Постанова

від 04.07.2024 по справі 308/10110/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/10110/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 липня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Кожух О.А.,

суддів Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.

за участі секретаря - Гусонька З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тирпак Антон В`ячеславович, подану на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2024 року (головуюча суддя Логойда І.В.) про відмову у забезпеченні позову у справі №308/10110/23 за позовом ОСОБА_1 до Ужгородської районної державної нотаріальної контори, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровиробничоторгова фірма «ГРОНО» Л.Т.Д., Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог на боці позивача Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинських областях, про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст вимог заяви

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Ужгородської районної державної нотаріальної контори, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровиробничоторгова фірма «ГРОНО» Л.Т.Д., Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

Предметом спору по даній справі є визнання за позивачем ОСОБА_2 в порядку спадкування окремо за ОСОБА_3 права на 1 земельну частку (пай) 2,2700 га як колишнього працівника радгоспу «ім.Фрунзе»/члена Колективного орендного сільськогосподарського підприємства, нині ТОВ АВТФ «Гроно», і окремо за ОСОБА_4 права на 1 земельну частку (пай) 2,2700 га члена й працівника цього ж суб`єкту господарювання в Ужгородському районі (згідно Проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) КСП «Гроно», що складався ТОВ «Центр проектів» на основі розпорядження Ужгородської РДА від 13.12.2016 №537), а також права ОСОБА_4 на 1 земельну ділянку в Ужгородському районі, с.Чертеж поблизу р.Стара у місцевому контурі «Зарінок», в розмірі 0,1100 га (відповідно до наказу винрадгоспу «ім.Фрунзе» від 08.05.1975 №85), що були успадковані ОСОБА_3 як другим із подружжя.

13 березня 2024 року позивачкою ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом:

1)накладення арешту на земельну частку 4,5400 га (паї 2,2700 га + 2,2700 га ТОВ АВТФ «Гроно», правонаступника Колективного орендного сільськогосподарського підприємства/радгоспу «ім.Фрунзе») в Ужгородському районі на території Середнянської селищної ради (у т.ч. земель що перебувають у товариства на умовах постійного користування чи в оренді, яка відповідаєЗакону України «Про оренду землі»);

2)накладення арешту на земельну ділянку в розмірі 0,1100 га в Ужгородському районі, с.Чертеж поблизу р.Стара у місцевому контурі «Зарінок», на території Середнянської селищної ради.

3)заборонити посадовим особам Середнянської селищної ради та іншим особам вчиняти будь які дії щодо вказаних земельних ділянок, які є предметом позову та знаходяться на території Середнянської селищної рад;

4)заборонити керівнику ТОВ АВТФ «Гроно» та іншим уповноваженим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаних земельних ділянок, які є предметом позову та знаходяться на території Середнянської селищної ради.

5)зобов`язати органи та підрозділи Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області утримуватися від вчинення реєстраційних дій, у т.ч. через електронні сервіси Державного земельного кадастру щодо вказаних земельних ділянок, які є предметом позову та знаходяться на території Середнянської селищної ради.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що існують обґрунтовані підстави вважати, що вказані земельні ділянки, які повинна успадкувати позивачка та які належали її спадкодавцям, без згоди позивачки можуть бути відчужені на користь третіх осіб, що у разі невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду (фактично не буде земель). У своїх доводах позивач посилається на розпорядження Ужгородської РДА від 07.04.1997 №189 та вимоги Протоколу загальних зборів уповноважених членів підприємства від 24.02.1997 №1 щодо створення резервного фонду землі в кількості 156 га, тобто 15% від загальної площі сільськогосподарських угідь вказаних у Державному акті на право колективної власності на землю від 01.12.1995 серії ЗК012-0014. Зазначає, що до цього часу розпаювання не завершене, а реалізація земель триває. Звертає увагу суду на тому, що Проєкт та п.4 Розрахунку вартості земельної частки (паю), що затверджений розпорядженням Ужгородської РДА від 13.12.2016 №537, визначав площу сільськогосподарських угідь у колективній власності 1038 га. Згідно з даним п.4 у вказаній площі включені 882,1 га пайовиків внесених до списків (388 осіб), а також 15% 155,9 га резервного фонду для осіб, які не були включені до списків. Існування резервного фонду, який склав 155,9 га, підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 26.07.2023 №29-7-0.5-2636/2-23, а також при розробленні Проекту є обов`язковим підтверджується листом-роз`ясненням Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 01.05.2023 №29-28-0.132-3881/2-23. При цьому у Схемі поділу земель колективної власності на земельні частки (паї) 1998 року і Технічному звіті з матеріалів паювання земель 1997 року, переданих КОСП «Гроно», визначене необхідність відображення при розробці Проекту землеустрою 15% резервного фонду, що є обов`язковим згідно з Розпорядженням Ужгородської РДА від 07.04.1997 №189 та ст.25Земельного кодексуУкраїни (ст.5 ЗК України у редакції на час правовідносин). Таким чином Проект фактично передбачив формування земельних ділянок резервного фонду, в кількості 156 га (тобто 15% від загальної площі сільськогосподарських угідь вказаних у Державному акті на право колективної власності на землю від 01.12.1995 серії ЗК012-0014) про що свідчать умовні позначення «залишок» на всіх графічних матеріалах (наявні в матеріалах справи).

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 березня 2024 року у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено у зв`язку з тим, що заявницею не наведено ґрунтовних підстав для застосування заходів забезпечення позову, на підставі належних і допустимих доказів, а також доказів того, що відповідач вдається до відчуження земельних ділянок, а запропоновані заходи забезпечення позову є необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення у майбутньому.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тирпак Антон В`ячеславович, подала апеляційну скаргу, в якій просить таку скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити у повному обсязі. Зазначає, що позивачкою надано необхідні докази на підтвердження того, що незабезпечення позову порушить її права та в подальшому унеможливить отримання земельних ділянок, оскільки їх фактично не існуватиме. Стверджує, що судом першої інстанції порушено права позивачки, оскільки позбавлено права надати додаткові пояснення чи докази, оскільки розгляд заяви проведено без участі сторін. Вважає, що суд не врахував докази того, що відповідач вдається до відчуження земельних ділянок, оскільки представник відповідача №3 (Середнянська селищна рада) Р.Вольф самостійно повідомила суд в судовому засіданні про факти подальшого видання селищною радою земельних ділянок. Зазначає, що дані відносно місцезнаходження земельних ділянок, на які апелянт просить накласти арешт, містяться у матеріалах справи №308/10110/23 в додатках до Заяви про збільшення позовних вимог від 15.09.2023 за п.18 «Графічні матеріали зіставлення відомостей Державного земельного кадастру та Проекту землеустрою по наявності земельних часток (паїв)». Вказує, що на даний час земельні ділянки перебувають як резервний фонд і знаходяться на території Середнянської селищної ради у власності місцевого самоврядування. Вважає, що є достатньо обґрунтованим припущення, що не вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Явка учасників та межі розгляду справи

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Представником відповідача Середнянської селищної ради Чорнаком Р.В. подано письмові пояснення, в яких він просить оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Від завідувача Ужгородської районної державної нотаріальної контори Гончаренко М.В. надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача представника Ужгородської районної державної нотаріальної контори.

Колегія суддів, відповідно до ч. 2 ст 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання.

Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2 ст. 367 ЦПК України).

За змістом вказаної норми апеляційний суд перевіряє правильність висновків суду першої інстанції на час постановлення відповідного судового рішення.

Фактичні обставини справи та застосовані норми права

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Ужгородської районної державної нотаріальної контори, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровиробничоторгова фірма «ГРОНО» Л.Т.Д., Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування.

ОСОБА_1 просила визнати за нею в порядку спадкування за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 права на земельні частки (паї) по 2,2700 га (у користуванні ТОВ АВТФ «Гроно») в Ужгородському районі (згідно Проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) КСП «Гроно», що складався ТОВ «Центр проектів» на основі розпорядження Ужгородської РДА від 13.12.2016 №537), а також права ОСОБА_4 на земельну ділянку в Ужгородському районі, с.Чертеж поблизу р.Стара у місцевому контурі «Зарінок», в розмірі 0,1100 га (відповідно до наказу винрадгоспу «ім.Фрунзе» від 08.05.1975 №85), що були успадковані ОСОБА_3 як другим із подружжя.

В порядку забезпечення позову просила накласти арешт на нерухоме майно, а саме - земельні ділянки, які є предметом позову, та заборонити посадовим особам Середнянської селищної ради та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаних земельних ділянок, заборонити ТОВ АВТФ «Гроно» та іншим уповноваженим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаних земельних ділянок та зобов`язати органи та підрозділи Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області утримуватися від вчинення реєстраційних дій, у т.ч. через електронні сервіси Державного земельного кадастру щодо вказаних земельних ділянок, які є предметом позову та знаходяться на території Середнянської селищної ради.

В обґрунтування необхідності застосування таких заходів забезпечення позову посилалась на те, що наразі земельні ділянки перебувають у комунальній власності як землі резервного фонду та знаходяться на території Середнянської селищної ради. Стверджує, оскільки представником вказаної селищної ради ОСОБА_5 було повідомлено суд про факти видання селищною радою земельних ділянок, то існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі задоволення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Разом з тим, позивачем не надано допустимих та належних доказів про спроби відповідача 3 Середнянської селищної ради - передати у власність земельні ділянки які перебувають у резервному фонді Середнянської селищної ради.

Судом першої інстанції вірно вказано, що позивачкою не зазначено відомостей на які саме земельні ділянки слід накласти арешт. У заяві про забезпечення позову апелянт просила накласти арешт на земельні частки 4,5400 га та 0,1100 га, що перебувають на території Середнянськї селищної ради, не зазначивши межі розташування та кадастрові номери. Суд зазначає, що припущення належності земельних ділянок спадкодавцям ОСОБА_1 батькам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - не може бути достатньою підставою для задоволення відповідної заяви про забезпечення позову, оскільки є необґрунтованим належними та допустимими доказами.

Відповідно до ч.10 ст.150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Колегія суддів підкреслює, що, вирішуючи питання забезпечення позову, суд обов`язаний гарантувати усім особам, які беруть участь у справі, реальну можливість захистити свої права. Суд повинен оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття заході забезпечення позову з урахуванням їх адекватності, забезпечення збалансованості інтересів сторін, недопущення порушення прав, законних інтересів інших осіб, учасників процесу.

Колегія зазначає,що застосування запропонованого позивачем виду забезпечення позову є можливим лише у разі доведеності заявником належності боржнику (відповідачу) на праві власності конкретно визначеного майна у розумінні вимог статті 190 ЦК України. За позовами про визнання права власності на майно арешт може бути накладений лише на індивідуально визначене майно.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недоведеності заявником необхідності забезпечення позову у визначений ним спосіб. Як зазначив в судовому засіданні апеляційного суду представник позивача, у спадкодавців позивачки сертифікатів на земельні частки (паї) не було, такі особи не були включені до списків пайовиків, і позивач вважає, що має право на земельні ділянки в порядку спадкування за рахунок тих земель (155,9 га), які включені до резервного фонду Середнянської селищної ради.

Отже, земельні ділянки не виділені в натурі, їх межі не визначені, кадастрові номери не присвоєні тобто, майно, на яке просить визнати право власності позивач та, для забезпечення такого позову накласти арешт на земельні ділянки - не є індивідуально визначеним. Відповідно, не можуть бути вжиті і інші заходи забезпечення позову, вказані позивачем (заборона вчиняти певні дії щодо земельних ділянок, які є предметом позову), оскільки предмет позову не є індивідуально визначеним.

Висновки апеляційного суду

Зважаючи на викладене, колегія сіддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст. 375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Тирпак Антон В`ячеславович - залишити без задоволення

Ухвалу Ужгородського районного суду від 15 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 липня 2024 року.

Головуюча:

Судді: