Окрема думка

від 27.03.2024 по справі 461/5648/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Окрема думка

судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.

справа № 461/5648/22 (провадження № 61-15732 св 23)

27 березня 2024 року

м. Київ

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргуДержавної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект», третя особа - Міністерство аграрної політики та продовольства України, про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, постановою від 27 березня 2024 року касаційну скаргу задовольнив частково. Постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в частині задоволення позову про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» скасував і ухвалив у цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» про поновлення на посаді директора Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» задовольнив частково, змінивши дату звільнення ОСОБА_1 з посади директора Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» з 20 вересня 2022 року на 12 жовтня 2022 року і формулювання підстави звільнення з «підстава, передбачена контрактом, пункт 8 частини першої статті 36 КЗпП України» на «у зв`язку з закінченням строку трудового договору на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України». Постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в частині вирішення питання про допущення до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 6 500,00 грн (без урахування податків та зборів) та в частині розподілу судових витрат скасував. Постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасував, а справу в цій частині направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В іншій частині постанову Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року залишив без змін. Поновив виконання постанови Львівського апеляційного суду від 21 вересня 2023 року в частині стягнення моральної шкоди.

Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.

1. У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ т.в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 19 вересня 2022 року № 476-к, яким 20 вересня 2022 року звільнено ОСОБА_1 з посади директора Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект», поновити ОСОБА_1 на посаді директора Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» з 20 вересня 2022 року, стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 вересня 2022 року по день ухвалення рішення, стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 100 000,00 грн.

2. Обґрунтовуючи позов ОСОБА_2 вказував на те, що на підставі контракту з керівником Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» (далі - ДП «Львівхарчопроект») від 13 жовтня 2017 року № 28 він призначений на посаду директора ДП «Львівхарчопроект» на термін з 13 жовтня 2017 року до 12 жовтня 2022 року.

3. Згідно із пунктом 2.3. Контракту керівник, з яким укладено цей контракт, подає в установленому порядку Уповноваженому органу управління квартальну та річну фінансову звітність підприємства, а також квартальний та річний звіти про виконання фінансового плану підприємства разом з пояснювальною запискою щодо результатів діяльності.

4. Пунктом 2.6. Контракту погоджено, що керівник, з яким укладено цей контракт, подає щокварталу до 25 числа місяця, що настає за звітним періодом, Уповноваженому органу управління звіти про результати виконання показників, передбачених контрактом, за встановленою формою. Річний звіт про виконання зазначених показників подається до 28 лютого року, що настає за звітним.

5. Відповідно до підпункту «ї» пункту 5.3. Контракту від 13 жовтня 2017 року № 28 керівник може бути звільнений з посади, а цей контракт розірваний з ініціативи Уповноваженого органу управління, у тому числі за пропозицією місцевого органу виконавчої влади, до закінчення терміну його дії, у разі не виконання наказів Уповноваженого органу управління.

6. Відповідно до пункту 7.2. Контракту № 28 уповноваженим органом управління є Міністерство аграрної політики та продовольства України.

7. Згідно висновку робочої групи, утвореної наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба) від 31 серпня 2022 року № 341 «Про проведення моніторингу фінансової діяльності» з метою здійснення робочою групою зазначеного моніторингу фінансової діяльності, відповідно до пункту 3 наказу, директору ДП «Львівхарчопроект» ОСОБА_1. у термін до 07 вересня 2022 року необхідно було надати до Держпродспоживслужби передбачену контрактом інформацію та документи (з обов`язковим надсиланням на електронну адресу info@dpss.gov.ua), однак встановлено, що станом на 09 вересня 2022 року зазначені документи надані не були.

8. Таким чином, робоча група дійшла висновків та запропонувала, враховуючи невиконання наказу Держпродспоживслужби, як Уповноваженого органу управління, неподання Держпродспоживслужбі квартальної та річної фінансової звітності, а також квартального та річного звітів про виконання фінансового плану підприємства, розглянути питання щодо вжиття відповідних заходів до директора ДП «Львівхарчопроект» ОСОБА_1 .

9. Наказом т.в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 19 вересня 2022 року з 20 вересня 2022 року № 476-к позивач був звільнений з посади директора ДП «Львівхарчопроект» у зв`язку із порушенням підпункту «ї» пункту 5.3. Контракту від 13 жовтня 2017 року № 28, відповідно до пункту 8 частини першої статті 36 КЗпП України.

10. Позивач стверджував, що його звільнення є незаконним, оскільки відсутні правові підстави для звільнення на підставі підпункту «ї» пункту 5.3. Контракту від 13 жовтня 2017 року № 28, які передбачають його розірвання у разі невиконання наказів Уповноваженого органу управління.

11. А також вказував, що перебував у відпустці з 04 серпня 2022 року по 25 серпня 2022 року під час якої, у період часу з 20 серпня 2022 року до 23 вересня 2022 року наступила його тимчасова непрацездатність, а тому вважає, що він повинен бути поновлений на роботі.

12. Галицький районний суд м. Львова рішенням від 19 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовив.

13. Львівський апеляційний суд постановою від 21 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 19 грудня 2022 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Визнав незаконним та скасував наказ т.в.о. голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 19 вересня 2022 року № 476-к про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ДП «Львівхарчопроект». Поновив ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Львівхарчопроект». Стягнув з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20 вересня 2022 року до 21 вересня 2023 року в розмірі 82 121, 91 грн та 10 000,00 грн моральної шкоди, а всього 92 121, 91 грн. Допустив до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ДП «Львівхарчопроект» та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 6 500,00 грн (без урахування податків та зборів).

14. Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи було встановлено, зокрема, те що Держпродспоживслужба наказом від 23 серпня 2022 року затвердила Статут ДП «Львівхарчопроект».

15. Відповідно до пункту 1.1. Статуту ДП «Львівхарчопроект» засноване на державній власності, належить до сфери управління Держпродспоживслужби та є державним комерційним підприємством.

16. За приписами пункту 9.2. Статуту Уповноважений орган управління реалізує свої права щодо управління підприємством через директора, який підзвітній Уповноваженому органу управління.

17. Відповідно до пункту 9.3. Статуту управління підприємством відповідно до повноважень, визначених законодавством та цим Статутом, здійснюється його директором, який призначається на посаду Уповноваженим органом управління шляхом укладення контракту, у якому визначається строк найму, права, обов`язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, звільнення з посади та інші умови найму за погодженням сторін.

18. Контракт з директором підприємства може бути розірваний на підставах, установлених законодавством, а також передбачених у контракті.

19. На підставі контракту з керівником ДП «Львівхарчопроект» від 13 жовтня 2017 року № 28 ОСОБА_2 був призначений на посаду директора ДП «Львівхарчопроект» на термін з 13 жовтня 2017 року до 12 жовтня 2022 року.

20. Відповідно до пункту 1.1. Контракту, керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його діяльність відповідно до фінансового плану, ефективне використання і збереження закріпленого за підприємством державного майна, а Уповноважений орган управління зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці керівника.

21. Пунктом 1.2. Контракту передбачено, що на підставі контракту виникають трудові відносини між керівництвом підприємства та уповноваженим органом.

22. Згідно із пунктом 1.5. Контракту керівник підзвітній Уповноваженому органу управління у межах, встановлених законодавством, Статутом підприємства та цим контрактом.

23. Пунктом 2.1. Контракту передбачено, що керівник здійснює поточне (оперативне) керівництво підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених законодавством, Статутом підприємства та цим контрактом.

24. Згідно із пунктом 7.2. Контракту Уповноваженим органом управління є Міністерство аграрної політики та продовольства України.

25. Згідно із розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 року № 628-р єдиний майновий комплекс ДП «Львівхарчпроект» переданий із сфери управління Міністерства економіки до сфери управління Держпродспоживслужби.

26. Так, статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

27. Судовий захист є одним з найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

28. Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності.

29. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

30. Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

31. Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

32. Разом із цим за приписами частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

33. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

34. Також відповідно до статті 55 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

35. За статтею 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

36. При цьому під організаційно-господарськими відносинами у цьому Кодексі розуміються відносини, що складаються між суб`єктами господарювання та суб`єктами організаційно-господарських повноважень у процесі управління господарською діяльністю (частина шоста статті 3 ГК України).

37. За статтею 1 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», в редакції чинній на момент звільнення позивача, управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

38. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають на посаду та звільняють з посади керівників державних унітарних підприємств, у яких не утворено наглядову раду, установ, організацій та господарських структур, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, та в яких не утворено наглядову раду, укладають і розривають з ними контракти, здійснюють контроль за дотриманням їх вимог.

39. За змістом абзацу 3 статті 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

40. Керівники та члени органів управління державних унітарних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, несуть відповідальність за свої рішення щодо таких суб`єктів господарювання згідно із законом та умовами укладених з ними контрактів (частина п`ята статті 11-2 Закону України «Про управління об`єктами державної власності»).

41. У процесі забезпечення конституційного права на працю на підставі трудового договору, крім безпосередньо трудових, виникають і інші правовідносини, до яких слід віднести організаційно-управлінські, що складаються в сфері управління працею між різними суб`єктами трудового права. Основною метою таких відносин є вироблення і прийняття рішень щодо вдосконалення організації праці, нормативного встановлення та застосування діючих умов праці, в яких реалізується правовий статус осіб, як суб`єктів трудового права.

42. Так, якщо трудові правовідносини спрямовані на реалізацію та застосування права особи на працю, то організаційно-управлінські - направлені на організацію та управління процесом, в тому числі шляхом контролю та застосування відповідальності за рішення, прийняті щодо суб`єкта господарювання, в тому числі спрямовані на організовану працю трудового колективу. І хоча організаційно-управлінські відносини походять та тісно пов`язані з трудовими, і по суті, не можуть існувати без них, це є вид окремих самостійних правовідносин, які перш за все, різняться за змістом та суттю, оскільки такий зміст полягає у встановленні та/або застосуванні умов праці, а також управлінні виробництвом.

43. У справі № 461/5648/22 позивач оскаржує наказ про його звільнення з посади директора державного підприємства, як керівника, призначеного на контрактній основі та звільненого з підстав, передбачених цим контрактом, в межах здійснення контролю за дотриманням вимог контракту, а саме за рішенням, прийнятим Т.в.о. голови Держпродспоживслужби, у зв`язку із невиконанням наказу Уповноваженого органу управління.

44. Отже, спір у цій справі виник у межах господарських правовідносин організаційно-управлінського характеру щодо управління діяльністю юридичної особи, є за своєю природою спором корпоративним, тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

45. Частиною першою статті 414 ЦПК України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

46. Так пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, оскільки спір у справі 461/5648/22 підлягає розгляду в порядку господарського судочинства належним процесуальним рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду було б скасування рішень судів попередніх інстанцій та закриття провадження у справі.

Суддя В. В. Пророк