Постанова

від 02.05.2024 по справі 204/1543/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/1660/24 Справа № 204/1543/22 Суддя у 1-й інстанції - Черкез Д.Л. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючої - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П. ,

розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 26 вересня 2023 року у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимира Антоновича 68" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам і платежам співвласників об`єднання,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом, пред`явленим до ОСОБА_1 , на предмет стягнення з відповідача на свою користь 38299,97 грн, з яких: 32010,50 грн - основний борг, 4437,62 грн - інфляційні втрати, 1851,85 грн - 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України (а.с. 1-5 Том І), в обґрунтування якого посилається на те, що 28 червня 2016 року за ініціативою власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 було зареєстровано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68». Відповідно до завдання та мети створення ОСББ, компетенції загальних зборів ОСББ, визначених у Статуті, загальними зборами об`єднання, були затверджені Протоколи, згідно яких встановлені розміри внесків на утримання будинку та прибудинкової території, у тому числі відрахувань до Резервного та Ремонтного фондів, Фонду боржників. Власником квартири АДРЕСА_2 , є ОСОБА_1 , який не виконує своїх зобов`язань зі своєчасної та у повному обсязі сплати по внескам та платежам співвласників об`єднання, в результаті чого за період з 01 липня 2016 року по 01 січня 2022 року у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 32010,50 грн, яку він у добровільному порядку не сплачує. Також позивач вважає, що відповідно до статті 625 ЦК України позивачеві, який прострочив зобов`язання, належить нарахувати на суму заборгованості 3% річних, що становить 1851,85 грн та інфляційні втрати у розмірі 4437,62 грн, а тому загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 38299,97 грн, яку і просить стягнути з відповідача, а також судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2481 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн.

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 26 вересня 2023 року позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам і платежам співвласників об`єднання задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68» заборгованість зі сплати внесків та платежів співвласників об`єднання у розмірі 38299,97 грн, з яких: сума основного боргу - 32010,50 грн, інфляційні втрати - 4437,62 грн, 3% річних - 1851,85 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68» судовий збір у розмірі 2 481,00 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено (а.с. 27-30 Том ІІ).

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого представника 04 грудня 2023 року подав апеляційну скаргу (а.с. -64 Том ІІ), яку уточнив 06 лютого 2024 року, подавши апеляційну скаргу в новій редакції на виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 15 січня 2024 року (а.с.89-94 Том ІІ), посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, а також на порушення норм процесуального та невірне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

23 лютого 2024 року позивач, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, через свого представника подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що судове рішення ухвалено з дотриманням норм як процесуального, так і матеріального права, є законним та має залишитись без змін, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

05 березня 2024 року апелянт ОСОБА_1 через свого представника подав відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому послався на незаконність та необґрунтованість вимог позивача. Просив скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

13 березня 2024 року представник відповідача подав суду додаткові письмові пояснення.

19 березня 2024 року апелянт подав заперечення на додаткові пояснення.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСББ "Володимира Антоновича 68", суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено право позивача на отримання своєчасної та повної оплати по внескам та платежам на утримання будинку у загальному розмірі 38299,97 грн разом зі штрафними санкціями, передбаченими ст. 625 ЦК України, і таке право підлягає захисту, що регулюється ст.382,385 ЦК України, ст.4,6,10,13,15,16 ЗУ "Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та ст. 7 ЗУ "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 24 квітня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Безталанною О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 574, на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_2 , загальною площею 65,4 кв.м. (т. 1 а.с. 6-7).

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68» створено відповідно до Закону України «Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» шляхом реорганізації обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу № 154 «Сталь» і є його правонаступником та об`єднує власників квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , про що зазначено у пункті 1 розділу І Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68», затвердженого Установчими зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68», протокол № 1 від 18 квітня 2016 року (т. 1 а.с. 18-34).

Згідно з п. 1 розділу ІІ Статуту метою створення Об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом.

Протоколом № б/н загальних зборів ОСББ «Володимира Антоновича 68», складеним 30 грудня 2016 року (з урахуванням письмового опитування) було затверджено: внесок до Ремонтного фонду у розмірі 0,30 грн за 1 м2 - загальної площі житлових та нежитлових приміщень; внесок до Резервного фонду у розмірі 1,00 грн за 1 м2 - загальної площі житлових та нежитлових приміщень; внесок до Фонду боржників у розмірі 0,35 грн за 1 м2 - загальної площі житлових та нежитлових приміщень; кошторис на 2017 рік, в тому числі внесок на утримання будинку, споруд та прибудинкової території у розмірі 2,70 грн. за 1 м2 - 2-9 поверх, та 2,23 грн за 1 м2 - 1 поверх будинку (т. 1 а.с. 47-48), що також підтверджується кошторисом на утримання спільного сумісного майна ОСББ «Володимира Антоновича 68» на 2017 рік (т. 1 а.с. 51).

Протоколом № б/н загальних зборів ОСББ «Володимира Антоновича 68» від 31 грудня 2017 року (з урахуванням письмового опитування) було затверджено кошторис на 2018 рік, в тому числі внесок на утримання будинку, споруд та прибудинкової території у розмірі 3,18 грн за 1 м2 - 2-9 поверх, та 2,96 грн за 1 м2 - 1 поверх будинку (т. 1 а.с. 52). Згідно кошторису на утримання спільного сумісного майна ОСББ «Володимира Антоновича 68» на 2018 рік: внесок на утримання будинку та прибудинкової території з розрахунку на 1 м2 - становить 3,18 грн для 2-9 поверху та 2,96 грн. для 1 поверху будинку; внесок до Резервного фонду становить 1,00 грн за 1 м2; внесок до Ремонтного фонду становить 0,30 грн за 1 м2; внесок до Фонду боржників становить 0,35 грн за 1 м2 (т. 1 а.с. 55).

Протоколом № б/н загальних зборів ОСББ «Володимира Антоновича 68» від 23 грудня 2018 року (з урахуванням письмового опитування) було затверджено кошторис на період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року, в тому числі внесок на утримання будинку, споруд та прибудинкової території у розмірі 3,35 грн за 1 м2 - 2-9 поверх, та 3,13 грн за 1 м2 - 1 поверх будинку (т. 1 а.с. 56). Згідно кошторису на утримання спільного сумісного майна ОСББ «Володимира Антоновича 68» на 2019 рік: внесок на утримання будинку та прибудинкової території з розрахунку на 1 м2 - становить 3,35 грн для 2-9 поверху та 3,13 грн для 1 поверху будинку; внесок до Резервного фонду становить 1,00 грн за 1 м2; внесок до Ремонтного фонду становить 0,30 грн за 1 м2; внесок до Фонду боржників становить 0,35 грн за 1 м2 (т. 1 а.с. 59).

Протоколом № б/н загальних зборів ОСББ «Володимира Антоновича 68» від 22 грудня 2019 року було затверджено: кошторис на період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року, в тому числі внесок на утримання будинку, споруд та прибудинкової території у розмірі 3,83 грн за 1 м2 - 2-9 поверх, та 3,44 грн за 1 м2 - 1 поверх будинку; Резервний фонд - 1,00 грн за 1 м2; Ремонтний фонд - 2,00 грн за 1 м2; Фонд боржників - 0,50 грн за 1 м2 (т. 1 а.с. 60), що також підтверджується кошторисом на утримання спільного сумісного майна ОСББ «Володимира Антоновича 68» на 2020 рік (т. 1 а.с. 63).

Протоколом № б/н загальних зборів ОСББ «Володимира Антоновича 68» від 30 грудня 2020 року (з урахуванням письмового опитування) було затверджено: кошторис на період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, в тому числі внесок на утримання будинку, споруд та прибудинкової території у розмірі 4,23 грн за 1 м2 - 2-9 поверх, та 3,97 грн за 1 м2 - 1 поверх будинку; Резервний фонд - 1,00 грн за 1 м2; Ремонтний фонд - 2,00 грн за 1 м2; Фонд боржників - 0,50 грн за 1 м2 (т. 1 а.с. 64-65).

Відповідно до п. 2 розділу V Статуту Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Володимира Антоновича 68» співвласник зобов`язаний, серед іншого, виконувати обов`язки, передбачені Статутом об`єднання, виконувати рішення статутних органів, прийняті в межах їхніх повноважень, своєчасно і в повному обсязі сплачувати всі належні внески і платежі.

Судом також встановлено, що відповідач зобов`язаний здійснювати витрати на управління багатоквартирним будинком, сплачувати кошти на утримання будинку та прибудинкової території у розмірах, визначених загальними зборами Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68».

За період з 01 липня 2016 року по 01 січня 2022 року включно відповідач як власник квартири АДРЕСА_2 , має заборгованість перед позивачем зі сплати внесків співвласників об`єднання на утримання будинку у розмірі 32010,50 грн, що підтверджується розрахунком заборгованості (т. 1 а.с. 87-88).

Встановивши порушення прав позивача з боку відповідача, спричинених несплатою останнім сум по внескам та платежам на утримання будинку, та стягнувши її з відповідача на користь позивача, суд першої інстанції також дійшов висновку і про стягнення нарахованих позивачем на суму загальної заборгованості, у відповідності до ст. 625 ЦК України, штрафних санкцій у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, становить - інфляційні втрати - 4437,62 грн та 3% річних - 1851,85 грн (т. 1 а.с. 88-105).

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції та встановленими фактичними обставинами справи.

Так, доводи апелянта про те, що позивачем не надано розрахунків складових членських внесків та розрахунку, з чого саме складається сума заборгованості по членським внескам, колегія суддів не приймає до уваги, адже в позовній заяві наведений розмір внесків та платежів за період з 2016 року по 2021 рік включно, за який і розраховувалась заборгованість.

Даний розмір внесків та платежів визначений на підставі Статуту відповідача та Протоколів Загальних зборів як ЖБК "Сталь" від 07 жовтня 2015 року з відповідним кошторисом на 2015 рік, та і ОСББ "Володимира Антоновича 68" від 30 грудня 2016 року з кошторисом на 2017 рік, від 31 грудня 2017 року з кошторисом на 2018 рік, від 23 грудня 2018 року з кошторисом на 2019 рік, від 22 грудня 2019 року з кошторисом на 2020 рік та від 30 грудня 2020 року з кошторисом на 2021 рік.

Також судом першої інстанції зупинялось провадження у даній справі для розгляду по суті позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання недійсними рішень загальних зборів від 30 грудня 2016 року, від 31 грудня 2017 року, від 23 грудня 2018 року, від 22 грудня 2019 року, пред`явлених до відповідача до Господарського суду Дніпропетровської області, де рішенням суду відмовлено ОСОБА_1 у його позовних вимогах та встановлено правомірність загальних зборів оформлених протоколами (а.с. 221-235 Том І), яке залишилось в силі за ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13 вересня 2023 року (а.с.20-25 Том ІІ).

Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив правомірність пред`явлення відповідачеві заборгованості позивачу, розраховану на підставі зазначених розмірів внесків та платежів ОСББ, з чим і погоджується колегія суддів та що не спростовано апелянтом.

Також колегія суддів критично оцінює доводи апелянта про те, що судом першої інстанції не враховано норми постанови Верховної Ради України "Про оплату житлово-комунальних послуг населенням України" від 18 березня 1999 року №512-ХІV, якою встановлюється плата за житло і комунальні послуги не більше 15 відсотків фактично отриманого сукупного доходу сім`ї.

Суд першої інстанції вірно визначив характер спірних правовідносин та застосував норми саме спеціального Закону України "Про Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ, які застосуються в регулюванні спірних правовідносин, а норми постанови ВРУ від 18 березня 1999 року №512-ХІV стосуються сукупного доходу сім`ї та частки плати за житлово-комунальні послуги у цьому доході, яка встановлюється на підставі декларування доходів усіх членів сім`ї, як про це зазначено у п.1 зазначеної постанови. При цьому колегія суддів відзначає, що позивачем позовні вимоги пред`явлені лише до ОСОБА_1 , як до власника квартири та члена ОСББ "Володимира Антоновича, 68", а не до всієї його сім`ї, щоб робило необхідним з`ясовувати сукупний дохід всієї сім`ї відповідача та на загальних підставах вираховувати частку плати за житлово-комунальні послуги у цьому доході.

Разом з цим колегія суддів відзначає, що наведені доводи відповідача у відповіді на відзив на апеляційну скаргу щодо відсутності затвердження витрат з водопостачання та водовідведення на Загальних зборах ОСББ, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки тарифи з оплати за послуги водопостачання та водовідведення встановлюються на підставі Законів України «Про ціни і ціноутворення», «Про державне регулювання у сферах комунальних послуг», як Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, так і органами місцевого самоврядування.

Крім цього колегія суддів наголошує, що відповідач не скористався своїм правом на подання цих доводів в суді першої інстанції, які не були досліджені та яким не надавалась правова оцінка, натомість, в заперечення позовних вимог, за заявою відповідача двічі зупинялось провадження у цій справі для з`ясування правомірності загальних зборів ОСББ за попередні роки, тоді як у відповідача була можливість заявити про це в суді першої інстанції та надати також і свій розрахунок заборгованості з відомостями про його доходи, наведений ним у відповіді на відзив на апеляційну скаргу.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено наявність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за несплату внесків та платежів на утримання будинку, колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки апелянт не спростував жодним належним та допустимим доказом такого права позивача, враховуючи правомірність Загальних зборів ОСББ, встановленого судовим рішенням, та, відповідно, кошторису, затвердженого протоколами Загальних зборів та на підставі положень Статуту.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони на інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

Суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості зі сплати внесків співвласників об`єднання на утримання будинку у розмірі 32010,50 грн, як і вірно застосував положення ст. 625 ЦК України, як штрафні санкції за не виконання грошового зобов`язання відповідача перед позивачем, що виразилось у нарахуванні інфляційних втрат у розмірі 4437,62 грн та 3% річних у розмірі 1851,85 грн за спірний період прострочення.

Також суд першої інстанції, на підставі вимог ст. 133, 137 ЦПК України, вірно дійшов висновку і про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу у розмірі 3000 грн, з чим погоджується колегія суддів, оскільки ненадання адвокатом послуг позивачеві апелянтом не доведено взагалі.

Доводи апелянта про те, що адвокат Москаленко Є.А., який представляє інтереси позивача в апеляційній інстанції, не надав професійної правничої допомоги, лише тільки скопіювавши дані позовної заяви та не надавши жодної позиції по заявленим відповідачем обставинам, викладеним в апеляційній скарзі, колегія суддів також не може прийняти до уваги, оскільки у відзиві, складеному адвокатом Москаленко Є.А., наведені заперечення щодо доводів апеляційної скарги відповідача та надано відповідні письмові докази, як в заперечення вимог апеляційної скарги, так і докази витрат позивача в рамках розгляду апеляційної скарги відповідача щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Отже, вирішуючи спір суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджуються письмовими доказами.

Доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для часткового задоволення позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.

Апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.

Разом з цим колегія суддів, враховуючи результат розгляду апеляційної скарги, зазначає наступне.

Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження зазначеного представником позивача до відзиву на апеляційну скаргу надано його свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю від 19 вересня 2016 року серії ДП №3150, договір №127/21 про надання правової допомоги від 01 листопада 2021 року, завдання №07 від 13 лютого 2024 року до договору №127/21 про надання правової допомоги від 01 листопада 2021 року, яким передбачені обсяг та зміст правової допомоги у вигляді аналізу апеляційної скарги ОСОБА_1 та підготовка відзиву на апеляційну скаргу, що становить 3000 грн, які сплачені позивачем у відповідності до наданої платіжної інструкції №842 від 16 лютого 2024 року, що є співмірним у розумінні ч.4 ст. 137 ЦПК України, зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача вартість наданих послуг правової допомоги у розмірі 3000 грн при розгляді апеляційної скарги відповідача в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 133,137,141, 259, 367, 374, 375, 382-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Заочне рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 26 вересня 2023 року - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку "Володимира Антоногвича 68" (ЄДРПОУ 23075621) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

Т.П. Красвітна