Рішення

від 15.04.2024 по справі 910/17462/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2024 м. КиївСправа № 910/17462/23

За позовом: акціонерного товариства "РАЙФФАЙЗЕН БАНК";

до відповідача-1: ОСОБА_1 ;

до відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "РАЗБОРН-АДВ";

про: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, визнання недійсним акту приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал та скасування рішення державного реєстратора.

Суддя Сергій Балац

Секретар судового засідання Катерина Вознюк

Представники:

позивача: Кардашевська Г.М.;

відповідача-1: не з`явилися;

відповідача-2: Нечипорук О.Л.

С У Т Ь С П О Р У :

Акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "РАЗБОРН-АДВ" (далі - відповідач-2) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, визнання недійсним акту приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал та скасування рішення державного реєстратора.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відчуження відповідачем-1 нерухомого майна на користь відповідача-2 шляхом його передачі до статутного фонду відповідача-2 є фраудаторним правочином, з огляду на обставини, що мали місце на момент відчуження такого нерухомого майна відповідачем-1, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-2 від 10.06.2020 № 2/2020, підписи на рішенні нотаріально засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф.10.06.2020 за реєстровими №№ 582, 583, 584, в частині рішення відповідача-1 щодо додаткового внеску в негрошовій формі у вигляді нерухомого майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 ;

- визнання недійсним акту приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал відповідача-2 у негрошовій формі від 11.06.2020 № б/н, укладений між відповідачами, підписи на акті нотаріально засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф.11.06.2020 за реєстровими №№ 594 та 595;

- скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52797152 від 23.06.2020, номер відомостей про речове право: 37012596, дата державної реєстрації: 22.06.2020.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/17462/23 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 15.01.2024.

Відповідач-2 скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням відсутності надсилання позивачем вимоги поручителю. При цьому, сама по собі обставина існування зобов`язання з поруки не нівелює право на внесення до статутного капіталу товариства відповідного майна поручителя.

В підготовчому засіданні 15.01.2024 оголошено перерву до 05.02.2024.

Позивач скориставшись своїм правом, наданим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що факт наявності заборгованості станом на момент відчуження спірного майна підтверджений рішеннями судів; а заборона відчуження майна поручителем без згоди кредитора передбачена договорами поруки; засновником та керівником відповідача-2 є прямо пов`язана особа з відповідачем-1.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 167 Господарського процесуального кодексу України, надав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, зокрема, про те, що порушення поручителем умов договорів поруки не тягне за собою визнання правочинів щодо розпорядження майном фіктивними чи недійсними. Також позивач ототожнює позичальника і поручителя, в той час коли настання строку виконання зобов`язання у них виникає не одночасно.

Ухвалою-повідомленням від 12.02.2024 № 910/17462/23 сторони спору повідомлені про призначення підготовчого засідання на 19.02.2024.

В підготовчому засіданні 19.02.2024 суд на місці ухвалив: закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 11.03.2024.

В судових засіданнях 11.03.2024 та 08.04.2024 оголошено перерви до 08.04.2024 та до 15.04.2024 відповідно.

В судовому засіданні 15.04.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи уповноважених представників сторін по суті спору та дослідивши наявні докази у матеріалах справи, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 19.09.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Латанюк І.А., зареєстрованого в реєстрі за № 2886, відповідач-1 прийняв у власність квартиру АДРЕСА_1 .

Між публічним акціонерним товариством "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", (правонаступником якого є акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ", найменування якого змінене на позивача (акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК") та позичальниками, серед яких фізична особа-підприємець Ганул Інга Анатоліївна, укладено Генеральний договір на здійснення кредитних операцій від 27.07.2017 № 01/150-2/515, відповідно до умов якого кредитор зобов`язується здійснювати на користь позичальників кредитні операції, а позичальники зобов`язані виконати усі обов`язки, що витікають із змісту кредитної операції, Генерального договору, умов та договорів, і здійснити погашення заборгованості у межах строку кредитної операції.

Між акціонерним товариством "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" та відповідачем-1 ( ОСОБА_1 ), як поручителем, укладено договір поруки від 27.08.2019 № 12/150-2/2569, за яким поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, а саме: Генеральний договір на здійснення кредитних операцій від 27.07.2017 № 01/150-2/515 та Кредитний договір від 27.08.2019 № 015/150-2/1431 до Генерального договору на здійснення кредитних операцій від 27.07.2017 № 01/150-2/515 (далі - Договір поруки № 12/150-2/2569).

Між акціонерним товариством "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" та відповідачем-1 ( ОСОБА_1 ), як поручителем, укладено договір поруки від 30.09.2019 № 12/150-2/2617, за яким поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно з позичальником за виконання забезпечених зобов`язань, а саме: Генеральний договір на здійснення кредитних операцій від 30.09.2019 № 01/150-2/1472 та кредитний договір від 30.09.2019 № 010/150-2/1473 до Генерального договору на здійснення кредитних операцій від 30.09.2019 № 01/150-2/1472 (далі - Договір поруки № 12/150-2/2617).

Позивач зазначає, що з лютого 2020 року виникла прострочена заборгованість за кредитним договором від 27.07.2017 № 01/150-2/515, а з квітня 2020 року - заборгованість за Кредитним договором від 30.09.2019 № 01/150-2/1472, що призвело до звернення позивача до господарських судів з вимогами про стягнення заборгованості в результаті чого винесені рішення, а саме: рішення господарського суду Київської області від 03.06.2021 у справі № 911/160/21 та рішення господарського суду міста Києва від 22.04.2021 у справі № 910/17302/20.

В ході виконання вказаних вище рішень, останньому стало відомо, що поручителем за Договорами поруки здійснено відчуження належного останній об`єкту нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 (далі - спірний об`єкт нерухомого майна) на підставі: рішення загальних зборів учасників відповідача-2 від 10.06.2020 № 2/2020 та акту приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал відповідача-2 у негрошовій формі від 11.06.2020 № б/н.

Позивач стверджує, що відчуження відповідачем-1 нерухомого майна на користь відповідача-2 шляхом його передачі до статутного фонду відповідача-2 є фраудаторним правочином, з огляду на обставини, що мали місце на момент відчуження такого нерухомого майна відповідачем-1, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про:

- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача-2 від 10.06.2020 № 2/2020, підписи на рішенні нотаріально засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф.10.06.2020 за реєстровими №№ 582, 583, 584, в частині рішення відповідача-1 щодо додаткового внеску в негрошовій формі у вигляді спірного об`єкту нерухомого майна;

- визнання недійсним акту приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал відповідача-2 у негрошовій формі від 11.06.2020 № б/н, укладений між відповідачами, підписи на акті нотаріально засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф.11.06.2020 за реєстровими №№ 594 та 595;

- скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52797152 від 23.06.2020, номер відомостей про речове право: 37012596, дата державної реєстрації: 22.06.2020.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з урахуванням наступного.

Критеріями, які Верховний Суд називає для кваліфікації договору, як фраудаторного, є, зокрема:

- відчуження майна за наявності значної непогашеної заборгованості;

- відчуження майна боржником після пред`явлення до нього позову про стягнення такої заборгованості (хоча є і виключення з цього правила, головне довести, що боржник розумів, що має заборгованість і ухилявся таким чином від її сплати);

- майно відчужено на підставі безвідплатного правочину (з цього правила є також виключення, зокрема, якщо ціна за оплатним договором занижена тощо);

- майно відчужене на користь пов`язаної особи (родичу або на користь власної юридичної особи);

- після відчуження майна у боржника відсутнє інше майно, за рахунок якого він може відповідати за своїми зобов`язаннями перед кредитором.

Рішенням загальних зборів учасників відповідача-2 від 10.06.2020 № 2/2020, підписи на рішенні нотаріально засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф.10.06.2020 за реєстровими №№ 582, 583, 584 (далі - оспорюване рішення), затверджено, зокрема, вартість внеску відповідача-1 в наступному вигляді:

1) квартира за адресою: АДРЕСА_2 ;

2) квартира за адресою: АДРЕСА_3 (спірний об`єкт нерухомого майна);

3) нежила споруда за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, будинок 129-131, літера "Б".

Актом приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал відповідача-2 у негрошовій формі від 11.06.2020 № б/н (укладений між відповідачами, підписи на акті нотаріально засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф.11.06.2020 за реєстровими №№ 594 та 595) відповідачем-1 передано майно в якості додаткового внеску в статутний капітал відповідача-2 у не грошовій формі, а саме: спірний об`єкт нерухомого майна.

Пунктом 2.2 Договору поруки № 12/150-2/2569 та Договору поруки № 12/150-2/2617 визначено, що поручитель зобов`язується здійснити виконання порушених забезпечених зобов`язань протягом десяти банківських днів з дати отримання вимоги від кредитора та в обсязі, зазначеному в такій вимозі.

Вимога кредитора є єдиним та достатнім доказом настання підстав для виконання поручителем забезпечення зобов`язань в розмірі, визначеному кредитором у вимозі.

Кредитор має право направляти вимоги поручителю будь-яку кількість разів до повного виконання забезпечених зобов`язань.

Проте, позивачем, станом на дату прийняття оспорюваних рішень (10.06.2020 та 11.06.2020) не здійснено направлення на адресу поручителя (відповідача-1) вимоги кредитора із зазначенням підстав для виконання поручителем забезпечення зобов`язань.

Вказана обставина свідчить про відсутність настання підстав для виконання поручителем (відповідачем-1) зобов`язань, забезпечених Договорами поруки № 12/150-2/2569 та Договору поруки № 12/150-2/2617 та можливість розпоряджатись спірним об`єктом нерухомого майна станом на день його відчуження.

Положеннями пункту 4.3 Договору поруки № 12/150-2/2569 та Договору поруки № 12/150-2/2617 передбачено, що протягом строку дії цього договору поручитель не має права вчиняти без попереднього письмового погодження кредитора наступні дії:

- отримання грошових позик, кредитів чи інших кредитних операцій від інших осіб, в тому числі банків, оформлення боргових зобов`язань перед іншими особами в будь-якій формі, включаючи надання порук тощо;

- створення договірного обтяження будь-якого майна поручителя заставою, іпотекою або в інший спосіб, застосування якого передбачає можливість відчуження цього майна;

- відчуження майна поручителя у будь-який спосіб на суму, що перевищує 400.000,00 грн.

Відповідно до пункту 6.3.2 Договору поруки № № 12/150-2/2569 та Договору поруки № 12/150-2/2617, поручитель, на вимогу кредитора, сплачує останньому, за порушення, невиконання або неналежне виконання поручителем всіх або окремих положень цього договору - штраф за кожен випадок порушення у розмірі 0,5 % від суми кредиту за кредитним договором, зазначеної в п. 1.1.1 цього договору (але не менше 1.000,00 грн. та не більше 100.000,00 грн.).

Таким чином, порушення відповідачем-1, як поручителем, умов зазначених договорів поруки є підставою для застосування до такого поручителя відповідальності за таке порушення, яка встановлена пунктом 6.3.2 Договору поруки № № 12/150-2/2569 та Договору поруки № 12/150-2/2617 у вигляді штрафу.

Також, суд враховує, що наслідком внеску спірного об`єкту нерухомого майна до статутного капіталу відповідача-2 є отримання відповідачем-1 відповідної частки у статутному капіталі, що свідчить про те, що спірний обєкт нерухомого майна відчужений відповідачем-1 не безоплатно.

Крім того, до передачі спірного об`єкту нерухомого майна до статутного капіталу відповідача-2, відповідач-1 не був учасником відповідача-2, що свідчить про відсутність до здійснення такої передачі пов`язаності осіб.

Підсумовуючи викладені вище обставини суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про визнання недійсним оспорюваного рішення задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не доведено наявності обставин, які є вирішальними при доведенні фраудаторності правочину у вигляді передачі відповідачем-1 спірного об`єкту нерухомого майна до статутного фонду відповідача-2, а саме: вчинення відпвідачем-1 недобросовісних дій, які призвели до порушення прав позивача.

Позовні вимоги про визнання недійсним акту приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал відповідача-2 та скасування рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мироненко О.Ф. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень задоволенню не підлягають, оскільки є похідними вимогами від вимоги про визнання недійсним оспорюваного рішення у задоволенні якої судом відмовлено.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30 квітня 2024 року

Cуддя Сергій Балац