Ухвала

від 23.08.2024 по справі 910/17462/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/17462/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Кібенко О.Р.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024

у справі за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (далі - Банк)

до відповідачів:

1) ОСОБА_1 ,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЗБОРН-АДВ"</a> (далі - ТОВ "РАЗБОРН-АДВ")

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, визнання недійсним акту приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал та скасування рішення державного реєстратора,

ВСТАНОВИВ:

1. Банк звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 та ТОВ "РАЗБОРН-АДВ" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, визнання недійсним акту приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал та скасування рішення державного реєстратора.

2. Господарський суд міста Києва рішенням від 15.04.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024, у задоволенні позову відмовив.

3. 06.08.2024 Банк через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке.

5. Частиною 2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, передбачених ст.290 цього Кодексу, то така скарга залишається без руху.

6. Відповідно до п.5 ч.2 ст.290 ГПК у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) ст.287 цього Кодексу підстави (підстав).

7. Відповідно до ч.2 ст.287 ГПК підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу.

8. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі п.4 ч.2 ст.287 ГПК, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 ст.310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.

9. При цьому необхідно враховувати, що за змістом п.1 ч.3 ст.310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

10. Системний аналіз наведених положень ГПК дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 ч.1 ст.287 ГПК, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч.2 ст.287 ГПК як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

11. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) ст.287 ГПК, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

12. У касаційній скарзі Банк посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права (ст.234 Цивільного кодексу України) без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду).

13. Однак крім того, скаржник у тексті касаційної скарги також зазначає, що справа має бути направлена до суду першої інстанції на новий розгляд, оскільки суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили докази, що наявні у матеріалах справи, а саме:

- належним чином не досліджено умови Договорів поруки, що укладені між Банком та ОСОБА_1 (пункти 4.3. та 4.4.), якими встановлено обмеження у відчуженні нерухомого майна поручителем без отримання письмового погодження кредитора;

- неправильно встановлено момент, з якого виникають у ОСОБА_1 обов`язки щодо дотримання умов Договорів поруки, що прямо передбачено п.7.2. Договорів - з моменту підписання Договору, а не з моменту направлення вимоги;

- відсутність у матеріалах справи доказів, на підставі яких суди першої та апеляційної інстанції дійшли безпідставного висновку про отримання ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "РАЗБОРН-АДВ";

- ненадання оцінки розрахункам заборгованості та рішенням судів про стягнення солідарно заборгованості з ОСОБА_1 , якими встановлено, що заборгованість виникла раніше дати укладення оспорюваного правочину;

- ненадання оцінки витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "РАЗБОРН-АДВ", з якого вбачається, що склад учасників не змінився та розмір статутного капіталу залишився без змін після оформлення права власності на нерухоме майно та залишився без змін і на дату подання касаційної скарги;

- ненадання оцінки листу приватного виконавця Іванова А.В. №25/23 від 30.05.2023 та інформаційним довідкам з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують, що після відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 перестала бути платоспроможною;

- ненадання оцінки витягам з інформаційної системи youcontrol щодо ТОВ "ТУР ІНФО" та ТОВ "ТРЕЙД-РЕНТ", які підтверджують зв`язок між ОСОБА_1 та ТОВ "РАЗБОРН-АДВ" через директора та засновника останнього ОСОБА_2 ;

- не врахували висновки Верховного Суду, наведені Банком у своїх заявах по суті та не обґрунтували підстав для відмови у їх врахуванні в оскаржуваних рішеннях.

14. Скаржник вказує, що ці обставини є підставою для скасування оскаржуваних рішень та направлення цієї справи на новий розгляд на підставі ч.3 ст.310 ГПК.

15. Зазначене може розцінюватися як підстава касаційного оскарження, передбачена п.4 ч.2 ст.287 ГПК, однак скаржник не посилається на відповідну підставу.

16. У зв`язку із вищезазначеним, скаржнику необхідно уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень.

17. Також відповідно до п.2 ч.4 ст.290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

18. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом "Про судовий збір".

19. Згідно з ч.1 ст.4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

20. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

21. Ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

22. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону "Про судовий збір").

23. Відповідно до ч.3 ст.4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

24. У касаційній скарзі Банк просив рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову скасувати направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

25. Враховуючи предмет позову, а також вимоги касаційної скарги, Банк при її подачі повинен був сплатити судовий збір у розмірі 12 883,20 грн, розрахований як сума: 2 684 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023) х 3 вимоги немайнового характеру х 200% х 0,8 = 12 883,20 грн.

26. Втім, до касаційної скарги Банк долучив платіжну інструкцію №21798 від 05.08.2024 про сплату судового збору у розмірі 10 736,00 грн.

27. Отже, скаржник має доплатити 2 147,20 грн (12 883,20 грн - 10 736,00 грн) судового збору за подання касаційної скарги.

28. Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до приписів ГПК учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно форми та змісту подання касаційної скарги.

29. Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статей 4, 8 Закону "Про судовий збір", Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі №910/17462/23 залишити без руху.

2. Надати Акціонерному товариству "Райффайзен Банк" строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

3. Роз`яснити Акціонерному товариству "Райффайзен Банк", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О. Кібенко