбачено лише право постійного або тимчасового користування землею сільськогосподарськими підприємствами і організаціями. На переконання прокуратури, СТОВ "Полісся" не є правонаступником КСП "Полісся", у СТОВ ніколи не виникало права приватної власності юридичної особи на земельні ділянки колективної форми власності (а.с. 161-170 т.3).

За доводами представника відповідача, заперечуючи проти правонаступництва СТОВ "Полісся" та вважаючи, що КСП ліквідовано, орган прокуратури зобов`язаний був надати докази, якими підтверджується факт ліквідації КСП. Проте таких доказів прокуратура не надала. Державний акт на право колективної власності КСП видано 12.02.1997. Реорганізація КСП в СТОВ шляхом перетворення відбулась 07.03.2000 і в цей же період до СТОВ перейшло разом з усіма правами та обов`язками право колективної власності. Розпаювання частини земель саме колективної власності колишніми членами КСП відбулось у 2006 році. Жодних заперечень від колишніх членів або органів місцевого самоврядування щодо перепон у розпаюванні з боку СТОВ "Полісся" прокуратура не подала. СТОВ "Полісся" у 2021 році на законних підставах здійснило реєстрацію права приватної власності на землю за юридичною особою (а.с. 199-201 т.3).

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до протоколу №1 від 27.09.1995 загальних зборів працівників хмелерадгоспу "Поліський" у складі 175 чоловік, прийнято рішення про реорганізацію вказаного радгоспу у Колективне сільськогосподарське підприємство "Полісся" (а.с. 135 т.1).

Розпорядженням Олевської районної ради народних депутатів Житомирської області від 27.10.1995№147 зареєстровано Колективне сільськогосподарське підприємство "Полісся" (а.с. 134 т.1), яке включено до ЄДРПОУ у Житомирській області 09.12.1997.

Рішенням 6 сесії 24 скликання Сущанської сільської ради народних депутатів від 24.12.1996 передано Колективному сільськогосподарському підприємству "Полісся" 1 070,8 гектарів земель у колективну власність, у тому числі 182,9 гектарів земель загального користування по угіддях, згідно додатку до вказаного рішення (а.с. 147 т.1).

Колективне підприємство "Житомирводпроект" на замовлення Обласного управління земельних ресурсів Держкомзему України, виготовило документацію по визначенню земель колективної власності та виготовлення державного акта на право колективної власності на землю Колективного сільськогосподарського підприємства "Полісся" Сущанської сільської Ради народних депутатів Олевського району Житомирської області (а.с. 139-165 т.1).

Відповідно до державного акта серії ЖТ-20-16-08 від 12.02.1997 на право власності колективної власності на землю Колективному сільськогосподарському підприємству "Полісся" передано у колективну власність для вирощування товарної сільськогосподарської продукції 1 070,8 га землі (а.с.108-110 т.1).

Розпорядженням №116 від 20.04.2005 голови Олевської районної державної адміністрації, за результатами розгляду заяв власників сертифікатів на право на земельну частку (пай) колишнього КСП "Полісся" та клопотання Сущанської сільської ради, надано дозвіл землевпорядній організації на проведення комплексу робіт для розробки проекту землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) та оформлення державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам - власникам сертифікатів колишнього КСП "Полісся" в адміністративних межах Сущанської сільської ради (а.с. 10 т.2).

Вказаний проект землеустрою щодо організації територій земельних часток (паїв) та оформлення державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам - власникам сертифікатів колишнього КСП "Полісся" в адміністративних межах Сущанської сільської ради, розроблено ТОВ "Гео-Бізнес" у 2006 році, відповідно до якого загальна площа земель, яка підлягає розпаюванню становить 663,08га.

Відповідно до акта обстеження земельних угідь реформованого КСП "Полісся" Сущанської сільської ради Олевського району Житомирської області від 22.12.2005, комісія встановила, що згідно державного акта на право колективної власності на землю ЖТ № 20-14-03 від 12.02.1997 площа сільськогосподарських угідь реформованого КСП "Полісся", становила - 887,9 га, в т.ч. рілля - 428,5 га, багаторічних насаджень - 34,0 га, сіножаті - 364,7 га та пасовищ - 60,7 га. За результатами нового геодезичного обстеження земельних угідь, які підлягають розподілу на земельні частки (паї), реформованого КСП "Полісся" площа сільськогосподарських угідь становить 663,08 га, в т.ч. ріллі - 326,79 га, сіножаті 275,82 га, пасовища - 21,85 га, та багаторічних насаджень - 38,62 га, в тому числі хмільників - 29,79 га, сад - 8,83 га, у спільну часткову власність. Крім того, комісією встановлено, площу земель, які заболочені та природньозаліснені, а також дрібноконтурні земельні ділянки, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб загальною площею - 224,82 га. Із загальної площі (887,9 га) сільськогосподарських угідь, згідно з державним актом на право колективної власності на землю, прийнято до розподілу на земельні частки (паї) 663,08 га (а.с.32-33 т.2).

Вказаний акт обстеження земельних угідь реформованого КСП "Полісся" затверджено розпорядженням голови Олевської районної державної адміністрації 27.12.2005 за №421 (а.с.34 т.1).

Розпорядженням голови Олевської районної державної адміністрації Житомирської області від 15.06.2006 №165 "Про погодження проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП "Полісся" Сущанської сільської ради" погоджено проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) реформованого КСП "Полісся" на території Сущанської сільської ради (а.с.113 т.1).

У довідці Сущанської сільської ради № 117 від 20.03.2006 зазначено, що відповідно до складених уточнених списків кількість громадян-власників сертифікатів на земельну частку (пай) по реформованому КСП "Полісся" Сущанської сільської ради становить 573 громадяни (а.с. 8 т.2).

Відповідно до протоколу № 1 зборів власників земельних часток (паїв) реформованого КСП "Полісся" від 31.07.2006, збори затвердили акт обстеження земельних угідь реформованого КСП "Полісся" та проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); паювання земель, зайнятих під багаторічними насадженнями, площею 29,79 га, із них хмелю на площі 29,79 га, провести в спільну часткову власність (без поділу в натурі); розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) провести двома масивами: рілля, кормові угіддя; віднести до нерозподілених (не витребуваних) паїв земельні ділянки, згідно проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) по ріллі: № 1- 16, 21-33, 34-48, 49-53, 54-71,88-103, 104-113, 114-121, 174-192 (а.с. 117 -132 т. 1).

Розпорядженням голови Олевської районної державної адміністрації №217 від 04.08.2006 (а.с.133-134 т. 2) затверджено протокол зборів № 1 від 31.07.2006 по розподілу земельних ділянок між власниками сертифікатів на земельну ділянку частку (пай) реформованого КСП "Полісся" на території Сущанської сільської ради.

Крім того, пунктами 2-9 вказаного розпорядження вирішено:

- передати громадянам-власникам земельних сертифікатів у приватну власність сільськогосподарські угіддя (рілля, сінокос, пасовища) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва і для ведення особистого селянського господарства;

- рекомендовано Сущанській сільській раді нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передати тимчасово в оренду сільськогосподарському підприємству для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та громадянам для ведення особистого селянського господарства, городництва, сінокосіння і випасання худоби до часу оформлення спадщини, визначення і появи власників, які отримали у встановленому законодавством порядку державні акти на право власності на земельні ділянки;

- дозволено землевпорядній організації ТОВ "Гео-Бізнес" м. Суми оформити державні акти на право власності на земельні ділянки відповідно до уточненого списку;

- надано дозвіл проектній землевпорядній організації, що має відповідну ліцензію, на договірних умовах з громадянами-власниками земельних часток (паїв), які виявили бажання працювати самостійно, для ведення особистого селянського господарства, винести проектні межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) та встановити межові знаки встановленого зразку;

- доручено Олевському районному відділу Житомирської регіональної філії Центру державного земельного кадастру провести безкоштовно реєстрацію державних актів на право власності на земельні ділянки;

- доручено Олевському районому відділу земельних ресурсів, Сущанській сільській раді видати громадянам-власникам взамін сертифікатів на право на земельну частку (пай) державні акти на право власності на земельні ділянки;

- зобов`язано громадян-власників земельних паїв повернути сертифікати на земельні частки (паї) в райдержадміністрацію.

До відзиву на позовну заяву долучено виписку Головного управління статистики у Житомирській області від 18.02.2021 №03.5-08/126-21, у якій зазначено, що радгосп "Полісся" (Житомирська обл., Олевський район, с. Сущани, код 00845973), згідно з рішення Олевської районної державної адміністрації від 27.10.1996 №147 перереєстровано у Колективне сільськогосподарське підприємство "Полісся", рішенням від 07.03.2000 №Ю0020033 - у Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся", рішенням від 14.11.2007 №12961070001000332 - у Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся" (а.с. 144 т.3).

У матеріалах справи міститься копія реєстраційної справи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" (а.с. 136-301 т.2).

Згідно з установчим договором про створення та діяльність СТОВ "Полісся", затвердженого установчими зборами засновників СТОВ (протокол №1 від 01.03.2000), засновники /учасники у кількості 9 осіб ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ) вирішили створити Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся" (а.с. 154-163 т. 2).

Пунктом 3.2 цього договору передбачено, що кожен учасник вносить у статутний фонд товариства пай в грошовому виразі у сумі 1 000,00 грн як обов`язковий членський внесок, що дає право на один голос. Внески учасників можуть проводитися цінними паперами, будівлями, спорудами, виробничими площами, обладнанням та запасними частинами від нього, комплектуючими виробами, технологіями, наданням рекламно-інформаційних послуг, правами користування землею, водою та іншими майновими правами /в т.ч. інтелектуальною власністю/.

У п. 3.10 установчого договору погоджено склад, персональні внески учасників у статутний фонд товариства і кількість їх голосів.

Уп. 1.1 статуті Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся", затвердженого загальними зборами учасників СТОВ (протокол №1 від 07.03.2000 (а.с. 164-184 т.2) зазначено, що товариство є юридичним правонаступником Колективного сільськогосподарського підприємства "Полісся" (а.с. 165, т.2). Товариство є власником майна, наданого йому учасниками у власності, продукції виробленої в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством (п. 6.1. статуту, а.с. 169 т. 2). Товариство у своїй діяльності використовує землі, які складаються з земельних паїв учасників, а також орендованих земель юридичних і інших фізичних осіб (п. 7.1. статуту, а.с.174 т.2). Документами на право використання землі в товаристві є сертифікат на право на земельну частку (пай) учасників товариства, а також договорів оренди, оформлених місцевими радами народних депутатів у встановленому законодавством України порядку (п. 7.2. статуту, а.с.174 т.2).

Рішення учасника №1/21 СТОВ "Полісся" від 07.06.2021 вирішено зменшити розмір статутного капіталу та визначити статутний капітал у розмірі 8 000,00 грн, оскільки один із засновників товариства помер 16.03.2015, а спадкоємці померлого засновника не виявили бажання скористатися переважним правом вступу до товариства та не подали відповідної заяви (а.с. 209-210, 211-212 т.2).

07.06.2021 підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі СТОВ "Полісся", відповідно до якого ОСОБА_10 передав на підставі договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі СТОВ "Полісся", а ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 прийняли частки у статутному капіталі СТОВ "Полісся" у розмірі 30,00 % кожному, які у грошовому еквіваленті становлять 2 400,00 грн кожен (а.с. 221-222, т.2).

На загальних зборах учасників СТОВ "Полісся" від 07.06.2021, оформлених протоколом №2/21, вирішено внести зміни до установчих документів товариства та затвердити нову редакцію статуту товариства (а.с.239-240 т.2).

У новій редакції статуту СТОВ "Полісся" вказано, що СТОВ "Полісся" є повним правонаступником ТОВ "Полісся", яке є повним правонаступником КСП "Полісся" (а.с. 241-254 т.2).

13.06.2021 оформлено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі СТОВ "Полісся" про передачу від ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 до ОСОБА_10 своїх часток у статутному капіталі СТОВ "Полісся" у розмірі 11,11 % кожен, які у грошовому еквіваленті становить по 1 000,00 грн (а.с. 266-269 т.2).

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата державної реєстрації СТОВ "Полісся" (код 00845973) - 07.03.2000; дата запису - 14.11.2007, номер запису - 12961200000000332.

Загальними зборами учасників СТОВ "Полісся" 04.11.2021 (протокол № 04/11) затверджено поділені земельні ділянки, які перебувають у власності підприємства, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 1824486800:06:000:0898 площею 2,3781га на земельні ділянки з кадастровими номерами 1824486800:06:000:0896 площею 0,0328, 824486800:06:000:0895, площею 2,3453 га; земельнуділянку з кадастровим номером 1824486800:08:000:0403, площею 5,0709 га на земельні ділянки з кадастровими номерами 1824486800:08:000:0412, площею 5,05 га, 1824486800:08:000:0413, площею 0,0209 га; земельну ділянку з кадастровим номером 1824486800:08:000:0402, площею 5,2464 га на земельні ділянки з кадастровими номерами 1824486800:08:000:0414, площею 0,388 га та 1824486800:08:000:0415, площею 5,2076 га; земельну ділянку з кадастровим номером 1824486800:08:000:0405, площею 8,1247 га на земельні ділянки з кадастровими номерами 1824486800:08:000:0417 площею 0,0407 га та 1824486800:0/:000:0416 площею 8,0840га; земельну ділянку з кадастровим номером 1824486800:08:000:0404 площею 18,9171га на земельні ділянки з кадастровими номерами 1824486800:08:000:0419, площею 0,0129 га та 1824486800:08:000:0418,площею 18,9042 га; земельну ділянку з кадастровим номером 1824486800:08:000:0400, площею 2, 9397 га на земельні ділянки з кадастровими номерами 1824486800:08:000:0420, площею 2,9213 га та 1824486800:08:000:0421, площею 0,0184 га; земельну ділянку з кадастровим номером 1824486800:10:000:0163, площею 3,0258 га на земельні ділянки з кадастровими номерами1824486800:10:000:0167,площею 2,9485 га та 1824486800:10:000:0168, площею 0,0773 га; земельну ділянку з кадастровим номером 1824486800:06:000:0881, площею 3,3501 га на земельні ділянки з кадастровими номерами 1824486800:06:000:0897,площею 0,0283 га та 1824486800:06:000:0898, площею 3,3218 га (а.с.300-301 т. 2).

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за пошуковими параметрами - код ЄДРПОУ 00845973 на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1824486800:06:000:0898, 1824486800:06:000:0897, 1824486800:10:000:0167, 1824486800:10:000:0168, 1824486800:08:000:0420, 1824486800:08:000:0421, 1824486800:08:000:0418, 1824486800:08:000:0419, 1824486800:08:000:0416, 1824486800:08:000:0417, 1824486800:08:000:0415, 1824486800:08:000:0414, 1824486800:08:000:0412, 1824486800:08:000:0413, 1824486800:06:000:0895 1824486800:10:000:0166, 1824486800:06:000:0896, 1824486800:10:000:0165, 1824486800:08:000:0411, 1824486800:06:000:0894, 1824486800:06:000:0893, 1824486800:05:000:0032, 1824486800:07:000:0380, 1824486800:06:000:0892, 1824486800:06:000:0891, 1824486800:06:000:0890, 1824486800:06:000:0884, 1824486800:06:000:0882, 1824486800:08:000:0407, 1824486800:08:000:0408, 1824486800:08:000:0409, 1824486800:06:000:0885, 1824486800:06:000:0886, 1824486800:06:000:0888, 1824486800:08:000:0410, 1824486800:10:000:0164, 1824486800:06:000:0887, 1824486800:06:000:0889 зареєстровано право приватної власності за СТОВ "Полісся". Підставою державної реєстрації є державний акт на право колективної власності на землю, серія та номер: ЖТ- 20-16-08, виданий 12.02.1997, видавник: Сущанська сільська рада народних депутатів Олевського району Житомирської області; кадастровий план земельної ділянки, серія та номер: б/н, видавник: Державний земельний кадастр; інформація, серія та номер: 03.5-08/126-21, виданий 18.02.2021, видавник: Головне управління статистики у Житомирській області; відомості з ДЗК, видавник: Державний земельний кадастр (а.с. 42-79 т.1).

На переконання прокуратури, набуття права приватної власності на вказані земельні ділянки СТОВ "Полісся" є незаконними, оскільки державний акт на право колективної власності на землю, серія та номер: ЖТ-20-16-08 від 12.02.1997 виданий КСП "Полісся" та посвідчує право колективної власності членів колективного сільськогосподарського підприємства, а не СТОВ "Полісся".

Висновки щодо обґрунтувань підстав звернення прокуратури з позовом у справі.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 4 ГПК України передбачено, що до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Передумовою участі органів та осіб у господарському процесі є набуття ними процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право представляти інтереси інших суб`єктів, та наявність процесуальної правосуб`єктності, яка передбачає процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З наведеного можна дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 37).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом juranovitcuria ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (пункт 69).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 виснувала про те, що, звертаючись до компетентного органу перед пред`явленням позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (пункт 39).

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників як значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо (пункт 40 зазначеної постанови).

Отже, за наявності органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист інтересів держави саме у спірних правовідносинах, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону № 1697-VII, і якщо цей компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо, чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність органу, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Тобто, суд самостійно перевіряє, чи справді відсутній орган, що мав би для захисту інтересів держави звернутися до суду з таким позовом, як заявив прокурор. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження такого захисту (пункт 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц). Інакше кажучи, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює (пункт 26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 698/119/18).

У позовній заяві прокурор вказав, що набуття СТОВ "Полісся" права приватної власності на земельні ділянки грубо порушило майнові права Олевської територіальної громади (за якою спірні земельні ділянки закріплені на підставі закону) в особі Олевської міської ради. Олевська міська рада як орган місцевого самоврядування, на який покладено обов`язки по захисту земельних прав територіальної громади, об`єктивно мала змогу витребувати від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області інформацію щодо порушень вимог земельного законодавства на їх території та отримати відповідну інформацію із державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Вказані докази є достатніми для надання оцінки правомірності отримання права власності на спірні земельні ділянки та звернення до суду з позовом про скасування державної реєстрації права власності на вказані землі. З урахуванням тієї обставини, що Олевська міська рада упродовж тривалого часу (з дня реєстрації права власності на земельні ділянки) у судовому порядку не вжила заходів до визнання незаконною та скасування державної реєстрації права приватної власності СТОВ "Полісся" на спірні земельні ділянки, після надіслання відповідної інформації окружною прокуратурою про виявлене порушення та повідомила, що не має наміру звертатися з вказаним позовом, у її діях вбачаються ознаки неналежного здійснення своїх повноважень з цього питання. Крім того, враховуючи норми Земельного кодексу України, Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) та її територіальні органи не наділені правом звернення до суду у спірних правовідносинах, тому представництво інтересів держави в суді здійснює прокурор, який виконує субсидіарну роль, щоб ці інтереси не залишились незахищеними.

Коростенська окружна прокуратура листом №52/3-5770вих-23 від 05.07.2023 повідомила Олевську міську раду про виявлений факт неправомірного набуття СТОВ "Полісся" права власності на зазначені земельні ділянки та наявність підстав для вжиття міською радою заходів до поновлення інтересів територіальної громади (а.с. 66 - 69 т.3).

Олевська міська рада у листі № 1888 від 07.08.2023 пояснила, що подання позовів про витребування земельних ділянок призведе до збитків місцевого бюджету, тому просила прокуратуру здійснити представництво в суді інтересів Олевської міської ради щодо витребування земельних ділянок з незаконного володіння СТОВ "Полісся" (а.с.70-71 т.3).

Суд враховує, що зі створенням Олевської міської територіальної громади, в яку об`єдналися громади населених пунктів, серед яких Сущанська сільська рада (на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №711-р від 12.06.2020, а.с.44-61 т.3), до Олевської територіальної громади перейшли всі права та обов`язки на спірні земельні ділянки. Розпоряджатися землями комунальної власності відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України має право орган місцевого самоврядування - Олевська міська рада.

Коростенська окружна прокуратура листом за № 52/3-5767вих-23 від 05.07.2023 проінформувала Головне управління Держгекадастру у Житомирській області про виявлений факт неправомірного набуття права власності на зазначені земельні ділянки та наявність підстав для вжиття заходів щодо поновлення інтересів держави шляхом витребування незаконно зареєстрованих у приватну власність СТОВ "Полісся" земель сільськогосподарського призначення (а.с. 72-75 т.3).

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 14.01.2015, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, родючості ґрунтів. Згідно цього Положення органам Держгеокадастру надано виключні повноваження щодо державного нагляду у сфері земельних відносин.

Листом від 28.07.2023 № 10-6-0.6-2626/2-23 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області повідомило про неможливість звернення до суду із позовом через обмежене фінансування щодо сплати судового збору (а.с.76-77, 78 т.3).

Отже, суд дійшов висновку, що у даному випадку прокурор правомірно звернувся з позовом на захист прав та інтересів держави в особі Олевської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Стаття 14 Конституції України визначає, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України від 18.12.1990 №561-XII (в редакції від 22.06.1993, чинній на час видачі КСП "Полісся" державного акта на право колективної власності на землю серії ЖТ 20-16-08 від 12.02.1997), власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Земельного кодексу України від 18.12.1990 №561-XII (в редакції від 22.06.1993, чинній на час видачі КСП "Полісся" державного акта на право колективної власності на землю серії ЖТ 20-16-08 від 12.02.1997), земля може належати громадянам на праві колективної власності. Суб`єктами права колективної власності на землю визначалися колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників (ч. 3 статті 5 ЗК України).

Стаття 6 цього ЗК України визначала право приватної власності на землю лише громадян.

Згідно з ч.1 ст.60 ЗК України №561-XII, колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду. Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

Колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об`єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування. Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку та може мати печатки (ст.1 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції, чинній від 21.11.1996).

Відповідно до ст.7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", об`єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Суб`єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Положення ч. 2, 3 ст.8 цього Закону встановлюють, що право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном. Право власності підприємства охороняється законом. Належне йому майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів членів підприємства або зборів уповноважених.

Статтею 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" унормовано, що земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених ЗК України.

Члену підприємства, який побажав вийти з його складу, земельна ділянка надається із земель сільськогосподарських угідь підприємства, придатних для сільськогосподарського виробництва, в частині, що припадає на одного члена підприємства (ч. 4 ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство").

З огляду на викладені норми права, можна дійти висновку, що хоча колективне сільськогосподарське підприємство і визначалося як суб`єкт права власності, за яким може бути зареєстровано майно, у тому числі шляхом отримання державного акта на землю, однак власниками, яким належить це майно, є його члени, а розпорядження таким майном здійснюють загальні збори членів підприємства. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.07.2023 у справі №906/987/21.

Згідно з п.1 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (далі - Указ № 720/95), сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств підлягають паюванню.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю (пункт 2 Указу № 720/95).

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації (пункти 5, 6 Указу № 720/95).

За вказаного, паювання земель сільськогосподарських підприємств як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств, що узгоджується із змістом пункту 8 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України.

Законом України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками.

Як передбачено ст. 1 цього Закону України № 899-IV (в редакції від 05.06.2003) право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї (ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)".

Згідно з ч.4 ст.7 Законом України № 899-IV, із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), виключаються землі, що підлягають передачі у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані: деградовані, малопродуктивні, техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; землі, на яких розташовані розвідані родовища корисних копалин загальнодержавного значення, запаси яких затверджені в установленому законодавством порядку; землі під полезахисними лісовими смугами; землі під водними об`єктами; землі під господарськими шляхами, прогонами, польовими дорогами, у тому числі запроектованими у проекті землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); землі, які відповідно до закону не можуть перебувати у приватній власності; землі під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна; землі, які передаються до запасу та резервного фонду; інші землі несільськогосподарського призначення.

У ст. 13 Закону України № 899-IV зазначено, що нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Указом Президента України від 03.12.1999 № 1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" постановлено Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним та Севастопольській міській державним адміністраціям здійснити організаційні заходи щодо реформування протягом грудня 1999 - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом, зокрема:

- забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських (фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності (далі - приватні формування). Це право, гарантоване частиною другою статті 14 Конституції України, не може бути обмежено рішеннями загальних борів членів колективних сільськогосподарських підприємств або будь-якими іншими рішеннями;

- сприяння керівникам і спеціалістам колективних сільськогосподарських підприємств, що реформуються, у реорганізації зазначених підприємств і створенні на їх базі приватних формувань;

- запровадження обов`язкового укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), майнового паю з власниками цих часток, паїв з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.

Отже, землі колишнього КСП "Полісся" підлягли розпаюванню між його членами та могли бути передані лише в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.

01.01.2019 набрав чинності Закон України № 2498-VIII від 10.07.2018 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", яким розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 21. Цим пунктом передбачено, що з дня набрання чинності Законом № 2498-VIII від 10.07.2018 землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу цього Закону переходять до комунальної власності.

За ч.1 ст. 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" (в редакції, чинній від 01.01.2019), нерозподіленою земельною ділянкою є земельна ділянка, яка відповідно до проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) увійшла до площі земель, що підлягають розподілу, але відповідно до протоколу про розподіл земельних ділянок не була виділена власнику земельної частки (паю). Невитребуваною є земельна частка (пай), на яку не отримано документа, що посвідчує право на неї, або земельна частка (пай), право на яку посвідчено відповідно до законодавства, але яка не була виділена в натурі (на місцевості).

Крім того, Законом України № 2498-VIII доповнено Закон України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" статтею 14-1.

Відповідно до положень ст.14-1 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" у разі якщо власники земельних часток (паїв) після розподілу земельних ділянок, що підлягали паюванню, до 01.01.2019 не прийняли рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, що не було припинено як юридична особа, та якщо такі землі не передані у власність у порядку, визначеному законом, розподіл таких земель проводиться згідно з вимогами цієї статті за згодою більшості осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю).

Землі, зазначені у частині четвертій статті 7 цього Закону, які залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, підлягають безоплатній передачі до комунальної власності територіальної громади, на території якої вони розташовані (абзац 7 ст.14-1 цього Закону).

Сільськогосподарські угіддя, які підлягали паюванню, однак не були передані до приватної, державної або комунальної власності у порядку, визначеному законом, за рішенням зборів осіб, визначених абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), можуть бути розпайовані у порядку, встановленому цим Законом (абзац 8 ст.14-1 цього Закону).

До державної реєстрації права власності на земельні ділянки, що залишилися у колективній власності, сільська, селищна, міська рада може надати такі земельні ділянки в оренду на строк до державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки (абзац 14 ст.14-1 цього Закону).

Розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок, має бути здійснений до 1 січня 2025 року (абзац 16 ст.14-1 цього Закону).

У разі якщо до 1 січня 2025 року протокол про розподіл земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між особами, визначеними абзацами другим - четвертим частини першої статті 1 цього Закону, яким були виділені земельні ділянки в розмірі земельної частки (паю), не оформлений у порядку, визначеному цією статтею, та не поданий на затвердження органу місцевого самоврядування, вважається, що суб`єкти права колективної власності відмовилися від права колективної власності на землю, а зазначені землі (крім невитребуваних часток (паїв) і сформованих за їх рахунок земельних ділянок, а також нерозподілених земельних ділянок) передаються у комунальну власність в порядку визнання майна безхазяйним (абзац 17 ст.14-1 цього Закону).

За вказаного, земельні ділянки колективних сільськогосподарських підприємств у випадку припинення колективного сільськогосподарського підприємства вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані та підлягають державній реєстрації за територіальними громадами на праві комунальної власності на підставі Закону України № 2498-VIII від 10.07.2018 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні".

Якщо до 01.01.2019 не прийнято рішення про розподіл інших земель, що залишилися у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства, яке не було припинено як юридична особа, та за умови не передання земель в приватну власність, то до 01.01.2025 має бути здійснений розподіл між власниками земельних часток (паїв) та їх спадкоємцями земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок.

Згідно зі ст.37 Цивільного кодексу УРСР (у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання); при злитті і поділі юридичних осіб майно (права і обов`язки) переходять до новостворених юридичних осіб; при приєднанні юридичної особи до іншої юридичної особи її майно (права і обов`язки) переходить до останньої; майно переходить в день підписання передаточного балансу, якщо інше не передбачене законом або постановою про реорганізацію.

Відповідно до ч. 1, 4, 7 ст.34 Закону України "Про підприємства в Україні" (у редакції, чинній до 01.01.2004), ліквідація та реорганізація яких (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) здійснюється за рішенням власника з дотриманням вимог антимонопольного законодавства, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду; підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з Державного реєстру України; при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке виникло, переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства.

Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду; при перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства (ч. 1, 6 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" ).

Верховний Суд у п.6.19 постанови від 19.07.2023 у справі №906/987/21 дійшов висновку, що відповідно до ст.37 ЦК УРСР, ст.31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" розподіл між підприємствами-правонаступниками реорганізованого підприємства його майнових прав та зобов`язань оформлюється передавальним актом (балансом) - при злитті, приєднанні чи перетворенні підприємства. Правонаступник реорганізованого підприємства отримує за передавальним балансом його зобов`язання та майно під їх забезпечення.

У постанові Верховного Суду від 13.09.2022 у справі №925/461/21 зроблено висновок про те, що автоматичного переходу об`єктів права колективної власності у приватну власність у зв`язку зі змінами законодавства, якими визначено інші форми власності, ніж ті, що існували раніше, відповідне законодавство не передбачало; у контексті зазначеного необхідно враховувати правовий режим права колективної власності та права приватної власності, які є різними з огляду, зокрема на те, що майно у колективному підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам і право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства (ст.7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство"), натомість право приватної власності, в цьому випадку юридичної особи здійснюється такою особою за своєю волею, незалежно від волі інших осіб та на власний розсуд (ст.316-319 ЦК України (подібні висновки містяться і в постанові Верховного Суду від 20.12.2022 у справі №924/250/19).

Як встановлено судом за матеріалами реєстраційної справи, при створенні СТОВ "Полісся" виникла юридична особа з новою організаційно-правовою формою (товариство з обмеженою відповідальністю), а також із новим складом його учасників, ніж було у КСП "Полісся" (згідно з довідкою від 21.03.2006 - 573 громадяни (а.с. 7,8 т.2), а кількість засновників СТОВ "Полісся" становила 9 осіб (а.с. 154-163 т.2).

Велика Палата Верховного Суду у п. 7.33 постанови від 01.09.2020 у справі № 907/29/19 виснувала, що навіть у випадку прийняття рішення про реорганізацію КСП шляхом перетворення в іншу юридичну особу колишні члени КСП автоматично повинні були б стати учасниками цієї юридичної особи, позаяк перетворенням юридичної особи є саме зміна її організаційно-правової форми, а не складу її учасників. Суд зазначає, що встановлення тотожності складу учасників відповідного КСП та осіб, перелік яких наведено в статуті як засновників останнього має вирішальне значення для констатації факту правонаступництва з огляду на визначений чинним на момент створення відповідача законодавством правовий режим колективної власності на землю. Вказане узгоджується також із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 13.09.2022 у справі №912/929/21.

Щодо організаційно-правової форми, то за ст.50 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції від 27.05.1999), товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів. У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов`язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.

Відповідно до ч. 1 ст.51 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції від 27.05.1999), установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

Товариство з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту (ч. 1 ст. 4 цього Закону України).

Згідно з установчим договором про створення та діяльність СТОВ "Полісся", затвердженого установчими зборами засновників СТОВ, оформленого протоколом №1 від 01.03.2000), засновники/учасники у кількості 9 осіб вирішили створити Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся" (а.с. 154-163 т. 2).

Отже, установчий договір є підтвердженням домовленості (діяльності двох або більше фізичних та/або юридичних осіб) про заснування юридичної особи, тобто створення нової юридичної особи.

Товариство набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації (ч. 1 ст.6 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції від 27.05.1999).

Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про підприємництво" (ст.6 Закону України "Про підприємства в Україні").

Представник СТОВ "Полісся" наголошував, що за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СТОВ "Полісся" є юридичною особою з ідентифікаційним кодом 00845973, за яким раніше було зареєстровано КСП "Полісся", що підтверджує обставини правонаступництва.

Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - це автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про юридичних осіб всіх форм власності та організаційно-правових форм господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, що знаходяться на території України, а також відокремлені підрозділи юридичних осіб України, що знаходяться за її межами.

ЄДРПОУ є важливим компонентом інфраструктури державної статистики України. Ведення реєстру здійснюється органами державної статистики з 1993 року відповідно до Закону України "Про державну статистику". З набуттям чинності Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" ведення ЄДРПОУ здійснюється відповідно до Положення про ЄДРПОУ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 №118 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 №499 (зі змінами).

Відповідно до пункту 6 Положення про ЄДР (в чинній редакції), ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним; у разі перетворення юридичної особи, крім центральних органів виконавчої влади, за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код; у разі припинення юридичної особи шляхом приєднання до іншої юридичної особи та створення на базі юридичної особи, що припинилася, відокремленого підрозділу ідентифікаційний код такої юридичної особи залишається за відокремленим підрозділом; в інших випадках припинення юридичної особи присвоєння її ідентифікаційного коду новоствореним суб`єктам забороняється.

За п. 15 Положення про ЄДР (в редакції момент створення СТОВ "Полісся") у разі включення суб`єкта господарської діяльності до Державного реєстру йому присвоюються ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Суб`єктам підприємницької діяльності ідентифікаційний код присвоюється органами державної реєстрації під час реєстрації. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб`єктом протягом усього періоду його існування; у разі перереєстрації (створення) суб`єкта господарської діяльності, що є правонаступником прав і майнових зобов`язань свого попередника, за ним зберігається ідентифікаційний код попередника.

Отже, ідентифікаційний код юридичної особи має бути унікальним, а присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником новоствореної юридичної особи, не допускається. Водночас помилкове присвоєння новоствореній юридичній особі ідентифікаційного коду іншої юридичної особи, яка не є правопопередником цієї новоствореної юридичної особи, свідчить про порушення законодавства, але така помилка не є підставою правонаступництва.

Вказана позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.09.2020 у справі №907/29/19.

Доводи представника відповідача, що СТОВ "Полісся" є правонаступником КСП "Полісся", оскільки це підтверджується підпунктом 1.1 пункту 1 статуту СТОВ "Полісся" не є переконливими, тому що статут юридичної особи є одностороннім актом цієї юридичної особи, який не є підставою правонаступництва щодо іншої юридичної особи, якщо таке правонаступництво не виникло відповідно до закону.

Отже, суд дійшов висновку, що у 2000 році було створено нове підприємство - СТОВ "Полісся", а не здійснено реорганізацію КСП "Полісся" шляхом перетворення.

Враховуючи викладене, у суду відсутні підстави вважати, що після розпаювання земель у 2006 році, до СТОВ "Полісся" перейшло право власності на земельні ділянки, які набуло КСП "Полісся" за державним актом на право колективної власності на землю серія ЖТ-20-16-08 від 12.02.1997.

При цьому суд зазначає, що реєстрація за СТОВ "Полісся" приватної форми власності на землю в результаті реформування КСП не передбачена нормами законодавства. Також не передбачено реєстрацію приватної форми власності на землю на підставі державного акта на право колективної власності на землю, що підтверджує неправомірність вчинення відповідачем зазначених дій.

Суд зауважує, що фактична реєстрація приватної власності земельних ділянок свідчить про незаконне набуття такого права, та, відповідно, про незаконне позбавлення Олевської територіальної громади (утвореної шляхом об`єднання, зокрема Сущанської сільської ради) здійснювати повноваження щодо таких земельних ділянок, з урахуванням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні", відповідно до ч.4 ст.7 якого, повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) надані сільським, селищним, міським радам.

За ст.143 Конституції України територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Як передбачено 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Під незаконним володінням розуміється фактичне володіння річчю, якщо воно не має правової підстави (володіння вкраденою річчю) або правова підстава якого відпала (минув термін дії договору найму), або правова підстава якого недійсна (володіння, установлене в результаті недійсного правочину).

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (ч.1). Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч.3).

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Суд встановив, що землі КСП "Полісся" розпайовані між 573 його членами, які мали право (або їх спадкоємці) зареєструвати право приватної власності на отримані земельні ділянки.

СТОВ "Полісся" не могло набути право власності на землі КСП "Полісся", які належали останньому на підставі державного акта на право колективної власності на землю від 12.02.1997 серія та номер ЖТ-20-16-08.

Реєстрація права власності за СТОВ "Полісся" відбулася в порушення вимог земельного законодавства, що призвело до фактичного вибуття спірних земельних ділянок з володіння Сущанської сільської ради, правонаступником якої є Олевська міська рада, поза її волею.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Згідно зі ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У позовній заяві вказано, що ціна позову становить 646 259,66 грн, яка розрахована на підставі витягів із технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок (а.с. 1-38 т.3).

З урахуванням вимог ст. 4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову.

Судовий збір, який підлягає сплаті, становить 9 693,89 грн (646 259,66 х 1,5%).

У матеріалах справи наявна копія платіжної інструкції №1565 від 04.08.2023 про сплату Житомирською обласною прокуратурою 24 684,17 грн судового збору (а.с.39 т. 1).

Пунктом 2 частини 1статті 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі, судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок коштів відповідача на користь Житомирської обласної прокуратури у розмірі 9 693,89 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Витребувати з чужого незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" (11016, с.Сущани, вул.Набережна, 5 (Олевська ОТГ), Коростанський район Житомирська область, код ЄДРПОУ 00845973) на користь Олевської об`єднаної територіальної громади в особі Олевської міської ради (11001, Житомирська область, м. Олевськ, вул. Володимирська, 2, код ЄДРПОУ 04343470) земельні ділянки з кадастровими номерами:

- 1824486800:06:000:0898, загальною площею 3,3218 га;

-1824486800:06:000:0897, загальною площею 0,0283 га;

-1824486800:10:000:0167, загальною площею 2,9485 га;

-1824486800:10:000:0168, загальною площею 0,0773 га;

-1824486800:08:000:0420, загальною площею 2,9213 га;

-1824486800:08:000:0421, загальною площею 0,0184 га;

-1824486800:08:000:0418, загальною площею 18,9042 га;

-1824486800:08:000:0419, загальною площею 0,0129 га;

-1824486800:08:000:0416, загальною площею 8,084 га;

-1824486800:08:000:0417, загальною площею 0,0407 га;

-1824486800:08:000:0415, загальною площею 5,2076 га;

-1824486800:08:000:0414, загальною площею 0,0388 га;

-1824486800:08:000:0412, загальною площею 5,05 га;

-1824486800:08:000:0413, загальною площею 0,0209 га;

-1824486800:06:000:0895, загальною площею 2,3453 га;

-1824486800:10:000:0166, загальною площею 2,5613 га;

-1824486800:06:000:0896, загальною площею 0,0328 га;

-1824486800:10:000:0165, загальною площею 6,3081 га;

-1824486800:08:000:0411, загальною площею 0,4644 га;

-1824486800:06:000:0894, загальною площею 5,2459 га;

-1824486800:06:000:0893, загальною площею 1,6449 га;

-1824486800:05:000:0032, загальною площею 4,0141 га;

-1824486800:07:000:0380, загальною площею 3,8429 га;

-1824486800:06:000:0892, загальною площею 2,9961 га;

-1824486800:06:000:0891, загальною площею 2,4295 га;

-1824486800:06:000:0890, загальною площею 1,9782 га;

-1824486800:06:000:0884, загальною площею 5,0319 га;

-1824486800:06:000:0882, загальною площею 1,3576 га;

-1824486800:08:000:0407, загальною площею 1,3094 га;

-1824486800:08:000:0408, загальною площею 0,9854 га;

-1824486800:08:000:0409, загальною площею 8,818 га;

-1824486800:06:000:0885, загальною площею 1,0342 га;

-1824486800:06:000:0886, загальною площею 2,6426 га;

-1824486800:06:000:0888, загальною площею 2,6181 га;

-1824486800:08:000:0410, загальною площею 1,8268 га;

-1824486800:10:000:0164, загальною площею 0,7773 га;

-1824486800:06:000:0887, загальною площею 2,2182 га;

-1824486800:06:000:0889, загальною площею 2,67 га.

3. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" (11016, с.Сущани, вул.Набережна, 5 (Олевська ОТГ), Коростанський район Житомирська область, код ЄДРПОУ 00845973) на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд. 11, ід. код 02909950):

- 9 693,89 грн судового збору за подачу позову.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 25.04.24

Суддя Кравець С.Г.

Відправити

1- Олевській міській раді через систему "Електронний суд",

2- ГУ Держгеокадастру у Житомирській області через систему "Електронний суд",

3- СТОВ "Полісся" та прeдставнику Кобилянському В.А. через систему "Електронний суд",

4 - Коростенській окружній прокуратурі через систему "Електронний суд",

5 - Житомирській обласній прокуратурі через систему "Електронний суд".

СудГосподарський суд Житомирської області
Дата ухвалення рішення17.04.2024
Оприлюднено29.04.2024
Номер документу118624135
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин

Судовий реєстр по справі —906/1137/23

Ухвала від 13.06.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Петухов М.Г.

Ухвала від 03.06.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Петухов М.Г.

Ухвала від 25.04.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кравець С.Г.

Рішення від 17.04.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кравець С.Г.

Ухвала від 29.03.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кравець С.Г.

Постанова від 27.02.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Ухвала від 27.02.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Ухвала від 22.02.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кравець С.Г.

Ухвала від 02.02.2024

Господарське

Північно-західний апеляційний господарський суд

Маціщук А.В.

Ухвала від 23.01.2024

Господарське

Господарський суд Житомирської області

Кравець С.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні