Ухвала

від 17.09.2024 по справі 910/17462/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 вересня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/17462/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024

у справі за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" (далі - Банк)

до відповідачів:

1) ОСОБА_1 ,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЗБОРН-АДВ"</a> (далі - ТОВ "РАЗБОРН-АДВ")

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, визнання недійсним акту приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал та скасування рішення державного реєстратора,

В С Т А Н О В И В:

1. Банк звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 та ТОВ "РАЗБОРН-АДВ" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, визнання недійсним акту приймання-передачі додаткового внеску в статутний капітал та скасування рішення державного реєстратора.

2. Господарський суд міста Києва рішенням від 15.04.2024, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024, у задоволенні позову відмовив.

3. 06.08.2024 Банк через систему Електронний суд звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024, в якій просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Верховний Суд ухвалою від 23.08.2024 касаційну скаргу Банку залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), як таку, що оформлена з порушенням вимог п.5 ч.2, п.2 ч.4 ст.290 ГПК, звернув увагу скаржника на необхідності уточнити підстави касаційного оскарження судових рішень, надати докази сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

5. 02.09.2024 до Верховного Суду надійшла подана скаржником через систему Електронний суд заява про усунення недоліків з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 23.08.2024, до якої, зокрема, додав уточнену касаційну скаргу та платіжну інструкцію від 30.08.2024 №21910 про доплату судового збору у розмірі 2 147,20 грн.

6. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК Банк в заяві про усунення недоліків посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 ч.2 ст.287 ГПК та пунктими 1, 3 ч.3 ст.310 ГПК, які обґрунтовує наступним:

1) скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи цю справу, не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду при застосуванні ст. 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а саме:

- основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, в тому числі за участі особи, з якою знаходиться дружніх відносинах, та внаслідок якого сам боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину (правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам) (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №369/11268/16-ц та постанову Верховного Суду від 27.04.2020 у справі №362/5764/17);

- будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину. При цьому та обставина, що правочин з третьою особою якому боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.11.2023р. у справі № 359/5486/20, посилається також на постанови Верховного Суду від 17.07.2019 у справі №299/396/17 та від 24.07.2019 у справі №405/1820/17);

- "договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції "фраудаторності" при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, пасинок боржника, пов`язана чи афілійована юридична особа); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника)" (посилається на постанову Верховного Суду від 07.10.2020 в справі №755/17944/18);

- конструкції ч.3 ст.13 ЦК випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом (посилається на постанови Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17);

- особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може (посилається на постанову Верховного Суду від 29.06.2023 у справі №910/429/20);

- в обранні варіанта добросовісної поведінки боржник зобов`язаний піклуватися про те, щоб його юридично значимі вчинки були економічно обґрунтованими. Також поведінка боржника повинна відповідати критеріям розумності, що передбачає, що кожне зобов`язання, яке правомірно виникло, повинно бути виконано належним чином, а тому кожний кредитор вправі розраховувати, що усі існуючі перед ним зобов`язання за звичайних умов будуть належним чином та своєчасно виконані. Тому, усі боржники мають добросовісно виконати усі свої зобов`язання, а в разі неможливості такого виконання - надати справедливе та своєчасне задоволення прав та правомірних інтересів кредитора. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватись від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів (посилається на постанову Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №922/1903/18);

- добросовісність (п.6 ст.3 ЦК) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі зазначеної доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці, за умови, що інша сторона, діючи собі на шкоду, розумно покладається на них (посилається на постанову Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17 та постанову Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2023 у справі №513/879/19);

- при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (п.6 ч.1 ст.3, ч.2 та ч.3 ст.13 ЦК). Є такі критерії добросовісної поведінки: вона має бути очікуваною, характерною для інших учасників цивільних правовідносин за порівнянних обставин; поведінка учасника цивільно-правових відносин не повинна обмежувати право чи позбавляти права інших осіб та має враховувати права, законні інтереси іншої сторони правовідносин; поведінка сторони має бути законною, зокрема не допускаються дії виключно з протиправною метою або з наміром заподіяти шкоду іншій особі; учасники цивільних правовідносин повинні сприяти своєму контрагенту різними способами, у тому числі через отримання необхідної інформації. Відповідність дій сукупно усім цим критеріям дозволить оцінити такі дії як добросовісні. В іншому разі є підстави стверджувати про недобросовісну поведінку та зловживання правом (посилається на пункти 18.2.3 та 18.2.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.11.2023 у справі №513/879/19);

- суди мають враховувати принцип добросовісності - стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина заборони суперечливої поведінки, в основі якої лежить принцип добросовісності, базується на римській максимі: ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, та, що не відповідає попереднім заявам або поведінці однієї сторони, за умови, що інша розумно на них покладається (посилається на постанову Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №914/1954/20).

2) крім того, скаржник у тексті касаційної скарги також зазначає, що справа має бути направлена до суду першої інстанції на новий розгляд, оскільки суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили докази, що наявні у матеріалах справи, а саме:

- належним чином не досліджено умови Договорів поруки, що укладені між Банком та ОСОБА_1 (пункти 4.3. та 4.4.), якими встановлено обмеження у відчуженні нерухомого майна поручителем без отримання письмового погодження кредитора;

- неправильно встановлено момент, з якого у ОСОБА_1 виникають обов`язки щодо дотримання умов Договорів поруки, що прямо передбачено п.7.2. Договорів - з моменту підписання Договору, а не з моменту направлення вимоги;

- відсутність у матеріалах справи доказів, на підставі яких суди першої та апеляційної інстанції дійшли безпідставного висновку про отримання ОСОБА_1 частки у статутному капіталі ТОВ "РАЗБОРН-АДВ";

- ненадання оцінки розрахункам заборгованості та рішенням судів про стягнення солідарно заборгованості з ОСОБА_1 , якими встановлено, що заборгованість виникла раніше дати укладення оспорюваного правочину;

- ненадання оцінки витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "РАЗБОРН-АДВ", з якого вбачається, що склад учасників не змінився та розмір статутного капіталу залишився без змін після оформлення права власності на нерухоме майно та залишився без змін і на дату подання касаційної скарги;

- ненадання оцінки листу приватного виконавця Іванова А.В. №25/23 від 30.05.2023 та інформаційним довідкам з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які підтверджують, що після відчуження нерухомого майна ОСОБА_1 перестала бути платоспроможною;

- ненадання оцінки витягам з інформаційної системи youcontrol щодо ТОВ "ТУР ІНФО" та ТОВ "ТРЕЙД-РЕНТ", які підтверджують зв`язок між ОСОБА_1 та ТОВ "РАЗБОРН-АДВ" через директора та засновника останнього ОСОБА_2 ;

- не врахували висновки Верховного Суду, наведені Банком у своїх заявах по суті та не обґрунтували підстав для відмови у їх врахуванні в оскаржуваних рішеннях.

3) враховуючи неповне з`ясування обставин справи та ненадання належної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказів, судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права, зокрема: ч.1, п.1) та 4) ч.3 ст.2, ч.1, п.1) ч.2 ст.73, ч.1-4 ст.74, ч.1-2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.1-5 ст.236, п. 1)-3) ч.1 ст.237, п. 2)-4) ч.4 ст.238 ГПК.

7. Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього кодексу.

8. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржник усунув недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам ст.290 ГПК, у зв`язку з чим відповідно до правил ст.294 ГПК необхідно відкрити касаційне провадження у справі.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Відкрити касаційне провадження у справі №910/17462/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк".

2. Призначити до розгляду №910/17462/23 за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 на 30 жовтня 2024 року о 14:40 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №209.

3. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03.10.2024.

4. Явка представників учасників справи не є обов`язковою.

5. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

6. Роз`яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ст.197 Господарського процесуального кодексу України та Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21.

7. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

8. Витребувати з Господарського суду міста Києва та/або Північного апеляційного господарського суду матеріали справи №910/17462/23.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй