Рішення

від 29.04.2024 по справі 282/378/24

ЛЮБАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 282/378/24

Провадження № 2/282/126/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Вальчука В.В.

при секретарі судового засідання Войтович Г.М.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любар, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом ОСОБА_2 до Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області про зміну строкових умов праці, визнання неправомірними змін істотних умов праці та їх поновлення,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду із вищевказаним позовом та просить визнати незаконним та скасувати п.1 наказу Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області від 19.12.2023 №34-к «Про поновлення на посаді вчительки ОСОБА_2 » в частині поновлення ОСОБА_2 , вчительки географії Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області на умовах строкового трудового договору та встановлення тижневого навантаження у кількості 2 годин, та зобов`язати Старочорторийську гімназію Любарської селищної ради Житомирської області змінити дані умови відносно ОСОБА_2 на безстрокові трудові відносини шляхом видання відповідного наказу; визнати неправомірними зміни істотних умов праці (встановлення 2 години навчального навантаження) та поновити їх, встановивши педагогічне навантаження в розмірі 13,5 годин, що передували незаконному звільненню; стягнути з Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області (Код ЄДРПОУ: 22055935) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) моральну шкоду в сумі 15000,00 грн. (п`ятнадцять тисяч гривень), а також стягнути понесені судові витрати у розмірі 3633,60 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що постановою Житомирського апеляційного суду від 13.12.2023 р. у справі №282/750/22 визнано незаконним наказ Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради №26-к від 25 серпня 2022р. «Про звільнення» та поновлено її - ОСОБА_2 на посаді вчителя географії Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області з 26 серпня 2022 року, а також стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу.

На виконання вказаного рішення суду 19.12.2023 Старочорторийською гімназією Любарської селищної ради видано наказ №34-к Про поновлення на посаді вчительки ОСОБА_2 . Відповідно до п.1 даного наказу ОСОБА_2 поновлено на посаді вчителя географії Старочорторийської гімназії на умовах строкового трудового договору та встановлено тижневе навантаження в кількості 2 годин.

З наказом від 19.12.2023 №34-к вона фактично ознайомлена 28.12.2023 під розпис із зауваженнями. Зауваження виражались у не згоді зі строковими трудовими відносинами та кількістю годин педагогічного навантаження, про що і було зазначено на наказі про поновлення.

Вона вважає, що видача відповідачем вказаного наказу, тобто наказу про формальне поновлення працівника на роботі, без вчинення всіх дій, які включають у себе належного виконання рішення суду (з фактичним встановленням поновленому працівнику строкових трудових відносин, що не відповідає тексту постанови Житомирського апеляційного суду та законодавству про працю) не є належним виконанням з боку роботодавця рішення суду про поновлення працівника на роботі. За наведених обставин, відповідач - Старочорторийська гімназія Любарської селищної ради Житомирської області, затримав виконання постанови суду і протиправним шляхом змінив формулювання в наказі про поновлення, чим формально поновив трудові відносини, але при цьому вони фактично стали не рівнозначними тим трудовим відносинам, які передували незаконному звільненню ОСОБА_2 .

Вважає, що встановлення тижневого педагогічного навантаження в кількості 2 годин вищезазначеним наказом тягне за собою зміну режиму роботи вчителя, і як наслідок - відповідне зменшення заробітної плати, що в силу вимог абз.3 статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці, про які її не було повідомлено у встановлений статтею 32 КЗпП України двомісячний строк.

Щодо заподіяної моральної шкоди, позивачка зазначає, що після ознайомлення 28.12.2023 з наказом №34-к виданим 19.12.2023 Старочорторийською гімназією Любарської селищної ради Житомирської області, їй стало зле і вона змушена була звернутись до свого сімейного лікаря. Результатом звернення було лікування з 28.12.2023 по 12.01.2024, що підтверджується випискою карти амбулаторного (стаціонарного) хворого по формі №027/о від 12.01.2024 та копією листка непрацездатності серія АЛВ №358018. Під час лікування вона понесла істотні фінансові трати на покупку ліків, які призначив сімейний лікар на загальну суму 3943 грн.

Крім того, факт порушення законних прав у сфері трудових відносин у зв`язку із затримкою виконання судового рішення про поновлення її на роботі відповідачем в частині видання наказу яким би трудові відносини мали б безстроковий характер, зміни істотних умов праці, а саме зменшення педагогічного навантаження, зменшення заробітної плати, призвело до порушення звичного укладу життя, завдало глибоких моральних страждань, які виражаються в щоденних сильних переживаннях, постійних хвилюваннях про те, як забезпечити себе та свою сім`ю, вона втратила душевний спокій, перебуває у постійній нервовій та психологічній напрузі. Відтак, у результаті вищезазначених дій, вона понесла та поносить дотепер глибокі моральні страждання, які виразились у неотриманні коштів на проживання на протязі певного періоду, що зумовило зміну способу життя, лікуванні, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе та своєї сім`ї.

Ухвалою Любарського районного суду від 12.03.2024 року відкрито провадження у даній справі розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22 квітня 2024 року на адресу суду від представника відповідача адвоката Мороз А.А. надійшли письмові пояснення по справі №282/378/24, які за своїм змістом викладені як відзив на позов, у яких остання просила суд відмовити у задоволені заявлених ОСОБА_2 позовних вимог, з мотивів викладених у цих поясненнях.

Ухвалою суду від 23.04.2024 року докази додані до письмових пояснень представником відповідача не прийнято до розгляду по суті справи.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з мотивів викладених у позовній заяві. Уточнив, що оспорюються наказ №34-к від 19.12.2023 року, з яким його довірителька ознайомилась 28.12.2023 року та написала зауваження, а інший аналогічний наказ з відмінністю у 4 пункті відповідач надсилав поштою.

Представник відповідача ОСОБА_3 будучи належним чином повідомленою про час та місце судового засідання в нього не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, заява про відкладення судового засідання до суду не надходила.

Частиною 1 ст.223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, з урахуванням думки представника позивача та враховуючи вимоги ч.1 ст223 ЦПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

Із копії постанови Житомирського апеляційного суду від 13.12.2023р. у справі №282/750/22 встановлено, що наказ Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради №26-к від 25.08.2022 «Про звільнення» визнано не законним, а ОСОБА_2 поновлено на посаді вчителя географії Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області з 26 серпня 2022 року (а.с.58-65).

Вказаним рішенням встановлено, що трудові відносини, які існували між позивачкою та відповідачем до дня її звільнення мали безстроковий характер.

Відповідно до п.1 наказу директора Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради №34-к від 19.12.2024 «Про поновлення на посаді вчительки ОСОБА_2 », ОСОБА_2 поновлено на посаді вчителя географії Старочорторийської гімназії на умовах строкового трудового договору та встановлено тижневе навантаження в кількості 2 годин (а.с.53). При ознайомлені зі змістом вказаного наказу, 28.12.2023 ОСОБА_2 зазначила свої зауваження, щодо дати поновлення її на роботі, строковості трудового договору та щотижневого навантаження.

Згідно копії наказу №35-к від 28.12.2023, «Про допуск до роботи ОСОБА_2 », ОСОБА_2 допущено до виконання посадових обов`язків учителя географії на умовах строкового трудового договору з тижневим навантаженням 2 години з 29.12.2023 (а.с.41).

В матеріалах даної справи, міститься копія строкового трудового договору №2 від 19.12.2023, укладеного між Старочорторийською гімназією Любарської селищної ради Житомирського району, в особі директора ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , який не підписаний останньою, а підписаний лише роботодавцем, тобто відповідачем (а.с.55).

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст.80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд перевіривши доводи, викладені позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи в їх системному взаємозв`язку приходить до наступного висновку.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою, отже трудовий договір є основною, базовою формою виникнення трудових правовідносин.

Відповідно до частини першої ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі ст.23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк із урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Отже, умовами укладення строкового трудового договору є: характер виконуваної роботи; умови виконання роботи; інтереси працівника; інші випадки, передбачені законодавчими актами.

При укладенні трудового договору на визначений строк цей строк встановлюється за погодженням сторін і може визначатися як конкретним терміном, так і часом настання певної події.

Строк, на який працівник наймається на роботу, обов`язково має бути вказаний у наказі про прийняття на роботу, інакше буде вважатися, що працівник прийнятий на роботу за безстроковим трудовим договором.

Якщо ж строковий трудовий договір укладений всупереч правилам ст.23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк.

Крім того, Конституційним Судом України ухвалено Рішення від 07 лютого 2023 року в справі №1-5/2020 (118/20), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац третій частини другої ст.22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року №463-ІХ, згідно з яким «педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років». У пункті другому резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України прописано, що абзац третій частини другої ст.22 Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16 січня 2020 року №463-ІХ, визнаний неконституційним, утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Отже, наразі можливо укладати безстрокові трудові договори із цією категорією педагогічних працівників.

Стосовно неправомірності зміни істотних умов праці суд зазначає наступне.

У статті 94 КЗпП України надано визначення заробітної плати - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 97 КЗпП України власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Відповідно до статті 21 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно зі статтею 22 цього Закону суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

За абз. 3 статті 32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до статті 29 Закону №108/95-ВР при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством. Про нові або зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення роботодавець повинен повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.24 Закону України «Про повну загальну середню освіту» розподіл педагогічного навантаження у закладі освіти затверджується його керівником відповідно до вимог законодавства.

Зменшення педагогічного навантаження тягне за собою зміну режиму роботи вчителя, і як наслідок - відповідне зменшення заробітної плати, що в силу вимог абз. 3 статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці.

Позивача ОСОБА_2 не було повідомлено у встановлений статтею 32 КЗпП України двомісячний строк про зміну істотних умов праці, що на думку суду призвело до зміни істотних умов праці.

Такого ж висновку дійшла Велика Палата Верховного суду в поставові від 28.11.2018 у справі №559/321/16, а саме зменшення педагогічного навантаження тягне за собою зміну режиму роботи вчителя, і як наслідок - відповідне зменшення заробітної плати, що в силу вимог абз. 3 статті 32 КЗпП України є зміною істотних умов праці.

Щодо твердження та посилання представника відповідача у своїх письмових поясненнях на наказ №13-к від 10.08.2021 року про укладення строкового трудового договору з 11.08.2021 року строком на 1 рік із ОСОБА_2 вчителькою географії, слід зазначити, що вказаний строковий трудовий договір зі строком дії з 11.08.2021 року по 11.08.2022 року ОСОБА_2 не підписувала, а наказ про його укладення з позивачем виданий відповідачем раніше ніж позивач написала заяву про продовження трудових відносин із посиланням на заяву позивача від 10.08.2021 року, існування якої відповідачем не доведено при розгляді справи №282/750/22.

Вищевказане констатовано у постанові Житомирського апеляційного суду від 13.12.2023 року у справі №282/750/22, яка набрала законної сили та відповідно до ст.18, ч.4 ст.82 ЦПК України є обов`язковою та не потребує відповідного доказування, а відтак і суд не приймає вказані доводи представника відповідача до уваги.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування п.1 наказу Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області від 19.12.2023 №34-к «Про поновлення на посаді вчительки ОСОБА_2 » в частині поновлення ОСОБА_2 , вчительки географії Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області на умовах строкового трудового договору та зобов`язання Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області змінити дані умови на безстрокові трудові відносини шляхом видання відповідного наказу, а також визнання неправомірними змін істотних умов праці та їх поновлення, такими, що підлягають до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача встановити ОСОБА_2 педагогічне навантаження в розмірі 13,5 годин, що передували незаконному звільненню, суд приходить до висновку, що у цій частині позовних вимог слід відмовити за наступних підстав.

Згідно ст.11 Закону України «Про повну загальну середню освіту» навчальний план є складовою частиною освітньої програми, яку заклад освіти розробляє та використовує в освітній діяльності. Освітня програма закладу освіти схвалюється педагогічною радою закладу освіти та затверджується його керівником. На основі визначеного в освітній програмі закладу освіти навчального плану педагогічна рада складає, а його керівник затверджує річний навчальний план (один або декілька), в якому конкретизується перелік навчальних предметів (інтегрованих курсів), обов`язкових для вивчення, вибіркових (за вибором учнів) освітніх компонентів, зокрема, навчальних предметів, курсів, інтегрованих курсів, та кількість навчальних годин на тиждень (та/або кількість годин на навчальний рік).

Частинами 4 та 5 ст.24 ЗУ «Про повну загальну середню освіту» педагогічне навантаження вихователя закладу загальної середньої освіти становить 30 годин, вихователя спеціального закладу загальної середньої освіти та асистента вчителя у закладі загальної середньої освіти - 25 годин на тиждень. Розміри тарифних ставок педагогічних працівників державних і комунальних закладів освіти встановлюються Кабінетом Міністрів України. Розподіл педагогічного навантаження у закладі освіти затверджується його керівником відповідно до вимог законодавства. Педагогічне навантаження педагогічного працівника закладу освіти обсягом менше норми, передбаченої цією статтею, встановлюється за його письмовою згодою. Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається у разі зміни кількості годин з окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів), що передбачається навчальним планом закладу освіти, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства про працю.

Відповідно до листа начальника Відділу освіти, молоді та спорту Любарської селищної ради №28 від 17.01.2024, навчальне навантаження між педагогічними працівниками розподіляє керівник закладу освіти, погоджуючи його з профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склалися у закладі (а.с.40).

Отже, враховуючи викладене суд не уповноважений вирішувати і встановлювати навантаження на вчителя, оскільки дані повноваження чітко визначено у вищевказаній статті ЗУ «Про повну загальну середню освіту», а відтак дана вимога не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивачки моральної шкоди в сумі 15000 грн. суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає; 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також, ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч.3 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також, з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до п.9 Постанови №4 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в спорах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року (із змінами і доповненнями) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, бере до уваги, що немає і не може бути точних критеріїв майнового виразу фізичного, душевного болю, страждань, а будь-яка компенсація моральної шкоди не може відповідати дійсним стражданням позивача і може мати тільки умовний вираз, враховує характер і глибину фізичних та моральних страждань, яких зазнала потерпіла, втративши сина, їх тривалість, а також обставини, за яких відбулась дорожньо-транспортна пригода.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем Старочорторийською гімназією Любарської селищної ради дійсно були порушенні права позивачки ОСОБА_2 , внаслідок чого, як вказала позивачка у позовній заяві, був порушений звичний для неї уклад життя, їй завдано глибоких моральних страждань, які виражаються в щоденних сильних переживаннях, постійних хвилюваннях про те, як забезпечити себе та свою сім`ю, вона втратила душевний спокій, перебуває у постійній нервовій та психологічній напрузі, перебувала на лікуванні та понесла витрати на лікування, а тому суд стягує з відповідача на користь відповідачки моральну шкоду в сумі 7000 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволено у частково, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 3633 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 10, 12, 13, 76, 80-81, 89, 141, 258-259, 265, 268, 352, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст.21-23, 32, 94, 97, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 11, 24, 29 ЗУ «про повну загальну середню освіту», суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області про зміну строкових умов праці, визнання неправомірними змін істотних умов праці та їх поновлення задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати п.1 наказу Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області від 19.12.2023 №34-к «Про поновлення на посаді вчительки ОСОБА_2 » в частині поновлення ОСОБА_2 , вчительки географії Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області на умовах строкового трудового договору та зобов`язати Старочорторийську гімназію Любарської селищної ради Житомирської області змінити дані умови відносно ОСОБА_2 на безстрокові трудові відносини шляхом видання відповідного наказу.

Визнати неправомірними зміни істотних умов праці ОСОБА_2 та поновити їх.

Стягнути із Старочорторийської гімназії Любарської селищної ради Житомирської області (ЄДРПУО 22055935) на користь ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 понесені нею судові витрати по оплаті судового збору у сумі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 (сорок) копійок та 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп. заподіяної моральної шкоди.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 30 квітня 2024 року.

Суддя: В. В. Вальчук