Ухвала

від 30.04.2024 по справі 637/496/19

ДИКАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 637/496/19

Провадження № 1-кп/529/40/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Диканька Полтавської області у режимі відеоконференції клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 прозвільнення їївід кримінальноївідповідальності узв`язкуіз закінченнямстроку давностіпритягнення докримінальної відповідальностіта закриттякримінального провадження № 42019221320000014 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт Шевченкове Шевченківського району Харківської області, українки, громадянки України, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , з вищою освітою, незаміжньої, не працюючої, раніше не судимої,

обвинуваченої у вчиненні нею кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що вона, перебуваючи на посаді секретаря Приватного підприємства "ГЕО-ІНВЕСТ", код ЄДРПОУ 34369338, у рамках виконання укладеного між ОСОБА_6 , яка є головою Громадського об`єднання "Грядочка", та Приватним підприємством "ГЕО-ІНВЕСТ" в особі директора ОСОБА_7 договору від 15 серпня 2017 року № 89/17 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення городництва, розташованої у с. Первомайське на території Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області, починаючи з 27 листопада 2018 року (більш точного часу під час досудового розслідування встановити не вдалося) отримала погоджений експертом державної експертизи Головного Управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ОСОБА_8 висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 10480/82-18, після чого у ОСОБА_4 виник протиправний умисел, спрямований на підбурювання ОСОБА_6 на надання неправомірної вигоди та в подальшому отримання грошових коштів останньої шахрайським шляхом.

Протягом 2017-2018 років ОСОБА_6 неодноразово спілкувалася з працівником Приватного підприємства "ГЕО-ІНВЕСТ" - ОСОБА_4 щодо отримання замовленої документації, однак остання постійно відповідала, що наявні труднощі у її виготовленні. Так, приблизно у середині грудня 2018 року (більш точного часу під час досудового розслідування встановити не вдалося) ОСОБА_4 зателефонувала ОСОБА_6 та повідомила, що з боку Приватного підприємства "ГЕО-ІНВЕСТ" всі роботи по виготовленню проекту землеустрою завершені, однак для отримання позитивного висновку з органів Держгеокадастру на відповідність виготовленої документації чинному законодавству необхідно передати грошові кошти в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Таким чином, ОСОБА_4 , шляхом умовляння та підкупом, а саме отримання майнової вигоди у разі вчинення злочину, маючи намір шахрайським шляхом заволодіти грошовими коштами ОСОБА_6 , створила у останньої враження про обов`язковість передачі грошових коштів за вирішення питання про відповідність виготовленої документації чинному законодавству та підбурила ОСОБА_6 до надання неправомірної вигоди через неї, ОСОБА_4 , працівникам Держгеокадастру за отримання позитивного висновку з органів Держгеокадастру на відповідність виготовленої документації чинному законодавству, після чого ОСОБА_6 була вимушена погодитися на надання неправомірної вигоди ОСОБА_4

06 березня 2019 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_6 прибула до офісного приміщення Приватного підприємства "ГЕО-ІНВЕСТ", розташованого на першому поверсі будівлі АДРЕСА_2 , з метою отримання документації із землеустрою, де знаходилася ОСОБА_4 , яка реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_6 , щляхом вимагання, підкупу, зловживання довірою, умисно, протиправно, з використанням службового становища, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, одержала від ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп для подальшої передачі їх через неї працівникам Держгеокадастру за отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення городництва, розташованої у с. Первомайське на території Шевченківської селищної ради Шевченківського району Харківської області з погодженим висновком про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Після отримання грошових коштів ОСОБА_4 була викрита працівниками правоохоронних органів.

Згідно з обвинувальним актом таким чином ОСОБА_4 вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190 КК України, у вигляді заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), та ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України у вигляді підбурювання до закінченого замаху на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою особою, в інтересах третьої особи дій, з використанням службового становища.

14 березня 2024 року до суду надійшло письмове клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цих кримінальних правопорушень та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим. В обґрунтування клопотання вказано, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , є кримінальним проступком, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України, є нетяжким злочином. На теперішній час закінчився строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вказані кримінальні правопорушення. З часу скоєння цих кримінальних правопорушень ОСОБА_4 від слідства та суду не переховувалася, перебіг давності не зупинявся та не переривався, відомості про вчинення останньою інших кримінальних правопорушень у матеріалах кримінального провадження відсутні, а тому наявні підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цих кримінальних правопорушень та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим та просили його задовольнити з підстав, вказаних у клопотанні та в судовому засіданні.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні вказала, що розуміє, що звільнення її від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої ч. 1 ст. 49 КК України, тобто у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цієї підстави, є звільненням її від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави, вона розуміє наслідки закриття кримінального провадження в порядку ст. 49 КК України та бажає це зробити, а тому наявні всі підстави для звільнення її від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369КК України у зв`язку із закінченням строку давності, як це передбачено ч. 1 ст. 49 КК України, та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим.

Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченої ОСОБА_4 у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим, так як для цього існують підстави, передбачені чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, до суду надійшла заява потерпілої про проведення усіх судових засідань у справі за її відсутності.

Розглянувши клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим, заслухавши думки учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Системний аналіз наведених норм закону вказує на те, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов`язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України не зобов`язує суд першої інстанції у випадку заявлення клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України дослідити докази в провадженні і лише після цього вирішити таке клопотання.

Натомість, ч. 8 ст. 284 КПК України передбачено, що закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною третьою статті 285 КПК України також передбачено, що досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку лише у разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього.

Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України).

Виходячи з вказаних вище правових норм, суд вправі у судовому засіданні до дослідження доказів в провадженні розглянути питання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України у зв`язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із цим, оскільки наявне клопотання щодо такого звільнення, обвинувачена ОСОБА_4 не заперечує проти такого звільнення та згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, тобто зокрема і в судовому засіданні, не з`ясовуючи при цьому обставини, установлені під час кримінального провадження, та не перевіряючи їх доказами у порядку, передбаченому статтями 347-363 КПК України.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, яке було вчинено 06 березня 2019 року.

На час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, це правопорушення відповідно до ст. 12 КК України (у редакції, чинній на момент вчинення) відносилося до нетяжких злочинів.

1 липня 2020 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" № 2617-VIII, відповідно до якого кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України віднесено до кримінальних проступків.

Відповідно до частин 1, 2 статті 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 КК України про те, що закон про кримінальну відповідальність, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, суд дійшов висновку, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України, яке інкримінується ОСОБА_4 , слід визначати відповідно до положень чинного на час розгляду клопотання законодавства як кримінальний проступок, за який передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

З обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_4 також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України, яке було вчинено 06 березня 2019 року, та яке відповідно до ст. 12 КК України (у редакції, чинній на момент розгляду клопотання) є нетяжким злочином. За вчинення цього злочину передбачено покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавлення волі на той самий строк.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Згідно з частинами 2-4 статті 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. Питання про застосування давності до особи, що вчинила особливо тяжкий злочин, за який згідно із законом може бути призначено довічне позбавлення волі, вирішується судом. Якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк.

З аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 статті 49 КК України).

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо за наявності підстав для закриття судом провадження в кримінальній справі його не було закрито.

Із системного аналізу вказаних вище правових норм вбачається, що звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України, тобто у зв`язку із закінченням строків давності, є обов`язком суду, а не його правом. Водночас, закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності також є обов`язком суду.

Судом встановлено, що з дня вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та нетяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України, а саме з 06 березня 2019 року, і до дня розгляду клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності (30 квітня 2024 року) минуло 5 років та майже 2 місяці.

Клопотання про звільнення обвинуваченої ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення вказаних вище кримінальних правопорушень подано до суду 14 березня 2024 року, тобто після спливу передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України трьох років з дня вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, та п`яти років з дня вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше двох років.

Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 з часу вчинення інкримінованих їй кримінальних правопорушень до кримінальної відповідальності не притягувалася, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває, що підтверджується наданим стороною захисту витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", будь-які відомості, які вказували б на ухилення обвинуваченої від досудового слідства або суду відсутні, будь-яких інших підстав для перерви чи зупинення перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченої не встановлено.

Щодо того, що до обвинуваченої ОСОБА_4 протягом судового провадження застосовувався привід та її було оголошено у розшук, суд дійшов такого висновку.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року (провадження № 5-1кс15), під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо)… Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство... При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року (провадження № 51-9040 км 18) на підставі аналізу положень ч. 1 ст. 281 КПК колегія суддів дійшла висновку, що підстава для оголошення розшуку під час досудового розслідування "місцезнаходження підозрюваного невідоме" може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження. Саме тому зупинення досудового розслідування у зв`язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства. Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК у такому випадку обов`язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.

Таким чином, зупинення судового провадження у зв`язку із розшуком обвинуваченого через його невідоме місцезнаходження саме по собі не свідчить про ухилення від суду.

Вказане взаємоузгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 20 жовтня 2020 року у справі № 204/4728/15-к, провадження № 51-735 км 20, від 02 березня 2023 року у справі № 382/1118/21, провадження № 51-3492 км 22.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що до обвинуваченої ОСОБА_4 застосовувався привід та вона була оголошена у розшук у зв`язку із невідомим місцем проживання/перебування останньої. Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_4 тривалий час перебуває за кордоном у зв`язку із вимушеним переїздом через збройну агресію Російської Федерації проти України.

Враховуючи вказане вище у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність у матеріалах кримінального провадження доказів на підтвердження факту умисного вчинення ОСОБА_4 будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства чи суду. Будь-яких інших підстав для перерви чи зупинення перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності обвинуваченої не встановлено.

Враховуючи те, що з дня вчинення інкримінованих обвинуваченій ОСОБА_4 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, та нетяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк більше двох років, минуло більше трьох та п`яти років відповідно, обвинувачена з часу вчинення інкримінованих їй вказаних кримінальних правопорушень до кримінальної відповідальності не притягувалася, відсутні будь-які відомості, які вказували б на ухилення обвинуваченої від досудового слідства або суду, тобто відсутні будь-які підстави для перерви чи зупинення перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за ці кримінальні правопорушення, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 в судовому засіданні особисто просила звільнити її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, підтвердила, що розуміє, що звільнення її від кримінальної відповідальності з підстави, передбаченої п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України, тобто у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження з цієї підстави, є звільненням її від кримінальної відповідальності з нереабілітуючої підстави, розуміє наслідки такого закриття кримінального провадження і бажає це зробити, суд дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню та вважає за необхідне звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. 2, 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та у зв`язку із цим закрити кримінальне провадження.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 17 червня 2020 року (справа № 598/1781/17, провадження № 13-47кс20), зазначено, що суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Зі змісту ст. 124 КПК України вбачається, що законодавець виділяє обов`язкові умови та підстави для розподілу процесуальних витрат. Такими є: ухвалення обвинувального вироку та наявність на час його ухвалення або прийняття рішення апеляційним судом процесуального статусу обвинуваченого у особи, з якої стягуються витрати; факт понесення процесуальних витрат потерпілим (документально підтверджені процесуальні витрати); залучення експертів стороною обвинувачення, за дорученням слідчого судді або суду.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі № 203/241/17, провадження № 51-4251кмо21, постановлення ухвали суду про закриття кримінального провадження щодо особи у зв`язку із звільненням її від кримінальної відповідальності не може вважатися тотожним ухваленню щодо неї обвинувального вироку суду, оскільки це суперечило б засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України), а при вирішенні питання про долю процесуальних витрат на проведення експертизи належить виходити із того, хто призначав експертизу та за чиєю ініціативою вона проводилася. Процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, у разі: 1) ухвалення щодо неї обвинувального вироку; 2) у разі залучення експерта саме стороною захисту. Якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

З матеріалів кримінального провадження /том 1, а.с. 146-151, 154-160/ вбачається, що судова експертиза матеріалів речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.14 "Дослідження спеціальних хімічних речовин" та судова технічна експертиза документів були проведені на підставі ухвал слідчого судді за клопотаннями слідчого, тобто за ініціативою органу досудового розслідування.

З матеріалів кримінального провадження /том 1, а.с. 233-235, том 2, а.с. 1-17/ вбачається, що комплексна судова експертиза відео-, звукозапису та комп`ютерно-технічна експертиза була проведена на підставі ухвали суду за клопотанням сторони захисту.

Повторна комплексна комп`ютерно-технічна та фоноскопічна експертиза була проведена на підставі ухвали суду за клопотаннямпрокурора /том 2, а.с. 68-71, 86-94/.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності та у зв`язку із цим закрито стосовно неї кримінальне провадження, при цьому ініціатором проведення судової експертизи матеріалів речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.14 "Дослідження спеціальних хімічних речовин" та судової технічної експертизи документів у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а ініціатором повторної комплексної комп`ютерно-технічної та фоноскопічної експертизи був прокурор, тому відповідно до приписів ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК України витрати на проведення судової експертизи матеріалів речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.14 "Дослідження спеціальних хімічних речовин" в розмірі 3 432,00 грн, на проведення судової технічної експертизи документів у розмірі 1 570,10 грн, на проведення повторної комплексної комп`ютерно-технічної та фоноскопічної експертизи у розмірі 4 118,88 грн не підлягають стягненню з ОСОБА_4 та відносяться на рахунок держави.

Враховуючи те, що комплексна судова експертиза відео-, звукозапису та комп`ютерно-технічна експертиза була проведена за ініціативою сторони захисту, то витрати на проведення цієї експертизи у розмірі 29 419,20 грн підлягають стягненню з ОСОБА_4 в дохід держави.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України необхідно скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду Харківської області від 14.03.2019.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, п. 2, 3 ч. 1, ч. 2-4 ст. 49, ч. 1 ст. 190, ч. 1 ст. 369 КК України, ст. 100, ч. 4 ст. 174, п. 1 ч. 2, ч. 8 ст. 284, ч. 1, 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288, ст. ст. 370-372, 395, п. 1 ч. 2 ст. 412 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 про звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Звільнити ОСОБА_4 , яка обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.

У зв`язку із звільненням ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності закрити стосовно неї кримінальне провадження № 42019221320000014, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 січня 2019 року.

Витрати на проведення за ініціативою органу досудового розслідування та прокурора судової експертизи матеріалів речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.14 "Дослідження спеціальних хімічних речовин" в розмірі 3 432,00 грн, на проведення судової технічної експертизи документів у розмірі 1 570,10 грн, на проведення повторної комплексної комп`ютерно-технічної та фоноскопічної експертизи у розмірі 4 118,88 грн віднести на рахунок держави.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати на проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису та комп`ютерно-технічної експертизи у розмірі 29 419 (двадцять дев`ять тисяч чотириста дев`ятнадцять) грн 20 коп, яка була проведена за ініціативою сторони захисту.

Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду Харківської області від 14 березня 2019 року арешт на майно, яке було тимчасово вилучене під час обшуку 06.03.2019, а саме: грошові кошти в сумі 6 000 (шість тисяч) гривень - 10 (десять) грошових купюр номіналом 500 (п`ятсот) гривень: купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ЛИ № 9142497; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії СЖ № 5091692; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії СБ № 6202080; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії УИ № 4607874; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ЛГ № 0132492; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ВВ № 0202835; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ЛД № 0528152; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ФЗ № 5145928; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ВЖ № 3445852; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії УД № 6388476, а також 5 (п`ять) грошових купюр номіналом 200 (двісті) гривень: купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії УА № 9390349; купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії КЙ № 6756446; купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії УЛ № 8142662; купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії УЄ № 1719974; купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії КМ № 5743108; два примірника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди для городництва громадському об`єднанню "Грядочка" (код згідно КВЦПЗ секція А 01.07) в межах с. Первомайське Шевченківського району Харківської області на підставі договору № 89/18 від 20.09.2018 на 61-му аркуші; завірена копія висновку про розгляд проекту землеустрою (щодо відведення земельної ділянки від 16.11.2018 № 8796/82-18) на 2-х аркушах; завірена копія висновку про розгляд проекту землеустрою (щодо відведення земельної ділянки від 27.11.2018 № 8796/82-18) на 1-му арк.; копія квитанції "ПриватБанк" щодо сплати ОСОБА_6 до ПП "ГЕО-ІНВЕСТ" грошових коштів в сумі 3 000 (три тисячі) гривень від 18.08.2017 на 1-му арк.; копія квитанції "ПриватБанк" щодо сплати ОСОБА_6 до ПП "ГЕО-ІНВЕСТ" грошових коштів в сумі 3 000 (три тисячі) гривень від 06.03.2019 на 1-му арк.; копія довідки АБ № 116340 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ПП "ГЕО-ІНВЕСТ" на 1-арк.; копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № НОМЕР_1 ПП "ГЕО-ІНВЕСТ" на 1-му арк.; копія кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника № 000343 від 03.01.2013, виданий ОСОБА_9 на 1-му арк.; копія свідоцтва про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника серії НОМЕР_2 від 25.05.2016, виданий ОСОБА_9 на 1-му арк.; копія кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника № 000316 від 03.01.2013, виданий ОСОБА_7 на 1-му арк.; копія свідоцтва про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника серії НОМЕР_3 від 25.05.2016, виданий ОСОБА_7 на 1-му арк.; змиви з поверхонь обох верхніх кінцівок ОСОБА_4 та зразок речовини за допомогою якого зроблені змиви; СD-R-диск PATRON 700 Mb з електронними документами.

Речові докази у вигляді грошових коштів в сумі 6 000 (шість тисяч) гривень - 10 (десять) грошових купюр номіналом 500 (п`ятсот) гривень: купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ЛИ № 9142497; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії СЖ № 5091692; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії СБ № 6202080; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії УИ № 4607874; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ЛГ № 0132492; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ВВ № 0202835; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ЛД № 0528152; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ФЗ № 5145928; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії ВЖ № 3445852; купюра номіналом 500 (п`ятсот) гривень серії УД № 6388476, а також 5 (п`ять) грошових купюр номіналом 200 (двісті) гривень: купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії УА № 9390349; купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії КЙ № 6756446; купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії УЛ № 8142662; купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії УЄ № 1719974; купюра номіналом 200 (двісті) гривень серії КМ № 5743108 - повернути потерпілій ОСОБА_6 .

Речові докази у вигляді двох примірників проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди для городництва громадському об`єднанню "Грядочка" (код згідно КВЦПЗ секція А 01.07) в межах с. Первомайське Шевченківського району Харківської області на підставі договору № 89/18 від 20.09.2018 на 61-му аркуші; завіреної копії висновку про розгляд проекту землеустрою (щодо відведення земельної ділянки від 16.11.2018 № 8796/82-18) на 2-х аркушах; завіреної копії висновку про розгляд проекту землеустрою (щодо відведення земельної ділянки від 27.11.2018 № 8796/82-18) на 1-му арк.; копії квитанції "ПриватБанк" щодо сплати ОСОБА_6 до ПП "ГЕО-ІНВЕСТ" грошових коштів в сумі 3 000 (три тисячі) гривень від 18.08.2017 на 1-му арк.; копії квитанції "ПриватБанк" щодо сплати ОСОБА_6 до ПП "ГЕО-ІНВЕСТ" грошових коштів в сумі 3 000 (три тисячі) гривень від 06.03.2019 на 1-му арк.; копії довідки АБ № 116340 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) ПП "ГЕО-ІНВЕСТ" на 1-арк.; копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № НОМЕР_1 ПП "ГЕО-ІНВЕСТ" на 1-му арк.; копії кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника № 000343 від 03.01.2013, виданого ОСОБА_9 на 1-му арк.; копії свідоцтва про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника серії НОМЕР_2 від 25.05.2016, виданого ОСОБА_9 на 1-му арк.; копії кваліфікаційного сертифікату інженера-землевпорядника № 000316 від 03.01.2013, виданого ОСОБА_7 на 1-му арк.; копії свідоцтва про підвищення кваліфікації інженера-землевпорядника серії НОМЕР_3 від 25.05.2016, виданого ОСОБА_7 на 1-му арк.; змивва з поверхонь обох верхніх кінцівок ОСОБА_4 , зразка речовини за допомогою якого зроблені змиви; СD-R-диска PATRON 700 Mb з електронними документами, які знаходяться у матеріалах кримінального провадження № 42019221320000014, - залишити у матеріалах цього кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1