Ухвала

від 02.05.2024 по справі 183/4366/24

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/4366/24

№ 2-о/183/200/24

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

02 травня 2024 року м. Новомосковськ

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління соціальної та ветеранської політики Новомосковської державної адміністрації про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

30 квітня 2024 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла вищевказана заява, подана представником ОСОБА_1 адвокатом Бєліком Андрієм Сергійовичем. У заяві заявник просить встановити той факт, що ОСОБА_1 є особою, що постраждала від домашнього насильства.

В обґрунтування заяви зазначає, що ОСОБА_1 , є особою, що постраждала від домашнього насильства. Її колишній чоловік ОСОБА_2 під час подружнього життя систематично чинив над нею насильство, наносив побої, в тому числі в присутності її двох малолітніх дітей. На даний момент у заявниці є необхідність в отриманні пільг, які передбачає законодавство для осіб, що є потерпілими від домашнього насильства. Однак, документи, що підтверджують домашнє насильство видавались органами російської федерації, тому що подружжя жило там деякий час. При цьому, вони є громадянами України і проживають в Україні. Органи державної влади відмовляються приймати ці документи і наполягають на встановленні цього факту рішенням суду.

Вказує, що оскільки заявниця є потерпілою від домашнього насильства та її двоє малолітніх дітей були присутні при домашньому насильству, вона має об`єктивну потребу скористатись такими пільгами: правом на безоплатну правничу допомогу, що передбачає п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»; правом на безоплатне отримання відповідно до законодавства соціальних послуг, медичної, соціальної та психологічної допомоги відповідно до її потреб, що передбачає п. 4 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»; правом на недопущення повторних випадків домашнього насильства, що передбачає п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Зазначає, що спір з приводу даного факту відсутній. Рішення винесено майже 5 років тому і набрало законної сили, ОСОБА_2 вину визнав, рішення не оскаржував. На даний момент, встановлення цього факту не породжує наслідків для ОСОБА_2 .

Посилається на те, що 29 грудня 2023 року припинена дія Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої у м. Мінську 22 січня 1993 року, та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого у м. Москві 28 березня 1997 року (згідно листа Міністерства закордонних справ України від 06 січня 2023 року № 72/14-612-2008). Інших міжнародних договорів, які б давали можливість легалізувати рішення через Розділ IX ЦПК України не існує. Будь-які дипломатичні зв`язки між Україною та російською федерацією розірвані. А тому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку, окрім встановлення цього факту шляхом звернення з цією заявою в порядку окремого провадження відповідно до Розділу IV ЦПК України.

Розглянувши подані матеріали, наявні підстави для залишення поданої заяви без руху, виходячи з такого.

За п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч. 4 ст. 296 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Таким чином, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, при цьому має бути з`ясована мета його встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цьогозаявник разоміз заявоюпро встановленняфакту подаєдокази напідтвердження того,що доїї пред`явленнявін звертавсядо відповіднихорганізацій заодержанням документа,який посвідчувавби такийфакт,але йомув цьомубуло відмовленоіз зазначеннямпричин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

Заявник указує, що встановлення факту їй необхідне для підтвердження статусу постраждалої від домашнього насильства, який не визнає заінтересована особа через відсутність належних підтверджень відповідного факту та те, що обставини, за яких її слід визнати особою, що постраждала від домашнього насильства підтверджуються низкою документів, які видавалися органом іноземної держави, подавалися до та аналізувалися іноземним судом, підтверджені судовим рішенням іноземного суду, яке не визнається в Україні.

Проте, наданий в обґрунтування заяви лист № 597 від 11 квітня 2024 року вказує на те, що заявникові необхідно звернутись до компетентних органів на території України. При цьому, ст. 6, 7 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та до компетенції яких входить, зокрема, здійснення міжнародного співробітництва у сфері запобігання та протидії домашньому насильству. Доказів того, що заявник звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови не надано.

Також, заявником не надано і доказів на підтвердження викладених у заяві фактів щодо вчинення домашнього насильства.

Зокрема, заявник до заяви на підтвердження такого факту долучає документи, визначені нею в додатках, як: 8. Копія свідоцтва про шлюб; 9. Копія свідоцтва про народження ОСОБА_3 та її паспорт; 10. Копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 та його паспорт; 12. Оригінал рішення Одинцовського міського суду московської області (російської федерації) від 24 вересня 2019 року з апостилем; 13. Оригінали матеріалів судової справи на 23 двосторонніх аркушах (на 46 арк. копії для сторони); 14. Диск: електронний доказ на якому містяться відео домашнього насильства (електронний доказ посвідчений ЕЦП).

Водночас, означені документи надано суду на іноземній мові без належним чином засвідченого перекладу цих доказів на державну мову, якою є українська та частина з яких не засвідчена відповідно до вимог чинного в Україні законодавства, а наданий диск з електронною інформацією містить інформацію іноземною мовою.

Більш того, заявник у заяві вказує, що встановлення факту не породжує наслідків для ОСОБА_2 . Водночас, всупереч цьому, в подальшому в заяві зазначає, що встановлення факту їй необхідне також і для недопущення повторних випадків домашнього насильства. Відтак, заявнику слід визначитися зналежним процесуальнимстатусом заінтересованих осіб у цій справі.

Також, відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

З огляду на викладене, заява, подана в порядку окремого провадження за формою та змістом повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В порушення вказаного пункту подана позивачем заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету заявника та заінтересованої особи.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуваннямзазначеного,відповідно доч.1ст.185ЦПК України,позовна заявапідлягає залишеннюбез рухуз повідомленнямпро цезаявника інаданням їйстроку дляусунення зазначенихнедоліків 3дні здня отриманнякопії цієїухвали, - шляхом подання уточненої заяви з усунутими недоліками та подання належним чином засвідчених копій доказів для суду та заінтересованих осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 185, 260, 296, 318 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 триденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків заяви, а саме, шляхом:

?надання заяви, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства із зазначенням у ній відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету заявника та заінтересованої особи;

?надання всіх наявних у заявника доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, оформлених належним чином з їх перекладом державною мовою.

Роз`яснити заявниці, що у разі невиконання цієї ухвали, у зазначені вище строки, заява буде вважатися неподаною та повернута.

Копію ухвали направити представнику заявниці.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://court.gov.ua/fair/sud0427/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена лише в частині визначення розміру судових витрат до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги заявником протягом 15 днів, починаючи з наступного за днем отримання її копії, в іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена і підписана 02 травня 2024 року.

Суддя Д. О. Парфьонов