Ухвала

від 02.05.2024 по справі 420/13235/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13235/24

УХВАЛА

02 травня 2024 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 29 квітня 2024 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Херсонській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Херсонській області № 415 від 29.03.2024 р. «Про застосування дисциплінарного стягнення» відносно ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ № 116 о/с від 01.04.2024 р. «Про особовий склад» в частині звільнення капітана поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора-чергового відділення поліції № 1 Херсонського районного управління поліції у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби;

- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора-чергового відділення поліції № 1 Херсонського районного управління поліції. 4. Стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у сумі 18000.00 (вісімнадцять тисяч) грн.;

- рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу в межах стягнення суми за один місяць - допустити до негайного виконання.

Згідно ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.

Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

При цьому, служба в поліції має особливий характер та всі правовідносини побудовані на спеціальних нормах законодавства України, таких як Дисциплінарний статут Національної поліції України, Закон України «Про Національну поліцію» інші відомчі нормативно-правові акти.

Згідно з ч. 2 ст.19 ЗУ «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VІІІ підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується Законом.

Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VIII визначено сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Розділом V Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначені особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.

Спірні правовідносини, розглядаються під кутом норм права, які визначені у зазначеному розгляді Дисциплінарного статуту НПУ, на час воєнного стану в державі.

Так, у зв`язку з триваючою збройною агресією російської федерації проти України та з метою вжиття ряду заходів, спрямованих на її відбиття, Верховною Радою ухвалено, а Президентом підписано Закон від 06.02.2024 року № 3564-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", яким передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб до 13.05.2024 року.

Згідно ч. 4 ст. 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» у період дії воєнного стану поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

В мирний час встановлювалась інша норма права, щодо строків оскарження, поліцейським застосованого до нього дисциплінарного стягнення, так частиною 1 статті 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Постановою Верховного Суду від 28 березня 2024 року по справі № 420/22052/23 сформовано правовий висновок за подібних правовідносин та в обґрунтування зазначено наступне: «Вирішуючи питання застосування строків звернення до суду з позовами про оскарження застосованих до поліцейських дисциплінарних стягнень, Верховний Суд зазначає таке.

Так, відповідно до частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.

Верховний Суд зазначає, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут Національної поліції України.

При цьому при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.

У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.

Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).

У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.

Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). V співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.

Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут Національної поліції України, що затверджений Законом України і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 08 лютого 2023 року у справі № 120/7567/22 від 31 жовтня 2023 року у справі № 400/5692/22, від 31 жовтня 2023 року у справі №340/4394/22, від 30 листопада 2023 року у справі №500/1224/23.

Як зазначив позивач особисто у своєму позові: «…За порушення службової дисципліни, вчинення дій, які підривають авторитет поліції, недотримання вимог пунктів 1,2 ч.1 ст.18 ЗУ «Про Національну поліцію», грубе порушення вимог пунктів 1,2,5,6,13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 2,3 ч.5 ст.14,абзаців 2,3 ч.2 ст.16 ЗУ «Про дорожній рух», підпунктів а) та б) пункту 2.1, пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, Присяги працівника поліції, вимог керівництва з питань дотримання транспортної дисципліни застосувати до старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції № 1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_2 дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області № 116 о/с від 01.04.2024 р. «Про особовий склад» звільнено капітана поліції ОСОБА_2 , старшого інспектора-чергового чергової частини відділення поліції № 1 Херсонського РУП, згідно з пунктом 6 ч.1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, застосованого відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, з 01.04.2024 р. Підстава: наказ ГУНП в Херсонській області від 29.03.2024 р.№ 6.

Вказані накази Позивач отримав 01.04.2024 р.».

Тобто, саме з 01.04.2024 позивач ознайомився із оскаржуваними наказами та фактично дізнався про своє звільнення, та можливе порушення своїх прав.

У відповідності до реєстраційної печатки Одеського окружного адміністративного суду, котра наявна на першому аркуші позову, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою 29.04.2024 року, тобто на 28 день з початку перебігу процесуального строку.

Враховуючи наведене вище вбачається, що позивач порушив строки звернення до суду, які передбачені статтею 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Таким чином позивачем подано адміністративний позов з пропуском строку звернення до суду з даною позовною заявою.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, враховуючи факт пропуску позивачем 15-денного строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.

Згідно з ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зазначені вище недоліки перешкоджають відкриттю провадження у справі, а тому позовну заяву слід залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, керуючись ст. 169 КАС України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління національної поліції в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з публічної служби - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов