Постанова

від 30.04.2024 по справі 947/11752/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/2148/24

Справа № 947/11752/23

Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.

Доповідач Кострицький В. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Кострицького В.В.,

суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря Пухи А.М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4

третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сатурн»

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 липня 2023 року, ухвалене у складі судді Куриленко О.М., у приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сатурн» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,-

встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

12 квітня 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_3 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (Паспорт серія НОМЕР_1 виданий Жовтневим РВ ОМУ УМВС України в Одеській області, 19.05.1997 року, РНОКПП - НОМЕР_2 ), відшкодування завданої матеріальної шкоди, в розмірі 34 088,00 грн. (тридцять чотири тисячі вісімдесят вісім гривень 00 копійок).

В обґрунтування свого позову посилається на те, що 02.01.2022 року сталося залиття квартири позивача із квартири відповідача, про що складений відповідний акт.

Позивач стверджує, що саме ОСОБА_3 зобов`язана відшкодувати шкоду майну позивача у вигляді матеріального збитку.

Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сатурн» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задоволено.

Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначає, що оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 31 088,00 гривень. Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на проведення звіту з оцінки розміру матеріального збитку у розмірі 3000 грн..

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача стягнено судовий збір у розмірі 1073,30 гривень.

Доводи апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду, адвокат Захандревич О.В. звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 липня 2023 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Вказує, що із матеріалів справи відомо, що ОСОБА_1 до позовної заяви від 12.04.2023 було долучено як доказ: копію акту про залиття, що трапилося на системі індивідуального опалення від 02.01.2022 року та висновку експерта ОСОБА_5 судової будівельно-технічної експертизи за заявою ОСОБА_1 для подання до Київського районного суду м. Одеси № 10/22 від 31.01.2022 року (номер аркушів справи: 1 -4, 6. 8-28).

Попри це, Акт від 02.01.2022 року не може вважатися належним, достовірним, та допустимим доказом, оскільки складений з порушенням вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, що затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово - комунального господарства від 17.05.2005 № 76 та зареєстровані у Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 927/11207.

При складанні акту від 02.01.2022 року ОСОБА_3 або зацікавлена особа з її боку не була присутня.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що комісія взагалі не мала наміру та не вчиняла жодних спроб потрапити чи оглянути квартиру АДРЕСА_2 за № 204 та квартирою ОСОБА_3 за № 210 для дослідження дійсних обставин затоплення квартири ОСОБА_1 ..

Водночас ОСОБА_3 жодним чином не перешкоджала комісії встановити дійсні обставини та особу, винну в залитті квартири АДРЕСА_3 , в якій проживає ОСОБА_1 ..

З вищезазначеного, можна стверджувати, що Акт про залиття від 02.01.2022 року не відповідає вимогам, викладеним у Правилах, а тому не може бути належним, допустимим та достовірним доказом заподіяння ОСОБА_3 майнової шкоди ОСОБА_1 ..

Будь які інші докази, які б підвереджували факт того, що саме Відповідач і що саме дії Відповідача спричинили заподіяння майнової шкоди Позивачу у матеріалах справи відсутні.

Висновок експерта ОСОБА_5 № 10/22 від 31.01.2022 також не є достатнім доказом для встановлення факту заподіяння саме Відповідачем майнової шкоди Позивачу.

До того ж, розмір збитку, визначався на підставі кошторису на ремонтно- відновлювальиі роботи № 2-1-1 (номер аркушу справи 24-26), який є додатком до висновку та який викладений іноземною мовою (російською) та долучений до матеріалів справи без перекладу на українську мову, що не відповідає вимогам статті 9 ЦП К України.

Також, відповідач вважає, що судом першої інстанції необґрунтовано стягнено з неї на користь Позивача витрати на проведення експертизи з оцінки розміру матеріального збитку у розмірі 3000 грн..

Так, на підтвердження понесених судових витрат до матеріалів справи було долучено лише копію акту здачі-приймання висновку судової експертизи № 10/22 від 31.01.2022 року (номер аркушу справи: 29).

При цьому, разом з позовом не було подано жодної квитанції чи іншого документа, що підтверджувало б факт переведення Позивачем коштів у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень експерту Рапач К.В. за надання висновку судової експертизи.

Щодо явки сторін.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Отже, розгляд цивільної справи з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім справ зазначених в ч. 4 ст. 274 ЦПК України, у суді апеляційної інстанції у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним у ЦПК України.

Із матеріалів справи вбачається, що ціна позову в даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому справа відноситься до категорії малозначної справи в силу вимог закону.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний розгляд вказаної справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Позиція апеляційного суду.

Заслухавши суддю-доповідача, оцінивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України, - суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, - судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ст. 2 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності індексний номер: 40851264 від 18.07.2015 року - є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно технічного паспорту квартира АДРЕСА_5 розташована на 4-му поверсі 10-ти поверхового житлового будинку.

Судом також встановлено, що 02 січня 2022 року в будинку АДРЕСА_6 , який перебуває в управління ОСББ «Сатурн», у кв. № 204 трапилось залиття на системі індивідуального опалення, в результаті чого постраждали передпокій, кухня, вітальня, ванна кімната. Були залиті стіни згори до низу, відбулося пошкодження плінтусів, стін, підвісної стелі.

Згідно акту про залиття від 02 січня 2022 року причиною залиття, що трапилось на системі індивідуального опалення, є спрацювання підривного клапана двухконтурного котла системи опалення та гарячого водопостачання «S.Duval» квартири АДРЕСА_7 , власницею якої є ОСОБА_3 .

Для визначення вартості матеріального збитку, завданого внаслідок залиття, позивач ОСОБА_1 звернулася до судового експерта ОСОБА_5 .

Згідно Висновку № 10/22 від 31.01.2022 року за результатами проведеного будівельно-технічного експертного дослідження експертом встановлено, що вартість матеріального збитку, що виник внаслідок залиття квартири АДРЕСА_5 складає 31 088,00 гривень.

Згідно акту здачі-приймання висновку судової експертизи № 10/22 за заявою від 03.01.2022 року ціна експертних робіт визначена на підставі вартості однієї експерто години відповідно до Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, О прокуратури, суду або органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення затвердженої постановою КМУ від 01.07.1996 № 710 та складає: 3000,00 грн.

В судовому засіданні в якості свідка також було допитана голова Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сатурн» - ОСОБА_6 , яка повідомила, що 02 січня 2022 року вона з управителем ОСББ ОСОБА_7 прийшли на 5-ий поверх 7-ї секції, побачили, як стікає по стінах вода.

Також зазначила, що ОСОБА_1 , який мешкає у квартирі АДРЕСА_8 , розташованій над ним, ніхто не проживає. Піднялися до квартири АДРЕСА_7 ОСОБА_3 , яка розташована на 6-му поверсі над квартирами АДРЕСА_9 . ОСОБА_3 відчинила двері, дозволила увійти, повідомила, що в неї потік газовий котел. Напередодні ввечері вона мила онука, був поганий напір, вона вирішила збільшити напір води шляхом регулювання тиску двоконтурного котла. Сам котел не обстежували. Про причину затоплення в акті написано зі слів ОСОБА_3 .

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Слід зазначити, що заперечуючи проти задоволення позову, представник відповідача жодних доказів її невинуватості у залитті суду не надав, з будь-якими клопотаннями про витребування доказів, призначення екпертизи тощо до суду не звертався.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування . Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд прийняв висновок експерта № 10/22 від 31 січня 2022 року, виконаного судовим експертом ОСОБА_5 , у якості належного та допустимого доказу по справі.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, на думку колегії суддів суд прийшов до обгрунтованого висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 31 088,00 гривень. Крім того, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати на проведення звіту з оцінки розміру матеріального збитку у розмірі 3000 грн.

Судова колегія погоджується з проаналізованими судом першої інстанції в сукупності дослідженими доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що стороною відповідача не доведено тих обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а тому заявлені вимоги задоволенню не підлягають.

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з оскаржуваним рішенням, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довів обставини, на які посилався як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надав.

Наданий позивачкою акт, в цілому, відповідає наведеним вимогам та йому притаманні такі властивості доказу як належність, допустимість, достовірність (ст. 77, 78, 79 ЦПК України).

Посилання відповідачки в апеляційній скарзі на акт складений за її відсутності, не заслуговують на увагу, оскільки належними та допустимими доказами з боку відповідачки не доведена недійсність акту .

Оскільки судом вірно встановлено та доводами апеляційної скарги не спростовано належність вище розташованої квартири саме відповідачці то вказаний Акт відповідає всім вимогам, які до нього ставляться, і який в сукупності з іншими дослідженими судом доказами покладено в основу судового рішення про задоволення позовних вимог.

Клопотання про виклик та допит вказаних осіб, які брали участь у складенні акту, відповідачем на спростування висновків суду та викладених в акті обставин апеляційна скарга не містить.

Не заслуговує на увагу довід апеляційної скарги про неналежність наданого позивачкою доказу висновку експерта № 10/22 від 31.01.2022 року щодо розміру завданої ОСОБА_1 шкоди. Вказаний висновок експертного будівельно-технічного дослідження № 10/22 від 31.01.2022 року незалежно від його кваліфікації як висновку експертизи є письмовим доказом, який стосується предмета доказування в справі та наданий позивачкою в обґрунтування розміру понесених нею збитків, у зв`язку з чим підлягав спростуванню відповідачем та оцінці судом у загальному порядку.

Судова колегія зауважує, що будь-яких клопотань з боку відповідача, щодо проведення повторних експертних досліджень , допиту свідків з її боку не заявлялись.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано та всебічно розглянув справу на підставі наданих сторонами доказів.

Інших доводів апеляційна скарга не містить.

Доводи апеляційної скарги не впливають на правильність судового рішення, не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищезазначеного колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її підписання, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 30 квітня 2024 року.

Головуючий суддя В.В. Кострицький

Судді М.В. Назарова

Ю.П. Лозко