Ухвала

від 16.09.2024 по справі 906/1137/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/1137/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся"

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024

та рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2024

у справі № 906/1137/23

за позовом керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Олевської міської ради Житомирської області

2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся"

про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння

В С Т А Н О В И В:

На адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 03.09.2024 надійшла касаційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 (повний текст складено 08.08.2024) та рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2024 у справі № 906/1137/23, направлена до Суду засобами поштового зв`язку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2024 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.

Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги, з урахуванням матеріалів справи, на відповідність вимогам Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, передбачених підпунктами "а"-"г" цієї норми.

За змістом ч. 7 зазначеної статті для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684 грн.

У п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України зазначено, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Господарський суд Житомирської області рішенням від 17.04.2024 у справі № 906/1137/23 позов задовольнив. Витребував з чужого незаконного володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" на користь Олевської об`єднаної територіальної громади в особі Олевської міської ради земельні ділянки зазначених у рішенні. Стягнув з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" на користь Житомирської обласної прокуратури 9 693 грн 89 коп. судового збору за подачу позову. Вказане рішення залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024.

З процесуальних документів у цій справі вбачається, що предметом поданого у 2023 році позову у цій справі є витребування земельних ділянок, а ціна позову становить 646 259,66 грн., яка розрахована на підставі витягів із технічної документації про нормативно грошову оцінку спірних земельних ділянок, отже, ціна позову у справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 (1 342 000 грн).

У касаційній скарзі Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся" просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2024 у справі № 906/1137/23 і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Пунктом 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України передбачено випадки наявності підстав для перегляду у касаційному порядку справ з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що у зазначеному вище пункті унормовано випадки, за умови доведення скаржником наявності яких та наведенням відповідних цим випадкам обставин, судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути предметом касаційного оскарження.

Отже, учасники судового процесу мають розуміти, що визначені пп. "а", "б", "в", "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь - якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань сторони.

При цьому тягар доказування наявності випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України покладається на скаржника.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Полісся" в якості підстави касаційного оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2024 у справі № 906/1137/23 визначає п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України.

Верховний Суд зазначає, що посилання у касаційній скарзі на п. п. 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України не є доводом, який у розумінні пп. "а" - "г" п. 2 ч. 3 ст. 287 цього Кодексу, підтверджує наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судове рішення таким, що підлягає касаційному оскарженню.

Суд відзначає, що незгода із рішеннями судів попередніх інстанцій не свідчить автоматично про неправильність застосування або порушення норм матеріального / процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цих рішень, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судових рішень не на користь відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

Водночас скаржником взагалі не обґрунтовано виключних випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, за наявності яких справу з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, може бути переглянуто в касаційному порядку.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, п. 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За змістом ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно - правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь - яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення однієї з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки з матеріалів касаційної скарги не вбачається, а скаржником не обґрунтовано випадків, зазначених у пп. "а"-"г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2024 у справі № 906/1137/23, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись ст. ст. 163, 234, 287, 293 ГПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 та рішення Господарського суду Житомирської області від 17.04.2024 у справі № 906/1137/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.