Ухвала

від 24.04.2024 по справі 15/33-443

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46025, м.Тернопіль, вул.Кн.Острозького, 14а, тел.:0352520573, e-mail: inbox@te.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

24 квітня 2024 року м.Тернопіль Справа № 15/33-443 Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

розглянув скаргу без номера від 15.04.2024 (вх.№3020 від 16.04.2024) Публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», м.Київ

про визнання неправомірною бездіяльність органу ДВС при виконання судового рішення та зобов`язання вчинити дії

у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м.Київ, в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м.Чортків Тернопільської області", м. Чортків Тернопільської області

до відповідача: Малого приватного підприємства "ЯВІР", м.Чортків Тернопільської області

про стягнення заборгованості

за участю представників:

скаржника: не з`явився;

боржника: не з`явився;

органу ДВС: не з`явився.

Зміст поданої скарги, позиція скаржника.

Публічне акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», м.Київ звернулося 15.04.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до Господарського суду Тернопільської області з скаргою без номера від 15.04.2024 (вх.№3020 від 16.04.2024) про визнання неправомірною бездіяльності Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №51825889 та зобов`язання Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити у виконавчому провадженні №51825889 всі виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Скарга обґрунтована з посиланням на те, що органом примусового виконання рішення не вчиняються дії щодо виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2010 №15/33-443 про стягнення з Малого приватного підприємства "Явір" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області" 82544,07 доларів США, що станом на 12.03.2010 еквівалентно 1456774,70грн, з яких 158000 доларів США , що еквівалентно 1260903,20грн заборгованості за користування кредитом та 24544,07дол. США, що еквівалентно 195871,50грн заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, а також 14567грн державного мита, та 236грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме земельної ділянки площею 0,10га за адресою: м. Тернопіль, вул.Мостова-бічна 6, яка належить МПП «Явір». За твердженнями скаржника, Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції допущено бездіяльність у вчиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні № 51825889 з примусового виконання наказу від 20.07.2010 №15/33-443.

Також, у скарзі Банком заявлено клопотання про витребування у Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції матеріалів виконавчого провадження №51825889.

Заперечення боржника (відповідача у справі).

Мале приватне підприємство "ЯВІР" своїм процесуальним правом на подання заперечень щодо поданої Банком скарги на бездіяльність органу ДВС не скористався, як і правом на подання будь-яких інших заяв в порядку господарського процесуального законодавства України чи додаткових доказів.

Заперечення органу ДВС.

У поданих запереченнях на скаргу без номера від 22.04.2024 (вх.№3229 від 23.04.2024) Тернопільським відділом державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зазначено про вжиті державним виконавцем заходи в межах відкритого виконавчого провадження з виконання даного наказу господарського суду. Просив у задоволенні скарги відмовити, зазначивши, що на виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження №64727241, яке містить у собі виконавче провадження №51825889 з примусового виконання наказу №15/33-443 від 20.07.2010 про стягнення з МПП "Явір" на користь ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» заборгованості в сумі 1456774,70грн та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У межах даного виконавчого провадження органом ДВС вчинено та вчиняються дії щодо примусового виконання судового рішення, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", задля погашення заборгованості боржника перед стягувачем (наведено хронологію ходу виконавчого провадження).

Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - земельної ділянки площею 0,10га за адресою: м. Тернопіль, вул.Мостова-бічна 6, яка належить МПП «Явір», то органом ДВС зазначено про те, що відповідний виконавчий документ на виконанні в ДВС не перебуває.

Стягнення на предмет іпотеки має додатковий характер, а не основний, тому державним виконавцем не здійснено опису іпотечного майна, а саме: земельної ділянки площею 0,10га за адресою: м. Тернопіль, вул. Мостова-бічна 6, яка належить МПП «Явір» та не передано його на прилюдні торги, оскільки звернення на предмет іпотеки не є заміною основного зобов`язання на забезпечувальне.

Норми Закону України "Про виконавче провадження" допускають звернення стягнення на предмет іпотеки в ході процедури виконавчого провадження без судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах процедури стягнення коштів з іпотекодавця на користь іпотекодержателя за певних умов, а саме: відсутність у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення; наявність заборгованості виключно перед іпотекодержателем; дотримання порядку реалізації майна, визначеного Законом України "Про іпотеку".

Однак, у наказі від 20.07.2010 №15/33-443, який перебуває на примусовому виконанні у Відділі, не зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, не встановлено способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, а отже у виконавця відсутні підстави на звернення стягнення на предмет іпотеки, про який вказує скаржник на земельну ділянку, площею 0,10га за адресою: м. Тернопіль, вул. Мостова-бічна 6.

Процесуальні дії суду по розгляду скарги.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024, скаргу передано на розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 17 квітня 2024 року прийнято до розгляду скаргу без номера від 15.04.2024 (вх.№3020 від 16.04.2024) ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК» з призначенням судового засідання на 25.04.2024; сторонам та органу ДВС встановлено процесуальні строки для подання заяви по суті скарги.

Окрім того, ухвалою від 17.04.2024 судом відмовлено у задоволенні клопотання скаржника про витребування доказів.

У відповідності до ч.7 ст.42 ГПК України судом повідомлено МПП "ЯВІР" про його процесуальний обов`язок зареєструвати електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС.

Ухвалою суду від 19 квітня 2024 року повернуто без розгляду заяву скаржника без номера від 18.04.2024 (вх.№3145 від 19.04.2024) про участь представника Банку у судовому засіданні 25.04.2024 в режимі відео конференції, з підстав, передбачених ч.1, 4 ст.170, ч.2 ст.197 ГПК України.

В судове засідання представник скаржника не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа від 18.04.2024.

Боржник МПП "ЯВІР" в судове засідання не з`явився; про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений шляхом направлення ухвали суду від 17.04.2024 на адресу зареєстрованого місцезнаходження підприємства ( АДРЕСА_1 ). Окрім того, після з`ясування дійсного номеру телефону директора МПП "ЯВІР" - Балайди І.І., телефонограмою останнього повідомлено про необхідність отримання судової кореспонденції (ухвали від 17.04.2024) у відділенні поштового зв`язку "48501 м.Чортків" (рекомендоване поштове відправлення з повідомленням про вручення №0600261686055 від 18.04.2024) та про дату, час проведення судового засідання у даній справі по розгляду скарги Банку на бездіяльність органу ДВС.

Як вбачається з результату відстеження поштового відправлення №0600261686055 від 18.04.2024, яким на адресу зареєстрованого місця знаходження МПП "ЯВІР" направлялася ухвала від 17.04.2024, судову кореспонденцію відділенням поштового зв`язку адресату не вручено із зазначенням причин повернення відправлення "відсутність адресата за вказаною адресою".

З цього приводу суд зазначає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернення її підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

З урахуванням наведених обставин, а також беручи до уваги, що сам лише факт неотримання кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою, та яку повернуто до суду, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду та свідчити про неповідомлення сторони про розгляд справи судом; окрім того судом береться до уваги, що керівника МПП "ЯВІР" повідомлено телефонограмою про перебування на розгляді у суді скарги на бездіяльність ДВС, поданої Банком у даній справі, а також про дату, час та місце розгляду судом даної скарги.

Відтак, судом вжито усіх доступних заходів для належного повідомлення боржника про розгляд скарги, що дає підстави вважати про належне повідомлення МПП "ЯВІР" про проведення цього судового засідання.

Представник органу ДВС в судове засідання не з`явився, про дату, час місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на ухвалі від 17.04.2024 про її отримання 18.04.2024 та Довідка про доставку електронного листа в електронний кабінет Відділу ДВС, зареєстрований в підсистемі "Електронний суд" ЄСІТС

Враховуючи те, що неявка стягувача, боржника чи представника органу державної виконавчої служби, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду скарги, не є перешкодою її розгляду (ч.2 ст.342 ГПК України), останнім надано суду письмові заперечення на скаргу; явка учасників виконавчого провадження не визнавалася в судове засідання 24.04.2024 згідно ухвали від 17.04.2024 обов`язковою, тому господарський суд вважає за можливе розглянути скаргу Банку в даному судовому засіданні за наявними у ній матеріалами.

Обставини справи.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.06.2010 (суддя Бучинська Г.Б.) у справі №15/33-443 стягнуто з Малого приватного підприємства "Явір" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області" 82544,07 доларів США, що станом на 12.03.2010 еквівалентно 1456774,70грн, з яких 158000 доларів США , що еквівалентно 1260903,20грн заборгованості за користування кредитом та 24544,07дол. США, що еквівалентно 195871,50грн заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, а також 14567грн державного мита, 236грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

20 липня 2010 року на виконання рішення від 09.06.2010 судом видано відповідний наказ.

На підставі заяви, поданої стягувачем 02.08.2016, головним державним виконавцем Тернопільського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Легус Т.М. 04.08.2016 відкрито виконавче провадження №51825889 з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2010 №15/33-443.

11.08.2016 державним виконавцем у виконавчому провадженні №51825889 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на підставі якої в межах суми заборгованості за наказом від 20.07.2010 №15/33-443 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна МПП "Явір".

06.04.2017 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку(ах), а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику МПП "Явір", у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів - 160291177грн.

На підставі постанови державного виконавця про розшук майна боржника від 06.04.2017, винесеної у ВП №51825889, оголошено в розшук майно боржника (МПП "Явір") транспортний засіб МАЗ 53362, 1994 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .

11.10.2017 винесено постанову про арешт коштів боржника, тобто коштів, що містяться на рахунках, інформацію про які надано Державною фіскальною службою, на вимогу державного виконавця.

На підставі постанови про передачу виконавчого провадження від 26.02.2018, виконавче провадження №51825889 згідно з ч. 4 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» передано на виконання у Чортківський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, яке прийняло його до виконання (постанова про прийняття виконавчого провадження від 06.04.2018).

13.12.2018 Головним державним виконавцем Чортківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Бураковським Ігором Зеновійовичем у ВП №51825889 винесено постанову про розшук майна боржника, згідно з якою оголошено в розшук майно боржника МПП "Явір": автомобіль МАЗ 53362 днз. НОМЕР_1 .

З урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року №870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції", наказу Міністерства юстиції України від 16 жовтня 2019 року №3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів державної виконавчої служби", наказу Міністерства юстиції України від 17 грудня 2019 року №4053/5, листа Міністерства юстиції України від 18.12.2019 №2164/20.4.2/32-19, згідно з ч.4 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження №51825889 на підставі постанови від 02.01.2020 передано на виконання Чортківському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ).

Як вбачається з інформації Автоматизована система виконавчого провадження, Чортківськоим міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на підставі норм Закону України "Про виконавче провадження" винесено ряд постанов з метою здійснення виконавчих дій по примусовому виконанню наказу від 20.07.2010 №15/33-443, зокрема: 18.08.2020 - постанову про арешт коштів боржника; 18.01.2021- постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій; 20.01.2021 - постанову про розшук майна боржника; 04.03.2021 - постанову про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження (об`єднано, зокрема виконавче провадження №51825889 у зведене виконавче провадження №64727241); 22.03.2021 - постанову про арешт коштів боржника; 28.05.2021 та 10.05.2022 - постанови про арешт коштів боржника; 29.07.2022 - постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних.

Із змісту постанови ВП №51825889 старшого державного виконавця Чортківського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Копчук О.Є. про передачу виконавчого провадження від 03.012023 вбачається, що згідно акту державного виконавця за юридичною адресою боржника МПП "Явір", яка вказана у виконавчому документі (м.Чортків вул.Незалежності 74/4 проживає сім`я Полутренко біля 15 років на праві власності); про МПП "Явір" останнім нічого не відомо. 19.12.2022 здійснено виїзд по місцю знаходження майна боржника, за адресою: м. Чортків, вул.В.Великого,8 та вул.В.Великого, 8а, в результаті чого встановлено, що за вище вказаними адресами знаходяться житлові будинки, в яких проживають треті особи.

Стягувачем у заяві №09-1/97 від 18.07.2016 повідомлено про відсутність будь якого майна за юридичною адресою боржника, тому виконавчий лист направлено до Відділу ДВС Тернопільського району по територіальній підвідомчості, оскільки згідно іпотечного договору №3009 від 24.03.2006 предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме земельна ділянка, площею 0,10га за адресою: м. Тернопіль, вул. Мостова-бічна 6, яка належить МПП "Явір".

Відтак, згідно з ч.4 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження №51825889 передано на виконання до Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Постановою про прийняття виконавчого провадження від 12.01.2023, винесеною головним державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Конопадою Мар`яною Іванівною прийнято виконавче провадження №51825889 з примусового виконання наказу №15/33-443 від 20.07.2010.

Оскільки стягнення за адресою місцезнаходження земельної ділянки, яка за інформацією стягувача передана в іпотеку, віднесена до підвідомчості Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на підставі частини 4 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем 19.01.2023 винесено постанову про передачу виконавчого провадження №51825889 органу ДВС за підвідомчістю.

14.02.2023 Відділом державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято до виконання виконавче провадження №51825889. У зв`язку з реорганізацією системи органів примусового виконання судових рішень (відповідно до наказу Міністерства юстиції України №776/5 від 27.02.2023 "Про відділи державної виконавчої служби у Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції" утворено Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, шляхом злиття Тернопільського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Встановлено, що Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є правонаступником відповідних реорганізованих відділів державної виконавчої служби. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», Розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 №2832/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за №489/20802, наказу Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.05.2023 №478/4 "Про затвердження нової редакції Переліку населених пунктів в межах відповідних районів Тернопільської області, на які поширюється компетенція відділів державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, розташованих на території Тернопільської області") 09.11.2023 в.о. начальника Відділу ДВС винесено постанову про передачу виконавчого провадження №51825889 на примусове виконання до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, яким постановою від 05.12.2023 прийнято ВП №51825889 з примусового виконання наказу від 20.07.2010 №15/33-443 до виконання.

Як зазначено органом ДВС у поданих запереченнях, і такі обставини підтверджуються інформацією Автоматизованої системи виконавчого провадження, 14.03.2024 державним виконавцем здійснено вихід за місцем знаходження іпотечного майна: м.Тернопіль, вул.Мостова бічна 6. Згідно акту державного виконавця вбачається, що на даній земельній ділянці знаходиться багатоквартирний, житловий будинок.

Згідно відповіді на запит, Державною фіскальною службою України повідомлено ДВС про наявні рахунки у боржника, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи: боржник за вказаним у запиті податковим номером або серією (за наявності) та номером паспорта на обліку в органах ДФС перебуває.

З метою неупередженого, своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, відповідно до пункту 21 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та у порядку, визначеному пунктом 3.10 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14 липня 2006 року № 267, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2006 року за № 935/12809, державним виконавцем направлено вимогу на отримання інформації, яка містить банківську таємницю.

Згідно інформації АТ "Укрексімбанк" у боржника наявний відкритий рахунок у банку, проте кошти на рахунках відсутні.

17.04.2024 на адресу МПП «Явір» направлено вимогу керівнику для надання пояснення щодо невиконання рішення суду.

17.04.2024 на адресу ОСОБА_1 (керівника МПП «Явір») направлено вимогу для надання пояснень щодо невиконання рішення суду.

17.04.2024 державним виконавцем направлено запит до Головного управління ДПС у Тернопільській області, щодо отримання інформації про наявність дебіторської заборгованості перед МПП «Явір».

Стягувач у виконавчому провадженні №51825889 - ПАТ «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», стверджує, що органом виконання судових рішень у виконавчому провадженні не здійснюються заходи з примусового виконання наказу №15/33-443 від 20.07.2010, зокрема шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку, площею 0,10га за адресою: м. Тернопіль, вул.Мостова-бічна 6, яка належить МПП «Явір». Відтак, Банк звернувся із скаргою на бездіяльність органу ДВС та просить суд визнати неправомірною бездіяльність Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №51825889 та зобов`язати Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити у виконавчому провадженні №51825889 всі виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Мотиви та норми закону, з яких суд виходить, постановляючи ухвалу, висновки господарського суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, положень частини першої статті 18, частини першої статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина перша статті 327 ГПК України).

При цьому гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до статті 339 ГПК України та статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Так, порядок здійснення примусового виконання судового рішення встановлено, зокрема Законом України «Про виконавче провадження» №4442-VI.

Законом України «Про виконавче провадження» визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Частиною першою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки; Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; 21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків / електронних гаманців та/або стан рахунків / електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками / електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Отже, законом на виконавця покладено обов`язок вживати заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно на підставі поданого йому виконавчого документу, яким зокрема є наказ Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2010 у справі № 15/33-443.

Крім того, законом надано виконавцю право накладати арешт на майно та кошти боржника при виконанні ним судових рішень.

За змістом статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (частина перша).

Судом встановлено, що у справі №15/33-443 предметом спору було стягнення заборгованості за Кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 04-11/28 від 26.03.2006, укладеним між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) (Банк) та Малим приватним підприємством "Явір", (Позичальник) за яким МПП «Явір» зобов`язання не виконувалися в повній мірі, та визначено, що станом на 09.06.2010 року заборгованість відповідача перед позивачем не погашена і становить 182.544,07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.03.2010р. становить 1.456.774,70 грн., із яких 158.000 доларів США (1.260.903,20 грн.) заборгованості за користування кредитом та 24.544,07 дол. США (195.871,50 грн.) заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 02.06.2010 року позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Малого приватного підприємства "Явір", м. Чортків, Тернопільська область, код 30003901 на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, в особі Філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Чортків Тернопільської області", вул. Ст. Бандери, 37, м. Чортків, Тернопільської області, код 25350633 182.544,07 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.03.2010р. становить 1.456.774,70 грн., із яких 158.000 доларів США (1.260.903,20 грн.) заборгованості за користування кредитом та 24.544,07 дол. США (195.871,50 грн.) заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 14.567 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного судового рішення 20.07.2010 видано судовий наказ, який пред`явлений до примусового виконання в Чортківський відділ ДВС (ВП №51825889).

В подальшому дане виконавче провадження згідно постанови старшого державного виконавця Чортківського відділу державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Копчук О.Є. про передачу виконавчого провадження від 03.01.2023 було передано у відділ ДВС Тернопільського району, враховуючи те, що у боржника відсутнє будь-яке майно, та зважаючи на наявність у боржника майна (земельної ділянки, що знаходиться в м. Тернополі), переданого в іпотеку.

Як зазначає скаржник, з моменту винесення постанови про прийняття органом ДВС виконавчого провадження № 51825889 з примусового виконання наказу № 15/33-443, виданого 20.07.2010 Господарським судом Тернопільської області, виконавцем не вчиняються дії з приводу виконання вказаного виконавчого документу, зокрема не вчиняється будь яких дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельної ділянки, площею 0,10га, що розташована за адресою: м. Тернопіль, вул. Мостова-бічна 6, яка належить МПП «Явір».

Зі встановлених судом в судовому засіданні обставин вбачається, що предметом розгляду спору у справі № 15/33-443 з урахуванням наданої уточненої заяви від 12.04.2010 були вимоги позивача про стягнення заборгованості за Кредитним договором, тобто стягнення грошових коштів. Вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором в судовому порядку не розглядалися; позивач не вчиняв дій для звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Згідно із частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

На забезпечення цих зобов`язань боржник або інша особа може надати, а банк прийняти забезпечення у вигляді застави, поручительства або в іншому вигляді.

Окремим видом застави є іпотека (стаття 575 ЦК України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій в іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги. Якщо вимога за основним зобов`язанням підлягає виконанню у грошовій формі, розмір цієї вимоги визначається на підставі іпотечного договору або договору, що обумовлює основне зобов`язання, у чітко встановленій сумі чи шляхом надання критеріїв, які дозволяють встановити розмір цієї вимоги на конкретний час протягом строку дії основного зобов`язання (ст.7 )

Відповідно до ст.589 ЦК України, ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплено у ст.590 ЦК України.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти

рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

За змістом ч.1 ст.33 та ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» реалізації права іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки передує реалізація ним права вимагати дострокового виконання основного зобов`язання. І лише, якщо останнє не виконане чи неналежно виконане, іпотекодержатель, якщо інше не передбачено законом, може звернути стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає іпотекодержателю звернутися з позовом до боржника про виконання

забезпеченого іпотекою зобов`язання відповідно до ч.2 ст.35 «Про іпотеку»

У ст.ст.33, 36, 37, 39 Закону України «Про іпотеку» визначено три способи захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки: 1) на підставі рішення суду; 2) на підставі виконавчого напису нотаріуса; 3) згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Суд звертає увагу скаржника також на судову практику з розгляду спорів щодо звернення стягнення на іпотечне майно, зокрема на висновок, викладений в постанові Великої палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц, де зазначено, що частина друга статті 36 Закону України "Про іпотеку", яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону, способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати: 1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателяу спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах; 2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18 (провадження № 14-121цс21, пункти 8.14, 8.15) виснувала, що позасудове звернення стягнення на предмет іпотеки вважається таким, що погашає всі вимоги кредитора до боржника, незалежно від того, чи перевищує вартість предмета іпотеки розмір вимог кредитора. Допускаючи можливість задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, законодавець тим встановлює правило про те, що після завершення позасудового врегулювання, зокрема стягнення на предмет іпотеки, переданий боржником, будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

У постанові від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17 Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що водночас у випадку забезпечення виконання основного зобов`язання декількома способами чи їх сукупністю (зокрема, іпотекою, заставою рухомого майна, майнових права, порукою) основне зобов`язання не припиняється у разі, якщо реалізація іпотекодержателем своїх прав на звернення стягнення на предмет іпотеки не потягла повного задоволення його вимог (пункти 98-100). Наведені висновки також були підтримані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/6355/20.

Під час розгляду скарги судом не встановлено обставин щодо використання Банком будь-яких з визначених законом про іпотеку способів захисту задоволення забезпечених іпотекою вимог кредитора шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Отже, Банк не скористався наданим йому ні судовим, ані позасудовим способом звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, а тому доводи скаржника з приводу не вжиття державним виконавцем заходів щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельної ділянки, площею 0,10га, що розташована за адресою: м. Тернопіль, вул. Мостова-бічна 6, яка належить МПП «Явір», є безпідставними та необґрунтованими.

На виконанні у Відділі перебуває виконавче провадження про стягнення з МПП "Явір" на користь ПАТ "АК Промислово-інвестиційний банк" заборгованості в сумі 1456774,70 грн., та 236,00 грн. судових витрат (на ІТЗ та судового збору).

Виконавчий документ, винесений на виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Тернопіль, вул. Мостова-бічна 6, яка належить МПП «Явір» чи виконавчий напис нотаріуса, в органі ДВС не перебувають.

Реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі, у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» (ст.39, ст.41).

Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки. (Вказаний висновок наведено у постанові ВП ВС від 21.03.2018 у справі №760/14438/158-ц).

Стягнення на предмет іпотеки має додатковий характер, а не основний.

У наказі господарського суду від 20.07.2010 у справі №15/33-443 не зазначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається в рахунок стягнення заборгованості за основним договором, не встановлений спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження, а отже у даній справі у виконавця відсутні правові підстави на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Отже, не здійснення державним виконавцем дій щодо опису іпотечного майна, а саме земельної ділянки, яка належить МПП «Явір» та не здійснення дій щодо передачі такої ділянки на прилюдні торги, суд вважає правомірними, оскільки звернення на предмет іпотеки не є заміною основного зобов`язання на забезпечувальне.

Натомість, доводи скаржника щодо нездійснення державним виконавцем заходів, визначених Законом України «Про виконавче провадження» щодо примусового виконання наказу суду від 30.07.2020 року №15-33-443 про стягнення грошових коштів не заслуговують на увагу, адже спростовуються поданими органом ДВС до заперечень додатковими доказами та інформацією про виконавче провадження № 51825889. Так, як вбачається з матеріалів справи державним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження № 64727241 та ВП №51825889 були винесені постанови від 11.08.2016, 06.04.2017, 11.10.2017, 18.08.2020, 22.03.2021 про арешт коштів боржника, постанови від 06.04.2017, 13.12.2018, 20.01.2021 про розшук майна боржника. Відібрані 07.06.2021 пояснення у керівника МПП «Явір» Балайди І.І. щодо не виконання рішення суду №15/33-443, отримано відомості про відкриті рахунки боржником в банківських установах, отримано відомості про зареєстроване за боржником нерухоме та рухоме майно, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, листи-відповіді від 19.12.2022 органу МВС щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, органу ДФС від 17.04.2024 щодо наявності у боржника відкритих рахунків в банківських установах, акти державного виконавця від 22.02.2017, 20.05.2021, 19.12.2022, 14.03.2024, складені за наслідками виходу за місцезнаходженням боржника, тощо.

Крім того, скаржник не конкретизує, які саме заходи, на його думку, має вчинити державний виконавець з метою належного примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 20.07.2010 у даній справі.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч.1 ст.80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Враховуючи, що судом не встановлено обставин бездіяльності відділу ДВС, вимоги скаржника щодо визнання неправомірною бездіяльності Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №51825889 та зобов`язання Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції вжити у виконавчому провадженні №51825889 всі виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», суд вважає необґрунтованими та безпідставними, а заявлену скаргу такою, що не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.3, 11, 18, 232-235, 326, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги без номера від 15.04.2024 (вх.№3020 від 16.04.2024) Публічного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНИЙ КОМЕРЦІЙНИЙ ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК», м.Київ, про визнання неправомірною бездіяльності Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні №51825889 та зобов`язання орган ДВС вжити у виконавчому провадженні №51825889 всі виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвалу складено та підписано 29.04.2024.

Суддя Н.О. Андрусик