Ухвала

від 03.05.2024 по справі 754/6009/22

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1-кп/754/299/24

Справа № 754/6009/22

У Х В А Л А

Іменем України

03 травня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022100030000991 від 18.05.2022 щодо:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 14.07.2016 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 4 ст. 70, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки 6 місяців;

- 04.10.2018 року Дніпровським районним судом м. Києва за ст. 71, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років 7 місяців позбавлення волі. На основі ст. 3 п. «в» Закону України «Про амністію» звільненого від покарання;

- 25.04.2019 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, звільненого 22.07.2020 року на підставі ст. 81 КК України умвно-достроково з невідбутою частиною покарання 5 місяців 10 днів,

обвинуваченого за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України,

за участю сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,

сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В :

29.07.2022 до Деснянського районного суду м. Києва від прокурора надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100030000991 від 18.05.2022 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст.186КК України.

Згідно протоколу автоматичного розподілу від 29.07.2022 вказану справу було розподілено до розгляду під головуванням судді ОСОБА_6 .

Розпорядженням керівника апарату Деснянського районного суду м. Києва від 16.04.2024 року № 87, у зв`язку з призовом за мобілізацією судді Деснянського районного суду м.Києва ОСОБА_6 з 12.04.2024 відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30 (зі змінами), п.2.3.36 Засад використання автоматизованої системи документообігу Деснянського районного суду м.Києва (зі змінами) призначено повторний автоматизований розподіл по справі №754/6009/22 (провадження №1кп/754/299/24) по кримінальному провадженню № 1202100030000991 від 18.05.2022 відносно ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 КК України для визначення головуючого судді.

16.04.2024 року при повторному автоматичному розподілі, вказану справу було розподілено до розгляду під головуванням судді ОСОБА_7

25.04.2024 ухвалою Деснянського районного суду м.Києва суддю Деснянського районного суду м.Києва ОСОБА_7 відведено від участі у розгляді даного кримінального провадження.

25.04.2024 року при повторному автоматичному розподілі, вказану справу було розподілено до розгляду під головуванням судді ОСОБА_1 , яка була визначена в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України, на даний час виникло питання щодо продовження здійснення судового розгляду даного кримінального провадження після заміни судді.

Заслухавши думку прокурора, який зазначив про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку, думку сторони захисту, яка наполягала на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді.

Згідно ч. 1 ст. 319 КПК України після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 319 КПК України суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді; суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді. У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.

Так, суддя ОСОБА_1 , яка замінила суддів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що вибули, ознайомилась з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними у розпорядженні суду та згодна з прийнятими судом процесуальними рішеннями.

Однак, оскільки під час судового засідання сторона захисту наполягала на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді, суд у відповідності до положень ч. 2 ст. 319 КПК України, приходить до висновку про необхідність розпочинати судовий розгляд з початку та здійснити повторно всі процесуальні дії, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді.

Також, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 . Зазначив, що наявні ризики переховування від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, впливу на свідків.

Захисник ОСОБА_5 , доводи якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 , у судовому засіданні щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив залишити без задоволення, як не обґрунтоване, ризики не доведені. Окрім того, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

При вирішенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою, суд дійшов таких висновків

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.

Разом з тим стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як о раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Так, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.03.2024 року було продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 до 10.05.2024 року.

При цьому, вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, і такі обставини судом оцінюються в контексті наявності ризику щодо можливості переховуватись від суду за умови перебування в межах менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Також вказана обставина вказує на існування реального ризику щодо можливості обвинуваченого, перебуваючи на волі, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на свідків, і згадані обставини свідчать про необхідність застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Доводи сторони захисту щодо можливості застосування до ОСОБА_3 іншого, більш м`якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту, встановлених обставин та висновків суду не спростовують.

Також, суд враховує, що будь-яких даних про усунення ризиків, наявність яких слугувала підставою для обрання стосовно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суду не надано, у зв`язку з чим суд, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого в ході судового розгляду, виконання процесуальних рішень у справі, дійшов висновку, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому вважає за доцільне продовжити ОСОБА_3 раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та покладених на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язків, у зв`язку з чим є достатні підстави для продовження застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Таким чином, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».

Керуючись ст.ст. 177, 178, 331, 319, 369-372 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Прийняти рішення про необхідність розпочати судовий розгляд кримінального провадження № 1202100030000991 від 18.05.2022 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186 КК України, з початку.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 01 липня 2024 року включно.

Судове засідання відкласти на 03.06.2024 на 14.00 год.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_1