Рішення
від 09.09.2010 по справі 2-5239/2010
ХОРТИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-5239/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                     У К Р А Ї Н И  

09.09.2010 року                 Хортицький районний суд  м. Запоріжжя

у складі: головуючого судді - Панкеєва О.В.

при секретарі         - Веретельник К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя про визнання незаконними дій, зобов’язання провести перерахунок, виплату, та стягнення недоплачених сум щомісячної державної допомоги дітям війни,

В С Т А Н О В И В :

                   Позивач звернувся до суду з позовом до УПФ України в Хортицькому районі м. Запоріжжя, що має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (далі за текстом – Закон №2195-IV від 18 листопада 2004 року) має право на підвищення розміру пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком. Проте УПФУ не виконує вимоги закону, тому вимагає визнати дії УПФ неправомірними, зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплатити йому  за період з  09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до чинного часу з урахуванням підвищення її на 30% від мінімальної пенсії за віком у сумі 4326 , 50  гривень. У позові зазначено, що позивач просить розглянути справу без його участі.

Представник відповідача УПФ в Хортицькому  районі  в судове засідання не з’явився , надав довідку про розмір виплачених сум позивачу як дитині війни, заперечень не надав, про час розгляду справи був повідомлений завчасно.

   Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши надані докази, вважає, що вимоги позову підлягають частковому задоволенню на  підставі наступного.

    В судовому засіданні встановлено, що відповідно до посвідчення та копії паспорту , позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, отже відповідно до ст.1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і в силу ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” має право на отримання державної соціальної підтримки – підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.     З матеріалів справи вбачається, що Управління ПФУ за 2006 та 2007 рік щомісячно позивачу, як дитині війни, підвищення до пенсії не сплачувало, а з 01 січня 2008 року по 01 квітня 2008 року сплачувало в розмірі 47 грн., з 01 квітня 2008 року по 22 травня 2008 року – 48 грн. 10 коп., а починаючи з 22 травня 2008 року згідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 в розмірі 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 року – 48 грн. 20 коп. та з 01 жовтня 2008 року по теперішній час – 49 грн. 80 коп., тобто у розмірі 10 відсотків від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20 грудня 2005 року №3235-IV дію ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року було зупинено на 2006 рік. Законом України від 19 січня 2006 року №3367-IV пункт 17 ст.77 Закону №3235-IV від 20 грудня 2005 року виключено та відновлено дію ст.6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року. У статті 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» визначено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону №2195-IV від 18 листопада 2004 року, запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. В 2006 році державою не було визначено порядок нарахування та виплати «дітям війни» 30% надбавки до пенсії відповідно до ч.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Водночас, щодо такого права на період 2007 року, то п.12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік ” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” на 2007 рік.              Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення п.12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік ” з урахуванням ст. 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).  Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Отже у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач зобов’язаний був нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі, встановленому ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, в редакції закону від 18.11.2004 року.

              Аналогічні правовідносини склалися і в 2008 році.

            Протягом 2008 року відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, у розмірі 10% мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в редакції закону від 28.12.2007 року №107- VI та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян".              Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо визначення розміру підвищення до пенсії, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Отже до набрання законної сили рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року були відсутні, оскільки зазначене рішення не мало зворотної дії, однак підстав не здійснювати перерахунок на наступний період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач не мав.  

           За період 2009 року, та по час винесення судового рішення  дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни ” у вказаному році не була обмежена у дії.  Постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" є підзаконним нормативним актом і не повинна була застосовуватись відповідачем, як така, що суперечить Закону, який має вищу юридичну силу та відповідно до ст. 8 ЦПК України судом застосовуються до спірних правовідносин Закон України "Про соціальний захист дітей війни". Суд вважає, що при розрахунку розміру доплати до пенсії «дітям війни», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Проте відповідачем не було надано будь-яких заперечень та доказів щодо правомірності його дій на період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по час звернення до суду) , коли було визнано не конституційним Закон про бюджет на 2007,2008 роки, а бюджети на 2009 та 2010 років таких обмежень не мають, щодо обмеження виплат дітям війни.

Відповідно до ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу у межах вимог, заперечень та доказів наданих сторонами.    

 Виходячи з вищевикладеного суд вважає,  що позивачем надані докази – відповідь про порушення УПФ прав позивача та виплаті підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", тому вимоги  позивача про  зобов’язання відповідача перерахувати і виплатити позивачеві передбачену законом щомісячну соціальну допомогу за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року,  2009 рік, та по час звернення до суду   підлягають  задоволенню. Обираючи спосіб захисту прав позивача, суд враховує, що він не наділений правом на призначення та визначення розміру грошового утримання судді замість суб'єкту владних повноважень УПФ, ці дії відносяться до виключної компетенції суб'єкту владних повноважень - відповідачів.    Згідно до вимог ст. 16 ЦПК України спосіб захисту, суд визнає незаконним дії чи бездіяльність органу держаної влади та поновлює у правах, тобто застосовувати спосіб захисту з метою повного захисту прав, свобод чи інтересів особи, про захист яких вона просить, тобто зобов’язую виконати свої обов’язки по перерахунку доплати.

                        На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, Законом України "Про соціальний захист дітей війни", ст. ст . 3, 5, 7, 8, 10, 14, 57-60, 88, 208-209, 212-218 ЦПК   України, суд,  

                        ВИРІШИВ :

      Позов  задовольнити частково.

    Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі Запорізької області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 09 .07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 03.09. 2010 року  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком - неправомірною.

            Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі Запорізької області  здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 03.09. 2010 року  в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В іншій частині позову ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржена до Запорізького  апеляційного суду протягом десяти днів з дня оголошення рішення через Хортицький районний суд Запорізької області.

           

Суддя:

СудХортицький районний суд м.Запоріжжя
Дата ухвалення рішення09.09.2010
Оприлюднено29.10.2010
Номер документу11866549
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —2-5239/2010

Ухвала від 06.04.2023

Цивільне

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Польська М. В.

Ухвала від 09.06.2010

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Ткаченко Н. В.

Рішення від 27.12.2010

Цивільне

Сніжнянський міський суд Донецької області

Радченко Віталій Євгенович

Рішення від 05.11.2010

Цивільне

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя

Калюжна Вікторія Вікторівна

Рішення від 09.09.2010

Цивільне

Хортицький районний суд м.Запоріжжя

Панкеєв Олександр Вікторович

Ухвала від 28.09.2010

Цивільне

Первомайський міськрайонний суд Харківської області

Васянович Геннадій Миколайович

Рішення від 14.09.2010

Цивільне

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

Стоілова Таміла Василівна

Рішення від 14.09.2010

Цивільне

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

Стоілова Таміла Василівна

Постанова від 04.08.2010

Адміністративне

Заводський районний суд м. Миколаєва

Павлова Жанна Петрівна

Рішення від 13.08.2010

Цивільне

Луцький міськрайонний суд Волинської області

Крупінська Світлана Степанівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні