Ухвала

від 02.05.2024 по справі 725/3971/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 травня 2024 року

м. Чернівці

справа № 725/3971/23

провадження 22-ц/822/420/24

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючогоПоловінкіної Н.Ю.

суддівКулянди М.І., Одинака О.О.

секретаря Паучек І.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

учасники справи

позивач ОСОБА_2

відповідач ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради

апеляційна скарга ОСОБА_4 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 травня 2023 року, головуючий в суді першої інстанції Піхало Н.В.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

ОСОБА_2 у травні 2023 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради про зобов`язання здійснити знесення самочинного будівництва.

Просила зобов`язати ОСОБА_3 за власний рахунок здійснити знесення самочинного будівництва, а саме будинків, які розміщені на земельних ділянках з кадастровими номерами 7310136600:33:002:1033 адреса: АДРЕСА_1 , 7310136600:33:002:1032 адреса: АДРЕСА_1 , 7310136600:33:002:1031 адреса: АДРЕСА_1 , та які мають відстань менше одного метра від найбільш виступної конструкції стіни до межі земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:33:002:0086 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_3 за власний рахунок здійснити знесення самочинного будівництва, а саме будинків, які розміщені на земельних ділянках з кадастровими номерами 7310136600:33:002:1033 адреса: АДРЕСА_1 , 7310136600:33:002:1032 адреса: АДРЕСА_1 , 7310136600:33:002:1031 адреса: АДРЕСА_1 , та які мають відстань менше 4 метрів від капітальної стіни до межі земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:33:002:0086 за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати ОСОБА_3 за власний рахунок здійснити знесення самочинного будівництва, а саме будинків розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 7310136600:33:002:1033 адреса: АДРЕСА_1 , 7310136600:33:002:1032 адреса: АДРЕСА_1 , 7310136600:33:002:1031 адреса: АДРЕСА_1 , та які мають відстань менше 8 метрів до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 разом з позовом подано заяву про забезпечення позову.

Зазначала, що між сторонами існує спір з невиконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 29 березня 2018 року, що полягає у незастосуванні ОСОБА_3 передбачених законодавством і судовим актом необхідного для його виконання заходів, можливе відчуження ОСОБА_3 земельних ділянок з кадастровими номерами 7310136600:33:002:1033 адреса: АДРЕСА_2 :33:002:1032 адреса: АДРЕСА_1 , 7310136600:33:002:1031 адреса: АДРЕСА_1 , на яких розташоване самочинне будівництво, їх поділ або об`єднання може істотно ускладнити в майбутньому виконання судового рішення, знесення самочинного будівництва з прив`язкою розміщення будинків до кадастрових номерів земельних ділянок.

Просила вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3 земельну ділянку кадастровий номер: 7310136600:33:002:1033, площа (га): 0.0302, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1506865173101;

земельну ділянку кадастровий номер: 7310136600:33:002:1032, площа (га): 0.0222, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1506818873101;

земельну ділянку кадастровий номер: 7310136600:33:002:1031, площа (га): 0.0267, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1506797173101.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

УхвалоюПершотравневого районного суду м Чернівці від 30 травня 2023 рокузаяву ОСОБА_2 задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_3 , а саме: земельну ділянку кадастровий номер: 7310136600:33:002:1033, площа (га): 0.0302, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1506865173101;

земельну ділянку кадастровий номер: 7310136600:33:002:1032, площа (га): 0.0222, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1506818873101;

земельну ділянку кадастровий номер: 7310136600:33:002:1031, площа (га): 0.0267, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1506797173101.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг

ОСОБА_4 вапеляційній скарзіпросить ухвалуПершотравневого районногосуду м.Чернівці від30травня 2023року скасувати та ухвалити нову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову відмовити.

Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги

Зазначає, що ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 травня 2023 року порушено його права, як власника нерухомого майна.

Вказує,що будівництвоне єсамочинним занаявності дозвільнихдокументів,будівельного паспортуна будівництвоіндивідуального житловогобудинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснення реєстрації у встановленому законом порядку нерухомого майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Малеванчук І.В., у відзиві просить апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Колегія суддів вважає, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 травня 2023 року підлягає закриттю.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер: 7310136600:33:002:1033, площа (га): 0.0302, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1506865173101;

земельну ділянку кадастровий номер: 7310136600:33:002:1032, площа (га): 0.0222, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1506818873101;

земельну ділянку кадастровий номер: 7310136600:33:002:1031, площа (га): 0.0267, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1506797173101.

При цьому судом першої інстанції враховано предмет та підстави позову, оспорення ОСОБА_2 зобов`язання здійснити знесення самочинного будівництва.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263ЦПК України судове рішення повинноґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша статті 55 Конституції України).

Згідно з пунктом 8 частини другої статті 129Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Так частиною першою статті 17ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 352ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Зазначена норма визначає осіб, які наділені правом на апеляційне оскарження судового рішення, що поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, але судовим рішенням вирішені питання про їх права, інтереси та (або) обов`язки. При цьому, судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися її прав, інтересів та обов`язків, тобто суд вирішив спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення є заявник. Рішення є таким, що вирішує питання про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо у мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, а в резолютивній частині прямо вирішено питання про її права та обов`язки.

Пунктом 3 частини першої статті 353ЦПК України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову.

Разом з цим, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статті 352 ЦПК України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки (пункт 18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року по справі № 921/730/13-г/3) і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що заявник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року по справі № 904/897/19).

Судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом є заявник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що прийнято про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення наявні висновки суду про права та обов`язки цієї особи або у резолютивній частині рішення суд прямо зазначив про права та обов`язки цієї особи. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не приймається до уваги (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 травня 2020 року по справі № 904/897/19).

Якщо заявник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги (пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року по справі № 921/730/13-г/3).

Підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження визначені у статті 358 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо: апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню; є ухвала про закриття провадження у зв`язку з відмовою від раніше поданої апеляційної скарги цієї самої особи на це саме судове рішення; є постанова про залишення апеляційної скарги цієї самої особи без задоволення або ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення; скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Аналіз наведеної процесуальної норми свідчить про те, що суд апеляційної інстанції лише в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції. У разі, якщо доводи заявника про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі не підтвердилися, апеляційне провадження підлягає закриттю.

Таким чином, у разі подання апеляційної скарги особою, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції, з посиланням на те, що оскаржуваним судовим рішенням вирішені питання про її права та інтереси, апеляційному суду належить відкрити апеляційне провадження та за результатами розгляду апеляційної скарги, у разі з`ясування, що оскаржуваним судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося, закрити апеляційне провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

Аналогічні висновки викладено у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18), постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 2-4211/09 (провадження №61-15860св19), від 18 березня 2020 року у справі 2207/622/2012 (провадження № 61-15149св19), від 02 грудня 2020 року у справі № 758/12881/17 (провадження № 61-16538св19), від 09 грудня 2020 року у справі № 703/4637/15-ц (провадження № 61-13319св20).

Звертаючись з апеляційною скаргою ОСОБА_4 зазначав, що ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 травня 2023 року про забезпечення позову порушено його права, як власника нерухомого майна.

Вказує,що будівництвоне єсамочинним занаявності дозвільнихдокументів,будівельного паспортуна будівництвоіндивідуального житловогобудинку за адресою: АДРЕСА_1 , здійснення реєстрації у встановленому законом порядку нерухомого майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до приєднаного до матеріалів справи Державного акту на право приватної власності на землю 11-ЧВ №002764, виданого міським головою 14 жовтня 2001 року, ОСОБА_3 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,1 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 06 червня 2001 року №475/12.

Відповідно до пункту 18-2постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16 квітня 2004 року № 7згідно з положеннями статей81,116 ЗК Україниокрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруда до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності достатті 120 ЗК України,статті 377 ЦК України.

У постановахВерховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 1311/832/12 (провадження № 61-6409св18), від 12 листопада 2018 року у справі № 753/6139/14-ц (провадження № 61-27342св18), від 12 червня 2019 року у справі № 409/1959/15-ц (провадження № 61-14257св18), від 24 квітня 2020 року у справі № 622/999/16-ц (провадження № 61-1260св19), від 12 серпня 2020 року у справі № 626/4/17 (провадження № 61-29004св18) зроблено висновки про те, що з урахуванням змін до СК України правовий режим приватизованого житла та приватизованої земельної ділянки змінювався. Водночас лише в період часу з 08 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно житло чи земельна ділянка, набуті одним із подружжя під час шлюбу внаслідок приватизації державного житлового фонду чи безоплатної передачі земельної ділянки одному з подружжя із земель державної або комунальної власності, визнавалося спільною сумісною власністю подружжя. До 08 лютого 2011 року та після 12 червня 2012 року включно житло чи земельна ділянка належали до особистої приватної власності лише того з подружжя, який брав участь у приватизації житла чи використав своє право на безоплатне отримання частини земельного фонду.

У постанові Верховного Суду від 25 лютого 2019 року у справі № 199/2099/17 (провадження № 61-35533св18) зазначено, що земельна ділянка, одержана особою в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду. Втім, якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, тоді у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою, переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди відповідно до статті 120 ЗК України 2001 року, статті 377 ЦК України.

Водночас у справі не вирішувалося питання щодо статусу земельної ділянки, отриманої ОСОБА_3 у порядку безоплатної передачі земельної ділянки одному з подружжя із земель комунальної власності, на якій було здійснено будівництво житлового будинку за час шлюбу.

Судове рішення не містить судження про права та обов`язки ОСОБА_4 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майна щодо об`єктів нерухомого майна від 21 березня 2024 року №370798242 здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 18 липня 2023 року на підставі ухвали суду від 16 червня 2023 року ЄУН 725/3864/23.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майна щодо об`єктів нерухомого майна від 21 березня 2024 року №370797537 здійснено державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 18 липня 2023 року на підставі ухвали суду від 16 червня 2023 року ЄУН 725/3864/23.

З огляду на наведене ОСОБА_4 не був учасником правовідносин з права власності на земельну ділянку кадастровий номер: 7310136600:33:002:1033, адреса: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер: 7310136600:33:002:1032, адреса: АДРЕСА_1 , земельну ділянку кадастровий номер: 7310136600:33:002:1031, адреса: АДРЕСА_1 , житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок садибного типу за адресою: АДРЕСА_1 на момент постановлення ухвали Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 травня 2023 року.

Отже, ухвала Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 травня 2023 року безпосередньо не стосується прав та обов`язків ОСОБА_4 , судовим рішенням питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки не вирішувалося.

Керуючись пунктом 3 частини 1 статті 362 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 травня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зобов`язання здійснити знесення самочинного будівництва закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 02 травня 2024 року.

Головуючий Н. Ю. Половінкіна

Судді М. І. Кулянда

О. О. Одинак