Рішення

від 18.03.2024 по справі 932/10789/23

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 932/10789/23

Провадження № 2-о/932/8/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.

за участю секретаря судового засідання - Рошошка Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Друга дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

04 грудня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. В обгрунтування заяви посилається на те, що 16 червня 2009 року він отримав в касі Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» грошові кошти в сумі 9468,06 гривень, які були розміщені на депозитному рахунку у вказаному банку його померлою матір`ю ОСОБА_2 . Заначена сума була виплачена банком на підставі додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12 травня 2009 року державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори, де після смерті матері була відкрита її спадкова справа, на підставі відповіді КБ «Приватбанк» на запит нотаріуса. Як вказано у свідоцтві від 12 травня 2009 року, спадковим майном є розміщений в КБ «Приватбанк» грошовий внесок з належними відсотками, який він - заявник успадкував за законом як син померлої ОСОБА_2 . В той же час у виданому банком касовому документі відсутнє згадування про те, що грошові кошти виплачені йому в якості спадщини на підставі свіоцтва про право на спадщину за законом від 12 травня 2009 року. При цьому та обставина, що отримані 9468,06 гривень є депозитним вкладом його матері не може викликати сумнів, адже у касовому документі від 16 червня 2009 року та у свідоцтві від 12 травня 2009 співпадають не тільки грошова сума - 9468,06 гривень, але й також номер банківського рахунку - № НОМЕР_1 , на якому зберігався вклад. Зараз він готує пакет документів для отримання візи для в`їзду на територію Сполучених Штатів Америки. Однією з основних вимог, яку влада США висуває до претендента на одержання візи, є дотримання ним податкового законодавства країни, громадянином якої він є, а тому він збирає документи, що свідчать про повноту оплати ним в Україні податку на доходи фізичних осіб за останні роки, а щодо певних видів доходів - документи про звільнення від сплати податку або про нарахування податку за нульовою ставкою. Єдиним його доходом, щодо якого він не має офіційних підтверджуючих документів відносно оподаткування, є отримана 16 червня 2009 року в КБ «Приватбанк» сума 9468,06 гривень, у зв`язку з чим вимушений звернутися до суду з цією заявою про встановлення факту, який має юридичне значення.

Заявник, посилаючись на положення підпункуту 4.2.14 статті 4, підпункт 13.2.1 статті 13, пункт 13.1 статті 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», вказує про те, що, приймаючи до уваги, що отримані в КБ «Приватбанк» гроші є спадщиною, яка залишилася йому від померлої матері (тобто від члена сім`ї першого ступеня споріднення), дохід в сумі 9468,06 гривень оподаткувався за діючим на той час законом за нульовою ставкою податку, а тому податок на законних підставах не сплачувався. Однак, після видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 травня 2009 він знайшов в архіві померлої матері той договір, на підставі якого вона внесла до банку кошти, пізніше успадковані ним. Це був договір про поточний депозитний вклад №3001682669, який його мати уклала з комерційним банком «Приватбанк» 22 листопада 1993 року. Вказаний договір містив в собі заповідальне розпорядження, оформлене на його ім`я. Листом від 22 травня 2009 року № 080200001/2-4882 банк підтвердив, що саме за цим договором він успадкував депозитний вклад своєї матері, про це достеменно свідчать додані до листа виписка з рахунку і протокол нарахування процентів (завірені банком у серпні 2009 року), в яких зазначено, що на депозитному рахунку ОСОБА_2 знаходиться 9468,06 гривень. Пізніше, саме при отриманні 16 червня 2009 року грошей в КБ «Приватбанк» він показав представнику банка згаданий вище депозитний договір від 22 листопада 1993 та пояснив йому, що, не зважаючи на наявність заповідального розпорядження, він буде отримувати кошти не на підставі цього розпорядження, а на підставі вже виданого йому нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 травня 2009 року, з чим представник банку погодився, залишив собі свідоцтво і надав дозвіл касиру виплатити йому 9468,06 гривень. Однак, наразі, при підготовці документів для отримання візи до США, виникла проблема доведення джерела походження його доходу в сумі 9468,06 гривень (від цього залежить ставка оподаткування), яка полягає в наступному. Статтею 564 ЦК УРСР, який діяв станом на дату відкриття спадщини 10 грудня 2000 року, була закріплена можливість отримання грошового вкладу вигодонабувачем, ім`я якого померлий вкладник зазначив у спеціальній вказівці банку (заповідальшому розпорядженні). В той же час статтею 524 вказаного кодексу було визначено, що спадкоємство здійснюється або за законом або за заповітом. Таким чином, у разі отримання вигодонабувачем відповідно до статті 564 ЦК УРСР банківського вкладу на підставі заповідального розпорядження, такий вигодонабувач не має підстав стверджувати, що він отримав спадщину, адже цей спосіб спадкування не входить до вичерпного переліку, визначеного статтею 524 ЦК УРСР. Отже, у цьому випадку виникає об`єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб, з якого вигодонабувач має сплатити податок за ставкою 5% відповідно до підпункту 4.2.12 статті 4 та пункту 7.2. статті 7 Закону України від 22 травня 2003 № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб». У зв`язку з вищевикладеним йому потрібно офіційно підтвердити той факт, що отримані в КБ «Приватбанк» у червні 2009 року грошові кошти в сумі 9468,06 гривень є спадщиною, яку він отримав на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 травня 2009 року як син померлої ОСОБА_2 .

Заявник зазначає, що для встановлення цього факту він додатково надає витяг із спадкового реєстру від 01 грудня 2023, який доводить, що, починаючи з дня відкриття спадщини матері він отримав лише два свідоцтва: свідоцтво про право на спадщину за законом від 31 травня 2002 щодо успадкування квартири, ощадних внесків в Ощадному банку, причепа та акцій та свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 травня 2009 щодо успадкованого депозитного вкладу в КБ «Приватбанк». Якщо врахувати, що наказ Міністерства юстиції України № 2368/5 від 31 грудня 2008 року «Про затвердження Правил ведення нотаріального діловодства», який діяв на момент видачі нотаріусом свідоцтва від 12 травня 2009 року, визначав різні форми свідоцтв про право на спадщину у випадку спадкування за законом та у випадку спадкування за заповідальним розпорядженням, то є очевидним, що він не отримував вклад за договором від 22 листопада 1993 року на підставі заповідального розпорядження, адже у цьому разі Спадковий реєстр мав би містити (але не містить) запис про видачу відповідного свідоцтва про право на спадщину за заповідальним розпорядженням. Оскільки від встановлення факту, що отримана в КБ «Приватбанк» сума 9468,06 гривень є спадщиною, яку він отримав за законом як син померлої ОСОБА_2 , безпосередньо залежить виникнення у нього права на сплату податку на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою і законом не визначено іншого порядку встановлення такого факту, то відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України він звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Враховуючи, що на підставі свідоцтва від 12 травня 2009 банк вже виплатив йому успадкований вклад, зазначене свідоцтво з моменту його видачі і до тепершінього часу ніким не оспорювалось та у судовому порядку недійсним не визнавалось, то є зрозумілим, що при розгляді цієї заяви не виникає спору про право.

Посилаючись на зазначене, заявник просить встановити факт отримання ОСОБА_1 16 червня 2009 року в АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів в сумі 9468,06 гривень в якості спадщини, яку ОСОБА_1 успадкував за законом як син померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12 травня 2009 року державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 грудня 2023 року справу передано для розгляду судді Кудрявцевій Т.О.

Ухвалою суду від 08 грудня 2023 року вказана заява була залишена без руху з наданням заявнику строку для усунення її недоліків.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 грудня 2023 року було відкрито провадження у справі та призначено судове засідання по її розгляду .

Ухвалою суду від 23 лютого 2024 року було витребувано з Державного нотаріального архіву Дніпропетровської області завірену копію спадкової справи № 658/2002, відкритої після смерті ОСОБА_2 .

В судовому засіданні представники заявника підтримали заяву, посилаючись на викладені в ній обставини, та просили задовольнити. В подальшому в поданій суду заяві представник заявника просив розглядати справу без участі заявника та його представників, а також без фіксування судового розгляду.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у наданому суду листі просив розглянути справу у його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши представників заявника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що заявник у даній справі - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_2 , 1926 року народження, та ОСОБА_3 , 1923 року народження.

Батько заявника - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 13 листопада 1996 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Кіровської районної Ради народних депутатів міста Дніпропетровська.

Мати заявника - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 26 квітня 2001 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпропетровського обласного управління юстиції.

Вбачається, що ОСОБА_1 , який є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину.

В копії спадкової справи № 658/2002, заведеної Другою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , міститься копія Свідоцтва про право на спадщину за законом від 31 травня 2002 року, виданого державним нотаріусом Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, відповідно до якого спадкоємцем майна ОСОБА_2 є її син ОСОБА_1 і спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з: частини квартири, належної померлій, грошових внесків з належними процентами та компенсаційними виплатами по рахункам в ощадному банку м.Дніпропетровська; причепа; Акцій підприємства з належними дивідендами.

Як вбачається з листа ПриватБанку від 28 квітня 2009 року за № 30.1.0.0/2-090424/648, на ім`я померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у Центральному відділенні Дніпропетровського РУ ПриватБанку 03 травня 2006 р. відкритий депозит, договір - CPDD061276LOV_4185379088, рахунок - НОМЕР_1, поточна сума 9468,06 грн. Заповідальне розпорядження відсутнє.

Вбачається, що ОСОБА_1 також 12 травня 2009 року звернувся до Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори з Додатковою заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові внески після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до копії Додаткового Свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 травня 2009 року, виданого Другою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, яке перебуває у вказаній спадковій справі та зареєстроване в реєстрі за № 3-1604, державним нотаріусом зазначеної нотаріальної контори посвідчено, що на підставі статті 1261 ЦК України спадкоємцем всього майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син ОСОБА_1 . Спадкове майно, на яке в указаній частці видано це свідоцтво, складається з: грошового внеску з належними відсотками, компенсаційними виплатами в Центральному відділенні Дніпропетровського РУ ПриватБанку по рахунку № НОМЕР_1 , належного померлій на підставі Відповіді № 30.1.0.0/2-090424/648 від 28 квітня 2009 року, виданої КБ «ПриватБанк». В Свідоцтві вказана оцінка спадкового майна - 9468,06 грн.

16 червня 2009 року ОСОБА_1 отримав в Центральному відділенні «ПриватБанку» з рахунку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 9468,06 гривень, які були розміщені на депозитному рахунку у вказаному банку його померлою матір`ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією відповідного касавого документу від 16 червня 2009 року.

Таким чином, зазначена сума була виплачена Банком ОСОБА_1 на підставі Додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12 травня 2009 року державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори, де після смерті ОСОБА_2 була відкрита спадкова справа.

У поданій до суду заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, заявник зазначив та в судовому засіданні його представники вказують про те, що у виданому Банком касовому документі відсутнє згадування про те, що грошові кошти виплачені йому в якості спадщини на підставі свіоцтва про право на спадщину за законом від 12 травня 2009 року. Також зазначили, що ОСОБА_1 готує пакет документів для отримання візи для в`їзду на територію Сполучених Штатів Америки. Однією з основних вимог, яку влада США висуває до претендента на одержання візи, є дотримання ним податкового законодавства країни, громадянином якої він є, а тому він збирає документи, що свідчать про повноту оплати ним в Україні податку на доходи фізичних осіб за останні роки, а щодо певних видів доходів - документи про звільнення від сплати податку або про нарахування податку за нульовою ставкою. Єдиним його доходом, щодо якого він не має офіційних підтверджуючих документів відносно оподаткування, є отримана 16 червня 2009 року в КБ «Приватбанк» сума 9468,06 гривень, у зв`язку з чим заявник вимушений звернутися до суду з цією заявою про встановлення факту, який має юридичне значення.

Згідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини згідно до положень ст.1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно до ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до ч.2 цієї статі часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до підпункту 4.2.14 п.4.2. статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який діяв станом на дату отримання заявником коштів в банку, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються: дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону.

Пунктом 13.1 ст. 13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» у зазначеній редакції, об`єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на, зокрема, на кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Відповідно до підпункту 13.2.1. п. 13.2. ст.13 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» об`єкти спадщини оподатковуються: при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за нульовою ставкою податку до будь-якого об`єкта спадщини.

Як зазначає заявник ОСОБА_1 , приймаючи до уваги, що отримані в КБ «Приватбанк» гроші є спадщиною, яка залишилася йому від померлої матері (тобто від члена сім`ї першого ступеня споріднення), дохід в сумі 9468,06 гривень оподаткувався за діючим на той час законом за нульовою ставкою податку, а тому податок на законних підставах не сплачувався. Після видачі нотаріусом свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 травня 2009 він знайшов в архіві померлої матері той договір про поточний депозитний вклад №3001682669, який його мати уклала з комерційним банком «Приватбанк» 22 листопада 1993 року, на підставі якого вона внесла до банку кошти, пізніше успадковані ним. Вказаний договір містить заповідальне розпорядження, оформлене на його ім`я.

Листом від 22 травня 2009 № 080200001/2-4882 банк підтвердив, що саме за цим договором ОСОБА_1 успадкував депозитний вклад своєї матері, про що свідчать додані до листа виписка з рахунку і протокол нарахування процентів, завірені банком у серпні 2009 року, в яких зазначено, що на депозитному рахунку ОСОБА_2 знаходиться 9468,06 гривень.

Вбачається, що та обставина, що отримані ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 9468,06 гривень є депозитним вкладом його матері підтверджується тим, що у касовому документі від 16 червня 2009 року та у Додатковому Свідоцтві про право на спадщину за законом від 12 травня 2009 року співпадають як грошова сума - 9468,06 гривень, так і номер банківського рахунку - № НОМЕР_1 , на якому зберігався вклад.

Відповідно до Витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 74970296 від 01 грудня 2023, починаючи з дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ОСОБА_1 отримав лише два свідоцтва: Свідоцтво про право на спадщину за законом від 31 травня 2002 щодо успадкування квартири, ощадних внесків в Ощадному банку, причепа та акцій, а також Свідоцтво про право на спадщину за законом від 12 травня 2009 щодо успадкованого депозитного вкладу в КБ «Приватбанк». Вбачається, що запису про видачу ОСОБА_1 відповідного свідоцтва про право на спадщину за заповідальним розпорядженням вказані Витяг із Спадкового реєстру та копія спадкової справи не містять, що свідчить про те, що заявник не отримував вклад за договором від 22 листопада 1993 року на підставі заповідального розпорядження.

Таким чином, вбачається, що грошові кошти в сумі 9468,06 гривень були отримані ОСОБА_1 в КБ «Приватбанк» саме на підставі вже виданого йому державним нотаріусом Другої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Додаткового Свідоцтва про право на спадщину за законом від 12 травня 2009 року після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зважаючи на викладене, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, суд вважає, що в ході судового розгляду справи знайшов підтвердження факт отримання ОСОБА_1 16 червня 2009 року в АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів в сумі 9468,06 гривень в якості спадщини, яку ОСОБА_1 успадкував за законом як син померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі Додаткового Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12 травня 2009 року державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори.

Оскільки від встановлення факту, що отримана в КБ «Приватбанк» сума 9468,06 гривень є спадщиною, яку заявник отримав за законом як син померлої ОСОБА_2 , безпосередньо залежить виникнення у нього права на сплату податку на доходи фізичних осіб за нульовою ставкою і законом не визначено іншого порядку встановлення такого факту, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,5,10, 259, 263-265,280-282 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Друга дніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт отримання ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в АТ КБ «Приватбанк» грошових коштів в сумі 9468,06 гривень в якості спадщини, яку ОСОБА_1 успадкував за законом як син померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі Додаткового Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 12 травня 2009 року державним нотаріусом Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 30-денний строк з дня отримання копії рішення апеляційної скарги. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т.О. Кудрявцева