Рішення

від 07.08.2013 по справі 462/5552/13-ц

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/5552/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

07 серпня 2013 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючого - судді Боровкова Д.О.

при секретарі Волянському А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за позовом Приватного підприємства «Статок плюс» до ОСОБА_1 про визнання права власності,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати право власності на нежитлові приміщення по АДРЕСА_1, загальною площею 15 кв.м., та на АДРЕСА_2, загальною площею 79,2 кв.м. Свої вимоги мотивує тим, що у 2009 році між ним та ОСОБА_1 на підставі усних домовленостей було досягнуто згоди та підписано угоду про співпрацю. Так, відповідач взяв на себе зобов'язання надавати послуги по оформленню та погодженню в державних органах всіх необхідних документів (дозволів, погоджень, проектів, договорів тощо, в тому числі визнати право власності шляхом приватизації) на нежитлове приміщення у АДРЕСА_3 та нежитлове приміщення у АДРЕСА_2. Після виконання сторонами всіх своїх зобов'язань, майно розподілялось: я - 60%, а ОСОБА_1 - 40%. Він свої зобов'язання виконав в повному обсязі - встановив ці об'єкти за власні кошти. Відповідач своїх зобов'язань виконав не в повному обсязі, а саме: щодо нежитлового приміщення у АДРЕСА_1 - відповідач оформив та отримав документи на своє прізвище дозвіл на влаштування приміщення; технічний паспорт на нежитлове приміщення; договір з міською радою на користування земельною ділянкою. Щодо нежитлового приміщення у АДРЕСА_2, то позивач отримав на це приміщення від відповідача .викопіювання з генерального плану земельної ділянки, яке погоджене в ВАТ «Укртелеком», ЛКП «Львівсвітло», ЛКП «Львівводоканал», ВАТ «Львівобленерго», ВАТ «Львівгаз», ЛМКП «Львівтеплоенерго»; план-схема земельної ділянки погоджено заступником начальника управління архітектури Львівської міської ради п. О.Лужецьким; ситуаційна схема погоджена заступником начальника управління архітектури Львівської

міської ради п. О.Лужецьким; ліцензованим приватним підприємством «Універсал-проект» виготовлений проект приміщення; проект, який листом від 10.01.2012 року за № 5-15247/2401 погоджено заступником начальника управління архітектури Львівської міської ради п. О.Лужецьким і вказано, що даний лист є підставою для отримання технічних умов; дозвіл № 73-Б на виконання робіт по встановленню цього нежитлового приміщення; технічні умови приєднання до електромереж електроустановок за № 131-2446/2 від 19.07.2012 року; технічні умови №15-4815 від 25.09.2012 року на підключення водопровідного вводу до водопроводу; попередній договір № 309826 з ЛМКП «Львівводоканал» на подачу води; ухвала львівської міської ради №3087 15-тої сесії 5-го скликання про надання користування земельної ділянки на АДРЕСА_2; договір №69-11 з Львівською міською радою про право користування земельною ділянкою на умовах оренди на АДРЕСА_2. Проте, право власності па це приміщення не оформлено, чим і порушуються його майнові права. В зв'язку з вказаним просить позов задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, дав пояснення аналогічні вищенаведеним, просить позов задовольнити.

Суд ухвалив розглядати справу без участі відповідача, який у судове засідання не з'явився, проте подав до суду письмові заперечення проти позову /а.с.29/, у яких зазначив, що у 2009 році між позивачем та ним на підставі усних домовленостей було досягнуто згоди та підписано угоду про співпрацю. Так, він взяв на себе зобов'язання надавати послуги по оформленню та погодженню в державних органах всіх необхідних документів (дозволів, погоджень, проектів, договорів тощо, в тому числі визнати право власності шляхом приватизації) на нежитлове приміщення у АДРЕСА_3 та нежитлове приміщення у АДРЕСА_2. Після виконання сторонами всіх своїх зобов'язань, майно розподілялось: позивач - 60%, а ОСОБА_1 - 40%. Він свої зобов'язання виконав в повному обсязі, крім цього по АДРЕСА_3 об'єкт він збудував за власні кошти і документацію оформив на себе також за власні кошти: дозвіл на влаштування приміщення; технічний паспорт на нежитлове приміщення; ухвала Львівської міської ради про надання мені в користування земельної ділянки; технічна документація на земельну ділянку; договір з міською радою на користування земельною ділянкою. Даним спірним об'єктом по АДРЕСА_3 з першого дня встановлення і по сьогоднішній день він користуюсь законно, ніяких письмових чи усних претензій зі сторони позивача чи органів влади до нього не було і немає. Тому позовні вимоги в частині визнання права власності на приміщення по АДРЕСА_3 не визнає і заперечує, а в частині визнання права власності на нежитлове приміщення на АДРЕСА_2 не заперечує.

Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.11.2009 року між сторонами був укладений договір співпраці /а.с.27/. Згідно з умовами зазначеного договору сторони домовились спільно діяти у здійсненні оформлення документації та приватизації нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 та на АДРЕСА_2.

Як убачається з змісту договору оренди землі від 12.12.2012 року, укладеного між Львівської міською радою та ОСОБА_1, останньому передано в оренду земельна ділянка на АДРЕСА_1, загальною площею 0,0025 га, на якій знаходиться металева споруда /а.с.30-33/.

Зі змісті ч. 2 ст. 415 ЦК України убачається, що лише землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Таким чином, судом достовірно з'ясовано, що металева споруда належить ОСОБА_1, оскільки металева споруда знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні відповідача, і тому у суду немає правових підстав для визнання права власності на зазначене нежитлове приміщення за позивачем.

Крім того, зі змісту п. 5 договору надання послуг від 21.11.2009 року вбачається, що після виконання умов договору сторони укладають акт виконаних робіт.

Проте, позивачем не було надано суду акту виконаних робіт.

Враховуючи вищенаведене, суд, дослідивши докази по справі у їх сукупності, вважає, що у задоволенні позовної вимоги про визнання права власності за позивачем на нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.

Щодо позовної вимоги про визнання права власності на нежитлове приміщення на АДРЕСА_2, то суд приходить до висновку, що така підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 2 ст. 415 ЦК України землекористувач має право власності на будівлі (споруди), споруджені на земельній ділянці, переданій йому для забудови.

Судом встановлено, що 10.11.2011 року між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради та позивачем був укладений договір № 69-11 на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення об'єктів соціально-культурного, торговельного та іншого призначення. /а.с.21,22/.

Як убачається зі змісту зазначеного договору позивач отримав в оренду конструктивний елемент благоустрою для розміщення нежитлових приміщень площею 56 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2.

У 2011 року ПП «Універсал Проект» був виготовлений на замовлення позивача проект двох зблокованих павільйонів на АДРЕСА_2 /а.с.6-13/.

21.11.2011 року позивач отримав від Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради дозвіл № 73-б на виконання робіт по встановленню павільйону на АДРЕСА_2 /а.с.16/.

10.11.2012 року позивач отримав від Управління архітектури Львівської міської ради погодження вищезазначеного проекту на двох зблокованих павільйонів на АДРЕСА_2 /а.с.14/.

Позивачем були отриманні технічні умови приєднання до електричних мереж електроустановок № 131-2446/2 від 19.07.2012 року від ПАТ «Львівобленерго» та технічні мови на підключення води № 15-4815 від 25.09.2012 року від ЛМКП «Львівводоканал» /а.с.17-20/.

Як убачається з даних технічного паспорту, виданого 06.08.2013 року ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» загальна площа нежитлових приміщень по АДРЕСА_2 складає 79,20 кв.м. /а.с.35/.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги про визнання права власності за позивачем на нежитлові приміщення на АДРЕСА_2 є підставними, і тому їх слід задовольнити, оскільки позивач побудував зазначені приміщення відповідно до погодженого проекту на земельній ділянці, яка знаходиться у його користуванні.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання орган державної реєстрації здійснити реєстрацію нежитлового приміщення на АДРЕСА_2, то суд вважає, що дана позовна вимога охоплюється позовною вимогою про визнання права власності на зазначене приміщення, і тому підстав для її задоволення немає.

Керуючись ст.ст. 10,11,130,174,209,212,214-215 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати за Приватним підприємством «Статок плюс» право власності на нежитлові приміщенні, загальною площею 79,2 кв.м., розташовані на АДРЕСА_2.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:

Оригінал рішення.