Ухвала

від 17.07.2024 по справі 204/1543/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 липня 2024 року

м. Київ

справа № 204/1543/22

провадження № 61-9509ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

від 26 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду

від 02 травня 2024 року у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам і платежам співвласників об`єднання,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2022 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Володимира Антоновича 68» (далі - ОСББ «Володимира Антоновича 68») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам і платежам співвласників об`єднання в розмірі 38 299,97 грн, з яких: 32 010,50 грн - основний борг, 4 437,62 грн - інфляційні втрати, 1 851,85 грн - 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Заочним рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 02 травня 2024 року,позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Володимира Антоновича 68» заборгованість зі сплати внесків та платежів співвласників об`єднання у розмірі 38 299,97 грн, з яких: сума основного боргу - 32 010,50 грн, інфляційні втрати - 4 437,62 грн, 3% річних - 1 851,85 грн, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Володимира Антоновича 68» судовий збір у розмірі 2 481 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

29 червня 2024 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 травня 2024 року у цивільній справі № 204/1543/22.

Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Разом з касаційною скаргою подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке підлягає задоволенню, оскільки касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення заявнику оскарженої постанови апеляційного суду.

Водночас, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з огляду на таке.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

ОСОБА_1 реалізував своє право на апеляційний перегляд справи № 204/1543/22.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, специфіку його повноважень як «суду права», процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції, і учасникам справи був наданий відповідний обсяг гарантій права на справедливий суд у судах попередніх інстанцій.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року

№ 10-р(ІІ)/2023 визнав таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. При цьому Конституційний Суд України звернув увагу, що зазначений припис має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення

(res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження.

За змістом частини дев`ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга.

Ціна позову у справі № 204/1543/22 становить 38 299,97 грн і не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого станом на 01 січня 2024 року.

Заявник вважає, що наявні випадки, передбачені підпунктами а) та в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження, зокрема касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має для нього виняткове значення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Заявником не доведено, а колегією суддів не встановлено наявності виняткового значення розглядуваної справи для особи, яка подає скаргу.

Також колегією суддів не встановлено фундаментального значення розглядуваної справи для формування єдиної правозастосовчої практики.

Заявником не обґрунтовано в чому полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування норм права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів подібних правовідносин.

Незгода із встановленими судами обставинами та наданою оцінкою доказам сама по собі не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі із ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; відповідач реалізував своє право на апеляційний перегляд справи; справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору; наявність випадків, передбачених підпунктами а) - г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, колегією суддів не встановлено, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, статтею 390, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження заочного рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

від 26 вересня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду

від 02 травня 2024 року в справі № 204/1543/22.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 вересня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 травня 2024 року в справі № 204/1543/22.

Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

О. М. Осіян

Є. В. Синельников