Ухвала

від 26.04.2024 по справі 308/10110/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/10110/23

2/308/1250/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючої судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Янцо М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ужгород заяву представника позивача Тирпак Антона В`ячеславовича про відвід головуючої судді Логойди І.В. від участі в розгляді цивільної справи № 308/10110/23 за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Тирпак Антон В`ячеславович, до Ужгородської районної державної нотаріальної контори, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровиробничоторгова фірма «ГРОНО» Л.Т.Д., Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на боці позивача - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Тирпак Антон В`ячеславович, звернулася в суд з позовною заявою до Ужгородської районної державної нотаріальної контори, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровиробничоторгова фірма «ГРОНО» Л.Т.Д., Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на боці позивача - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 19.06.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження. 13.02.2024 представником позивача подано заяву про зменшення/збільшення розміру позовних вимог у даній справі.

25.04.2024 від представника позивача - адвоката Тирпак А.В. до суду надійшла заява про відвід головуючої судді Логойди І.В., яку мотивовано тим, що у зв`язку з тим, що після початку судового розгляду справи у позивача та її представника виникли об`єктивні й обґрунтовані сумніви у об`єктивності та неупередженості судді, що відповідно до ч. 5 ст. 36 ЦПК України є підставою для подання заяви про відвід. Зазначені сумніви, зокрема, були спричинені неправомірними діями та ухвалами судді по даній справі, якими відмовлено у задоволенні всіх клопотань та заяв, що були подані позивачем і які були спрямовані на всебічне і повне з`ясування всіх обставин даної справи відповідно до Закону. Відтак, суд відкрито прийняв сторону відповідача Середнянської селищної ради Ужгородського району (відповідач №3) та неодноразово вчиняв дії, які можуть свідчити про наперед встановлену позицію судді та порушення права позивача на справедливий і не упереджений розгляд справи. Подані до суду позивачем заяви і клопотання від 19.12.2023, від 24.01.2024, від 06.02.2024, від 12.03.2024 та інші були відхилені й не задоволені суддею Логойдою І.В. Незважаючи на наявні законні підстави для задоволення вимог позивача, головуюча суддя у справі №308/10110/23 без жодних на те правових підстав відмовила у задоволенні даної заяви, не дослідивши обставини, на які посилався позивач. Головуючою суддею по даній справі також необґрунтовано відмовлено у задоволенні ряду інших заяв і клопотань, поданих позивачем. Зазначені дії суду не можна пояснити інакше, як упередженістю на користь Середнянської селищної ради Ужгородського району (відповідач №3), що своїм наслідком може призвести до необ`єктивного та незаконного рішення по справі. При цьому відповідачу №3 надавалися переваги, зокрема й у питанні можливості не надання документів, про які позивач вимагав надати, натомість суддею обрана позиція не витребовувати документи, які мають суттєве значення для розгляду справи з мотивів їх нібито відсутності. Однак суддя не врахувала твердження і позицію позивача про факт втрати цих документів Середнянською селищною радою, а також проігнорувала інші заяви позивача про незаконні дії відповідача №3 та наявність у діях посадових осіб органу місцевого самоврядування ознак вчинення злочину (відмовила у винесенні окремої ухали). Окрім зазначеного, позивачем встановлено, що свідком ОСОБА_3 24.04.2024 до Ужгородського міськрайонного суду подана заява про з`ясування процесуальних обставин відповідності судового розгляду справи №308/10110/23 нормам Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Дана особа за ухвалою від 31.10.2023 визнана свідком на боці позивача. Ним вмотивовано, що ситуація є такою, яка створює умови, при яких учасникам судового процесу не гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та навпаки надається перевага певним учасникам. Оскільки кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, піднято питання, яке до цього часу було невідоме позивачу - спілкування зі свідком адвоката Логойди Володимира Михайловича та надання ним консультації з питань, пов`язаних із предметом розгляду справи №308/10110/23. ОСОБА_3 висловлено сумнів, враховуючи схожість прізвищ адвоката і судді, яка розглядає дану справу, поставлено запитання з уточнення даних обставин судді Логойді І.В. , чи він є її членом сім`ї та чи було відомо їй про те, що ОСОБА_5 займається питаннями, пов`язаними зі справою №308/10110/23, зустрічається з власниками паїв, працівниками органів місцевого самоврядування (зокрема й Середнянської селищної ради) та іншими сторонами у даній судовій справі, у тому числі й зі свідком у цій справі. З даного питання з`ясовано що у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (https://public.nazk.gov.ua/documents/6fbba410-24d7-41e7-ad8a-27be7bbc25f6) внесені відомості про членів сім`ї декларанта судді Логойди Ірини Володимирівни , а саме у п.2.2 декларації за 2023 рік зазначено, що ОСОБА_5 є її чоловіком. Поряд з цим у п.11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації за 2023 рік Логойди І.В. чітко вказано, що ОСОБА_5 як її чоловік отримував дохід у т.ч. від ТОВ «Закарпатліс» (код ЄДРПОУ 20455211, м. Ужгород, вул.Собранецька, 60) й від зайняття підприємницькою діяльністю, тобто індивідуальної адвокатської діяльності, а загально доступні реєстри й відкриті бази даних (https://opendatabot.ua/c/20455211, https://youcontrol.com.ua/ru/catalog/company_details/20455211/, https://clarityproject.info/edr/20455211) підтверджують й ототожнюють, що саме він є членом сім`ї судді, яка розглядає справу №308/10110/23.

У відповідності до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи, а тому в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяву про відвід, перевіривши її доводи, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.

Порядок вирішення заявленого відводу судді визначений статтею 40 ЦПК України.

Частиною другою статті 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Підстави для відводу судді визначені статтями 36, 37 ЦПК України.

Так, статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку

Згідно ст. 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У відповідності до ст. 9 Конституції України, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод є частиною національного законодавства і підлягає застосуванню.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-ІV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При здійсненні правосуддя судді незалежні і керуються верховенством права (ч. 1 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

За п. 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. У контексті незалежності у рамках судових органів за положеннями Принципу I (2)(d) - «судді не повинні нести обов`язок звітування по суті розглянутих ними справ перед будь-ким поза судовою системою» , а «звіти» по суті справи, навіть перед іншими членами судової системи не сумісні з особистою незалежністю (п. 67 вищенаведеного висновку); водночас, згідно з Рекомендацією N R (94) 12, Принцип I (2)(a)(i) передбачає, що «рішення суддів не повинні бути предметом перегляду поза процедурами оскарження, як це передбачено законом».

Обставини, на які посилається представник позивача, як на підстави відводу головуючої судді Логойди І.В., зокрема те, що головуюча суддя прийняла сторону відповідача Середнянської селищної ради Ужгородського району та неодноразово вчиняла дії, які можуть свідчити про наперед встановлену позицію, то такі на переконання суду є надуманими та зводяться до незгоди сторони з процесуальними рішеннями судді у даній справі. Щодо інших обставин, то на переконання судді такі ґрунтуються лише на припущеннях та суб`єктивній думці представника позивача та не можуть бути підставою для відводу судді. Незгода представника позивача з процесуальними рішеннями суду може бути підставою для перегляду їх в апеляційному порядку. Разом з тим, щодо посилання представника позивача на те, що чоловік головуючої судді адвокат ОСОБА_5 надавав правову допомогу свідку ОСОБА_3 та консультував його з питань, пов`язаних із предметом розгляду справи № 308/10110/23, то дана обставина стала відомою судді після подання такої заяви свідком до суду та жодним чином не впливала на прийняття процесуальних рішень. Також, оскільки згідно зі ст. 10 Правил адвокатської етики та ст. 22 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як зміст консультацій, так і факт звернення особи за правовою допомогою становлять адвокатську таємницю, розголошення якої заборонено, то дану інформацію свідка та таку ж, вказану у заяві про відвід, не може бути перевірено на достовірність. Будь-яких доказів, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду даної цивільної справи або наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді при розгляді цієї справи, з доводів заяви про відвід не вбачається, такий відвід вважаю безпідставним.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Враховуючи наведені вище норми процесуального закону та те, що заява представника позивача Тирпак А.В. про відвід судді надійшла до суду раніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, суд вважає її необґрунтованою, відтак у відповідності до ч. 3 ст. 40 ЦПК України, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40, 41 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача Тирпак Антона В`ячеславовича , про відвід головуючої судді Логойди І.В. від участі в розгляді цивільної справи № 308/10110/23 за позовною заявою ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник - адвокат Тирпак Антон В`ячеславович, до Ужгородської районної державної нотаріальної контори, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровиробничоторгова фірма «ГРОНО» Л.Т.Д., Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на боці позивача - Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування - визнати необґрунтованою.

Передати цивільну справу № 308/10110/23 до канцелярії Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді Логойди І.В.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда