Ухвала

від 17.04.2024 по справі 953/3006/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/3006/23

№ провадження 1-кп/646/150/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2024 м.Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002310 від 10.07.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває вищевказане кримінальне провадження.

У підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 подав клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002310 від 10.07.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України. В обґрунтування клопотання захисник обвинуваченого зазначив, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.12.2022 року у задоволенні клопотання про арешт майна відмовлено. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.02.2023 року ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22.03.2023 року скасовано, апеляційну скаргу прокурора задоволено, клопотання слідчого про арешт майна задоволено частково, накладено арешт на сільськогосподарську культуру пшеницю приблизно масою 2700 тон, яка була вилучена у ході проведення обшуку нежитлової будівлі (складу) за адресою: АДРЕСА_1 . яка зареєстрована за СТОВ «Мрія» (код ЄДРПОУ 30739270).Обґрунтовує своєклопотання тим,що підчас ознайомленняз матеріаламидосудового розслідування,стороною обвинуваченняне наданодоступу досільськогосподарської продукції пшениці,яка єречовим доказому вказаномукримінальному провадженні,а отжесуд немає правадопустити зазначенийречовий доказ.На підставівищевикладеного,вважає,що арештнакладено необгрунтованота безпідставно,у зв`язкуз чимпросить судскасувати арештмайна,накладений відповіднодо ухвали Харківського апеляційного суду від 14.02.2023, шляхом скасування заборони відчудження, розпорядження та користування.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_4 , кожен окремо, підтримали зазначене клопотання.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки воно необгрунтоване та безпідставне та є передчасним.

Заслухавши захисника ОСОБА_7 та обвинуваченого, які підтримали клопотання, прокурора, який заперечував проти задоволення клопотання, дослідивши матеріали клопотання, суддя приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.12.2022 року у задоволенні клопотання слідчого 1 відділення слідчого відділу УСБУ в Харківській області у кримінальному провадженні №22022220000002310 від 10.07.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.111-1 та ч.1 ст.111-2 КК України, відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.02.2023 року скасовано ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 13.12.2022 року, апеляційну скаргу прокурора задоволено частково. Постановлено нову ухвалу суду апеляційної інстанції відповідно до якої клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні №22022220000002310 від 10.07.2022 року, задоволено частково. Накладено арешт у кримінальному провадженні № 22022220000002310 від 10.07.2022 року на сільськогосподарську культуру пшеницю приблизно масою 2700 тон, шляхом встановлення заборони відчуження, розпорядження та користування вказаним майном. Передано вищевказане майно на відповідальне зберігання керівнику або уповноваженій особі СТОВ «Мрія» (код ЄДРПОУ 39739270), за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с. Кругляківка, вул. Миру, 77-В.

Частина 1 ст.170КПК України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п.1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п.2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 1 ст.174КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьоюст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 КПК України. Відповідно дост. 98 КПК Україниречовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вказане майно, є речовим доказом в рамках вищезазначеного кримінального провадження, а тому в цілях його збереження, виключення можливості його зникнення, втрати чи пошкодження, забезпечення повноти, всебічності та неупередженості розслідування й застосовано захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.

У даному випадку стороною захисту не доведено, що у подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт був накладений необґрунтовано.

Так, кримінальним процесуальним законом не визначено конкретних обставин, які свідчать про припинення потреби у арешті майна.

Зі змісту ч.1 ст.174 КПК України вбачається, що це мають бути такі обставини, які свідчать про те, що підстави арешту майна перестали існувати.

Підставою накладення ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.02.2023 року арешту на сільськогосподарську культуру пшеницю приблизною масою 2700 тон, яка була вилучена у ході проведення обшуку нежитлової будівлі (складу) за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованою за СТОВ «Мрія» (код ЄДРПОУ 30739270), булозабезпечення збереження речових доказів.

В той же час речові докази досліджуються судом на стадії судового розгляду, а до того часу має бути забезпечене їх збереження.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

З огляду на викладене, суд зауважує, що законом передбачено вирішення питання про скасування накладеного арешту майна як на стадії підготовчого провадження в порядку ч. 3 ст. 315 КПК України, так і під час ухвалення вироку по справі у відповідності до вимог ч. 4 ст. 174, п. 12 ч. 1 ст. 368 КПК України.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, на теперішній час не завершений, а саме провадження перебуває на стадії підготовчого судового розгляду, суд приходить до переконання, що стороню захисту не було доведено наявності правових підстав для скасування арешту майна, оскільки арештоване майно є об`єктом кримінально протиправних дій, а також речовим доказом в кримінальному провадженні, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.98, 170-174,369-372 КПК України, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою Харківського апеляційного суду від 14.02.2023, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22022220000002310 від 10.07.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 111-1, ч. 1 ст. 111-2 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 22.04.2024 року о 14-15 год.

Суддя - ОСОБА_1