Постанова

від 23.04.2024 по справі 367/8869/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

23 квітня 2024 року

м. Київ

провадження №22-ц/824/1654/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мазурик О. Ф. (суддя-доповідач),

суддів: Желепи О. В., Немировської О. В.,

за участю секретаря Марченка М. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНБУД"

на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області

від 19 грудня 2023 року про забезпечення позову

у складі судді Шестопалової Я. В.

у цивільній справі №367/8869/23 Ірпінського міського суду Київської області

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНБУД", приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, ОСОБА_2

про визнання права власності на майно, виключення майна з опису та зняття арешту з майна

У С Т А Н О В И В:

01 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

1) визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , та земельні ділянки: кадастровий номер: 3210900000:01:174:3106, площею 0,065 га, та кадастровий номер: 3210900000:01:174:3116, площею 0,0256 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_14 ; кадастровий номер: 3210945900:01:069:0021, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_15 , що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 ;

2) виключити з опису та зняти арешти накладені постановами приватного виконавця Гненного Д. А. від 12.10.2023 про арешт майна боржника у ВП НОМЕР_1 від 03.10.2023 з цього нерухомого майна.

Позовну заяву мотивовано тим, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д. А. у виконавчому провадженні з виконання судового рішення у господарській справі про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ТОВ «Фінансовий будівельний холдинг» заборгованості на користь ТОВ «КАНБУД» накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 та набуте останнім за час перебування у шлюбі з позивачкою. Вказала, що набуття майна за час перебування у шлюбі створює презумпцію виникнення спільної сумісної власності, тому частка нерухомого майна підлягає виключенню з опису та звільненню з-під арешту накладеного постановами приватного виконавця.

11 грудня 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову, в якій посилалася на те, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А. знаходиться виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання наказу Господарського суду м. Києва №910/2552/23 від 27.09.2023 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ТОВ "Фінансовий будівельний холдинг" на користь ТОВ "КАНБУД" 2 285 659,82 заборгованості та 1 224 686,47 грн штрафу. Постановою про арешт майна боржника від 03.10.2023 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 виконавцем накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2

Вказувала, що 23.10.2023 вона повідомила приватного виконавця про належність арештованого в ході виконавчого провадження майна на праві спільної сумісної власності їй та ОСОБА_2 , як подружжю, але виконавець так і не звернувся до суду з поданням про визначення частки у майні боржника, яким він спільно володіє з іншими особами.

Також вказувала, що частина квартир в ході виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання судового рішення про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості на користь ТОВ "КАНБУД" вже виставлена на продаж на електронних торгах.

Вважала, що за таких обставин є доведеними ризики унеможливлення виконання рішення суду, у разі задоволення позову, а тому наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення продажу приватним виконавцем Гненним Д. А. у ВП НОМЕР_1 арештованого майна, зокрема квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , переданого на реалізацію на електронних торгах, та шляхом заборони приватному виконавцю вчиняти дії щодо реалізації арештованого уВП НОМЕР_1 нерухомого майна - квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 та трьох спірних земельних ділянок.

19 грудня 2023 року Ірпінським міським судом Київської області постановлено дві ухвали, а саме про залишення без розгляду позовних вимог про визнання права власності та про забезпечення позову задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна, а саме 1/2 частини спірного нерухомого майна.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КАНБУД" (далі - ТОВ "КАНБУД") звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на те, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена за неповного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову, оскільки не врахував, що позивачка просить забезпечити позов у даній справі шляхом зупинення продажу арештованого майна у виконавчому провадженні, де вона не є стороною виконавчого провадження та спосіб у який вона просить забезпечити позов стосується прав та інтересів ТОВ "КАНБУД", яке є стягувачем відносно ОСОБА_2 в інших судових справах: №910/2552/23 та №910/14178/22.

Вважав, що за таких обставин забезпечення позову шляхом зупинення продажу арештованого майна у виконавчому провадженні не є співмірним із предметом і підставами даного позову; вжиття такого заходу забезпечення позову буде нести негативні наслідки та безпосередній вплив на права та охоронювані законом інтереси особи стягувача ТОВ «КАНБУД» у справах №910/2552/23 та №910/14178/22, який в свою чергу буде позбавлений можливості отримати грошові кошти від ОСОБА_2 , присуджені судовими рішеннями.

Зауважив, що такий захід забезпечення позову, як зупинення продажу арештованого майна, на яке вже було накладено арешт в порядку примусового виконання судового рішення в іншій справі, не може вважатись допустимим заходом охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача.

Також, як на підставу скасування ухвали суду посилався на те, що всупереч вимогам п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заявник в заяві про забезпечення позову не конкретизував захід забезпечення позову, який просить застосувати, а саме не зазначав, кому забороняти відчуження спірного майна; заява про забезпечення позову не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення, як цього вимагає п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

За наведених обставин просив скасувати ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 грудня 2023 року та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Представник ТОВ "КАНБУД" - Полтавець І. В. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивачки - ОСОБА_4 в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу залишити без змін.

Відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Гненний Д. А. та ОСОБА_2 , належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Від приватного виконавця Гненного Д. А. надійшло клопотання про проведення судового засідання за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів, які не з'явилися в судове засідання.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника скаржника та пояснення представника позивача, перевірила доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження та дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.

Забезпечення позову - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти чи заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Зокрема, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18).

Звертаючись до суду з апеляційною скаргою відповідач - ТОВ «КАНБУД» посилався на те, що між позивачкою та ОСОБА_2 не існує спору про спільне майно подружжя. Вказав, що позов подано з метою завдання шкоди інтересам ТОВ «КАНБУД», яке у період з 2019 по 2021 роки уклало з ТОВ «Фінансовий будівельний холдинг» та ТОВ «БК «Фінансовий будівельний холдинг», засновником яких на той час був ОСОБА_2 , договори будівельного підряду на виконання підрядних робіт на об`єктах будівництва, де ТОВ «КАНБУД» є генеральним підрядником.

Одночасно з підписанням договорів будівельного підряду, ОСОБА_2 , як фізична особа, виступив поручителем по таким договорам та відповідно взяв на себе повну відповідальність заневиконання зобов`язань його товариствами.

На виконання умов зазначених вище договорів, ТОВ «КАНБУД» перерахував цільові грошові кошти, у якості авансу на поточні рахунки до Товариств. У зв`язку із неналежним виконанням умов договорів, в останніх виникла заборгованість, після чого ТОВ «КАНБУД» звернулося до Господарського суду м. Києва за захистом свого порушеного права.

У провадженні господарського суду перебували три справи за позовом ТОВ «КАНБУД» до ТОВ «Фінансовий будівельний холдинг» та ТОВ «БК «Фінансовий будівельний холдинг» та ОСОБА_2 на загальну суму 26 175 762,42 грн, а саме:

- справа №910/13689/22 за позовом ТОВ «КАНБУД» до ОСОБА_2 , ТОВ «Фінансовий будівельний холдинг» про стягнення солідарно 7 605 351,55 грн з ПДВ боргу, 8 752 037,88 грн штрафу;

- справа №910/2552/23 за позовом ТОВ «КАНБУД» до ОСОБА_2 ,ТОВ «Фінансовий будівельний холдинг» про стягнення солідарно 2 285 659,82 грн з ПДВ боргу, 2 449 372,94 грн штрафу;

- справа №910/14178/22 за позовом ТОВ «КАНБУД» до ОСОБА_2 , ТОВ «Будівельна компанія «Фінансовий будівельний холдинг» про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 2 496 256,93 грн і штрафу 2 587 083,30 грн.

У вищевказаних трьох справах ухвалені судові рішення про задоволення позовів.

У справі №910/14178/22 ухвалою Господарського суду міста Києва 18.01.2022, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 та ухвалою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 29.05.2023, задоволено заяву ТОВ «КАНБУД» про забезпечення позову, а саме накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_2 , зокрема квартири, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_15 : № НОМЕР_2, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_16 , та на частку у розмір 3/4 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_17 .

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі №367/1404/23 від 05.06.2023 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1

07 вересня 2023 року приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А. П. прийнято рішення про реєстрацію за ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС» права власності на квартири, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_15 : № НОМЕР_2, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_16 , які раніше належали ОСОБА_2 та на які було накладено арешт ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/14178/22.

Як підставу прийняття таких рішень приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Дурицьким А. П. зазначено - свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, серія та номер: НОМЕР_3, виданий 07.09.2023.

ТОВ «КАНБУД», посилаючись на протиправність вчинених дій відносно спірного нерухомого майна звернулося до Печерського УП ГУ НП в м. Києві із заявою про вчинення кримінального правопорушення, за результатом якої до відомостей ЄРДР було внесено кримінальне провадження №12023105060000491 від 08.09.2023. Також з метою скасування щодо дій державного виконавця та приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Дурицького А. П., ТОВ «КАНБУД» подало скаргу до Міністерства юстиції України.

Наказом Міністерства юстиції України №3417/5 від 26.09.2023 анульовано рішення про державну реєстрацію прав ТОВ «Фінансова компанія «ОБОЛОНЬ ІНВЕСТ ПЛЮС» на квартири, які були арештовані ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2022у справі №910/14178/22 в якості забезпечення позову.

Також зазначено, що у провадженні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Гненного Д. А. перебуває виконавче провадження НОМЕР_1 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/2552/23 від 27 вересня 2023 року про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ТОВ "Фінансовий будівельний холдинг" на користьТОВ "КАНБУД" 2 285 659,82 грн заборгованості та 1 224 686,47 грн штрафу.

Постановою приватного виконавця від 03 жовтня 2023 року про арешт майна боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1 накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 .

Постановами приватного виконавця від 12 жовтня 2023 року у виконавчому провадженні НОМЕР_1 описано та накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_2

02 листопада 2023 року виконавче провадження НОМЕР_1 на суму понад 3,5 млн грн об'єднано у зведене виконавче провадження НОМЕР_4 з виконавчим провадженням НОМЕР_5 щодо боржника на понад 2,7 млн грн.

Отже, установлено, що за рахунок нерухомого майна, яке є спірним у даній справі, що переглядається, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А . в рамках зведеного виконавчого провадження почали здійснюватися заходи із примусового виконання рішень Господарського суду міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ "КАНБУД" заборгованості та штрафу, після чого ОСОБА_1 було ініційовано даний позов та відповідно подано заяву про забезпечення позову.

Таким чином, у даній справі ОСОБА_1 подала позов про виключення з опису тазняття арештів з майна, які накладені постановою приватного виконавця Гненного Д. А. від 03.10.2023 про арешт майна боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1 та постановою про опис і арешт майна (коштів) боржника від 12.10.2023 з частини нерухомого майна, а саме квартир АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 та частини земельних ділянок: кадастровий номер3210900000:01:174:3106, площею 0,065 га, та кадастровий номер 3210900000:01:174:3116, площею 0,0256 га, за адресою: АДРЕСА_14 ; кадастровий номер 3210945900:01:069:0021, площею 0,4994 га, за адресою: АДРЕСА_15 , що зареєстровані на праві власності за ОСОБА_2 . У позові ОСОБА_1 посилалася на те, що на момент придбання такого майна вона та боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_2 були подружжям та з огляду на презумпцію спільності майна подружжя вона має право на 1/2 частину зазначеного майна.

Разом з тим, зі встановлених обставин вбачається, що в межах зведеного виконавчого провадження №72940566ТОВ «КАНБУД», яке є також відповідачем у справі, що переглядається, реалізує своє право на виконання рішень Господарського суду м. Києва від 29.06.2023 у справі №910/2552/23 та від 12.07.2023 у справі №910/14178/22, що набрали законної сили, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «КАНБУД» заборгованості за договором поруки.

Сукупний аналіз наведених обставин вказує на те, що судом першої інстанції забезпечено даний позов шляхом зупинення продажу арештованого майна у виконавчому провадженні, де вона не є стороною виконавчого провадження та спосіб у який вона просить вжити заходи забезпечення позову стосується прав та інтересів ТОВ «КАНБУД», яке є стягувачем відносно ОСОБА_2 у справах №910/2552/23 та №910/14178/22.

Отже, забезпечення позову у даній справі шляхом зупинення продажу арештованого майна в межах виконавчого провадження НОМЕР_1 при примусовому виконанні рішення в інших справах №910/2552/23 та №910/14178/22 порушує права та законні інтереси ТОВ «КАНБУД», як стягувача у таких справах, оскільки фактично призводить до зупинення виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Ураховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що обраний позивачем вид забезпечення позову - зупинення продажу арештованого майна не є співмірним із предметом і підставами поданого позову, вжиття такого заходу забезпечення позову буде нести негативні наслідки та безпосередній вплив на права та охоронювані законом інтереси особи стягувача ТОВ «КАНБУД» в інших справах №910/2552/23 та №910/14178/22, який буде позбавлений можливості отримати грошові кошти від ОСОБА_2 , присуджені йому рішеннями судів.

Верховний Суд у постанові від 1 жовтня 2020 року у справі №524/188/18 зазначив, що недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили. Також подібних висновків про недопустимість застосування заходів забезпечення позову, які можуть призвести до зупинення виконання іншого судового рішення дійшов Верховний Суд у постановах від 03 квітня 2019 року у справі №211/129/18-ц, від 20 грудня 2019 року у справі №640/9158/19, від 09 квітня 2020 року у справі №640/21360/19, від 9 листопада 2021 року у справі №160/10368/20 та від 01 лютого 2022 року у справі №902/368/16.

Проте, постановляючи ухвалу про забезпечення позову, суд першої інстанції внаслідок неповного з'ясування обставин справи, вищевказаного не врахував та дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для забезпечення позову шляхом зупинення продажу частини арештованого майна у виконавчому провадженні з примусового виконання судового рішення в іншій справі.

З наведеного слідує, що задовольняючи заяву про забезпечення позову, судпершої інстанції не перевірив доводи та вимоги цієї заяви критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід, за наявності певних обставин, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви та вжиття заходів забезпечення позову в обраний позивачем спосіб.

Таким чином, колегія суддів вважає, що знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду про забезпечення позову постановлена з порушенням норм процесуального права.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, є спеціальним способом забезпечення позову, який застосовується лише у справах за позовом про визнання права власності на це майно, тоді як у даній справі позовні вимоги про визнання права власності ухвалою суду, яка набрала законної сили, залишено без розгляду.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що питання забезпечення позову судом першої інстанції вирішено з порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з'ясування обставин, які мають значення для вирішення даного процесуального питання, що в силу ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 376, 383, 384, 389 ЦПК України

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНБУД" - задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19 грудня 2023 року про забезпечення позову - скасувати.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.

Повний текст постанови складено 25 квітня 2024 року.

Головуючий О. Ф. Мазурик

Судді О. В. Желепа

О. В. Немировська